Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Люна-Амалія Дрекслер (пол. Luna Amalia Drexler, 9 листопада 1882, Львів — 5 листопада 1933, там само) — польська скульпторка, живописиця, громадська діячка.
| Люна-Амалія Дрекслер | |
| Luna Amalia Drexler | |
 | |
| Народилася | 19 листопада 1882 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
|---|---|
| Померла | 5 листопада 1933[1] (50 років) Львів, Польська Республіка |
| Громадянство |  Австро-Угорщина →  Польща |
Біографія
Народилася 9 листопада 1882 у Львові в родині підприємця Ігнатія Дрекслера молодшого (1847—1905) і Євгенії Амалії зі Смутних (1857—1930). Завдяки впливу матері з дитинства цікавилася мистецтвом, займалася музикою. 1899 року записалася до мистецької школи Марцелія Гарасимовича у Львові, де живопис у той час викладали Станіслав Рейхан і Станіслав Батовський-Качор, а скульптуру — Антоній Попель. Паралельно, упродовж 1899—1902 років, відвідувала публічну залу рисунку і моделювання львівської Промислової школи. Деякий час також навчалась на Вищих жіночих курсах імені Адріана Баранецького у Кракові.
1907 року виїздила до Парижа, де в Академії де ла Гранд Шом'єр навчалась в Антуана Бурделя і . Тоді ж ознайомилась із творами Родена. 1908 року знову у Львові. У цей час працювала в колишній майстерні Тадеуша Баронча в готелі «Краківському». У 1909—1910 роках знову перебувала в Парижі, навчаючись у Бурделя. Пізніше в академії Медічі в Римі і врешті в Мюнхені. Паралельно брала участь у львівських виставках. 1913 року в Мюнхені познайомилась з Рудольфом Штайнером і стала членкинею його Антропофізичного товариства. Тоді ж узяла участь в оздоблювальних роботах при спорудженні першого Гетеанума у Швейцарії за проєктом Штайнера. 1917 року повернулася до Львова. Викладала скульптуру у школі імені К. Танської, що на вулиці Яблоновських, 13 (тепер вулиця Руставелі). Протягом тривалого часу була членкинею міської ради Львова. Співзасновниця Союзу польських мисткинь (пол. Związek Artystek Polskich).
Творчість Люни Дрекслер припадає на перші десятиліття XX століття і тісно пов'язана з львівським мистецьким середовищем. У світогляді скульпторки відбились новаторські підходи Станіслава Островського. Характерними є різні технічні підходи, експерименти з тонуванням і поліхромією. У роботах з часу навчання у Парижі відчутний вплив Родена. Роботи скульпторки завжди отримували численні схвальні відгуки у пресі.
Померла 5 листопада 1933 року. Похована на Личаківському цвинтарі (поле № 49). На могилі встановлено гранітний надгробок, в якому поміщено відлитий у бронзі барельєф «Втаємничення» авторства Дрекслер. Пам'ятник був понищений і багато років простояв у такому стані. Відреставрований у 2005 році. Навесні 1934 року відбулася посмертна виставка, на якій експонувалось 126 робіт переважно довоєнного періоду. Ще одна виставка, меншого масштабу, експонувалась 1978 року у Кракові.
У Львові Люна Дрекслер після 1918 року мешкала разом із матір'ю в будинку № 14 на вулиці Парковій.. Мала трьох братів: Казімежа, Александера, Ігнатія-Тадеуша, урбаніста.
Роботи
- Скульптура
- Погруддя дівчини, або «Задумана» (1905).
- «Дама, що сидить» (бл. 1905).
- «Мати з дітьми» (бл. 1905).
- «Сирітка» (1905, бронза, Національний музей на Вавелі).
- «Погруддя старої Француженки» (1906). Авторська репліка у приватній колекції в Закопаному.
- Портрет молодого хлопця, проєкт надгробка (не пізніше 1907).
- Портрет художниці Елі Модраковської, проект надгробка (не пізніше 1907).
- «Маруся», проект надгробка (1906—1907, гіпс).
- Два жіночі погруддя (не пізніше 1907, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв).
- «Дама в капелюсі», або «Відпочинок» (1907, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв).
- «Дівчина з лялькою», поліхромована скульптура (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв).
- «Студія жіночого портрету» (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв).
- «Голова дитини» (не пізніше 1908, бронза, Львівська галерея мистецтв).
- Ескіз до пам'ятника (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв).
- «Думка» (не пізніше 1908, приватна колекція у Хшанові).
- «Співак Олександр Сас Бандровський» (не пізніше 1908, Національний музей у Кракові).
- «The blue boy» (1908, тонований гіпс). Дві версії. Перша у Львівській галереї мистецтв, друга — в Національному музеї у Кракові.
- «Дівчина у кріслі» (1908, Львівська галерея мистецтв).
- Погруддя священика Бокановського (бл. 1909, Львівська галерея мистецтв).
- Погруддя Шопена в концертній залі Львівського музичного товариства (1910)..
- Погруддя Монюшка в концертній залі Львівського музичного товариства (1910)
- «Largo» (1910).
- «Дама з хутром» або «В ложі» (1910, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв).
- «Йоланта» (1910).
- «Кора» (1910).
- «Маскарон» (1910).
- «Портрет брата» (1910).
- Погруддя архієпископа Юзефа Теодоровича (бл. 1910—1913, гіпс, Львівська галерея мистецтв).
- Символічні капітелі і архітрави в Гетеанумі в місті Дорнах (1913, дерево).
- Пам'ятна таблиця на парафіяльному костелі в Перемишлянах (1917).
- «Мадонна з дитятком на троні» (не пізніше 1917, гіпс, Львівська галерея мистецтв).
- Бронзове погруддя Марії Конопницької для надгробного пам'ятника на Личаківському цвинтарі. Встановлене після 1922 року. Втрачене під час другої світової війни. 1950 року погруддя відновив за фотографіями скульптор Володимир Сколоздра
- «Воскресіння дочки Іаіра», рельєф на надгробку доктора Тренкнера на євангелістському цвинтарі у Варшаві (1920—1924, пісковик). Варіант цього ж сюжету використано на надгробку Ігнатія і Казимира Дрекслерів на Личаківському цвинтарі.
- «Мадонна з малим Ісусом», встановлена в каплиці цвинтаря Орлят у Львові (1921—1924, пісковик).
- Статуя «Непорочне Зачаття», перед костелом у Стрию (1926—1927, полянський пісковик, 1962 року втрачена).
- Барельєф «Архангел Михаїл» (1926—1927).
- «Втаємничення» барельєф (1927).
- Плакета із зображенням Юзефа Томіцького (1927).
- «Святий Георгій» (бл. 1929, штучний камінь, приватна колекція у Польщі).
- Портрет композитора Мечислава Солтиса, барельєф на надгробку (1926, гіпс, 1929, бронза).
- Погруддя Станіслава Жолкевського для львівської школи його імені (1931, втрачене).
- Погруддя Рудольфа Штайнера.
- Інше
- Автопортрет (не пізніше 1906, живопис).
- Пейзажні студії (не пізніше 1906, живопис).
- «Русинка» (не пізніше 1908, живопис).
- «Автопортрет у святині» (не пізніше 1923, живопис, Львівська галерея мистецтв).
- Пам'ятна таблиця Пйотрові Скарзі в костелі єзуїтів у Львові (1912).
- Виставки
- «Весняний салон» TPSP 1906 року у Львові. Живопис, графіка, скульптура.
- Львівський мистецький форум 1906.
- Виставка TPSP лютий-червень 1907 року у Львові.
- Виставка TPSP навесні 1908 року у Львові.
- «Перша виставка польських мисткинь у Львові», 1917.
- Персональна виставка навесні 1934 року у Львові. 126 робіт переважно довоєнного періоду.
- Персональна виставка 1978 року у Кракові.
Примітки
- https://european-art.net/person/redirect?i=15&p=person%2F163905
- Wiórkiewicz H. Pamiątki Drexlerów w zbiorach Muzeum Niepodległości w Warszawie. Dar Jadwigi Kern-Bałaty // Niepodległość i Pamięć. — 2013. — № 3—4 (43—44). — S. 311—312, 317. — ISSN 1427—1443.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 190. — .
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 191.
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 192.
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 193.
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 194.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 281—282. — .
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 195.
- Wiórkiewicz H. Pamiątki Drexlerów… — S. 317.
- Wiórkiewicz H. Pamiątki Drexlerów… — S. 313.
- Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 217. — . (пол.)
- Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 20. — S. 336.
- Betlej A. Kościół p.w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kolegium Jezuitów // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2012. — T. 20. — S. 126. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). (пол.)
- Там само. — С. 87.
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Дрекслер Люна Амалія // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2: Д—Й. — С. 151—152. — .
- Бірюльов Ю. О. Дрекслер Люна-Амалія // Енциклопедія сучасної України. — К. : Поліграфкнига, Укрвидавполіграфія, 2008. — Т. 8. — С. 394—395. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dreksler Lyuna Amaliya Dreksler pol Luna Amalia Drexler 9 listopada 1882 Lviv 5 listopada 1933 tam samo polska skulptorka zhivopisicya gromadska diyachka Lyuna Amaliya Dreksler Luna Amalia Drexler Narodilasya 19 listopada 1882 1882 11 19 Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina Pomerla 5 listopada 1933 1933 11 05 1 50 rokiv Lviv Polska Respublika Gromadyanstvo Avstro Ugorshina PolshaBiografiyaNarodilasya 9 listopada 1882 u Lvovi v rodini pidpriyemcya Ignatiya Drekslera molodshogo 1847 1905 i Yevgeniyi Amaliyi zi Smutnih 1857 1930 Zavdyaki vplivu materi z ditinstva cikavilasya mistectvom zajmalasya muzikoyu 1899 roku zapisalasya do misteckoyi shkoli Marceliya Garasimovicha u Lvovi de zhivopis u toj chas vikladali Stanislav Rejhan i Stanislav Batovskij Kachor a skulpturu Antonij Popel Paralelno uprodovzh 1899 1902 rokiv vidviduvala publichnu zalu risunku i modelyuvannya lvivskoyi Promislovoyi shkoli Deyakij chas takozh navchalas na Vishih zhinochih kursah imeni Adriana Baraneckogo u Krakovi 1907 roku viyizdila do Parizha de v Akademiyi de la Grand Shom yer navchalas v Antuana Burdelya i Todi zh oznajomilas iz tvorami Rodena 1908 roku znovu u Lvovi U cej chas pracyuvala v kolishnij majsterni Tadeusha Baroncha v goteli Krakivskomu U 1909 1910 rokah znovu perebuvala v Parizhi navchayuchis u Burdelya Piznishe v akademiyi Medichi v Rimi i vreshti v Myunheni Paralelno brala uchast u lvivskih vistavkah 1913 roku v Myunheni poznajomilas z Rudolfom Shtajnerom i stala chlenkineyu jogo Antropofizichnogo tovaristva Todi zh uzyala uchast v ozdoblyuvalnih robotah pri sporudzhenni pershogo Geteanuma u Shvejcariyi za proyektom Shtajnera 1917 roku povernulasya do Lvova Vikladala skulpturu u shkoli imeni K Tanskoyi sho na vulici Yablonovskih 13 teper vulicya Rustaveli Protyagom trivalogo chasu bula chlenkineyu miskoyi radi Lvova Spivzasnovnicya Soyuzu polskih mistkin pol Zwiazek Artystek Polskich Tvorchist Lyuni Dreksler pripadaye na pershi desyatilittya XX stolittya i tisno pov yazana z lvivskim misteckim seredovishem U svitoglyadi skulptorki vidbilis novatorski pidhodi Stanislava Ostrovskogo Harakternimi ye rizni tehnichni pidhodi eksperimenti z tonuvannyam i polihromiyeyu U robotah z chasu navchannya u Parizhi vidchutnij vpliv Rodena Roboti skulptorki zavzhdi otrimuvali chislenni shvalni vidguki u presi Pomerla 5 listopada 1933 roku Pohovana na Lichakivskomu cvintari pole 49 Na mogili vstanovleno granitnij nadgrobok v yakomu pomisheno vidlitij u bronzi barelyef Vtayemnichennya avtorstva Dreksler Pam yatnik buv ponishenij i bagato rokiv prostoyav u takomu stani Vidrestavrovanij u 2005 roci Navesni 1934 roku vidbulasya posmertna vistavka na yakij eksponuvalos 126 robit perevazhno dovoyennogo periodu She odna vistavka menshogo masshtabu eksponuvalas 1978 roku u Krakovi U Lvovi Lyuna Dreksler pislya 1918 roku meshkala razom iz matir yu v budinku 14 na vulici Parkovij Mala troh brativ Kazimezha Aleksandera Ignatiya Tadeusha urbanista RobotiSkulptura Pogruddya divchini abo Zadumana 1905 Dama sho sidit bl 1905 Mati z ditmi bl 1905 Siritka 1905 bronza Nacionalnij muzej na Vaveli Pogruddya staroyi Francuzhenki 1906 Avtorska replika u privatnij kolekciyi v Zakopanomu Portret molodogo hlopcya proyekt nadgrobka ne piznishe 1907 Portret hudozhnici Eli Modrakovskoyi proekt nadgrobka ne piznishe 1907 Marusya proekt nadgrobka 1906 1907 gips Dva zhinochi pogruddya ne piznishe 1907 tonovanij gips Lvivska galereya mistectv Dama v kapelyusi abo Vidpochinok 1907 tonovanij gips Lvivska galereya mistectv Divchina z lyalkoyu polihromovana skulptura ne piznishe 1908 Lvivska galereya mistectv Studiya zhinochogo portretu ne piznishe 1908 Lvivska galereya mistectv Golova ditini ne piznishe 1908 bronza Lvivska galereya mistectv Eskiz do pam yatnika ne piznishe 1908 Lvivska galereya mistectv Dumka ne piznishe 1908 privatna kolekciya u Hshanovi Spivak Oleksandr Sas Bandrovskij ne piznishe 1908 Nacionalnij muzej u Krakovi The blue boy 1908 tonovanij gips Dvi versiyi Persha u Lvivskij galereyi mistectv druga v Nacionalnomu muzeyi u Krakovi Divchina u krisli 1908 Lvivska galereya mistectv Pogruddya svyashenika Bokanovskogo bl 1909 Lvivska galereya mistectv Pogruddya Shopena v koncertnij zali Lvivskogo muzichnogo tovaristva 1910 Pogruddya Monyushka v koncertnij zali Lvivskogo muzichnogo tovaristva 1910 Largo 1910 Dama z hutrom abo V lozhi 1910 tonovanij gips Lvivska galereya mistectv Jolanta 1910 Kora 1910 Maskaron 1910 Portret brata 1910 Pogruddya arhiyepiskopa Yuzefa Teodorovicha bl 1910 1913 gips Lvivska galereya mistectv Simvolichni kapiteli i arhitravi v Geteanumi v misti Dornah 1913 derevo Pam yatna tablicya na parafiyalnomu kosteli v Peremishlyanah 1917 Madonna z dityatkom na troni ne piznishe 1917 gips Lvivska galereya mistectv Bronzove pogruddya Mariyi Konopnickoyi dlya nadgrobnogo pam yatnika na Lichakivskomu cvintari Vstanovlene pislya 1922 roku Vtrachene pid chas drugoyi svitovoyi vijni 1950 roku pogruddya vidnoviv za fotografiyami skulptor Volodimir Skolozdra Voskresinnya dochki Iaira relyef na nadgrobku doktora Trenknera na yevangelistskomu cvintari u Varshavi 1920 1924 piskovik Variant cogo zh syuzhetu vikoristano na nadgrobku Ignatiya i Kazimira Dreksleriv na Lichakivskomu cvintari Madonna z malim Isusom vstanovlena v kaplici cvintarya Orlyat u Lvovi 1921 1924 piskovik Statuya Neporochne Zachattya pered kostelom u Striyu 1926 1927 polyanskij piskovik 1962 roku vtrachena Barelyef Arhangel Mihayil 1926 1927 Vtayemnichennya barelyef 1927 Plaketa iz zobrazhennyam Yuzefa Tomickogo 1927 Svyatij Georgij bl 1929 shtuchnij kamin privatna kolekciya u Polshi Portret kompozitora Mechislava Soltisa barelyef na nadgrobku 1926 gips 1929 bronza Pogruddya Stanislava Zholkevskogo dlya lvivskoyi shkoli jogo imeni 1931 vtrachene Pogruddya Rudolfa Shtajnera Inshe Avtoportret ne piznishe 1906 zhivopis Pejzazhni studiyi ne piznishe 1906 zhivopis Rusinka ne piznishe 1908 zhivopis Avtoportret u svyatini ne piznishe 1923 zhivopis Lvivska galereya mistectv Pam yatna tablicya Pjotrovi Skarzi v kosteli yezuyitiv u Lvovi 1912 Vistavki Vesnyanij salon TPSP 1906 roku u Lvovi Zhivopis grafika skulptura Lvivskij misteckij forum 1906 Vistavka TPSP lyutij cherven 1907 roku u Lvovi Vistavka TPSP navesni 1908 roku u Lvovi Persha vistavka polskih mistkin u Lvovi 1917 Personalna vistavka navesni 1934 roku u Lvovi 126 robit perevazhno dovoyennogo periodu Personalna vistavka 1978 roku u Krakovi Primitkihttps european art net person redirect i 15 amp p person 2F163905 Wiorkiewicz H Pamiatki Drexlerow w zbiorach Muzeum Niepodleglosci w Warszawie Dar Jadwigi Kern Balaty Niepodleglosc i Pamiec 2013 3 4 43 44 S 311 312 317 ISSN 1427 1443 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 190 ISBN 978 83 7543 009 7 Biriulow J Rzezba S 191 Biriulow J Rzezba S 192 Biriulow J Rzezba S 193 Biriulow J Rzezba S 194 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 281 282 ISBN 966 8955 00 5 Biriulow J Rzezba S 195 Wiorkiewicz H Pamiatki Drexlerow S 317 Wiorkiewicz H Pamiatki Drexlerow S 313 Nicieja S Lyczakow dzielnica za Styksem Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1998 S 217 ISBN 83 04 04414 5 pol Sprawy towarzystwa Czasopismo Techniczne 1927 20 S 336 Betlej A Kosciol p w SS Piotra i Pawla oraz dawne kolegium Jezuitow Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow 2012 T 20 S 126 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I pol Tam samo S 87 DzherelaLyuna Dreksler u sestrinskih Vikiproyektah Portal Mistectvo Lyuna Dreksler u Vikishovishi Biryulov Yu O Dreksler Lyuna Amaliya Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 2 D J S 151 152 ISBN 978 966 7007 69 0 Biryulov Yu O Dreksler Lyuna Amaliya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini K Poligrafkniga Ukrvidavpoligrafiya 2008 T 8 S 394 395 ISBN 978 966 02 4458 0