Капли́ця Кампіа́нів — усипальниця родини . Роботи почалися у 1584 (або 1585) році на кошти львівського бургомістра Павла Кампіана. Примикає до північної стіни Латинського собору у Львові. Збудована на місці каплиці шляхетської родини Струмилів, що стояла тут від 1463 року.
Каплиця Кампіанів | |
---|---|
49°50′27″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.8408722° пн. ш. 24.0302250° сх. д.Координати: 49°50′27″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.8408722° пн. ш. 24.0302250° сх. д. | |
Розташування | Україна, Львів[1] |
Початок будівництва | 1584 або 1585 |
Кінець будівництва | 1629 |
Стиль | Ренесанс |
Належність | Римо-Католицька Церква в Україні |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Каплиця Кампіанів (Україна) | |
Каплиця Кампіанів у Вікісховищі |
Відомості
Каплиця має форму перекритого склепінням куба без купола, уміщеного між контрфорсами північної стіни собору. Ймовірно, споруджена будівничим Генріхом Горстом. Одноярусний доричний ордерний каркас на цоколі з фацетованим рустом скоріш за все виконаний Павлом Римлянином. Остання фаза оздоблення була ініційована сином Павла Кампіана — Мартином (у заповіті П.Кампіан доручав сину продовження робіт — і припала на 1619–1629 роки, коли було вмонтовано три рельєфи на тему страстей — «Зняття з хреста», «Воскресіння» та «Христос-городник», а також три символи на аттику. Можливо, що роботами в цей час керував архітектор Андреас Бемер. М. Кампіан хотів, щоб вона своєю пишністю, багатством перевершила каплицю Боїмів.
1660 року ремонт каплиці ініціював Бартоломей Зиморович. Він також замовив низку надгробків, частину з яких виконав Войцех Капінос молодший (Зичливий). У другій половині XVIII ст. за ініціативою латинського архиєпископа Вацлава Сєраковського перебудовано вхід до каплиці, на західній стіні влаштовано вікно, перемуровано склепіння, яке 1774 року розписав Станіслав Строїнський. Він також зобразив Отців Церкви — св. Івана Хризостома і св. Єроніма над пілястрами, що фланкують вхід до каплиці.
Потрапити до каплиці можна лише з костелу. Інтер'єр каплиці надзвичайно багатий. Для його оздоблення було використано чорний, білий, червоний та рожевий мармур. З мармуру виконано вівтар авторства Г. Горста. Він також виготовив надгробок із зображенням Павла Кампіана на повний зріст із птахом в руках — символом швидкоплинності життя. Інтер'єр також прикрашено бюстами Мартина Кампіана, його батька Павла та горельєфами із зображенням пророків, апостолів й євангелістів. У 1905–1906 роках реставрована під керівництвом Владислава Садловського. Розписи відновлював Генрик Кюн. Наступна реставрація відбулась 1923 року.
Латинські написи на каплиці
Написи на овальних дошках із символами:
- Вдячна душа. «Почесно душі батьків могилками вмиротворяти і в похоронний вогонь класти непишні дари»;
- Життя коротке. «Від уродин до смерті — лиш день, і якщо уповаєш на довголіття, то знай: довге життя твоє — день»;
- Душа вічна. «Що ж на могилу, орле, глядиш? Душа Кампіана — в вічності; тіло ж його — левова має земля»;
Написи під рельєфами на тему Страстей Господніх:
- «Мило в цій скелі спочить, покладеним бути в могилі, щоб, коли вигасне смерть, знову прийти до життя» (під «Зняттям з хреста»);
- «Як по суботі сумній третій день почав променіти, з гробу воскреслий постав, у світ ступив переможно» (під «Воскресінням»);
- «Христе, й ховаєш себе, й перед очі стаєш — оті плаче, та, що шукає в журбі, любляча, — й має тебе» (під «Христом-городником»).
На рельєфі «Воскресіння», на гробниці поруч з ангелом, можна побачити напис «Tulerunt D[omi]num meum» («Взяли мого Господа»). Це слова Марії Магдалини з цієї цитати Євангелія від Івана 20.11: «А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло. І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали».
Продовження цієї цитати є сенсом третього рельєфу Страстей Господніх — «Христос-городник». «І, сказавши оце, обернулась (Марія Магдалина) назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус. Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій! Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!».
Цікаво, що
- Форма вузла пов'язки на плечі євангеліста Марка з надгробка повторюється у пов'язці на стегнах розп'яття Христа, виконаного майстернею Йогана Пфістера для костелу святих апостолів Петра і Павла у Бережанах (тепер перебуває у церкві села Вербів).
- У каплиці був похований (пом. 1618) — бургомістр Львова, доктор медицини (ступінь здобув у Болонському університеті), надвірний лікар короля Сигізмунда ІІІ Вази. Йому встановили «надгробковий напис», який не змогли віднайти у 1930-х роках.
Див. також
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- Kowalska H. Kampian (Novicampianus, Novicampius, Novus Campianus) Paweł (ok. 1527—1600) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1964—1965. — T. XI, zeszyt … — S. 595. (пол.)
- Kowalska H. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574—1629)… — S. 593.
- Тихий Б. Вівтар Йогана Пфістера // Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 28—33.
- Ziembicki W. Dybowicki (Dybowiecki, Dybowicz) Stanisław (†1618) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 35—36. (пол.)
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 93, 94 с. — .
- Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. — Київ : Наукова думка, 1985. — С. 59, 61.
- Смірнов Ю. Каплиця Кампіанів // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 89—91. — ..
- Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів: ЛА «Піраміда», 2008. — 288 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapli cya Kampia niv usipalnicya rodini Roboti pochalisya u 1584 abo 1585 roci na koshti lvivskogo burgomistra Pavla Kampiana Primikaye do pivnichnoyi stini Latinskogo soboru u Lvovi Zbudovana na misci kaplici shlyahetskoyi rodini Strumiliv sho stoyala tut vid 1463 roku Kaplicya Kampianiv49 50 27 pn sh 24 01 48 sh d 49 8408722 pn sh 24 0302250 sh d 49 8408722 24 0302250 Koordinati 49 50 27 pn sh 24 01 48 sh d 49 8408722 pn sh 24 0302250 sh d 49 8408722 24 0302250Roztashuvannya Ukrayina Lviv 1 Pochatok budivnictva1584 abo 1585Kinec budivnictva1629StilRenesansNalezhnistRimo Katolicka Cerkva v UkrayiniStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKaplicya Kampianiv Ukrayina Kaplicya Kampianiv u VikishovishiVidomostiKaplicya maye formu perekritogo sklepinnyam kuba bez kupola umishenogo mizh kontrforsami pivnichnoyi stini soboru Jmovirno sporudzhena budivnichim Genrihom Gorstom Odnoyarusnij dorichnij ordernij karkas na cokoli z facetovanim rustom skorish za vse vikonanij Pavlom Rimlyaninom Ostannya faza ozdoblennya bula inicijovana sinom Pavla Kampiana Martinom u zapoviti P Kampian doruchav sinu prodovzhennya robit i pripala na 1619 1629 roki koli bulo vmontovano tri relyefi na temu strastej Znyattya z hresta Voskresinnya ta Hristos gorodnik a takozh tri simvoli na attiku Mozhlivo sho robotami v cej chas keruvav arhitektor Andreas Bemer M Kampian hotiv shob vona svoyeyu pishnistyu bagatstvom perevershila kaplicyu Boyimiv 1660 roku remont kaplici iniciyuvav Bartolomej Zimorovich Vin takozh zamoviv nizku nadgrobkiv chastinu z yakih vikonav Vojceh Kapinos molodshij Zichlivij U drugij polovini XVIII st za iniciativoyu latinskogo arhiyepiskopa Vaclava Syerakovskogo perebudovano vhid do kaplici na zahidnij stini vlashtovano vikno peremurovano sklepinnya yake 1774 roku rozpisav Stanislav Stroyinskij Vin takozh zobraziv Otciv Cerkvi sv Ivana Hrizostoma i sv Yeronima nad pilyastrami sho flankuyut vhid do kaplici Potrapiti do kaplici mozhna lishe z kostelu Inter yer kaplici nadzvichajno bagatij Dlya jogo ozdoblennya bulo vikoristano chornij bilij chervonij ta rozhevij marmur Z marmuru vikonano vivtar avtorstva G Gorsta Vin takozh vigotoviv nadgrobok iz zobrazhennyam Pavla Kampiana na povnij zrist iz ptahom v rukah simvolom shvidkoplinnosti zhittya Inter yer takozh prikrasheno byustami Martina Kampiana jogo batka Pavla ta gorelyefami iz zobrazhennyam prorokiv apostoliv j yevangelistiv U 1905 1906 rokah restavrovana pid kerivnictvom Vladislava Sadlovskogo Rozpisi vidnovlyuvav Genrik Kyun Nastupna restavraciya vidbulas 1923 roku Latinski napisi na kaplici Napisi na ovalnih doshkah iz simvolami Vdyachna dusha Pochesno dushi batkiv mogilkami vmirotvoryati i v pohoronnij vogon klasti nepishni dari Zhittya korotke Vid urodin do smerti lish den i yaksho upovayesh na dovgolittya to znaj dovge zhittya tvoye den Dusha vichna Sho zh na mogilu orle glyadish Dusha Kampiana v vichnosti tilo zh jogo levova maye zemlya Napisi pid relyefami na temu Strastej Gospodnih Milo v cij skeli spochit pokladenim buti v mogili shob koli vigasne smert znovu prijti do zhittya pid Znyattyam z hresta Yak po suboti sumnij tretij den pochav promeniti z grobu voskreslij postav u svit stupiv peremozhno pid Voskresinnyam Hriste j hovayesh sebe j pered ochi stayesh oti plache ta sho shukaye v zhurbi lyublyacha j maye tebe pid Hristom gorodnikom Na relyefi Voskresinnya na grobnici poruch z angelom mozhna pobachiti napis Tulerunt D omi num meum Vzyali mogo Gospoda Ce slova Mariyi Magdalini z ciyeyi citati Yevangeliya vid Ivana 20 11 A Mariya stoyala pri grobi nazovni ta j plakala Plachuchi nahililas do grobu I bachit dva Angoli sho v bilim sidili odin u golovah a drugij u nig de lezhalo Isusove tilo I govoryat do neyi voni Chogo plachesh ti zhinko Ta vidkazuye yim Uzyali mogo Gospoda i ya ne znayu de Jogo poklali Prodovzhennya ciyeyi citati ye sensom tretogo relyefu Strastej Gospodnih Hristos gorodnik I skazavshi oce obernulas Mariya Magdalina nazad i bachit Isusa sho stoyav ta vona ne piznala sho to Isus Promovlyaye do neyi Isus Chogo plachesh ti zhinko Kogo ti shukayesh Vona zh dumayuchi sho to sadivnik govorit do Nogo Yaksho pane uzyav ti Jogo to skazhi meni de poklav ti Jogo i Jogo ya vizmu Isus movit do neyi Mariye A vona obernulasya ta po yevrejskomu kazhe Jomu Rabbuni cebto Uchitelyu mij Govorit do neyi Isus Ne torkajsya do Mene bo Ya she ne zijshov do Otcya Ale jdi do brativ Moyih ta yim rozpovizh Ya jdu do Svogo Otcya j Otcya vashogo i do Boga Mogo j Boga vashogo Cikavo sho Forma vuzla pov yazki na plechi yevangelista Marka z nadgrobka povtoryuyetsya u pov yazci na stegnah rozp yattya Hrista vikonanogo majsterneyu Jogana Pfistera dlya kostelu svyatih apostoliv Petra i Pavla u Berezhanah teper perebuvaye u cerkvi sela Verbiv U kaplici buv pohovanij pom 1618 burgomistr Lvova doktor medicini stupin zdobuv u Bolonskomu universiteti nadvirnij likar korolya Sigizmunda III Vazi Jomu vstanovili nadgrobkovij napis yakij ne zmogli vidnajti u 1930 h rokah Div takozhKaplicya SenyutPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2023 d Track Q28563569d Track Q4580425 Kowalska H Kampian Novicampianus Novicampius Novus Campianus Pawel ok 1527 1600 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1964 1965 T XI zeszyt S 595 pol Kowalska H Kampian Campianus Novicampianus Marcin ok 1574 1629 S 593 Tihij B Vivtar Jogana Pfistera Pam yatki Ukrayini K 2013 specvipusk 2 191 lip S 28 33 Ziembicki W Dybowicki Dybowiecki Dybowicz Stanislaw 1618 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1948 T VI S 35 36 pol DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 93 94 s ISBN 978 966 7022 77 8 Ovsijchuk V Ukrayinske mistectvo drugoyi polovini XVI pershoyi polovini XVII st Kiyiv Naukova dumka 1985 S 59 61 Smirnov Yu Kaplicya Kampianiv Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 89 91 ISBN 978 966 7007 99 7 Sodomora A Dombrovskij M Kis A Anno Domini Roku Bozhogo Latinski napisi Lvova Avtor proektu Vasil Gabor Lviv LA Piramida 2008 288 s Kaplicya Kampianiv u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Kaplicya Kampianiv u Vikishovishi