Кампіан Мартин

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кампіан.

Мартин Кампіан (1574, Львів — 19 квітня 1629, там само) — ділова людина і чільний член . Бурмістр Львова.

Мартин Кампіан
Народився	1574 Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	19 квітня 1629(1629-04-19) Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
колишній бургомістр Львова Еразм Сикст подав позов проти М. Кампіана. Було висунуто 12 пунктів звинувачення у фінансових махінаціях і зловживаннях владою під час перебування на посаді пол. loner'а Львова, порушення ним прав, міських привілеїв; з часом справа з міжособистого конфлікту перейшла в процес міста Львова проти М. Кампіана, виявила корупцію, підкуп райців, виступали десятки свідків; М. Кампіан перестав бути райцею. Мартин Кампіан заручився протекцією короля Сигізмунда III Вази, після проходження кількох судових інстанцій було винесено вирок лише за деякими пунктами звинувачення. липень — М. Кампіан отримав лист короля, який рекомендував львівському старості Станіславу Боніфацію Мнішеку наказати міській раді повернення М. Кампіану гідності (статусу) 28 листопада — декрет короля рекомендував міській раді Львова прийняти його до числа райців, справу завершити полюбовним судом; суд вирішив зобовязати М. Кампіана заплатити місту значне відшкодування. Протягом цих перипетій М. Кампіан несподівано сильно захворів, помер. Двічі писав заповіт: вперше під час мору 1623 року, його «депонував» в ратуші, вдруге — перед смертю, свідками записані: Ян Альнпех, Валентій Шольц-Штанцль (присяжні), ксьондз вікарій Флоріян Назаркєвіч, приятель — домашній лікар доктор Марцін Коженьовський. «Протектором» заповіту був латинський арцибіскуп Львова Ян Анджей Прухніцький, одним з «арбітрів» між вдовою та дітьми Яном Хризостомом й Зузанною — тоді влоцлавський канонік Миколай Кросновський. Судові процеси між спадкоємцями уявнили той факт, що Кампіан приховав у заповіті суму близько 200 тис. злотих готівкою. Міська влада продовжила переслідування спадкоємців, зобов'язуючи їх до нових виплат, не повернувши їм кредитів, наданих М. Кампіаном. У 1629 році до суду на місто Львів подав позов коронний гетьман Станіслав Конєцпольский, стверджуючи через своїх предствників, зокрема, підстаросту Вікторина Куропатніцького, що Павло — батько М. Кампіана — був його був втікачем-підданим з його маєтків. Після тривалих перемовин, Ян Хризостом Кампіан — внук Павла і син Мартина Кампіанів — виплатив велику суму відступних, після чого виїхав до Європи, де його слід загубився. Статки Кампіанів розділяли споріднені із ними львівські родини Ґросваєрів, , Шольців, Зиморовичів. Історик Володимир^[] Лозинський оцінював активи Кампіанів сумою приблизно в 1 млн. злотих. Інша власність: вулиця Темричівська (51 дім), поселення Воля Кампіанівська (53 доми), пишна кам'яниця на Ринку, село Скнилів, фільварки Скнилівок, Біла Церква. Залишив значно збільшену бібліотеку, частково успадковану від батька: 232 назви книг з медицини, історії, географії, філософії, теології. Сім'я Дружина — Ельжбета Абрагамович, донькою Павла Абрагамовича, найбільшого ворога свого батька. Одружився невдовзі після повернення зі студій в Італії. Успадкував по батькові і по тестеві великі маєтності. Діти:  — на момент смерті батька студент, потім виїхав за кордон, де пропав безвісти, правдоподібно, загинув у поєдинку, рід на ньому вигас Зузанна — дружина Каспера Шольца Войцех Острогурський — сестринець Анна Острогурська — сестрениця, дружина Мартина Ґросваєра, депозитарія рухомого спадку М. Кампіана, міського райці та бурмистра Львова під час облоги міста Богданом Хмельницьким в 1648. Примітки Kowalska H. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574—1629)… — S. 592. в ПСБ — власне БРемера Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… [ 26 листопада 2014 у Wayback Machine.] — S. 73. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… [ 27 листопада 2014 у Wayback Machine.] — S. 71. їх — Конєцпольских Kowalska H. Kampian (Novicampianus, Novicampius, Novus Campianus) Paweł (ok. 1527—1600)… — S. 594. радше Владислав син сестри Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… [ 26 листопада 2014 у Wayback Machine.] — S. 73—74. Джерела Диктатура Кампіанів // Контракти. — 2007. — № 33—34. Ілько Лемко. Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. — . Сварник І. Міське самоуправління середньовічного Львова. Бурмістри. // Галицька брама. — 1996. — № 19. — С. 9. Смірнов Ю. Кампіани // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 66—68. — .. Kowalska H. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574—1629) // Polski Słownik Biograficzny (reprint)/ — Kraków, 1964—1965. — t. XI. — S. 592—594. (пол.) Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [ 27 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 73. (пол.)