Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сокіл У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сокільст

Товариство «Сокіл» (Україна)

Товариство «Сокіл» (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сокіл.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сокільство.

«Сокіл» — українське патріотичне тіловиховне та руханкове товариство. Засновані в різний час у Галичині та Наддніпрянщині. Зразком були чеські та польські патріотично-гімнастичні товариства на теренах тодішньої Австро-Угорщини. Діяло з 1894 по 1940 роки.

Товариство «Сокіл»
Девіз Де сила там воля!
Дата заснування 1894 (Захід)
1907 (офіційно, Велика Україна)
Тип Спортивне товариство
Напіввійськова організація
Засновники Василь Нагірний
[ru]

Галицький «Сокіл»

Символіка

image
Сокільська відзнака Лева. 1914 р.
image
Пісня «Соколи, соколи, ставайте в ряди» («Сокільський марш») Ярослава Ярославенка з віденського видання 1916 року.

«Сокіл» мав прапор малинового кольору, на одному боці якого зображений золотий лев, що спирається на скелю, герб Галицької землі, на іншому — загальна емблема товариства: птах-сокіл з тягарцями (гантелями) в кігтях як символ швидкості, витривалості, сили. Гімн — «Соколи! Соколи!». У 1907-му з'явилася велика емблема товариства: схематичний щит з горизонтальним штрихованням синього кольору, який з лівого верхнього кута у правий нижній перетинала краплена смуга жовтого кольору. У центрі щита містився напис «Сокіл». Щит обрамлював плющ, зверху над ним зображувався сокіл, що повернув голову на захід, з розпростертими крилами.

1894—1939

Український «Сокіл» постав 11 лютого 1894 р. у Львові (Польське товариство гімнастичне «Сокіл» у Львові — 1867 р.; до нього належали й дехто з українців). Статут товариства взорувався на чеському статуті товариства «Сокіл», територією діяльності були Галичина й Буковина. Перший голова Василь Нагірний (до 1900 р.), справник — Володимир Лаврівський (обидва піонери сокільського руху). Метою товариства «Сокіл» — виховувати в українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці у спільному гурті, дисципліну.

image
Львівські соколи перед виїздом до Праги на VI Всесокільський злет. Зліва направо — у 1-му вікні вагона: Т. Гвоздецький, Юрій Боднар; 2-му вікні: Франтішек Коргонь, Йосиф Доманик; 3-му вікні: Степан Гайдучок до якого стоячи на пероні звертається Іван Боберський; 4-му вікні: Олександр Гошовський. На пероні зліва направо — 2-й: Степан Гасюк, 5-й: Гузар, 6-й: Федусевич. Львів, головний залізничний вокзал.

За ініціативою Альфреда Будзиновського «Сокіл», поряд руханки і змагань, присвятив увагу пожежній справі (до 1932 р.), мандрівництву, а також фехтуванню, наколесництву (велосипедному спортові), з 1912 р. — вправам у стрілянні. Великі заслуги для розбудови «Сокіл» поклав Іван Боберський, з 1901 р. — керівник учительського гуртка «Сокіл», 1908 р. — голова товариства «Сокіл». Тоді ж «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину: по містах виникли переважно руханкові філії «Сокіл» (перший засновано 1902 р. у Станиславові), по селах — руханково-пожежні філії (також: «гнізда») під назвами «Січ» або «Сокіл» (вибір назви залишався за засновниками філій).

Зростання числа «Соколів» і «Січей», об'єднаних у централі «Сокіл-Батько» (з 1909 р. назва централі у Львові), таке:

  • 1902 р. — 6
  • 1903 р. — 70
  • 1905 р. — 243
  • 1907 р. — 373
  • 1910 р. — 601
  • 1914 р. — 974

Найгустішою була мережа у Львівському повіті й на Поділлі, рідка — на Покутті й Буковині (2 клітини), на яких насамперед була поширена організація «Січ»; кількість членів бл. 33 000. Додатком до тіловиховної діяльності «Сокіл» було плекання співу, музики, аматорського театру тощо. З 1912 року «Сокіл-Батько» організував Стрілецькі сокільські курені (організатор Сень Ґорук); тому зустрічається назва — Руханково-стрілецьке товариство «Сокіл».

image
Українські соколи на VI-му Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо — 1-й ряд: Михайло Волошин — другий містоголова (заступник) «Сокола-Батька», Франтішек Коргонь — член «Сокола-Батька», Антін Гарасимів — голова «Сокола» у Стрию, Микола Міхновський — громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський — перший містоголова «Сокола-Батька»; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів — член «Сокола» у Стрию, Теофіл Остапюк — член «Сокола» з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар — хорунжий, Мирон Федусевич — хорунжий, Микола Кривецький — хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники, Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський — голова «Сокола-Батька».

Як і тіловиховна організація «Січ», «Сокіл-Батько» влаштовував масові здвиги: окружні (перший у Стрию 1906 р., в Тернополі 1910 р.) — і крайові (у Львові — 1911, 1914 рр.). Шевченківський здвиг відбувся на площі «Сокола-Батька» — «Українському городі» 28 червня 1914 р. — і був масовою маніфестацією близько 12 000 членів «Соколу», «Українського Січового Союзу», «Пласту» та спортових дружин. У 1912 р. український «Сокіл» брав участь у Всеслов'янському сокільському здвизі у Празі з нагоди 50-ліття чеського «Соколу».

Крім згаданих, серед визначних діячів «Соколу» до 1914 р. були: Клим Ґутковський, Ю. Вінцковський (голова секції фотографічної і велосипедичної), Ярослав Вінцковський (псевдонім Ярославенко, композитор сокільських пісень та гімну «Соколи, соколи, ставайте в ряди»), М. Волошин, Й. Доманик, Левко Лепкий, Р. Дигдалевич, Ціпановський та ін.

У 1903 році Товариство відмовилося від субвенції в 100 корон, які йому надавав Крайовий виділ при умові представлення балансу Товариства. Причиною відмови була значна вартість його написання.

Надалі працю «Соколу» унеможливила війна, пізніше утруднювала польська влада (до 1921 працювала лише централя «Сокіл-Батько»): не дозволила поширення «Сокіл» на північно-західних землях і на Лемківщині, а нові закони про товариства 1933 загальмували і розвиток товариства «Сокіл». Врешті у 1938 відібрано найкращу українську площу в Галичині ніби-то «для військових цілей» — площу «Сокіл-Батько» у Львові. Це вплинуло на зменшення членства «Сокіл» (числа приблизні):

  • 1923 р. — 37
  • 1927 р. — 493
  • 1929 р. — 486
  • 1934 р. — 370
  • 1936 р. — 233 (з 23 000 чл.)
  • 1939 р. — до 300 з близько 35 000 чл..

З 1933 р. «Сокіл» перетворився на 3-ступневу організацію: «Сокіл-Батько», повітові осередки і місцеві гнізда. Тоді, крім руханки, більше уваги звертали на спорт-ігри (кошиківка (баскетбол), копаний м'яч (футбол)) та спротзмагання (легка атлетика, бокс та ін.), якою керувала спортсекція (голова Осип Навроцький), що при ній гуртувалися і спортклуби Галичини, які створили 1925 р. Український Спортовий Союз. По його ліквідації (1937 р.) польською владою «Сокіл-Батько» знову став спортцентралею. У 1923 р. він влаштував «Запорізькі ігрища», у 1934 — скликав III Крайовий здвиг. Далі він влаштовував різні сокільські окружні здвиги і виступи, провадив інструкторські курси (переважно під проводом членів, які відбули вишкіл у «Соколі» чи спортклубах у Чехії).

Серед діячів «Сокола» у 1920-х — 1930-х роках (крім довоєнних) фігурували Микола Заячківський (головував у 1922—1933 рр.), М. Хронов'ят (1933—1939), Степан Гайдучок, Михайло Тріль, (голова лещетарської (лижної) секції), Михайло Галібей, Я. і Е. Благітки, Т. Білостоцький, Е. Жарський, А. Палій та ін.

Видавнича діяльність товариства «Сокіл»: журнал «Вісти з Запорожа» (1910 — 14; ред. І. Боберський), «Сокільські Вісти» (1928 — 39); сокільські календарі (перші видані В. Лаврівським з 1894) та ряд книжечок (з 1935 вони виходили в «Сокільській Бібліотеці» (з ділянки спорту, руханки і посібники для праці в «Сокіл» — В. Лаврівського, А. Будзиновського, І. Боберського, С. Гайдучка, М. Тріля, О. Верхоли, Е. Жарського, Я. Благітки, Тараса і Петра Франків, Д. Навроцької, Дарії Сіяк, К. Суховерської, І. Мрица та ін.

Наддніпрянський «Сокіл»

image
«Сокіл» на чолі з О. С. Гижицьким біля університету Палацького. 1912

Сокільський рух на території Російської імперії поширився з Волині в 1870-х роках XIX століття. Офіційно владою осередки були визнані та затверджені 1907 року. На території нині українських земель, котрі входили до складу РІ, «Сокіл» був частиною загальноімперського «Сокільського союзу», першим головою котрого став член Держдуми III скликання від Подільської губернії . На першому Всеросійському злеті голів сокільських підрозділів Україну представляли очільники найвпливовіших громад місцевих «Соколів» — Києва, Одеси (з 1907), Катеринослава, Харкова (від 1908), Полтави та Чернігова (з 1909 р.). До «Союзу Слов'янського сокільства» СРС приєднався наприкінці 1912 року.

Поширення в Російській імперії в кінці XIX — початку XX століття сокільського спортивного руху сприяло розвитку футболу, гімнастики, легкої та важкої атлетики, тенісу і надалі створенню Всеросійських ліг з цих видів спорту, а популяризація олімпійського руху призвела до того, що був заснований Російський олімпійський комітет до котрого ввійшли три представники «СРС». Відбулося впровадження сокільської гімнастики в сферу освіти і у військову галузь. З перших днів I СВ соколи були залучені до державної ініціативи по мобілізації гімнастичних і спортивних товариств та брали безпосередню участь у бойових діях на фронті. 1914 і 1915 року чисельність товариств «Сокіл» досягла найвищого рівня. У 1917 році їх кількість значно зменшилась.

Сокільські гімнастичні товариства також відіграли важливу роль та мали значний вплив на розвиток фізичної культури та спорту на території СРСР у 1920-х — 1930-х роках. Проте з 1923 року в Союзі відбулася заборона та ліквідація «Соколу», вибудова нових ідеологічних цінностей.

В еміграції, 1922—1940 рр.

image
Патріотична відзнака до 40-ліття утворення «Сокола». Майстер С.Собчик у Львові. Колекція Національного музею історії України.

Соколи за межами України починають свою історію від 1922-го у ЧСР. Рухом займалися як емігранти з Наддніпрянської України, так і галичани, які приїздили на навчання до місцевих та українських навчальних закладів. Починаючи з 1922, постав ряд сокільських організацій у Подєбрадах, Празі, Пршібрамі, Ржевніцах, Ліберці та ін. Опісля попередньої кропіткої діяльності 7 лютого 1926 р. відбулись установчі збори, на яких було ухвалено заложити руханкове товариство «Український Сокіл» у Подєбрадах. Велику організаційну роль у цьому відіграв Михайло Єреміїв. У жовтні 1926 р. при чеському гімнастичному товаристві «Нуслі» в Празі створено українське руханкове товариство «Сокіл», як філію «Сокола-Батька» у Львові, на чолі з Олексою Яблонським. 13 березня 1927 р. у Подебрадах відбувся з'їзд представників із Подєбрад, Пржибрам, Праги і Брно на якому засновано Союз Українських сокільських організацій в Чесько-Словацькій Республіці (об'єднував 5л. 500 чл.). Український «Сокіл» в Чехо-Словаччині брав участь у чеських сокільських здвигах (інколи і репрезентував крайовий «Сокіл»), підтримував зв'язки з «Сокіл-Батько» і з І. Боберським, який жив у Канаді, та (з 1932) в Юґославії. Опісля окупації Чехословаччини український «Сокіл» не існував — нова влада запропонувала українцям влитися до якоїсь націоналістичної чи гетьманської організації проте сокільство, задекламувавши ідею аполітичності, наприкінці травня 1940 р. ухвалило рішення саморозпуститися. В інших країнах українського поселення український «Сокіл» досяг значного розвитку в Аргентині (централя в Буенос-Айресі з кількома філіями); в Юґославії українці належали до югославського товариства «Сокіл» (до 1940). Не мав успіху український «Сокіл» ні в Канаді, ні в США, хоч там діяли досить сильні чеський і польський товариства «Сокіл»; проте діяв у США «Сокіл» закарпатських русинів.

Видання

Сокільство в незалежній Україні

У жовтні 2006 року силами Тараса Скиби, Івана Калинича, Ярини Вайди і Богдана Стадника була створена (відновлена) громадська організація «Сокіл» з першим осередком у Львові. Організація декларувала продовження справи українського «Сокола» першої половини XX ст., що був заборонений радянськими окупантами у 1939 році. Головним партнером ВГО «Сокіл» виступила ВО «Свобода».

Напрямком розвитку сокільства, не пов'язаним з діяльністю ГО «Сокіл», є педагогічна технологія «Українське Сокільство», автором якої є педагог, автор численних книг і статей Роман Петрович Расевич.

Див. також

Примітки

  1. Соколи, соколи
  2. Грицьків Роман «Український визвольний рух (Збірник 9)» ЦДВР Л; 2007 320 с. (165 с.)
  3. [1]
  4. Тимошенко Ю. О. Історія українського сокільського руху в еміграції (1920-1930-ті роки)/Ю. О. Тимошенко // Наукові записки [Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова]. Сер. : Педагогічні та історичні науки. — 2013. — Вип. 111. — С. 227—239.
  5. Юрій Черкашин. Чому ми підтримуємо «Свободу» та Олега Тягнибока [ 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  6. Роман Расевич. Молодіжне товариство «Сокіл» — Тернопіль, 2000, 248 с.
  7. Расевич Р. П. Сокільська повість: книга перша / Р. П. Расевич -Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2021. -148 с.
  8. Расевич Р. П. Сокільська повість: книга друга / Р. П. Расевич -Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2021. -148 с.
  9. Расевич Р. П. Сокільська повість: книга третя / Р. П. Расевич -Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2021. -192 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sokil (Ukraine)
  • Сокільський рух: вчора, сьогодні, завтра

Література

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  2. Лях-Породько О. Сокільський гімнастичний рух в Україні на межі ХІХ-ХХ століть. — К.: Науковий світ, 2011. — 134 с.
  3. Круковський, О. Фалеристичні пам'ятки пожежно-гімнастичного товариства «Сокіл». 1894—1914 рр./ О. Круковський, С. Пахолко // Нумізматика і фалеристика: Довідково-інформаційний журнал. — 2008. — N4. — С. 23-26 : цв.ил . — ISSN 1811—542Х
  4. Нагірняк А. Я. До історії створення та діяльності спортивного товариства "Сокіл" у Львові (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Вісник НУ «Львівська політехніка». — № 634 (2008). — С. 26-31.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sokil U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sokilstvo Sokil ukrayinske patriotichne tilovihovne ta ruhankove tovaristvo Zasnovani v riznij chas u Galichini ta Naddnipryanshini Zrazkom buli cheski ta polski patriotichno gimnastichni tovaristva na terenah todishnoyi Avstro Ugorshini Diyalo z 1894 po 1940 roki Tovaristvo Sokil Parad tovaristva Sokil 1914 rikParad tovaristva Sokil 1914 rikDeviz De sila tam volya Data zasnuvannya 1894 Zahid 1907 oficijno Velika Ukrayina Tip Sportivne tovaristvo Napivvijskova organizaciyaZasnovniki Vasil Nagirnij ru Galickij Sokil Simvolika Sokilska vidznaka Leva 1914 r Pisnya Sokoli sokoli stavajte v ryadi Sokilskij marsh Yaroslava Yaroslavenka z videnskogo vidannya 1916 roku Sokil mav prapor malinovogo koloru na odnomu boci yakogo zobrazhenij zolotij lev sho spirayetsya na skelyu gerb Galickoyi zemli na inshomu zagalna emblema tovaristva ptah sokil z tyagarcyami gantelyami v kigtyah yak simvol shvidkosti vitrivalosti sili Gimn Sokoli Sokoli U 1907 mu z yavilasya velika emblema tovaristva shematichnij shit z gorizontalnim shtrihovannyam sinogo koloru yakij z livogo verhnogo kuta u pravij nizhnij peretinala kraplena smuga zhovtogo koloru U centri shita mistivsya napis Sokil Shit obramlyuvav plyush zverhu nad nim zobrazhuvavsya sokil sho povernuv golovu na zahid z rozprostertimi krilami 1894 1939 Ukrayinskij Sokil postav 11 lyutogo 1894 r u Lvovi Polske tovaristvo gimnastichne Sokil u Lvovi 1867 r do nogo nalezhali j dehto z ukrayinciv Statut tovaristva vzoruvavsya na cheskomu statuti tovaristva Sokil teritoriyeyu diyalnosti buli Galichina j Bukovina Pershij golova Vasil Nagirnij do 1900 r spravnik Volodimir Lavrivskij obidva pioneri sokilskogo ruhu Metoyu tovaristva Sokil vihovuvati v ukrayinskomu narodi yednist narodnu silu j pochuttya chesti shlyahom plekannya fizkulturi a razom z tim vitrivalist ruhlivist pidpriyemnist rozuminnya praci u spilnomu gurti disciplinu Lvivski sokoli pered viyizdom do Pragi na VI Vsesokilskij zlet Zliva napravo u 1 mu vikni vagona T Gvozdeckij Yurij Bodnar 2 mu vikni Frantishek Korgon Josif Domanik 3 mu vikni Stepan Gajduchok do yakogo stoyachi na peroni zvertayetsya Ivan Boberskij 4 mu vikni Oleksandr Goshovskij Na peroni zliva napravo 2 j Stepan Gasyuk 5 j Guzar 6 j Fedusevich Lviv golovnij zaliznichnij vokzal Za iniciativoyu Alfreda Budzinovskogo Sokil poryad ruhanki i zmagan prisvyativ uvagu pozhezhnij spravi do 1932 r mandrivnictvu a takozh fehtuvannyu nakolesnictvu velosipednomu sportovi z 1912 r vpravam u strilyanni Veliki zaslugi dlya rozbudovi Sokil poklav Ivan Boberskij z 1901 r kerivnik uchitelskogo gurtka Sokil 1908 r golova tovaristva Sokil Todi zh Sokil poshiriv svoyu diyalnist na vsyu Galichinu po mistah vinikli perevazhno ruhankovi filiyi Sokil pershij zasnovano 1902 r u Stanislavovi po selah ruhankovo pozhezhni filiyi takozh gnizda pid nazvami Sich abo Sokil vibir nazvi zalishavsya za zasnovnikami filij Zrostannya chisla Sokoliv i Sichej ob yednanih u centrali Sokil Batko z 1909 r nazva centrali u Lvovi take 1902 r 6 1903 r 70 1905 r 243 1907 r 373 1910 r 601 1914 r 974 Najgustishoyu bula merezha u Lvivskomu poviti j na Podilli ridka na Pokutti j Bukovini 2 klitini na yakih nasampered bula poshirena organizaciya Sich kilkist chleniv bl 33 000 Dodatkom do tilovihovnoyi diyalnosti Sokil bulo plekannya spivu muziki amatorskogo teatru tosho Z 1912 roku Sokil Batko organizuvav Strilecki sokilski kureni organizator Sen Goruk tomu zustrichayetsya nazva Ruhankovo strilecke tovaristvo Sokil Ukrayinski sokoli na VI mu Vsesokilskomu zleti u Prazi Zliva napravo 1 j ryad Mihajlo Voloshin drugij mistogolova zastupnik Sokola Batka Frantishek Korgon chlen Sokola Batka Antin Garasimiv golova Sokola u Striyu Mikola Mihnovskij gromadskij diyach advokat z Harkova N Gric Mazurkevich z Kiyeva Longin Cegelskij pershij mistogolova Sokola Batka 2 j ryad Sofron Ferencevich N Ivan Panich Bogdan Garasimiv chlen Sokola u Striyu Teofil Ostapyuk chlen Sokola z Ternopolya Osip Domanik Lyubomir Ogonovskij Volodimir Guzar horunzhij Miron Fedusevich horunzhij Mikola Kriveckij horunzhij Yurij Bodnar iz sela Svistilniki Petro Pnovskij Oleksa Pavlyuk T Gvozdeckij N N N Stepan Gajduchok Omelyan Guzar Mikola Bufan N Ivan Boberskij golova Sokola Batka Yak i tilovihovna organizaciya Sich Sokil Batko vlashtovuvav masovi zdvigi okruzhni pershij u Striyu 1906 r v Ternopoli 1910 r i krajovi u Lvovi 1911 1914 rr Shevchenkivskij zdvig vidbuvsya na ploshi Sokola Batka Ukrayinskomu gorodi 28 chervnya 1914 r i buv masovoyu manifestaciyeyu blizko 12 000 chleniv Sokolu Ukrayinskogo Sichovogo Soyuzu Plastu ta sportovih druzhin U 1912 r ukrayinskij Sokil brav uchast u Vseslov yanskomu sokilskomu zdvizi u Prazi z nagodi 50 littya cheskogo Sokolu Krim zgadanih sered viznachnih diyachiv Sokolu do 1914 r buli Klim Gutkovskij Yu Vinckovskij golova sekciyi fotografichnoyi i velosipedichnoyi Yaroslav Vinckovskij psevdonim Yaroslavenko kompozitor sokilskih pisen ta gimnu Sokoli sokoli stavajte v ryadi M Voloshin J Domanik Levko Lepkij R Digdalevich Cipanovskij ta in U 1903 roci Tovaristvo vidmovilosya vid subvenciyi v 100 koron yaki jomu nadavav Krajovij vidil pri umovi predstavlennya balansu Tovaristva Prichinoyu vidmovi bula znachna vartist jogo napisannya Nadali pracyu Sokolu unemozhlivila vijna piznishe utrudnyuvala polska vlada do 1921 pracyuvala lishe centralya Sokil Batko ne dozvolila poshirennya Sokil na pivnichno zahidnih zemlyah i na Lemkivshini a novi zakoni pro tovaristva 1933 zagalmuvali i rozvitok tovaristva Sokil Vreshti u 1938 vidibrano najkrashu ukrayinsku ploshu v Galichini nibi to dlya vijskovih cilej ploshu Sokil Batko u Lvovi Ce vplinulo na zmenshennya chlenstva Sokil chisla priblizni 1923 r 37 1927 r 493 1929 r 486 1934 r 370 1936 r 233 z 23 000 chl 1939 r do 300 z blizko 35 000 chl Z 1933 r Sokil peretvorivsya na 3 stupnevu organizaciyu Sokil Batko povitovi oseredki i miscevi gnizda Todi krim ruhanki bilshe uvagi zvertali na sport igri koshikivka basketbol kopanij m yach futbol ta sprotzmagannya legka atletika boks ta in yakoyu keruvala sportsekciya golova Osip Navrockij sho pri nij gurtuvalisya i sportklubi Galichini yaki stvorili 1925 r Ukrayinskij Sportovij Soyuz Po jogo likvidaciyi 1937 r polskoyu vladoyu Sokil Batko znovu stav sportcentraleyu U 1923 r vin vlashtuvav Zaporizki igrisha u 1934 sklikav III Krajovij zdvig Dali vin vlashtovuvav rizni sokilski okruzhni zdvigi i vistupi provadiv instruktorski kursi perevazhno pid provodom chleniv yaki vidbuli vishkil u Sokoli chi sportklubah u Chehiyi Sered diyachiv Sokola u 1920 h 1930 h rokah krim dovoyennih figuruvali Mikola Zayachkivskij golovuvav u 1922 1933 rr M Hronov yat 1933 1939 Stepan Gajduchok Mihajlo Tril golova leshetarskoyi lizhnoyi sekciyi Mihajlo Galibej Ya i E Blagitki T Bilostockij E Zharskij A Palij ta in Vidavnicha diyalnist tovaristva Sokil zhurnal Visti z Zaporozha 1910 14 red I Boberskij Sokilski Visti 1928 39 sokilski kalendari pershi vidani V Lavrivskim z 1894 ta ryad knizhechok z 1935 voni vihodili v Sokilskij Biblioteci z dilyanki sportu ruhanki i posibniki dlya praci v Sokil V Lavrivskogo A Budzinovskogo I Boberskogo S Gajduchka M Trilya O Verholi E Zharskogo Ya Blagitki Tarasa i Petra Frankiv D Navrockoyi Dariyi Siyak K Suhoverskoyi I Mrica ta in Naddnipryanskij Sokil Sokil na choli z O S Gizhickim bilya universitetu Palackogo 1912 Sokilskij ruh na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi poshirivsya z Volini v 1870 h rokah XIX stolittya Oficijno vladoyu oseredki buli viznani ta zatverdzheni 1907 roku Na teritoriyi nini ukrayinskih zemel kotri vhodili do skladu RI Sokil buv chastinoyu zagalnoimperskogo Sokilskogo soyuzu pershim golovoyu kotrogo stav chlen Derzhdumi III sklikannya vid Podilskoyi guberniyi Na pershomu Vserosijskomu zleti goliv sokilskih pidrozdiliv Ukrayinu predstavlyali ochilniki najvplivovishih gromad miscevih Sokoliv Kiyeva Odesi z 1907 Katerinoslava Harkova vid 1908 Poltavi ta Chernigova z 1909 r Do Soyuzu Slov yanskogo sokilstva SRS priyednavsya naprikinci 1912 roku Poshirennya v Rosijskij imperiyi v kinci XIX pochatku XX stolittya sokilskogo sportivnogo ruhu spriyalo rozvitku futbolu gimnastiki legkoyi ta vazhkoyi atletiki tenisu i nadali stvorennyu Vserosijskih lig z cih vidiv sportu a populyarizaciya olimpijskogo ruhu prizvela do togo sho buv zasnovanij Rosijskij olimpijskij komitet do kotrogo vvijshli tri predstavniki SRS Vidbulosya vprovadzhennya sokilskoyi gimnastiki v sferu osviti i u vijskovu galuz Z pershih dniv I SV sokoli buli zalucheni do derzhavnoyi iniciativi po mobilizaciyi gimnastichnih i sportivnih tovaristv ta brali bezposerednyu uchast u bojovih diyah na fronti 1914 i 1915 roku chiselnist tovaristv Sokil dosyagla najvishogo rivnya U 1917 roci yih kilkist znachno zmenshilas Sokilski gimnastichni tovaristva takozh vidigrali vazhlivu rol ta mali znachnij vpliv na rozvitok fizichnoyi kulturi ta sportu na teritoriyi SRSR u 1920 h 1930 h rokah Prote z 1923 roku v Soyuzi vidbulasya zaborona ta likvidaciya Sokolu vibudova novih ideologichnih cinnostej V emigraciyi 1922 1940 rr Patriotichna vidznaka do 40 littya utvorennya Sokola Majster S Sobchik u Lvovi Kolekciya Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Sokoli za mezhami Ukrayini pochinayut svoyu istoriyu vid 1922 go u ChSR Ruhom zajmalisya yak emigranti z Naddnipryanskoyi Ukrayini tak i galichani yaki priyizdili na navchannya do miscevih ta ukrayinskih navchalnih zakladiv Pochinayuchi z 1922 postav ryad sokilskih organizacij u Podyebradah Prazi Prshibrami Rzhevnicah Liberci ta in Opislya poperednoyi kropitkoyi diyalnosti 7 lyutogo 1926 r vidbulis ustanovchi zbori na yakih bulo uhvaleno zalozhiti ruhankove tovaristvo Ukrayinskij Sokil u Podyebradah Veliku organizacijnu rol u comu vidigrav Mihajlo Yeremiyiv U zhovtni 1926 r pri cheskomu gimnastichnomu tovaristvi Nusli v Prazi stvoreno ukrayinske ruhankove tovaristvo Sokil yak filiyu Sokola Batka u Lvovi na choli z Oleksoyu Yablonskim 13 bereznya 1927 r u Podebradah vidbuvsya z yizd predstavnikiv iz Podyebrad Przhibram Pragi i Brno na yakomu zasnovano Soyuz Ukrayinskih sokilskih organizacij v Chesko Slovackij Respublici ob yednuvav 5l 500 chl Ukrayinskij Sokil v Cheho Slovachchini brav uchast u cheskih sokilskih zdvigah inkoli i reprezentuvav krajovij Sokil pidtrimuvav zv yazki z Sokil Batko i z I Boberskim yakij zhiv u Kanadi ta z 1932 v Yugoslaviyi Opislya okupaciyi Chehoslovachchini ukrayinskij Sokil ne isnuvav nova vlada zaproponuvala ukrayincyam vlitisya do yakoyis nacionalistichnoyi chi getmanskoyi organizaciyi prote sokilstvo zadeklamuvavshi ideyu apolitichnosti naprikinci travnya 1940 r uhvalilo rishennya samorozpustitisya V inshih krayinah ukrayinskogo poselennya ukrayinskij Sokil dosyag znachnogo rozvitku v Argentini centralya v Buenos Ajresi z kilkoma filiyami v Yugoslaviyi ukrayinci nalezhali do yugoslavskogo tovaristva Sokil do 1940 Ne mav uspihu ukrayinskij Sokil ni v Kanadi ni v SShA hoch tam diyali dosit silni cheskij i polskij tovaristva Sokil prote diyav u SShA Sokil zakarpatskih rusiniv VidannyaZhurnal Sokilski Visti L 1928 1939 Kalendari Sokola Batka Sokilstvo v nezalezhnij UkrayiniU zhovtni 2006 roku silami Tarasa Skibi Ivana Kalinicha Yarini Vajdi i Bogdana Stadnika bula stvorena vidnovlena gromadska organizaciya Sokil z pershim oseredkom u Lvovi Organizaciya deklaruvala prodovzhennya spravi ukrayinskogo Sokola pershoyi polovini XX st sho buv zaboronenij radyanskimi okupantami u 1939 roci Golovnim partnerom VGO Sokil vistupila VO Svoboda Napryamkom rozvitku sokilstva ne pov yazanim z diyalnistyu GO Sokil ye pedagogichna tehnologiya Ukrayinske Sokilstvo avtorom yakoyi ye pedagog avtor chislennih knig i statej Roman Petrovich Rasevich Div takozhSportove tovaristvo Ukrayina Tovaristvo Sich VMGO Sokil Sokil tovaristvo Sokil polskij Tovaristvo spriyannya oboroni Ukrayini Budinok tovaristva Sokil Bibrka Budinok tovaristva Sokil Snyatin PrimitkiSokoli sokoli Grickiv Roman Ukrayinskij vizvolnij ruh Zbirnik 9 CDVR L 2007 320 s 165 s 1 Timoshenko Yu O Istoriya ukrayinskogo sokilskogo ruhu v emigraciyi 1920 1930 ti roki Yu O Timoshenko Naukovi zapiski Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M P Dragomanova Ser Pedagogichni ta istorichni nauki 2013 Vip 111 S 227 239 Yurij Cherkashin Chomu mi pidtrimuyemo Svobodu ta Olega Tyagniboka 2016 03 04 u Wayback Machine Roman Rasevich Molodizhne tovaristvo Sokil Ternopil 2000 248 s ISBN 966 7692 27 2 Rasevich R P Sokilska povist kniga persha R P Rasevich Ternopil TOV Terno graf 2021 148 s ISBN 978 966 457 422 5 Rasevich R P Sokilska povist kniga druga R P Rasevich Ternopil TOV Terno graf 2021 148 s ISBN 978 966 457 422 5 Rasevich R P Sokilska povist kniga tretya R P Rasevich Ternopil TOV Terno graf 2021 192 s ISBN 978 966 457 434 8PosilannyaSokil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1796 1798 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sokil Ukraine Sokilskij ruh vchora sogodni zavtraLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Lyah Porodko O Sokilskij gimnastichnij ruh v Ukrayini na mezhi HIH HH stolit K Naukovij svit 2011 134 s Krukovskij O Faleristichni pam yatki pozhezhno gimnastichnogo tovaristva Sokil 1894 1914 rr O Krukovskij S Paholko Numizmatika i faleristika Dovidkovo informacijnij zhurnal 2008 N4 S 23 26 cv il ISSN 1811 542H Nagirnyak A Ya Do istoriyi stvorennya ta diyalnosti sportivnogo tovaristva Sokil u Lvovi kinec HIH pochatok HH st Visnik NU Lvivska politehnika 634 2008 S 26 31

Дата публікації:
Топ