Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Січ значення Січ спортивно пожежно руханкове товариство поширене в

Січ (товариство)

Січ (товариство)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Січ (значення).

«Січ» — спортивно-пожежно-руханкове товариство, поширене в 1900–х роках у Галичині, а також на Буковині, Закарпатті та в еміграції.

Організаційна структура

Першу «Січ» заснував Кирило Трильовський («січовий батько») у селі Завалля Снятинського повіту 5 травня 1900 року. Далі «Січі» створили у Коломийському і Городенківському повітах, згодом вони поширилися у Галичині та Буковині.

Організаційною надбудовою «Січей» були повітові «Січі», а з 1908 р. — централя, заснована у Станиславові (Головний Січовий Комітет — голова Кирило Трильовський, заступник І. Сандуляк-Лукини, секретар І. Чупрей, скарбник М. Лагодинський) і перейменована 1912 року у Львові на Український Січовий Союз (генеральний отаман К. Трильовський, головний осавул Я. Весоловський, головний писар М. Балицький, головний скарбник С. Винників, головний обозний Дмитро Катамай, головний четар Ф. Калинович). Активними організаторами «Січей» також були: А. Кузьмич, Ю. Соломійчук-Юзенчук, П. Шекерик-Доників, А. Чайковський, Р. Ставничий, Л. Лепкий, Р. Дашкевич, Г. Ничка, В. Гуркевич, В. Лисий, Володимир Бемко, Д. Вітебський, С. Ріпецький, М. Угрин-Безгрішний, О. Демчук, М. Хробак, О. Семенюк і багато інших (здебільше діячі Радикальної партії).

Члени «Січей» мали дотримуватися своєї народної ноші; їхньою відзнакою була малинова стрічка («лента»), ношена через плече з написом «Січ». З 1910 у селах, в яких уже не носили народного одягу, як і в міських «Січах», був обов'язковий відповідний однострій з січовою стрічкою. Кожний січовик носив топірець. Сільські і повітові «Січі» мали свої прапори.

Перший з'їзд «Січей» відбувся у Коломиї (1902), далі у Станиславові (1911), в Снятині (1912) і найбільший, так званий Шевченківський Січовий Здвиг (за участю бл. 12 тис. членів «Січей», «Сокола», «Пласту», Українських Січових Стрільців) — 28 червня 1914 р. У січових святах брали участь також представники чеських, хорватських і словенських руханкових товариств.

1913 року «Січей» було понад 900, де об'єднувалися близько 80 тис. «січовиків».

Популяризації й поширенню січового руху сприяли співаники, календарі («Отаман», «Запорожець»; до 1914 р. — 11 підручників періодичні видання: місячники «Зоря», «Хлопська Правда», як також офіційний орган «Січей» — «Січові Вісти» у Львові, які видавали та редагували К. Трильовський та І. Чупрей.

Українські Січові Стрільці

Після того, як Трильовський заснував товариство Українських Січових Стрільців, у березні 1913 при Українському Січовому Союзі була організована під керівництвом Д. Катамая стрілецька секція для підготови молоді у військовій справі, оформлена пізніше в окремі Товариства Українських Січових Стрільців, яких було 1914 року — 94. Польові вправи цих товариств відбувалися за виданим 1914 року підручником О. Демчука й О. Семенюка п. н. «Правильник піхотинця». З членів товариств УСС, «Січей», «Соколів» та добровольців був сформований у серпні 1914 р. Легіон Українських Січових Стрільців.

З «Січей» вийшла українська військова формація — Українські Січові Стрільці (1914–1920), які стали головною військовою силою при створенні Західно-Української Народної Республіки.

Після воєнної перерви діяльність «Січей» відновили на початку 1920-х pp. у багатьох місцевостях Галичини. Діяльність «Січей» була припинена польською окупаційною владою в Галичині 1924 року (в селі Горбачах біля Львова «Січ» існувала до 1930 р.). Діяльність «Січей» винятково на терені фізкультурно-спортивному продовжила організація «Луг».

Наголошення зв'язку «Січей» з історичними традиціями (Запорозька Січ), спільні вправи і свята в народних одягах чи одностроях під січовими прапорами, як зовнішньою ознакою національної окремішности від польського оточення, — все це чимало спричинилося до поширення національної свідомости й політичного життя українських селянських мас у Галичині й на Буковині.

«Січ» на Буковині

На Буковині першу «Січ» заснували 1903 року в Кіцмані С. Яричевський і О. Попович. Січовою централею (з 1904 р.) став Союз «Січей» на Буковині з осідком у Чернівцях і 112 товариствами (1914).

Головами Союзу були Є. Пігуляк, , Р. Сірецький. Активними в організації «Січей» були також І. Попович, Г. Гордий, Ю. Лисан, Л. Ясінчук, Д. Руснак та інші. Великий з'їзд «Січей» («Січове Свято» всієї Буковини) відбувся у Чернівцях влітку 1908 року. За румунської окупації діяльність «Січей» була заборонена.

«Січ» на Центральних Українських Землях

На Центральних Українських Землях статут «Січей» був затверджений українським урядом у Києві 1918 року.

18 березня 1918 р. товариство "Січ" було утворено у Кривому Розі, його організатором став добродій Зено, представник галицьких Січових Стрільців. Членами товариства було 59 осіб.

У лютому 1919 р. у Вінниці К. Трильовський і О. Андрієвський заснували Січовий Комітет; восени 1919 р. заходами П. Шекерика-Доникового й А. Шміґельського постала «Січ» у Кам'янці-Подільському (кошовий П. Богацький). Внаслідок радянської окупації «Січі» завмерли.

«Січ» на Закарпатті

На Закарпатті заходами К. Трильовського був заснований 1920 року Січовий Комітет в Ужгороді, а заходами братів Клемпушів «Січі» — в Ясіні.

Січовий рух у 1938–1939 рр. став зародком Карпатської Січі.

«Січ» за межами України

У США і Канаді січовий рух почався з заснування в липні 1915 р. руханково-стрілецького товариства Першого Відділу Українських Січових Стрільців у Нью-Йорку. 1916 року постала централя «Січей» — Січова Організація Українців у США (отаман П. Задорецький), яка 1920 року об'єднувала близько 60 відділів «Січей» з близько З 000 членів, крім руханкових, відбували й військові вправи, розвинули різні ділянки спорту, видавали підручники з руханки, заснували торговельне підприємство «Січовий Базар» з видавництвом і книгарнею. Органом їх були «Січові Вісті» (1918–1923). З розвитком політично-партійного життя частина американських «Січей» об'єдналася в Гетьманській «Січі», деякі створили Чорноморську «Січ», ще інші залишилися самостійними.

У Канаді під керівництвом В. Босого існувала Організація Січових Стрільців (перейменована пізніше на Січову Організацію), пов'язана спершу з Січовою Організацією Українців у США, а з 1924 р. з Гетьманською «Січчю»; орган — «Канадійська Січ».

У Західній Європі перша «Січ» була заснована українськими робітниками в Гамбурзі 1912 року. 1921 року К. Трильовський організував робітниче руханкове товариство «Січ» у Відні, згодом Закордонний Комітет Січей з колишнім членом галицької «Січі».

У Чехо-Словаччині «Січі» були засновані в Подєбрадах (1926), Празі (1927) і пізніше в інших містах. «Січі» брали участь у Міжнародних робочих олімпіадах у Празі (1927) й Відні (1931). Їхньою централею був Український Січовий Союз, що входив до соц. спортового Інтернаціоналу (під керівництвом ген. В. Петрова).

Пам'ятна книга «Січей» під назвою «Гей, там на горі Січ іде…» була видана за ред. П. Трильовського в Едмонтоні (1965).

Символіка

Прапор Січі був малинового кольору, з 1910 року — синьо-жовтий. З одного боку прапора — восьмикутна зірка, всередині якої дві руки в потиску тримають серп, над зіркою девіз — «В єдності сила!», з іншого боку кожна повітова «Січ» малювала свого патрона (гетьмана чи історичного діяча). Гімн — «Ще не вмерла Україна». Кожна посада мала свою символіку:

  • кошовий січового осередку — синьо-жовту стрічку та срібний пірнач;
  • повітовий отаман — срібну булаву і білий бунчук;
  • генеральний отаман (К. Трильовський) — золоту булаву і червоний бунчук.

Див. також

Примітки

  1. ЦДАВО. Фонд 2201. Опис 2. Справа 378. Арк. 67. зв.

Джерела та література

Посилання

  • Січ // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1748-1749. — 1000 екз.
  • Українському фізкультурно-спортивному товариству «Січ» — 110 років
  • Хто і як гасив колись пожежі на Сокальщині? - наприкінці ХІХ століття на Сокальщині з’являються товариства сторожі огневої.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sich znachennya Sich sportivno pozhezhno ruhankove tovaristvo poshirene v 1900 h rokah u Galichini a takozh na Bukovini Zakarpatti ta v emigraciyi Organizacijna strukturaPershu Sich zasnuvav Kirilo Trilovskij sichovij batko u seli Zavallya Snyatinskogo povitu 5 travnya 1900 roku Dali Sichi stvorili u Kolomijskomu i Gorodenkivskomu povitah zgodom voni poshirilisya u Galichini ta Bukovini Organizacijnoyu nadbudovoyu Sichej buli povitovi Sichi a z 1908 r centralya zasnovana u Stanislavovi Golovnij Sichovij Komitet golova Kirilo Trilovskij zastupnik I Sandulyak Lukini sekretar I Chuprej skarbnik M Lagodinskij i perejmenovana 1912 roku u Lvovi na Ukrayinskij Sichovij Soyuz generalnij otaman K Trilovskij golovnij osavul Ya Vesolovskij golovnij pisar M Balickij golovnij skarbnik S Vinnikiv golovnij oboznij Dmitro Katamaj golovnij chetar F Kalinovich Aktivnimi organizatorami Sichej takozh buli A Kuzmich Yu Solomijchuk Yuzenchuk P Shekerik Donikiv A Chajkovskij R Stavnichij L Lepkij R Dashkevich G Nichka V Gurkevich V Lisij Volodimir Bemko D Vitebskij S Ripeckij M Ugrin Bezgrishnij O Demchuk M Hrobak O Semenyuk i bagato inshih zdebilshe diyachi Radikalnoyi partiyi Chleni Sichej mali dotrimuvatisya svoyeyi narodnoyi noshi yihnoyu vidznakoyu bula malinova strichka lenta noshena cherez pleche z napisom Sich Z 1910 u selah v yakih uzhe ne nosili narodnogo odyagu yak i v miskih Sichah buv obov yazkovij vidpovidnij odnostrij z sichovoyu strichkoyu Kozhnij sichovik nosiv topirec Silski i povitovi Sichi mali svoyi prapori Pershij z yizd Sichej vidbuvsya u Kolomiyi 1902 dali u Stanislavovi 1911 v Snyatini 1912 i najbilshij tak zvanij Shevchenkivskij Sichovij Zdvig za uchastyu bl 12 tis chleniv Sichej Sokola Plastu Ukrayinskih Sichovih Strilciv 28 chervnya 1914 r U sichovih svyatah brali uchast takozh predstavniki cheskih horvatskih i slovenskih ruhankovih tovaristv 1913 roku Sichej bulo ponad 900 de ob yednuvalisya blizko 80 tis sichovikiv Populyarizaciyi j poshirennyu sichovogo ruhu spriyali spivaniki kalendari Otaman Zaporozhec do 1914 r 11 pidruchnikiv periodichni vidannya misyachniki Zorya Hlopska Pravda yak takozh oficijnij organ Sichej Sichovi Visti u Lvovi yaki vidavali ta redaguvali K Trilovskij ta I Chuprej Ukrayinski Sichovi StrilciPislya togo yak Trilovskij zasnuvav tovaristvo Ukrayinskih Sichovih Strilciv u berezni 1913 pri Ukrayinskomu Sichovomu Soyuzi bula organizovana pid kerivnictvom D Katamaya strilecka sekciya dlya pidgotovi molodi u vijskovij spravi oformlena piznishe v okremi Tovaristva Ukrayinskih Sichovih Strilciv yakih bulo 1914 roku 94 Polovi vpravi cih tovaristv vidbuvalisya za vidanim 1914 roku pidruchnikom O Demchuka j O Semenyuka p n Pravilnik pihotincya Z chleniv tovaristv USS Sichej Sokoliv ta dobrovolciv buv sformovanij u serpni 1914 r Legion Ukrayinskih Sichovih Strilciv Z Sichej vijshla ukrayinska vijskova formaciya Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 yaki stali golovnoyu vijskovoyu siloyu pri stvorenni Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pislya voyennoyi perervi diyalnist Sichej vidnovili na pochatku 1920 h pp u bagatoh miscevostyah Galichini Diyalnist Sichej bula pripinena polskoyu okupacijnoyu vladoyu v Galichini 1924 roku v seli Gorbachah bilya Lvova Sich isnuvala do 1930 r Diyalnist Sichej vinyatkovo na tereni fizkulturno sportivnomu prodovzhila organizaciya Lug Nagoloshennya zv yazku Sichej z istorichnimi tradiciyami Zaporozka Sich spilni vpravi i svyata v narodnih odyagah chi odnostroyah pid sichovimi praporami yak zovnishnoyu oznakoyu nacionalnoyi okremishnosti vid polskogo otochennya vse ce chimalo sprichinilosya do poshirennya nacionalnoyi svidomosti j politichnogo zhittya ukrayinskih selyanskih mas u Galichini j na Bukovini Sich na BukoviniNa Bukovini pershu Sich zasnuvali 1903 roku v Kicmani S Yarichevskij i O Popovich Sichovoyu centraleyu z 1904 r stav Soyuz Sichej na Bukovini z osidkom u Chernivcyah i 112 tovaristvami 1914 Golovami Soyuzu buli Ye Pigulyak R Sireckij Aktivnimi v organizaciyi Sichej buli takozh I Popovich G Gordij Yu Lisan L Yasinchuk D Rusnak ta inshi Velikij z yizd Sichej Sichove Svyato vsiyeyi Bukovini vidbuvsya u Chernivcyah vlitku 1908 roku Za rumunskoyi okupaciyi diyalnist Sichej bula zaboronena Sich na Centralnih Ukrayinskih ZemlyahNa Centralnih Ukrayinskih Zemlyah statut Sichej buv zatverdzhenij ukrayinskim uryadom u Kiyevi 1918 roku 18 bereznya 1918 r tovaristvo Sich bulo utvoreno u Krivomu Rozi jogo organizatorom stav dobrodij Zeno predstavnik galickih Sichovih Strilciv Chlenami tovaristva bulo 59 osib U lyutomu 1919 r u Vinnici K Trilovskij i O Andriyevskij zasnuvali Sichovij Komitet voseni 1919 r zahodami P Shekerika Donikovogo j A Shmigelskogo postala Sich u Kam yanci Podilskomu koshovij P Bogackij Vnaslidok radyanskoyi okupaciyi Sichi zavmerli Sich na ZakarpattiNa Zakarpatti zahodami K Trilovskogo buv zasnovanij 1920 roku Sichovij Komitet v Uzhgorodi a zahodami brativ Klempushiv Sichi v Yasini Sichovij ruh u 1938 1939 rr stav zarodkom Karpatskoyi Sichi Sich za mezhami UkrayiniU SShA i Kanadi sichovij ruh pochavsya z zasnuvannya v lipni 1915 r ruhankovo strileckogo tovaristva Pershogo Viddilu Ukrayinskih Sichovih Strilciv u Nyu Jorku 1916 roku postala centralya Sichej Sichova Organizaciya Ukrayinciv u SShA otaman P Zadoreckij yaka 1920 roku ob yednuvala blizko 60 viddiliv Sichej z blizko Z 000 chleniv krim ruhankovih vidbuvali j vijskovi vpravi rozvinuli rizni dilyanki sportu vidavali pidruchniki z ruhanki zasnuvali torgovelne pidpriyemstvo Sichovij Bazar z vidavnictvom i knigarneyu Organom yih buli Sichovi Visti 1918 1923 Z rozvitkom politichno partijnogo zhittya chastina amerikanskih Sichej ob yednalasya v Getmanskij Sichi deyaki stvorili Chornomorsku Sich she inshi zalishilisya samostijnimi U Kanadi pid kerivnictvom V Bosogo isnuvala Organizaciya Sichovih Strilciv perejmenovana piznishe na Sichovu Organizaciyu pov yazana spershu z Sichovoyu Organizaciyeyu Ukrayinciv u SShA a z 1924 r z Getmanskoyu Sichchyu organ Kanadijska Sich U Zahidnij Yevropi persha Sich bula zasnovana ukrayinskimi robitnikami v Gamburzi 1912 roku 1921 roku K Trilovskij organizuvav robitniche ruhankove tovaristvo Sich u Vidni zgodom Zakordonnij Komitet Sichej z kolishnim chlenom galickoyi Sichi U Cheho Slovachchini Sichi buli zasnovani v Podyebradah 1926 Prazi 1927 i piznishe v inshih mistah Sichi brali uchast u Mizhnarodnih robochih olimpiadah u Prazi 1927 j Vidni 1931 Yihnoyu centraleyu buv Ukrayinskij Sichovij Soyuz sho vhodiv do soc sportovogo Internacionalu pid kerivnictvom gen V Petrova Pam yatna kniga Sichej pid nazvoyu Gej tam na gori Sich ide bula vidana za red P Trilovskogo v Edmontoni 1965 SimvolikaPrapor Sichi buv malinovogo koloru z 1910 roku sino zhovtij Z odnogo boku prapora vosmikutna zirka vseredini yakoyi dvi ruki v potisku trimayut serp nad zirkoyu deviz V yednosti sila z inshogo boku kozhna povitova Sich malyuvala svogo patrona getmana chi istorichnogo diyacha Gimn She ne vmerla Ukrayina Kozhna posada mala svoyu simvoliku koshovij sichovogo oseredku sino zhovtu strichku ta sribnij pirnach povitovij otaman sribnu bulavu i bilij bunchuk generalnij otaman K Trilovskij zolotu bulavu i chervonij bunchuk Div takozhSichovi VistiPrimitkiCDAVO Fond 2201 Opis 2 Sprava 378 Ark 67 zv Dzherela ta literaturaYakimovich B Z Sich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 586 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yakimovich B Z istoriyi USS Pam yatki Ukrayini 1990 1PosilannyaSich Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1748 1749 1000 ekz Ukrayinskomu fizkulturno sportivnomu tovaristvu Sich 110 rokiv Hto i yak gasiv kolis pozhezhi na Sokalshini naprikinci HIH stolittya na Sokalshini z yavlyayutsya tovaristva storozhi ognevoyi

Дата публікації:
Топ