Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шевченківський здвиг 1914 року (також відомий під назвою Великий здвиг) — II краєвий здвиг руханкових, пожежних і стрілецьких товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Січові стрільці» та інших, що відбувся у Львові 28 червня 1914 року на честь 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. В урочистій ході Львовом взяли участь, за різними даними, від 12 до 23 тисяч осіб з Галичини та Буковини.
Підготовка
У першому десятилітті 20 сторіччя на Галичині сформувався прошарок населення, який прагнув розвиватися не тільки духовно (цьому допомагали читальні «Просвіти»), а й фізично. Виникли руханкові (гімнастичні) товариства «Сокіл», «Січ», «Повітова Січ», «Пласт», «Січові стрільці» та інші. Свій вишкіл і організованість товариства демонстрували на з'їздах. Товариство «Січ», наприклад, від 1902 до 1912 року провело шість свят крайового масштабу. Тіловиховні товариства, які стояли на спільних патріотичних засадах, також проводили спільні свята. Так, I краєвий здвиг «Соколів» і «Січей» відбувся 10 вересня 1910 року у Львові.
Після Балканських воєн (1912—1913) міжнародна ситуація у Європі значно погіршилась. Була ймовірність великої війни між Росією, яка прагнула посилити свій вплив на Балканах, і Австро-Угорщиною, яку підтримувала Німеччина. Галицька суспільна думка в цьому питанні була розділена, хоча враховуючи заборону української мови в Російській імперії та гірший стан справ з правами українців, ще 7 грудня 1912 року «З'їзд послів і нотаблів» у Львові, а згодом і низка інших організацій Галичини висловили підтримку позиції Австрії та Німеччини в боротьбі проти Росії, щоб визволити українські землі від російського панування.
З метою підготовки майбутніх українських збройних сил, які воювали б у складі австрійського війська, засновник товариства «Січ» Кирило Трильовський 1913 року створив стрілецьке товариство «Січові Стрільці». Для огляду всіх патріотичних сил у червні 1914 року вирішено провести II краєвий здвиг руханкових, пожарних і стрілецьких товариств, приурочений до 100-ї річниці Тараса Шевченка.
До підготовчого комітету ввійшли: Кирило Трильовський, Дмитро Катамай, Осип Семенюк, (від «Українського Січового Союзу»), Роман Дашкевич, (від «Повітової Січі» та «УСС II»), Іван Боберський, Семен Горук, Степан Гайдучок, М. Левицький (від «Сокола-Батька») і представник СТ «Україна».
Святкування
Напередодні здвигу в різних містах краю, в тому числі у Львові, відбулися святкування 100-літнього ювілею від дня народження Тараса Шевченка. В рамках цих заходів проводилися концерти, урочисті походи українських товариств і організацій. Учасники з'їзду, лояльні до австрійської влади, визначили російське самодержавство як головного ворога українського визвольного руху, відзначивши в цьому контексті важливість українських парамілітарних та спортивних організацій в Галичині.
27 червня, увечері в залі Спортивної Палати відбувся святковий концерт. Перед концертом слово взяв Кирило Трильовський зі своєю знаменитою промовою, у якій заявив, що: «Може вже й недалека та хвиля, коли ми зможемо нашими шоломами зачерпнути води з Дніпра-Славутиці; води, змішаної з кров'ю наших ворогів…», а також виступив поет Богдан Лепкий.
Організаційний комітет закликав українців Львова прикрасити вікна своїх помешкань синьо-жовтими стрічками та портретами Тараса Шевченка.
Поїзди з учасниками свята прибували до Львова з різних місцевостей. По всьому місту було чути українські пісні, колони йшли до пунктів призначення, майоріли прапори з зображеннями українських гетьманів минулого.
Загальна колона зформувалася в центрі Львова й під супроводом численних оркестрів рушила маршем по місту. На чолі колони була кінна чета «Сокола-Батька» під командою Йосифа Доманика. За нею йшли Кирило Трильовський та Іван Боберський зі старшинами своїх централей («Сокола-Батька» та «Українського січового союзу»), за ними Січові стрільці з крісами, а вже потім «січовики» й «соколи». Більшість учасників походу були одягнуті в однострої своїх організацій, чимало з яких створено на основі народних строїв і вишивок. Особливо велике захоплення викликали озброєні сотні Українських січових стрільців в одностроях — символ того, що українці також мають власні збройні сили. У центрі міста було встановлене і прикрашене зеленню погруддя Т. Шевченка, потім колона рушила в напрямку вулиці Стрийської, до поля «Сокола-Батька», так званого «Українського Городу». Там відбулися показові вправи «Січей» і «Соколів», свій стройовий вишкіл показав загін Січових стрільців з Борислава під командою Клима Гутковського.
Письменник Остап Грицай писав, що в поході крім січовиків і соколів, взяли участь 153 члени Січового Союзу Буковини, 183 пластуни, 210 кіннотників і 29 оркестрів.
Крім галичан і буковинців, на урочистостях були присутні делегації з Наддніпрянської України, представники чеських і хорватських «Соколів», намісник (губернатор) Галичини Вітольд Коритовський і крайовий комендант Колошварі. Проте намісник не дочекався до кінця здвигу й передчасно покинув святкування, бо отримав повідомлення, що в Сараєво вбито наступника австрійського престолу — Франца Фердинанда.
У Першій світовій війні Українські січові стрільці були єдиними національними українськими збройними силами, а добра військова підготовка згодом допомагала «січовикам» під час боротьби у складі Української Галицької Армії.
Для учасників здвигу спеціально виготовлено пам'ятну відзнаку з написом «Шевченковий здвиг». Її носили на грудях і на шапці. Відзнака виготовлена у Відні коштом «Сокола-Батька» та «Українського Січового Союзу» тиражем 10.000 примірників у білому металі та 100 штук у міді. Розмір: 35×37 мм.
Примітки
- Ювилейний Шевченківський здвиг у Львові 1914. р. [ 22 лютого 2012 у Wayback Machine.] (Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914)
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 24 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 24 серпня 2012.
Джерела
- «Сокіл-Батько». Спортивно-руханкове товариство у Львові. — Львів: РВО «Основа», 1996. — 267 с.
- Шевченківський сокільський здвиг 1914 р. (lvivcenter.org) [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shevchenkivskij zdvig 1914 roku takozh vidomij pid nazvoyu Velikij zdvig II krayevij zdvig ruhankovih pozhezhnih i strileckih tovaristv Sokil Sich Plast Sichovi strilci ta inshih sho vidbuvsya u Lvovi 28 chervnya 1914 roku na chest 100 richchya vid dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka V urochistij hodi Lvovom vzyali uchast za riznimi danimi vid 12 do 23 tisyach osib z Galichini ta Bukovini Hoda zdvigu suchasnoyu plosheyu imeni Ivana Franka PidgotovkaU pershomu desyatilitti 20 storichchya na Galichini sformuvavsya prosharok naselennya yakij pragnuv rozvivatisya ne tilki duhovno comu dopomagali chitalni Prosviti a j fizichno Vinikli ruhankovi gimnastichni tovaristva Sokil Sich Povitova Sich Plast Sichovi strilci ta inshi Svij vishkil i organizovanist tovaristva demonstruvali na z yizdah Tovaristvo Sich napriklad vid 1902 do 1912 roku provelo shist svyat krajovogo masshtabu Tilovihovni tovaristva yaki stoyali na spilnih patriotichnih zasadah takozh provodili spilni svyata Tak I krayevij zdvig Sokoliv i Sichej vidbuvsya 10 veresnya 1910 roku u Lvovi Pislya Balkanskih voyen 1912 1913 mizhnarodna situaciya u Yevropi znachno pogirshilas Bula jmovirnist velikoyi vijni mizh Rosiyeyu yaka pragnula posiliti svij vpliv na Balkanah i Avstro Ugorshinoyu yaku pidtrimuvala Nimechchina Galicka suspilna dumka v comu pitanni bula rozdilena hocha vrahovuyuchi zaboronu ukrayinskoyi movi v Rosijskij imperiyi ta girshij stan sprav z pravami ukrayinciv she 7 grudnya 1912 roku Z yizd posliv i notabliv u Lvovi a zgodom i nizka inshih organizacij Galichini vislovili pidtrimku poziciyi Avstriyi ta Nimechchini v borotbi proti Rosiyi shob vizvoliti ukrayinski zemli vid rosijskogo panuvannya Z metoyu pidgotovki majbutnih ukrayinskih zbrojnih sil yaki voyuvali b u skladi avstrijskogo vijska zasnovnik tovaristva Sich Kirilo Trilovskij 1913 roku stvoriv strilecke tovaristvo Sichovi Strilci Dlya oglyadu vsih patriotichnih sil u chervni 1914 roku virisheno provesti II krayevij zdvig ruhankovih pozharnih i strileckih tovaristv priurochenij do 100 yi richnici Tarasa Shevchenka Do pidgotovchogo komitetu vvijshli Kirilo Trilovskij Dmitro Katamaj Osip Semenyuk vid Ukrayinskogo Sichovogo Soyuzu Roman Dashkevich vid Povitovoyi Sichi ta USS II Ivan Boberskij Semen Goruk Stepan Gajduchok M Levickij vid Sokola Batka i predstavnik ST Ukrayina SvyatkuvannyaNaperedodni zdvigu v riznih mistah krayu v tomu chisli u Lvovi vidbulisya svyatkuvannya 100 litnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka V ramkah cih zahodiv provodilisya koncerti urochisti pohodi ukrayinskih tovaristv i organizacij Uchasniki z yizdu loyalni do avstrijskoyi vladi viznachili rosijske samoderzhavstvo yak golovnogo voroga ukrayinskogo vizvolnogo ruhu vidznachivshi v comu konteksti vazhlivist ukrayinskih paramilitarnih ta sportivnih organizacij v Galichini 27 chervnya uvecheri v zali Sportivnoyi Palati vidbuvsya svyatkovij koncert Pered koncertom slovo vzyav Kirilo Trilovskij zi svoyeyu znamenitoyu promovoyu u yakij zayaviv sho Mozhe vzhe j nedaleka ta hvilya koli mi zmozhemo nashimi sholomami zacherpnuti vodi z Dnipra Slavutici vodi zmishanoyi z krov yu nashih vorogiv a takozh vistupiv poet Bogdan Lepkij Organizacijnij komitet zaklikav ukrayinciv Lvova prikrasiti vikna svoyih pomeshkan sino zhovtimi strichkami ta portretami Tarasa Shevchenka Poyizdi z uchasnikami svyata pribuvali do Lvova z riznih miscevostej Po vsomu mistu bulo chuti ukrayinski pisni koloni jshli do punktiv priznachennya majorili prapori z zobrazhennyami ukrayinskih getmaniv minulogo Zagalna kolona zformuvalasya v centri Lvova j pid suprovodom chislennih orkestriv rushila marshem po mistu Na choli koloni bula kinna cheta Sokola Batka pid komandoyu Josifa Domanika Za neyu jshli Kirilo Trilovskij ta Ivan Boberskij zi starshinami svoyih centralej Sokola Batka ta Ukrayinskogo sichovogo soyuzu za nimi Sichovi strilci z krisami a vzhe potim sichoviki j sokoli Bilshist uchasnikiv pohodu buli odyagnuti v odnostroyi svoyih organizacij chimalo z yakih stvoreno na osnovi narodnih stroyiv i vishivok Osoblivo velike zahoplennya viklikali ozbroyeni sotni Ukrayinskih sichovih strilciv v odnostroyah simvol togo sho ukrayinci takozh mayut vlasni zbrojni sili U centri mista bulo vstanovlene i prikrashene zelennyu pogruddya T Shevchenka potim kolona rushila v napryamku vulici Strijskoyi do polya Sokola Batka tak zvanogo Ukrayinskogo Gorodu Tam vidbulisya pokazovi vpravi Sichej i Sokoliv svij strojovij vishkil pokazav zagin Sichovih strilciv z Borislava pid komandoyu Klima Gutkovskogo Pismennik Ostap Gricaj pisav sho v pohodi krim sichovikiv i sokoliv vzyali uchast 153 chleni Sichovogo Soyuzu Bukovini 183 plastuni 210 kinnotnikiv i 29 orkestriv Krim galichan i bukovinciv na urochistostyah buli prisutni delegaciyi z Naddnipryanskoyi Ukrayini predstavniki cheskih i horvatskih Sokoliv namisnik gubernator Galichini Vitold Koritovskij i krajovij komendant Koloshvari Prote namisnik ne dochekavsya do kincya zdvigu j peredchasno pokinuv svyatkuvannya bo otrimav povidomlennya sho v Sarayevo vbito nastupnika avstrijskogo prestolu Franca Ferdinanda U Pershij svitovij vijni Ukrayinski sichovi strilci buli yedinimi nacionalnimi ukrayinskimi zbrojnimi silami a dobra vijskova pidgotovka zgodom dopomagala sichovikam pid chas borotbi u skladi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Dlya uchasnikiv zdvigu specialno vigotovleno pam yatnu vidznaku z napisom Shevchenkovij zdvig Yiyi nosili na grudyah i na shapci Vidznaka vigotovlena u Vidni koshtom Sokola Batka ta Ukrayinskogo Sichovogo Soyuzu tirazhem 10 000 primirnikiv u bilomu metali ta 100 shtuk u midi Rozmir 35 37 mm PrimitkiYuvilejnij Shevchenkivskij zdvig u Lvovi 1914 r 22 lyutogo 2012 u Wayback Machine Kost Levickij Istoriya politichnoyi dumki galickih ukrayinciv 1848 1914 Arhiv originalu za 9 listopada 2012 Procitovano 24 serpnya 2012 Arhiv originalu za 8 grudnya 2013 Procitovano 24 serpnya 2012 Dzherela Sokil Batko Sportivno ruhankove tovaristvo u Lvovi Lviv RVO Osnova 1996 267 s Shevchenkivskij sokilskij zdvig 1914 r lvivcenter org 16 sichnya 2014 u Wayback Machine