Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боберський Іва н Микола йович Бобе рський 14 серпня 1873 18730814 17 с

Іван Боберський

Іван Боберський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боберський.

Іва́н Микола́йович Бобе́рський (14 серпня 1873(18730814) — 17 серпня 1947) — український педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури. Народився в селі Доброгостів, Галичина, Австро-Угорщина, в родині греко-католицького священника. Випускник Львівського університету. Навчався у Відні і Граці. Викладач Львівської академічної гімназії (з 1901). Сприяв становленню «Пласту», автор назви цієї організації. Голова товариства «Сокіл-Батько» (1908—1918). В роки Першої світової війни був скарбником Українських січових стрільців (1914—1918). Працював головою відділу військової преси Державного секретаріату ЗУНР (1918—1920). Повноважний представник уряду ЗУНР в США і Канаді (1920). Від 1932 року проживав у Югославії, в місті Тржич, де й помер. Редагував часописи «Вісти з Запорожа», «Січові вісти». Уклав низку підручників: «Забави й гри рухові» (1904—1905), «Копаний м'яч» (1906), «Значення руханкових товариств» (1909) та інші.

Іван Боберський
image
Народився14 серпня 1873(1873-08-14)
Доброгостів, Австро-Угорщина
Помер17 серпня 1947(1947-08-17) (74 роки)
Тржич Югославія
Громадянствоimage Австро-Угорщина → image ЗУНР
Національністьукраїнець
Діяльністьпедагог, scout, викладач фізкультури
Галузьфізичне виховання[1], Q12777333?[1] і скаутинг[1]
Alma materЛьвівський університет
Знання мовукраїнська[1]
Військове званняimage Четар

Першим увів українську термінологію в спорті, яку широко використовували в Західній Україні до 1939 року. Зокрема, запропонував такі терміни, як «ситкі́вка», «відби́ванка», «ко́паний м'яч», «гакі́вка», «стусан», «кошикі́вка», , «лещета́рство» тощо.

Життєпис

Молоді роки

Іван Боберський народився 14 серпня 1873 року в селі Доброгостів Дрогобицького повіту Галичини (Австро-Угорщина). Він був первістком у родині греко-католицького священника Миколи Боберського (1844—1918) та Анни Домініки Козакевич. Родина мала давнє війтівсько-князівське походження. Батько Івана - відомий громадський діяч на Бойківщині кінця XIX - початку XX століття, засновник "братств тверезості" і «Руської читальні», дописувач галицьких часописів, підприємець, противник москвофільства. Виховуючи дітей в національно орієнтованому дусі, любив повторювати: "думай по-українськи!". Мати - вчителька за фахом, вела курси для неписьменних. З дітьми була дуже строгою. Під її опікою Іван почав навчатись грамоти. У родині Миколи та Анни було восьмеро дітей.

Лише перший рік життя Іван прожив у Доброгостові, а далі родина постійно переїздила з місця на місце через священницькі обов'язки батька. Початкову освіту в 1879—1883 роках здобував у Народній школі міста Самбора. У 1883—1891 роках навчався в цісарсько-королівській . Там особливо захоплювався німецькою мовою.

У 1891—1895 роках навчався на філософському факультеті Львівського університету. Подальше навчання продовжив за кордоном. У 1895—1897 роках поглиблював знання з німецької філології в університеті міста Ґраца. Там був членом українського товариства «Русь» і захопився фізичною культурою. Там само в 1897—1898 роках пройшов однорічний курс і склав іспит з фаху «вчителя ру́ханки» у середніх школах. У 1898—1899 роках за кошти батька подорожував країнами Західної Європи: Францією, Швецією, Чехією, Німеччиною, де познайомився з роботою осередків фізкультури та вивчив нові форми й методи фізичного виховання.

1899 року Іван Боберський повернувся в Галичину і склав іспит на посаду заступника учителя. Невдовзі влаштувався вчителем німецької мови в польськомовну IV цісарсько-королівську гімназію у Львові. 1900 року влаштувався працювати в цісарсько-королівській гімназії імені Франца Йосифа в Дрогобичі. Від 2 липня працював заступником учителя, а 14 липня його призначено дійсним учителем. У гімназії викладав німецьку мову в 4-8 класах, завідував німецькомовною бібліотекою. Також позаурочно вів руханку в 1—6-х класах, де вперше запровадив досі невідомі або малознані в українському середовищі ігри, зокрема, ко́паний м'яч. Був вимогливим та принциповим вчителем. Зі слів Степана Гайдучка, мусів звільнитися внаслідок конфлікту, що виник через двійку з німецької мови синові старости повіту.

Викладацька діяльність у Львові

1900 року Боберський повернувся до Львова. Відтоді й до 1918 року мешкав за адресою — вул. Мохнацького (нині Драгоманова), 23.

Від 25 червня 1901 року Іван Боберський працював у Першій академічній гімназії у Львові на посаді учителя, а від 1905 року професора, німецької мови й класичної філології. Його зусиллями зібрано найбільшу німецькомовну бібліотеку серед тогочасних українських гімназій у Галичині. У 1903/1904 роках там запровадили заняття з руханки, які, подібно до Дрогобича, теж були надобов'язковими, тож Боберський взяв на себе ще й ці обов'язки. Впроваджуючи в навчальний предмет руханку, Боберському доводилося долати нерозуміння з боку української інтелігенції потреби розвитку тіла.

У червні 1901 року разом з Альфредом та Леонардом Будзиновськими створив Учительський гурток для підготовки вчителів руханки, учасниками якого стала академічна та гімназійна молодь. У червні 1902 року створив у Вчительському гуртку жіночий відділ. 1903 року став членом товариства "Руслан", метою якого була фінансова допомога талановитим талановитим учням, які не могли самостійно заплатити за навчання і утримувати себе.

16 квітня 1902 року Боберського прийнято звичайним членом до складу Наукового товариства імені Шевченка. 1903 року входив до о «статутової комісії» НТШ. Пізніше відійшов від діяльності в організації, щоб зосередитися на сокільському русі, а 10 жовтня 1904 року його відраховано зі складу НТШ, хоч він і надалі співпрацював з товариством з питань видавництва своїх праць.

Паралельно до викладання в Академічній гімназії, Боберський працював вчителем у жіночих навчальних закладах. У 1904-1905 роках вів руханку в «Приватній женьскій семінариї учительскій з руским язиком викладовим «Руского товариства педаґоґічного»». У 1906-1914 роках, на прохання Андрея Шептицького, Боберський викладав німецьку мову та руханку в гімназії сестер Василіянок. 1910 року при ній засновано «Дівочий спортовий кружок».

У 1908-1909 роках руханка стала обов'язковим предметом. Це спричинило зміни в розкладі Академічної гімназії, тож Боберський залишив собі викладання німецької мови та завідування бібліотекою, а руханку передав Юрієві Самотюку.

Безпосередніми вихованцями Боберського були: Євген Коновалець, Роман Сушко, Олена Степанів, Степан Шах тощо. Серед найвідоміших учнів з гімназії та учительського гуртка, що продовжили розвивати руханкову справу: Степан Гайдучок, Петро та Тарас Франки, Олександр Тисовський, Оксана Суховерська, Дарія Навроцька, Савина Сидорович. Євген Коновалець відносив Боберського до трьох найважливіших моментів своєї молодості, поряд з актом Мирослава Січинського та знайомством з наддніпрянською еміграцією.

12 листопада 1907 року Боберський одружився зі словенкою Йосифиною Полак, з якою познайомився ще навчаючись у Граці.

Поширення тіловиховання

image
Учительський відділ товариства «Сокіл-Батько» у Львові, весна 1913. Зліва направо: Іван Боберський, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олександр Довбенко, Ігор Федів.

Іван Боберський був автором перших українських науково-методичних праць з теорії фізичного виховання і спорту: «Забави й гри рухові. Частина I» (1904), «Забави і гри рухові. Частина ІІ. Вісімнайцять гор мячевих» (1905), «Забави і гри рухові. Частина ІІІ. Копаний мяч» (1906), "Свобідні вправи для пожарних «Соколів» (1908), «Свобідні вправи. Частина 1. Вправи вільноруч Сандова», «Забави і гри рухові. Частина IV. Ситківка» (1909), «Прилюдні вправи. Частина 3. Вправи списою» (1909), «Впоряд» (1909), «Прилюдні вправи. Частина 4. Вправи топірцем» (1909), «Лавчина і щеблівка» (1910), «Правила до гаківки» (1910), «Прилюдні вправи. Частина 2. Вправи вільноруч» (1910), «Прилюдні вправи. Частина 6. Вправи хоруговцями» (1910), «Примітки до прилюдних вправ. Частина 2» (1911), «Прилюдні вправи. Частина 7. Вправи палицями» (1911), «Прилюдні вправи. Частина 8. Вправи ручником» (1911), «Нові шляхи до тілесного виховання» (1911), «Прорух» (1912). Пізніше, 1913 року, завдяки його підтримці видано перший посібник для українського «Пласту» Олександра Тисовського.

Видавав та редагував перші українські спортивні часописи: «Сокільські Вісти» (1908 — з перервами до 1938), «Вісти з Запорожа» (1910—1914) та «Січові вісти» (1912—1914). Загалом був автором понад сотні публікацій у пресі.

З рефератами про значення фізичної культури для українського народу, особливо для молоді і жіноцтва, об'їздив усю Галичину.

Організація руханкових груп вимагала упорядкування відповідної спортивної термінології. Іван Боберський після пошуків власне українського словесного окреслення нових і невідомих понять намагався зберегти у спортивній термінології рідні вислови й український дух. Він, зокрема, впровадив такі новотвори, як «ситківка», «відбиванка», «копаний м'яч», «наколесництво», «кошиківка», «гаківка», «лещетарство», , «стусан» та ін., що були в широкому вжитку на західноукраїнських землях до 1939 року, а потім у діаспорі.

Утім, Боберський був не лише теоретиком спорту, а й практиком. На аматорському рівні займався різними видами спорту. Разом зі своїми учнями він грав на уроках у копаний м'яч, гаківку і ситківку, бігав, проводив у позаурочний час піші мандрівки околицями Львова. 1909 року вперше в історії об'їхав на лещатах навколо Львова. Крім того, запроваджував й брав участь у різних іграх: Чорний лицар, Чорноморець-Біломорець, Хапко, Ходи за мною, Жгут, Яструб, Третяк, Кіт і миш, Хрещик тощо.

На 1903 рік припадають перші організаційні кроки в розвитку копаного м'яча. З ним Боберський познайомився, коли навчався в університеті Ґраца. Під час викладання руханки в Першій академічній гімназії поступово почав вводити копаний м'яч у навчальний процес. 1906 року заснував «Український спортовий кружок», членами якого були учні п'ятих класів гімназії. Займалися різними видами спорту. Члени гуртка носили жовто-синю відзнаку із золотистими буквами «У. С. К.» На зборах 21 березня 1909 року гурток поділили на сім відділень, зокрема й копаний м'яч, так було утворено команду УСК.

На запрошення Боберського від 5 до 27 вересня 1909 року команду УСК І тренував колишній гравець чеського футбольного клубу «Славія» Вацлав Льомоз.

Сокільський рух

image
Львівські соколи на львівському вокзалі перед виїздом до Праги на VI-ий Всесокільський злет. У 3-му вікні: Степан Гайдучок, до якого стоячи на пероні звертається Іван Боберський.

1892 року, іще навчаючись у Львівському університеті, Іван Боберський відвідував збори тоді ще офіційно не створеного руханкового товариства «Сокіл». До організації вступив уже після повернення до Львова. Відбулося це 3 жовтня 1901 року на засіданні старшини. 17 листопада 1901 року на загальних зборах товариства його обрано другим заступником голови. В серпні 1908 року його обрано головою Старшини руханкового товариства «Сокіл» та центрального осередку «Сокіл-Батько» у Львові. На цій посаді залишався до 1918 року.

У навчальній групі при Соколі підготував перших українських учителів і вчительок тіловиховання.

За час очолення Боберським сокільського руху (у 1908—1918 роках) з його ініціативи створюються нові спортивні структури, набувають поширення та розвитку окремі види спорту, товариства, клуби не лише у Львові, а й у провінції. Так, у 1906 році його учні з Академічної гімназії засновують перший український спортовий гурток, де набувають розвитку легка атлетика, футбол, бокс, гаківка, лещетарство, мандрівництво та санний спорт. Професор допомагає організувати аналогічні гуртки не тільки у селах (руханково-пожежні гуртки), а й у містах, наприклад, в державних українських гімназіях Тернополя і Перемишля, котрі переростають у спортивні товариства і . Завдяки активній праці Боберського в Західній Україні щодо організації цих товариств до Першої світової війни було засновано 974 сокільські гнізда й 794 січові гнізда. Майже кожне третє село Галичини мало свої руханкові товариства. Боберський першим приділив увагу залученню до спортивно-гімнастичних товариств жінок.

Був співголовою 1-го «Сокільського здвигу», що відбувся 10 вересня 1911 року. Щоб провести показові виступи кількох тисяч своїх членів, «Сокіл-батько» орендувало «Тор циклістув» (велотрек), що належав Галицькому товариству велосипедистів та мотоциклістів (був у районі станції «Сонячна» сучасної дитячої залізниці у Стрийському парку на перехресті перекритої тепер вул. Козельницької та вул. Стрийської).

11 вересня громадськість Львова вручила Івану Боберському срібну булаву, як символ проводу, а також присвоїла йому почесний титул «Батько української фізичної культури».

Іван Боберський бачив, що українським дітям не вистачає місць для занять спортом, оскільки вони не могли вступати в польські та єврейські клуби, у чиїй власності були спортивні майданчики. Тому за його особистої ініціативи одразу після здвигу «Сокіл-Батько» купив земельну площу «Тору циклістув» для спорудження спортивного майдану «Український город». Деяку частину грошей дали меценати, але більшу частину довелося брати під позику в заможних українців. Для повернення позики територію стадіону розбили на 22621 ділянку, кожна площею по одному квадратному метрові. Через пресу пропонували українцям викуповувати ці ділянки по 5 корон. Гроші від їх продажу надходили в фонд «Комісії закупної українського городу у Львові», яку очолював Іван Боберський. Попри його сподівання, за три роки продали лише третину стадіону. Потім розпочалась Перша світова війна, що перервала викуп майдану. Цю справу Боберський продовжив уже на еміграції. Загалом займався цим упродовж двадцяти років. До 1938 року було викуплено 7 моргів (із загальних 11 1/2), із яких два уділи (із 20-ти) від Івана Боберського та його дружини Йосифіни.

1911 року у Львові за ініціативи Івана Боберського на базі Українського спортового кружка створено Спортове товариство «Україна». Тренування відбувалися на «Українському городі» та в гімнастичному залі («рухівні») на вул. Руській, 20, що належали «Соколу-батьку». Іван Боберський не брав безпосередньої участі в засіданнях «України», а лише «давав ради, коли вони були потрібні». 1913 року «Україна» стала членом «Сокола-батька».

Брав участь у конгресі працівників фізичної культури у Відні 1910 року, а 1912 року вивозив своїх вихованців на змагання до Праги. Підсумком наполегливих організаційних зусиль Івана Боберського став ювілейний Шевченківський здвиг 28 червня 1914 року у Львові. У цій маніфестації українців у Львові взяло участь 12 тисяч руховиків, зокрема й гості з-над Дніпра, безліч глядачів.

Поряд зі своїми гімназійними вихованцями Олександром Тисовським та Петром Франком долучився Іван Боберський і до створення «Пласту». Підтримував організаторів порадами та фінансовою підтримкою. Запропонував організації клич "Бач!" ("бистро а чесно"), а також пластовий знак - "стрілку з чотирма перами, повернуту вістрям праворуч". Публікував у газеті "Вісти з Запорожа" замітки про діяльність "Пласту". За однією з двох версій став автором слова "пласт" (за іншою - це слово придумав Іван Франко).

Стрілецький рух

image
Старшини УГА Іван Боберський, Михайло Волошин і Лонгин Цегельський, 1918 рік.
image
Державний секретаріат військових справ ЗУНР, лютий 1919.
Сидять зліва направо Володимир Бемко, Орест Підляшецький, Петро Бубела, Дмитро Вітовський, Ростислав-Едмунд Білас, Никифор Гірняк, Роман Шипайло.
Стоять зліва направо Нестор Гаморак, Юліан Буцманюк, , Гриць Герасимович, Остап Бородієвич, Семен Магаляс, Володимир Тимцюрак, Василь Панчак, Іван Боберський

На час Першої світової війни Іван Боберський припинив викладати у Львівських гімназіях і вступив до лав Українських січових стрільців (УСС), як і тисячі «соколів», «січовиків», «пластунів», духовним батьком яких він був. 2 серпня 1914 року як голова "Сокола-Батька" став співорганізатором Головної української ради і був її скарбником.

При ГУР створено Українську Бойову управу, що поділилася на дві секції. Боберський увійшов до "секції організації". Вона займалася мобілізацією добровольців, адміністративною роботою та матеріальним забезпеченням легіону УСС. Боберський був опікуном та очільником пресової квартири при УБУ УСС, яка оприлюднювала і поширювала серед населення малюнки, світлини, листівки з картинами стрілецького життя на фронті.

У Відні створено архів Бойової Управи. Боберський опрацьовував зібрані там матеріали і на їх основі готував публікації до часописів "Діло", "Свобода", "Світ", "Вісник Союзу Визволення України" тощо. Накладом Боєвої Управи видано збірку "Наші стрільці в рік по Шевченківськім здвизі", частину матеріалів до якої написав сам Боберських, а також "Співаник УСС", укладачем якого він був. Зусиллями Боберського зібрано фотоархів, що містив приблизно 3000 світлин з життя українських вояків.

5 травня 1915 року ГУР перетворено в Загальну Українську Раду, до якої представником від Галичини увійшов і Боберський.

Під час Першої світової війни Боберський активно листувався з Дмитром Вітовський, Сеньом Ґоруком, Іваном Коссаком, Левом Лепким тощо.

Під час Польсько-української війни 1918—1919 років Боберський обіймав посаду референта пропаганди у Державному секретаріаті військових справ ЗУНР (зокрема, в місті Тернополі). Завдяки йому розроблено українську військову термінологію, однострій для УГА, топографічні карти. А ще Боберський був редактором часопису "Вісник Державного Секретаріату Військових справ.

Серед української діаспори

1919 року за дорученням Державного секретаріату ЗУНР-ЗОУНР Іван Боберський виїхав повноважним представником до США, а в листопаді 1920-го - до Канади для організації допомоги стрілецькому війську. Під час служби за кордоном він постійно підтримував зв'язки з рідним краєм.

У 1922—1932 роках проживав у канадському місті Вінніпезі. У 1922—1924 роках був заступником голови й секретарем представництва ЗУНР, а 6 серпня 1923-го до червня 1924 року, через від'їзд Осипа Назарука до США, сам виконував обов'язки очільника представництва ЗУНР у Канаді. Зібрав 50 тисяч канадських доларів для Українського Червоного Хреста. Викладав історію та географію України, редагував українські часописи в Канаді, збирав матеріали для Музею українських переселенців.

Коли 1924 року представництво ЗУНР згорнуло діяльність Боберський деякий час працював у власному бюро "Трансатлантик", а 3 грудня влаштувався в корабельну компанію "Кунард". Там він сім років керував українським відділом.

Від січня 1925 року Іван Боберський представляв у Канаді львівське Товариство опіки над українськими емігрантами. Був редактором його канадської філії Товариство опіки ім. св. Рафаїла, основна діяльність якої припала на 1925—1931 роки.

Перебуваючи в Америці, Боберський брав активну участь у житті української діаспори. Його діяльність була різноманітною — від популяризації у пресі діяльності керівника школи українського танцю Василя Авраменка в Нью-Йорку до збору матеріалів про українські часописи, книгарні, друкарні, українські школи на американській землі та проведення статистики української еміграції. Підсумком цієї праці став "Літопис канадських українців.

Не полишав Боберський і видавничої діяльности. За його редакцією вийшли альманахи «Нове поле» (1927), «Прерія» (1928), «Кленовий лист» (1929). Статті професора виходили як в українських періодичних виданнях США і Канади, так і у львівських часописах («Діло», «Нова зоря»). Боберський зібрав велику колекцію фотографій, що нині зберігається в Українській бібліотеці його імені у Вінніпезі.

1928 року Іван Боберський вперше за 10 років і востаннє в житті побував у Львові. Поїздка тривала з 15 лютого по 3 березня. За цей час зустрівся з багатьма діячами українських громадських організацій "Сокіл-Батько", "Пласт", "Українська бесіда". 19 лютого відбулась урочиста зустріч з членами "Сокола-Батька" в стінах сокільської домівки.

1932 року перебрався з Канади до тодішньої Югославії, де мешкав у маленькому містечку Тржичі (нині — Словенія; звідти була родом його дружина Йосифина) аж до самої смерти. Там він відновив тісні зв'язки з рідною Галичиною, але й не поривав з канадськими українцями.

У грудні 1933 року Боберського обрали почесним головою Союзу українських сокільських організацій за кордоном.

image
Іван Боберський, 1936 рік.

1936 року відвідав зимові та літні Олімпійські ігри в Німеччині. Надіслав звідти низку репортажів до часописів «Сокільські Вісти» та «Діло».

1946 року померла дружина Йосифина. Останні роки Іван Боберський хворів на туберкульоз. Помер 17 серпня 1947 року у Словенії. Похований на кладовищі у місті Тржичі в родинному гробівці Поллаків, родичкою яких була його дружина.

Вшанування

Вибрана бібліографія Боберського

  • Боберський І. Забави і гри рухові. Львів, 1904. 31 с.
  • Боберський І. Забави і гри рухові. Часть ІІ. Вісїмнайцять гор мячевих. Львів: Накладом товариства «Сокіл», 1905. 29 с.
  • Боберський І. Забави і гри рухові. Часть ІІІ. Копаний мяч. Львів, в друкарні Наукового товариства імені Шевченка: Накладом товариства «Сокіл», 1906. 36 с.
  • Боберський І. Впоряд. Львів, 1909. 58 с. [ 20 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Боберський І. Забави і гри рухові. Ч. IV. Ситківка. Львів, 1909. 47 с.
  • Боберський І. Лавчина і щеблівка. Львів, 1910. 16 с.
  • Боберський І. Нові шляхи до тїлесного вихованя. Львів: Накладом «Сокола-Батька», 1911. 8 с.
  • Боберський І. Прилюдні вправи. Ч. 2. Вправи вільноруч. Четверте видання. Львів: Накладом «Сокола-Батька», 1911. 20 с.
  • Боберський І. Прорух. Львів, 1912. 15 с.
  • Боберський І. Рядові вправи. Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1908/1909. Львів: Накладом наукового фонду, 1909. С. 3–58.
  • Наші Стрільцї в рік по Шевченківськім здвизї 28 червня 1914. / Зладив Іван Боберський. Відень: Накладом Української Боєвої Управи, 28 червня 1915 р. 112 с. (Бібліотека УБУ, ч. 1).
  • Сьпіваник Українських Сїчових Стрільцїв / [Уклав Іван Боберський]. Відень: Заходом «Артистичної Горстки», Накладом «Центральної Управи Українських Сїчових Стрільцїв», 1918. 128 с.
  • Боберський І. Вправи палицями і списами. ІІ наклад. Львів, 1927. 16 с.
  • Боберський І. Вправи хоруговцями. ІІ наклад. Львів, 1927. 15 с
  • Боберський І. Два вечері Авраменка. Вінніпеґ, 1927. 11 с.
  • Боберський І. Українське сокільство (1894–1939). Львів: Видавець «Сокіл-Батько», 1939. 16 с. (Сокільська бібліотека, ч. 7).
  • Боберський І. Помічення про англійський Пласт. Львів: Видавець Сокіл-Батько, 1939. 18 с. («Сокільська бібліотека», ч. 18).
  • Боберський І., М. Т. [Гайдучок С.], Д. Н. [Навроцька Д.].Вільноручні вправи. Краків: Українське видавництво, 1940. 86 с. (Бібліотека «Дорога», ч. 5).
  • Боберський І. Рухові забави та ігри / Упоряд. Євген Приступа. Львів, 1994. 65 с.
  • Щоденник 1918—1919 рр. / І. Боберський; упоряд.: Ю. А. Мицик; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ: Києво-Могилянська акад., 2003. 259 с.

Див. також

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Шкраб'юк 2003: 304.
  3. Сова, Тимчак, 2017, с. 18.
  4. Іван Боберський — батько нашого спорту [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Zbruč.
  5. Вацеба, Куц 2002: 21–24.
  6. Сова, Тимчак, 2017, с. 8.
  7. Мельник І. Іван Боберський — батько нашого спорту [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.].
  8. Сова, Тимчак, 2017, с. 11, 12.
  9. Мелех Р. Життєвий літопис професора Івана Миколайовича Боберського / Парійчук І. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. — Харків-Львів, 2003. — № 15. — С. 3—13.
  10. Сова, Тимчак, 2017, с. 13.
  11. Сова А. О. Суспільно-культурна, військово-політична та освітньовиховна діяльність Івана Боберського (1873–1947). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
  12. Богаченко М. Іван Боберський - Батько української фізичної культури // Дрогобиччина - земля Івана Франка. — Дрогобич, 1997. — С. 335—341.
  13. Мелех 1991.
  14. Сова, Тимчак 2016: 61—64.
  15. Сова, Тимчак, 2017, с. 16.
  16. Сова, Тимчак, 2017, с. 17.
  17. Сова, Тимчак, 2017, с. 23, 24.
  18. Жарський Едвард. Проф. Іван Боберський, його роля і значення для української фізичної культури // Сокіл-батько: альманах 1895-1995. — Львів : РВО “Основа”, 1996. — С. 40—44. — .
  19. Сова, Тимчак, 2017, с. 25.
  20. Сова, Тимчак, 2017, с. 19.
  21. Український Жіночий Спортовий Кружок при дівочій ґімназії СС.Василіянок у Львові. Спортові Вісти. Орґан Українського Спортового Союзу у Львові. Львів, 1931. 1 жовтня. Ч. 16. С. 1
  22. Сова, Тимчак, 2017, с. 24.
  23. Сова, Тимчак, 2017, с. 29.
  24. Сова, Тимчак, 2017, с. 30.
  25. Сова, Тимчак, 2017, с. 50.
  26. Грицай Остап. Життя і діяльність Євгена Коновальця до революції 1917 року // Євген Коновалець та його доба. — Мюнхен : Фундація ім. Євгена Коновальця, 1974. — С. 21.
  27. Вацеба Оксана. Піонер українського тіловиховання - Іван Боберський // Наш спорт. — 2009. — № 45 (січень). — С. 32—34.
  28. Енциклопедія українознавства. оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
  29. Українська спортивна термінологія (історико-методологічний аналіз) (PDF). (PDF) оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 21 листопада 2019.
  30. Сова, Тимчак, 2017, с. 70.
  31. Сова, Тимчак, 2017, с. 21.
  32. Сова, Тимчак, 2017, с. 20.
  33. Денис Мандзюк, 2017, с. 14-15.
  34. Денис Мандзюк, 2017, с. 18.
  35. Денис Мандзюк, 2017, с. 19.
  36. Сова, Тимчак, 2017, с. 33.
  37. Сова Андрій. Іван Боберський — провідний діяч українського сокільського руху.
  38. Прухницький Василь. Іван Боберський (до 140 річчя з дня народження). з джерела 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
  39. тепер хокей на траві
  40. Денис Мандзюк, 2017, с. 29.
  41. Денис Мандзюк, 2017, с. 30.
  42. Гайдучок Степан. Хроніка закупна Українського Городу від рр. 1911-1929 // Сокіл-батько: альманах 1895-1995. — Львів : РВО “Основа”, 1996. — С. 91—94. — .
  43. Сова А. Іван Боберський та спортове товариство "Україна": Формування української спортової традиції в галичині.
  44. Сова, Тимчак, 2017, с. 80—92.
  45. Сова, Тимчак, 2017, с. 28.
  46. Сова, Тимчак, 2017, с. 132, 133.
  47. Сова, Тимчак, 2017, с. 133.
  48. Сова, Тимчак, 2017, с. 135.
  49. Сова, Тимчак, 2017, с. 136.
  50. Сова, Тимчак, 2017, с. 138.
  51. Сова, Тимчак, 2017, с. 139, 140.
  52. Гайдучок Степан. Професор Іван Боберський // Сокіл-батько: альманах 1895-1995. — Львів : РВО “Основа”, 1996. — С. 37—39. — .
  53. Сова, Тимчак, 2017, с. 143.
  54. Сова, Тимчак, 2017, с. 141.
  55. Сова, Тимчак, 2017, с. 146.
  56. Трофим'як Б. Боберський Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 145. — .
  57. Сова, Тимчак, 2017, с. 152.
  58. Сова, Тимчак, 2017, с. 153.
  59. Сова, Тимчак, 2017, с. 156.
  60. Енциклопедія українознавства. оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  61. Іван Сварник (2015). . Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 03.12.2019.
  62. Українські стежі в Чикаго. Спортовий скаутський курінь «Спартанки». оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 18 листопада 2019.
  63. Сова, Тимчак, 2017, с. 157.
  64. Сова, Тимчак, 2017, с. 170.
  65. Сова, Тимчак, 2017, с. 171.
  66. Сова, Тимчак, 2017, с. 160.
  67. Вацеба О. Іван Боберський [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.].
  68. Львівський державний університет фізичної культури. . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 03.12.2019.
  69. . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  70. У Львові відкрили пам'ятну дошку Івану Боберському [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  71. . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 24 листопада 2019.
  72. . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
  73. Андрій Сова. Іван Боберський - засновник та ідейний натхненник Українського спортового кружка в Академічній гімназії у Львові // Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. – Івано-Франківськ, 2017. – Ч. 29–30. – С. 166–175.
  74. Франко, Боберський, Пежанський, або початки ситківки (великого тенісу) у Львові // 28. 06. 2022 Титульна сторінка праці Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть IV. Ситківка» (Львів, 1909 р.). З книгозбірні Андрія Сови (м. Львів).

Бібліографія про Боберського

Монографії

  • А. О. Сова, Я. В. Тимчак (2017). Іван Боберський — основоположник української тіловиховної і спортової традиції. Львів: ЛДУФК: Апріорі. с. 33. ISBN .
  • Марунчак М. Студії до історії українців Канади [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] / М. Марунчак; Укр. Вільна Акад. Наук. — Вінніпег: Printed by Trident Press Ltd., 1973. — Т. 5: Розвідки та документи міжвоєнноі доби. — 299 с. : іл. (Збірник заходознавства / Укр. Вільна Акад. Наук ; т. 12).
  • Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту [ 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] / Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. — Харків-Львів: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. — № 15. — 168 с.
  • Денис Мандзюк (2017). Копаний м'яч. Коротка історія українського футболу в Галичині 1909–1944. Львів: Видавництво Старого Лева. Серія: «Мистецтво і культура». с. 416 стор. ISBN . {{}}: Недійсний |nopp=n ()
  • Сова, Андрій; Тимчак, Ярослав (2017). Іван Боберський. Львів: ЛДУФК; «Апріорі». с. 232. ISBN . {{}}: Недійсний |nopp=n ()
  • Андрій Сова. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  • Сова Андрій Олегович. Суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність Івана Боберського (1873–1947): дис. … докт. іст. наук: спец. 07.00.01 – історія України. – Інститут українознавства імені І. Крип'якевича, Львів, 2020. – 551 с.

Статті

  • Вацеба О., Куц О. Ідеолог українського спорту (до 130-річчя від дня народження Івана Боберського) // Фізична культура, спорт та здоров'я нації — нова епоха, нова генерація: матеріали науково-практичної конференції. Миколаїв, 2002 . С. 21–24.
  • Мелех Р. Батько української фізичної культури // За вільну Україну, 1991, 2 лип.
  • Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський: біля джерел української тіловиховної і спортової традиції // Вісник НТШ. — 2016 (весна-літо). — С. 61—64. [1] [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • Сова А. Внесок Івана Боберського у становлення організації «Пласт» // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — Львів, 2014. — Вип. 15. — С. 50-73.

Довідники

Посилання

  • ІВАН БОБЕРСЬКИЙ / Програма «Велич особистості» // 2018 (ВІДЕО)
  • .
  • Мельник І. Іван Боберський — батько нашого спорту [ 11 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Zbruč . — 2013. — 14 серп.
  • Фотографії І. Боберського [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.].
  • Іван Боберський — духовний батько українського спорту.
  • 2013-й на Львівщині проголосять Роком Івана Боберського // День, 2012.
  • Фільм Тараса Каляндрука [ 25 червня 2014 у Wayback Machine.].
  • http://uadocs.exdat.com/docs/index-215129.html [ 15 листопада 2019 у Wayback Machine.] Роль Івана Боберського у становленні і розвитку спортивно-гімнастичного руху Галичини
  • Іван Боберський: формування української тіловиховної традиції в Академічній гімназії у Львові в першій чверті ХХ століття
  • Іван Боберський — провідний діяч українського сокільського руху
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boberskij Iva n Mikola jovich Bobe rskij 14 serpnya 1873 18730814 17 serpnya 1947 ukrayinskij pedagog organizator fundator teoretik i praktik ukrayinskoyi nacionalnoyi fizichnoyi kulturi Narodivsya v seli Dobrogostiv Galichina Avstro Ugorshina v rodini greko katolickogo svyashennika Vipusknik Lvivskogo universitetu Navchavsya u Vidni i Graci Vikladach Lvivskoyi akademichnoyi gimnaziyi z 1901 Spriyav stanovlennyu Plastu avtor nazvi ciyeyi organizaciyi Golova tovaristva Sokil Batko 1908 1918 V roki Pershoyi svitovoyi vijni buv skarbnikom Ukrayinskih sichovih strilciv 1914 1918 Pracyuvav golovoyu viddilu vijskovoyi presi Derzhavnogo sekretariatu ZUNR 1918 1920 Povnovazhnij predstavnik uryadu ZUNR v SShA i Kanadi 1920 Vid 1932 roku prozhivav u Yugoslaviyi v misti Trzhich de j pomer Redaguvav chasopisi Visti z Zaporozha Sichovi visti Uklav nizku pidruchnikiv Zabavi j gri ruhovi 1904 1905 Kopanij m yach 1906 Znachennya ruhankovih tovaristv 1909 ta inshi Ivan BoberskijNarodivsya14 serpnya 1873 1873 08 14 Dobrogostiv Avstro UgorshinaPomer17 serpnya 1947 1947 08 17 74 roki Trzhich YugoslaviyaGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNRNacionalnistukrayinecDiyalnistpedagog scout vikladach fizkulturiGaluzfizichne vihovannya 1 Q12777333 1 i skauting 1 Alma materLvivskij universitetZnannya movukrayinska 1 Vijskove zvannya ChetarVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Pershim uviv ukrayinsku terminologiyu v sporti yaku shiroko vikoristovuvali v Zahidnij Ukrayini do 1939 roku Zokrema zaproponuvav taki termini yak sitki vka vidbi vanka ko panij m yach gaki vka stusan koshiki vka lesheta rstvo tosho ZhittyepisMolodi roki Ivan Boberskij narodivsya 14 serpnya 1873 roku v seli Dobrogostiv Drogobickogo povitu Galichini Avstro Ugorshina Vin buv pervistkom u rodini greko katolickogo svyashennika Mikoli Boberskogo 1844 1918 ta Anni Dominiki Kozakevich Rodina mala davnye vijtivsko knyazivske pohodzhennya Batko Ivana vidomij gromadskij diyach na Bojkivshini kincya XIX pochatku XX stolittya zasnovnik bratstv tverezosti i Ruskoyi chitalni dopisuvach galickih chasopisiv pidpriyemec protivnik moskvofilstva Vihovuyuchi ditej v nacionalno oriyentovanomu dusi lyubiv povtoryuvati dumaj po ukrayinski Mati vchitelka za fahom vela kursi dlya nepismennih Z ditmi bula duzhe strogoyu Pid yiyi opikoyu Ivan pochav navchatis gramoti U rodini Mikoli ta Anni bulo vosmero ditej Lishe pershij rik zhittya Ivan prozhiv u Dobrogostovi a dali rodina postijno pereyizdila z miscya na misce cherez svyashennicki obov yazki batka Pochatkovu osvitu v 1879 1883 rokah zdobuvav u Narodnij shkoli mista Sambora U 1883 1891 rokah navchavsya v cisarsko korolivskij Tam osoblivo zahoplyuvavsya nimeckoyu movoyu U 1891 1895 rokah navchavsya na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu Podalshe navchannya prodovzhiv za kordonom U 1895 1897 rokah pogliblyuvav znannya z nimeckoyi filologiyi v universiteti mista Graca Tam buv chlenom ukrayinskogo tovaristva Rus i zahopivsya fizichnoyu kulturoyu Tam samo v 1897 1898 rokah projshov odnorichnij kurs i sklav ispit z fahu vchitelya ru hanki u serednih shkolah U 1898 1899 rokah za koshti batka podorozhuvav krayinami Zahidnoyi Yevropi Franciyeyu Shveciyeyu Chehiyeyu Nimechchinoyu de poznajomivsya z robotoyu oseredkiv fizkulturi ta vivchiv novi formi j metodi fizichnogo vihovannya 1899 roku Ivan Boberskij povernuvsya v Galichinu i sklav ispit na posadu zastupnika uchitelya Nevdovzi vlashtuvavsya vchitelem nimeckoyi movi v polskomovnu IV cisarsko korolivsku gimnaziyu u Lvovi 1900 roku vlashtuvavsya pracyuvati v cisarsko korolivskij gimnaziyi imeni Franca Josifa v Drogobichi Vid 2 lipnya pracyuvav zastupnikom uchitelya a 14 lipnya jogo priznacheno dijsnim uchitelem U gimnaziyi vikladav nimecku movu v 4 8 klasah zaviduvav nimeckomovnoyu bibliotekoyu Takozh pozaurochno viv ruhanku v 1 6 h klasah de vpershe zaprovadiv dosi nevidomi abo maloznani v ukrayinskomu seredovishi igri zokrema ko panij m yach Buv vimoglivim ta principovim vchitelem Zi sliv Stepana Gajduchka musiv zvilnitisya vnaslidok konfliktu sho vinik cherez dvijku z nimeckoyi movi sinovi starosti povitu Vikladacka diyalnist u Lvovi 1900 roku Boberskij povernuvsya do Lvova Vidtodi j do 1918 roku meshkav za adresoyu vul Mohnackogo nini Dragomanova 23 Vid 25 chervnya 1901 roku Ivan Boberskij pracyuvav u Pershij akademichnij gimnaziyi u Lvovi na posadi uchitelya a vid 1905 roku profesora nimeckoyi movi j klasichnoyi filologiyi Jogo zusillyami zibrano najbilshu nimeckomovnu biblioteku sered togochasnih ukrayinskih gimnazij u Galichini U 1903 1904 rokah tam zaprovadili zanyattya z ruhanki yaki podibno do Drogobicha tezh buli nadobov yazkovimi tozh Boberskij vzyav na sebe she j ci obov yazki Vprovadzhuyuchi v navchalnij predmet ruhanku Boberskomu dovodilosya dolati nerozuminnya z boku ukrayinskoyi inteligenciyi potrebi rozvitku tila U chervni 1901 roku razom z Alfredom ta Leonardom Budzinovskimi stvoriv Uchitelskij gurtok dlya pidgotovki vchiteliv ruhanki uchasnikami yakogo stala akademichna ta gimnazijna molod U chervni 1902 roku stvoriv u Vchitelskomu gurtku zhinochij viddil 1903 roku stav chlenom tovaristva Ruslan metoyu yakogo bula finansova dopomoga talanovitim talanovitim uchnyam yaki ne mogli samostijno zaplatiti za navchannya i utrimuvati sebe 16 kvitnya 1902 roku Boberskogo prijnyato zvichajnim chlenom do skladu Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1903 roku vhodiv do o statutovoyi komisiyi NTSh Piznishe vidijshov vid diyalnosti v organizaciyi shob zosereditisya na sokilskomu rusi a 10 zhovtnya 1904 roku jogo vidrahovano zi skladu NTSh hoch vin i nadali spivpracyuvav z tovaristvom z pitan vidavnictva svoyih prac Paralelno do vikladannya v Akademichnij gimnaziyi Boberskij pracyuvav vchitelem u zhinochih navchalnih zakladah U 1904 1905 rokah viv ruhanku v Privatnij zhenskij seminariyi uchitelskij z ruskim yazikom vikladovim Ruskogo tovaristva pedagogichnogo U 1906 1914 rokah na prohannya Andreya Sheptickogo Boberskij vikladav nimecku movu ta ruhanku v gimnaziyi sester Vasiliyanok 1910 roku pri nij zasnovano Divochij sportovij kruzhok U 1908 1909 rokah ruhanka stala obov yazkovim predmetom Ce sprichinilo zmini v rozkladi Akademichnoyi gimnaziyi tozh Boberskij zalishiv sobi vikladannya nimeckoyi movi ta zaviduvannya bibliotekoyu a ruhanku peredav Yuriyevi Samotyuku Bezposerednimi vihovancyami Boberskogo buli Yevgen Konovalec Roman Sushko Olena Stepaniv Stepan Shah tosho Sered najvidomishih uchniv z gimnaziyi ta uchitelskogo gurtka sho prodovzhili rozvivati ruhankovu spravu Stepan Gajduchok Petro ta Taras Franki Oleksandr Tisovskij Oksana Suhoverska Dariya Navrocka Savina Sidorovich Yevgen Konovalec vidnosiv Boberskogo do troh najvazhlivishih momentiv svoyeyi molodosti poryad z aktom Miroslava Sichinskogo ta znajomstvom z naddnipryanskoyu emigraciyeyu 12 listopada 1907 roku Boberskij odruzhivsya zi slovenkoyu Josifinoyu Polak z yakoyu poznajomivsya she navchayuchis u Graci Poshirennya tilovihovannya Uchitelskij viddil tovaristva Sokil Batko u Lvovi vesna 1913 Zliva napravo Ivan Boberskij Stepan Gajduchok Taras Franko Omelyan Guzar Petro Franko Ivan Ignat Oleksandr Dovbenko Igor Fediv Ivan Boberskij buv avtorom pershih ukrayinskih naukovo metodichnih prac z teoriyi fizichnogo vihovannya i sportu Zabavi j gri ruhovi Chastina I 1904 Zabavi i gri ruhovi Chastina II Visimnajcyat gor myachevih 1905 Zabavi i gri ruhovi Chastina III Kopanij myach 1906 Svobidni vpravi dlya pozharnih Sokoliv 1908 Svobidni vpravi Chastina 1 Vpravi vilnoruch Sandova Zabavi i gri ruhovi Chastina IV Sitkivka 1909 Prilyudni vpravi Chastina 3 Vpravi spisoyu 1909 Vporyad 1909 Prilyudni vpravi Chastina 4 Vpravi topircem 1909 Lavchina i sheblivka 1910 Pravila do gakivki 1910 Prilyudni vpravi Chastina 2 Vpravi vilnoruch 1910 Prilyudni vpravi Chastina 6 Vpravi horugovcyami 1910 Primitki do prilyudnih vprav Chastina 2 1911 Prilyudni vpravi Chastina 7 Vpravi palicyami 1911 Prilyudni vpravi Chastina 8 Vpravi ruchnikom 1911 Novi shlyahi do tilesnogo vihovannya 1911 Proruh 1912 Piznishe 1913 roku zavdyaki jogo pidtrimci vidano pershij posibnik dlya ukrayinskogo Plastu Oleksandra Tisovskogo Vidavav ta redaguvav pershi ukrayinski sportivni chasopisi Sokilski Visti 1908 z perervami do 1938 Visti z Zaporozha 1910 1914 ta Sichovi visti 1912 1914 Zagalom buv avtorom ponad sotni publikacij u presi Z referatami pro znachennya fizichnoyi kulturi dlya ukrayinskogo narodu osoblivo dlya molodi i zhinoctva ob yizdiv usyu Galichinu Organizaciya ruhankovih grup vimagala uporyadkuvannya vidpovidnoyi sportivnoyi terminologiyi Ivan Boberskij pislya poshukiv vlasne ukrayinskogo slovesnogo okreslennya novih i nevidomih ponyat namagavsya zberegti u sportivnij terminologiyi ridni vislovi j ukrayinskij duh Vin zokrema vprovadiv taki novotvori yak sitkivka vidbivanka kopanij m yach nakolesnictvo koshikivka gakivka leshetarstvo stusan ta in sho buli v shirokomu vzhitku na zahidnoukrayinskih zemlyah do 1939 roku a potim u diaspori Utim Boberskij buv ne lishe teoretikom sportu a j praktikom Na amatorskomu rivni zajmavsya riznimi vidami sportu Razom zi svoyimi uchnyami vin grav na urokah u kopanij m yach gakivku i sitkivku bigav provodiv u pozaurochnij chas pishi mandrivki okolicyami Lvova 1909 roku vpershe v istoriyi ob yihav na leshatah navkolo Lvova Krim togo zaprovadzhuvav j brav uchast u riznih igrah Chornij licar Chornomorec Bilomorec Hapko Hodi za mnoyu Zhgut Yastrub Tretyak Kit i mish Hreshik tosho Na 1903 rik pripadayut pershi organizacijni kroki v rozvitku kopanogo m yacha Z nim Boberskij poznajomivsya koli navchavsya v universiteti Graca Pid chas vikladannya ruhanki v Pershij akademichnij gimnaziyi postupovo pochav vvoditi kopanij m yach u navchalnij proces 1906 roku zasnuvav Ukrayinskij sportovij kruzhok chlenami yakogo buli uchni p yatih klasiv gimnaziyi Zajmalisya riznimi vidami sportu Chleni gurtka nosili zhovto sinyu vidznaku iz zolotistimi bukvami U S K Na zborah 21 bereznya 1909 roku gurtok podilili na sim viddilen zokrema j kopanij m yach tak bulo utvoreno komandu USK Na zaproshennya Boberskogo vid 5 do 27 veresnya 1909 roku komandu USK I trenuvav kolishnij gravec cheskogo futbolnogo klubu Slaviya Vaclav Lomoz Sokilskij ruh Lvivski sokoli na lvivskomu vokzali pered viyizdom do Pragi na VI ij Vsesokilskij zlet U 3 mu vikni Stepan Gajduchok do yakogo stoyachi na peroni zvertayetsya Ivan Boberskij 1892 roku ishe navchayuchis u Lvivskomu universiteti Ivan Boberskij vidviduvav zbori todi she oficijno ne stvorenogo ruhankovogo tovaristva Sokil Do organizaciyi vstupiv uzhe pislya povernennya do Lvova Vidbulosya ce 3 zhovtnya 1901 roku na zasidanni starshini 17 listopada 1901 roku na zagalnih zborah tovaristva jogo obrano drugim zastupnikom golovi V serpni 1908 roku jogo obrano golovoyu Starshini ruhankovogo tovaristva Sokil ta centralnogo oseredku Sokil Batko u Lvovi Na cij posadi zalishavsya do 1918 roku U navchalnij grupi pri Sokoli pidgotuvav pershih ukrayinskih uchiteliv i vchitelok tilovihovannya Za chas ocholennya Boberskim sokilskogo ruhu u 1908 1918 rokah z jogo iniciativi stvoryuyutsya novi sportivni strukturi nabuvayut poshirennya ta rozvitku okremi vidi sportu tovaristva klubi ne lishe u Lvovi a j u provinciyi Tak u 1906 roci jogo uchni z Akademichnoyi gimnaziyi zasnovuyut pershij ukrayinskij sportovij gurtok de nabuvayut rozvitku legka atletika futbol boks gakivka leshetarstvo mandrivnictvo ta sannij sport Profesor dopomagaye organizuvati analogichni gurtki ne tilki u selah ruhankovo pozhezhni gurtki a j u mistah napriklad v derzhavnih ukrayinskih gimnaziyah Ternopolya i Peremishlya kotri pererostayut u sportivni tovaristva i Zavdyaki aktivnij praci Boberskogo v Zahidnij Ukrayini shodo organizaciyi cih tovaristv do Pershoyi svitovoyi vijni bulo zasnovano 974 sokilski gnizda j 794 sichovi gnizda Majzhe kozhne tretye selo Galichini malo svoyi ruhankovi tovaristva Boberskij pershim pridiliv uvagu zaluchennyu do sportivno gimnastichnih tovaristv zhinok Buv spivgolovoyu 1 go Sokilskogo zdvigu sho vidbuvsya 10 veresnya 1911 roku Shob provesti pokazovi vistupi kilkoh tisyach svoyih chleniv Sokil batko orenduvalo Tor ciklistuv velotrek sho nalezhav Galickomu tovaristvu velosipedistiv ta motociklistiv buv u rajoni stanciyi Sonyachna suchasnoyi dityachoyi zaliznici u Strijskomu parku na perehresti perekritoyi teper vul Kozelnickoyi ta vul Strijskoyi 11 veresnya gromadskist Lvova vruchila Ivanu Boberskomu sribnu bulavu yak simvol provodu a takozh prisvoyila jomu pochesnij titul Batko ukrayinskoyi fizichnoyi kulturi Ivan Boberskij bachiv sho ukrayinskim dityam ne vistachaye misc dlya zanyat sportom oskilki voni ne mogli vstupati v polski ta yevrejski klubi u chiyij vlasnosti buli sportivni majdanchiki Tomu za jogo osobistoyi iniciativi odrazu pislya zdvigu Sokil Batko kupiv zemelnu ploshu Toru ciklistuv dlya sporudzhennya sportivnogo majdanu Ukrayinskij gorod Deyaku chastinu groshej dali mecenati ale bilshu chastinu dovelosya brati pid poziku v zamozhnih ukrayinciv Dlya povernennya poziki teritoriyu stadionu rozbili na 22621 dilyanku kozhna plosheyu po odnomu kvadratnomu metrovi Cherez presu proponuvali ukrayincyam vikupovuvati ci dilyanki po 5 koron Groshi vid yih prodazhu nadhodili v fond Komisiyi zakupnoyi ukrayinskogo gorodu u Lvovi yaku ocholyuvav Ivan Boberskij Popri jogo spodivannya za tri roki prodali lishe tretinu stadionu Potim rozpochalas Persha svitova vijna sho perervala vikup majdanu Cyu spravu Boberskij prodovzhiv uzhe na emigraciyi Zagalom zajmavsya cim uprodovzh dvadcyati rokiv Do 1938 roku bulo vikupleno 7 morgiv iz zagalnih 11 1 2 iz yakih dva udili iz 20 ti vid Ivana Boberskogo ta jogo druzhini Josifini 1911 roku u Lvovi za iniciativi Ivana Boberskogo na bazi Ukrayinskogo sportovogo kruzhka stvoreno Sportove tovaristvo Ukrayina Trenuvannya vidbuvalisya na Ukrayinskomu gorodi ta v gimnastichnomu zali ruhivni na vul Ruskij 20 sho nalezhali Sokolu batku Ivan Boberskij ne brav bezposerednoyi uchasti v zasidannyah Ukrayini a lishe davav radi koli voni buli potribni 1913 roku Ukrayina stala chlenom Sokola batka Brav uchast u kongresi pracivnikiv fizichnoyi kulturi u Vidni 1910 roku a 1912 roku vivoziv svoyih vihovanciv na zmagannya do Pragi Pidsumkom napoleglivih organizacijnih zusil Ivana Boberskogo stav yuvilejnij Shevchenkivskij zdvig 28 chervnya 1914 roku u Lvovi U cij manifestaciyi ukrayinciv u Lvovi vzyalo uchast 12 tisyach ruhovikiv zokrema j gosti z nad Dnipra bezlich glyadachiv Poryad zi svoyimi gimnazijnimi vihovancyami Oleksandrom Tisovskim ta Petrom Frankom doluchivsya Ivan Boberskij i do stvorennya Plastu Pidtrimuvav organizatoriv poradami ta finansovoyu pidtrimkoyu Zaproponuvav organizaciyi klich Bach bistro a chesno a takozh plastovij znak strilku z chotirma perami povernutu vistryam pravoruch Publikuvav u gazeti Visti z Zaporozha zamitki pro diyalnist Plastu Za odniyeyu z dvoh versij stav avtorom slova plast za inshoyu ce slovo pridumav Ivan Franko Strileckij ruh Starshini UGA Ivan Boberskij Mihajlo Voloshin i Longin Cegelskij 1918 rik Derzhavnij sekretariat vijskovih sprav ZUNR lyutij 1919 Sidyat zliva napravo Volodimir Bemko Orest Pidlyasheckij Petro Bubela Dmitro Vitovskij Rostislav Edmund Bilas Nikifor Girnyak Roman Shipajlo Stoyat zliva napravo Nestor Gamorak Yulian Bucmanyuk Gric Gerasimovich Ostap Borodiyevich Semen Magalyas Volodimir Timcyurak Vasil Panchak Ivan Boberskij Na chas Pershoyi svitovoyi vijni Ivan Boberskij pripiniv vikladati u Lvivskih gimnaziyah i vstupiv do lav Ukrayinskih sichovih strilciv USS yak i tisyachi sokoliv sichovikiv plastuniv duhovnim batkom yakih vin buv 2 serpnya 1914 roku yak golova Sokola Batka stav spivorganizatorom Golovnoyi ukrayinskoyi radi i buv yiyi skarbnikom Pri GUR stvoreno Ukrayinsku Bojovu upravu sho podililasya na dvi sekciyi Boberskij uvijshov do sekciyi organizaciyi Vona zajmalasya mobilizaciyeyu dobrovolciv administrativnoyu robotoyu ta materialnim zabezpechennyam legionu USS Boberskij buv opikunom ta ochilnikom presovoyi kvartiri pri UBU USS yaka oprilyudnyuvala i poshiryuvala sered naselennya malyunki svitlini listivki z kartinami strileckogo zhittya na fronti U Vidni stvoreno arhiv Bojovoyi Upravi Boberskij opracovuvav zibrani tam materiali i na yih osnovi gotuvav publikaciyi do chasopisiv Dilo Svoboda Svit Visnik Soyuzu Vizvolennya Ukrayini tosho Nakladom Boyevoyi Upravi vidano zbirku Nashi strilci v rik po Shevchenkivskim zdvizi chastinu materialiv do yakoyi napisav sam Boberskih a takozh Spivanik USS ukladachem yakogo vin buv Zusillyami Boberskogo zibrano fotoarhiv sho mistiv priblizno 3000 svitlin z zhittya ukrayinskih voyakiv 5 travnya 1915 roku GUR peretvoreno v Zagalnu Ukrayinsku Radu do yakoyi predstavnikom vid Galichini uvijshov i Boberskij Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Boberskij aktivno listuvavsya z Dmitrom Vitovskij Senom Gorukom Ivanom Kossakom Levom Lepkim tosho Pid chas Polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 rokiv Boberskij obijmav posadu referenta propagandi u Derzhavnomu sekretariati vijskovih sprav ZUNR zokrema v misti Ternopoli Zavdyaki jomu rozrobleno ukrayinsku vijskovu terminologiyu odnostrij dlya UGA topografichni karti A she Boberskij buv redaktorom chasopisu Visnik Derzhavnogo Sekretariatu Vijskovih sprav Sered ukrayinskoyi diaspori 1919 roku za doruchennyam Derzhavnogo sekretariatu ZUNR ZOUNR Ivan Boberskij viyihav povnovazhnim predstavnikom do SShA a v listopadi 1920 go do Kanadi dlya organizaciyi dopomogi strileckomu vijsku Pid chas sluzhbi za kordonom vin postijno pidtrimuvav zv yazki z ridnim krayem U 1922 1932 rokah prozhivav u kanadskomu misti Vinnipezi U 1922 1924 rokah buv zastupnikom golovi j sekretarem predstavnictva ZUNR a 6 serpnya 1923 go do chervnya 1924 roku cherez vid yizd Osipa Nazaruka do SShA sam vikonuvav obov yazki ochilnika predstavnictva ZUNR u Kanadi Zibrav 50 tisyach kanadskih dolariv dlya Ukrayinskogo Chervonogo Hresta Vikladav istoriyu ta geografiyu Ukrayini redaguvav ukrayinski chasopisi v Kanadi zbirav materiali dlya Muzeyu ukrayinskih pereselenciv Koli 1924 roku predstavnictvo ZUNR zgornulo diyalnist Boberskij deyakij chas pracyuvav u vlasnomu byuro Transatlantik a 3 grudnya vlashtuvavsya v korabelnu kompaniyu Kunard Tam vin sim rokiv keruvav ukrayinskim viddilom Vid sichnya 1925 roku Ivan Boberskij predstavlyav u Kanadi lvivske Tovaristvo opiki nad ukrayinskimi emigrantami Buv redaktorom jogo kanadskoyi filiyi Tovaristvo opiki im sv Rafayila osnovna diyalnist yakoyi pripala na 1925 1931 roki Perebuvayuchi v Americi Boberskij brav aktivnu uchast u zhitti ukrayinskoyi diaspori Jogo diyalnist bula riznomanitnoyu vid populyarizaciyi u presi diyalnosti kerivnika shkoli ukrayinskogo tancyu Vasilya Avramenka v Nyu Jorku do zboru materialiv pro ukrayinski chasopisi knigarni drukarni ukrayinski shkoli na amerikanskij zemli ta provedennya statistiki ukrayinskoyi emigraciyi Pidsumkom ciyeyi praci stav Litopis kanadskih ukrayinciv Ne polishav Boberskij i vidavnichoyi diyalnosti Za jogo redakciyeyu vijshli almanahi Nove pole 1927 Preriya 1928 Klenovij list 1929 Statti profesora vihodili yak v ukrayinskih periodichnih vidannyah SShA i Kanadi tak i u lvivskih chasopisah Dilo Nova zorya Boberskij zibrav veliku kolekciyu fotografij sho nini zberigayetsya v Ukrayinskij biblioteci jogo imeni u Vinnipezi 1928 roku Ivan Boberskij vpershe za 10 rokiv i vostannye v zhitti pobuvav u Lvovi Poyizdka trivala z 15 lyutogo po 3 bereznya Za cej chas zustrivsya z bagatma diyachami ukrayinskih gromadskih organizacij Sokil Batko Plast Ukrayinska besida 19 lyutogo vidbulas urochista zustrich z chlenami Sokola Batka v stinah sokilskoyi domivki 1932 roku perebravsya z Kanadi do todishnoyi Yugoslaviyi de meshkav u malenkomu mistechku Trzhichi nini Sloveniya zvidti bula rodom jogo druzhina Josifina azh do samoyi smerti Tam vin vidnoviv tisni zv yazki z ridnoyu Galichinoyu ale j ne porivav z kanadskimi ukrayincyami U grudni 1933 roku Boberskogo obrali pochesnim golovoyu Soyuzu ukrayinskih sokilskih organizacij za kordonom Ivan Boberskij 1936 rik 1936 roku vidvidav zimovi ta litni Olimpijski igri v Nimechchini Nadislav zvidti nizku reportazhiv do chasopisiv Sokilski Visti ta Dilo 1946 roku pomerla druzhina Josifina Ostanni roki Ivan Boberskij hvoriv na tuberkuloz Pomer 17 serpnya 1947 roku u Sloveniyi Pohovanij na kladovishi u misti Trzhichi v rodinnomu grobivci Pollakiv rodichkoyu yakih bula jogo druzhina VshanuvannyaNa vidznachennya 70 richchya z chasu zasnuvannya Lvivskogo derzhavnogo universitetu fizichnoyi kulturi rishennyam Ministerstva osviti i nauki Ukrayini vishu bulo nadane pochesne im ya vidatnogo diyacha ukrayinskogo gimnastichnogo i sportivnogo ruhu Batka ukrayinskogo tilovihovannya profesora Ivana Boberskogo U misti Lviv isnuye vulicya Ivana Boberskogo 27 veresnya 2013 roku na zasidanni XXXIV sesiyi Drogobickoyi miskoyi radi bulo uhvaleno rishennya pro nadannya Drogobickij dityacho yunackij sportivnij shkoli imeni Ivana Boberskogo 20 zhovtnya 2022 roku vulicyu Mehanizatoriv u misti Drogobich bulo perejmenovano na vulicyu Ivana Boberskogo 26 veresnya 2016 roku v golovnomu korpusi Lvivskogo derzhavnogo universitetu fizichnoyi kulturi urochisto vidkrito pam yatnu doshku z nagodi prisvoyennya universitetovi pochesnogo imeni Ivana Boberskogo U ridnomu seli Ivana Boberskogo v Dobrogostovi vidkrito memorialnu kimnatu muzej u primishenni miscevoyi shkoli 23 veresnya 2020 roku na jogo chest vidkrito pam yatnu doshku v slovenskomu misti Trzhich de vin prozhivav z 1932 roku do smerti Vibrana bibliografiya BoberskogoBoberskij I Zabavi i gri ruhovi Lviv 1904 31 s Boberskij I Zabavi i gri ruhovi Chast II Visyimnajcyat gor myachevih Lviv Nakladom tovaristva Sokil 1905 29 s Boberskij I Zabavi i gri ruhovi Chast III Kopanij myach Lviv v drukarni Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Nakladom tovaristva Sokil 1906 36 s Boberskij I Vporyad Lviv 1909 58 s 20 grudnya 2021 u Wayback Machine Boberskij I Zabavi i gri ruhovi Ch IV Sitkivka Lviv 1909 47 s Boberskij I Lavchina i sheblivka Lviv 1910 16 s Boberskij I Novi shlyahi do tyilesnogo vihovanya Lviv Nakladom Sokola Batka 1911 8 s Boberskij I Prilyudni vpravi Ch 2 Vpravi vilnoruch Chetverte vidannya Lviv Nakladom Sokola Batka 1911 20 s Boberskij I Proruh Lviv 1912 15 s Boberskij I Ryadovi vpravi Zvit direkciyi c k akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi za shkilnij rik 1908 1909 Lviv Nakladom naukovogo fondu 1909 S 3 58 Nashi Strilcyi v rik po Shevchenkivskim zdvizyi 28 chervnya 1914 Zladiv Ivan Boberskij Viden Nakladom Ukrayinskoyi Boyevoyi Upravi 28 chervnya 1915 r 112 s Biblioteka UBU ch 1 Spivanik Ukrayinskih Syichovih Strilcyiv Uklav Ivan Boberskij Viden Zahodom Artistichnoyi Gorstki Nakladom Centralnoyi Upravi Ukrayinskih Syichovih Strilcyiv 1918 128 s Boberskij I Vpravi palicyami i spisami II naklad Lviv 1927 16 s Boberskij I Vpravi horugovcyami II naklad Lviv 1927 15 s Boberskij I Dva vecheri Avramenka Vinnipeg 1927 11 s Boberskij I Ukrayinske sokilstvo 1894 1939 Lviv Vidavec Sokil Batko 1939 16 s Sokilska biblioteka ch 7 Boberskij I Pomichennya pro anglijskij Plast Lviv Vidavec Sokil Batko 1939 18 s Sokilska biblioteka ch 18 Boberskij I M T Gajduchok S D N Navrocka D Vilnoruchni vpravi Krakiv Ukrayinske vidavnictvo 1940 86 s Biblioteka Doroga ch 5 Boberskij I Ruhovi zabavi ta igri Uporyad Yevgen Pristupa Lviv 1994 65 s Shodennik 1918 1919 rr I Boberskij uporyad Yu A Micik NAN Ukrayini In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Kiyiv Kiyevo Mogilyanska akad 2003 259 s Div takozhSportove tovaristvo Ukrayina USK futbolnij klub Volodimir Lavrivskij Jozef KlenkaPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Shkrab yuk 2003 304 Sova Timchak 2017 s 18 Ivan Boberskij batko nashogo sportu 21 listopada 2016 u Wayback Machine Zbruc Vaceba Kuc 2002 21 24 Sova Timchak 2017 s 8 Melnik I Ivan Boberskij batko nashogo sportu 21 listopada 2016 u Wayback Machine Sova Timchak 2017 s 11 12 Meleh R Zhittyevij litopis profesora Ivana Mikolajovicha Boberskogo Parijchuk I Pedagogika psihologiya ta mediko biologichni problemi fizichnogo vihovannya i sportu Harkiv Lviv 2003 15 S 3 13 Sova Timchak 2017 s 13 Sova A O Suspilno kulturna vijskovo politichna ta osvitnovihovna diyalnist Ivana Boberskogo 1873 1947 Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Bogachenko M Ivan Boberskij Batko ukrayinskoyi fizichnoyi kulturi Drogobichchina zemlya Ivana Franka Drogobich 1997 S 335 341 Meleh 1991 Sova Timchak 2016 61 64 Sova Timchak 2017 s 16 Sova Timchak 2017 s 17 Sova Timchak 2017 s 23 24 Zharskij Edvard Prof Ivan Boberskij jogo rolya i znachennya dlya ukrayinskoyi fizichnoyi kulturi Sokil batko almanah 1895 1995 Lviv RVO Osnova 1996 S 40 44 ISBN 5 7704 6429 7 Sova Timchak 2017 s 25 Sova Timchak 2017 s 19 Ukrayinskij Zhinochij Sportovij Kruzhok pri divochij gimnaziyi SS Vasiliyanok u Lvovi Sportovi Visti Organ Ukrayinskogo Sportovogo Soyuzu u Lvovi Lviv 1931 1 zhovtnya Ch 16 S 1 Sova Timchak 2017 s 24 Sova Timchak 2017 s 29 Sova Timchak 2017 s 30 Sova Timchak 2017 s 50 Gricaj Ostap Zhittya i diyalnist Yevgena Konovalcya do revolyuciyi 1917 roku Yevgen Konovalec ta jogo doba Myunhen Fundaciya im Yevgena Konovalcya 1974 S 21 Vaceba Oksana Pioner ukrayinskogo tilovihovannya Ivan Boberskij Nash sport 2009 45 sichen S 32 34 Enciklopediya ukrayinoznavstva originalu za 16 kvitnya 2019 Procitovano 24 listopada 2019 Ukrayinska sportivna terminologiya istoriko metodologichnij analiz PDF PDF originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 21 listopada 2019 Sova Timchak 2017 s 70 Sova Timchak 2017 s 21 Sova Timchak 2017 s 20 Denis Mandzyuk 2017 s 14 15 Denis Mandzyuk 2017 s 18 Denis Mandzyuk 2017 s 19 Sova Timchak 2017 s 33 Sova Andrij Ivan Boberskij providnij diyach ukrayinskogo sokilskogo ruhu Pruhnickij Vasil Ivan Boberskij do 140 richchya z dnya narodzhennya z dzherela 15 listopada 2019 Procitovano 15 listopada 2019 teper hokej na travi Denis Mandzyuk 2017 s 29 Denis Mandzyuk 2017 s 30 Gajduchok Stepan Hronika zakupna Ukrayinskogo Gorodu vid rr 1911 1929 Sokil batko almanah 1895 1995 Lviv RVO Osnova 1996 S 91 94 ISBN 5 7704 6429 7 Sova A Ivan Boberskij ta sportove tovaristvo Ukrayina Formuvannya ukrayinskoyi sportovoyi tradiciyi v galichini Sova Timchak 2017 s 80 92 Sova Timchak 2017 s 28 Sova Timchak 2017 s 132 133 Sova Timchak 2017 s 133 Sova Timchak 2017 s 135 Sova Timchak 2017 s 136 Sova Timchak 2017 s 138 Sova Timchak 2017 s 139 140 Gajduchok Stepan Profesor Ivan Boberskij Sokil batko almanah 1895 1995 Lviv RVO Osnova 1996 S 37 39 ISBN 5 7704 6429 7 Sova Timchak 2017 s 143 Sova Timchak 2017 s 141 Sova Timchak 2017 s 146 Trofim yak B Boberskij Ivan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 145 ISBN 966 528 197 6 Sova Timchak 2017 s 152 Sova Timchak 2017 s 153 Sova Timchak 2017 s 156 Enciklopediya ukrayinoznavstva originalu za 17 listopada 2019 Procitovano 17 listopada 2019 Ivan Svarnik 2015 Enciklopediya Naukovogo tovaristva im Shevchenka Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 03 12 2019 Ukrayinski stezhi v Chikago Sportovij skautskij kurin Spartanki originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 18 listopada 2019 Sova Timchak 2017 s 157 Sova Timchak 2017 s 170 Sova Timchak 2017 s 171 Sova Timchak 2017 s 160 Vaceba O Ivan Boberskij 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Lvivskij derzhavnij universitet fizichnoyi kulturi Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 03 12 2019 Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 11 sichnya 2020 U Lvovi vidkrili pam yatnu doshku Ivanu Boberskomu 29 veresnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 24 listopada 2019 Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 25 veresnya 2020 Andrij Sova Ivan Boberskij zasnovnik ta idejnij nathnennik Ukrayinskogo sportovogo kruzhka v Akademichnij gimnaziyi u Lvovi Galichina Naukovij i kulturno prosvitnij krayeznavchij chasopis Ivano Frankivsk 2017 Ch 29 30 S 166 175 Franko Boberskij Pezhanskij abo pochatki sitkivki velikogo tenisu u Lvovi 28 06 2022 Titulna storinka praci Ivana Boberskogo Zabavi i gri ruhovi Chast IV Sitkivka Lviv 1909 r Z knigozbirni Andriya Sovi m Lviv Bibliografiya pro BoberskogoMonografiyi A O Sova Ya V Timchak 2017 Ivan Boberskij osnovopolozhnik ukrayinskoyi tilovihovnoyi i sportovoyi tradiciyi Lviv LDUFK Apriori s 33 ISBN 978 617 629 387 3 Marunchak M Studiyi do istoriyi ukrayinciv Kanadi 17 listopada 2019 u Wayback Machine M Marunchak Ukr Vilna Akad Nauk Vinnipeg Printed by Trident Press Ltd 1973 T 5 Rozvidki ta dokumenti mizhvoyennoi dobi 299 s il Zbirnik zahodoznavstva Ukr Vilna Akad Nauk t 12 Pedagogika psihologiya ta mediko biologichni problemi fizichnogo vihovannya i sportu 17 kvitnya 2018 u Wayback Machine Zb nauk pr za red Yermakova S S Harkiv Lviv HDADM HHPI 2003 15 168 s Denis Mandzyuk 2017 Kopanij m yach Korotka istoriya ukrayinskogo futbolu v Galichini 1909 1944 Lviv Vidavnictvo Starogo Leva Seriya Mistectvo i kultura s 416 stor ISBN 978 617 679 300 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka Sova Andrij Timchak Yaroslav 2017 Ivan Boberskij Lviv LDUFK Apriori s 232 ISBN 978 617 629 387 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka Andrij Sova Ivan Boberskij suspilno kulturna vijskovo politichna ta osvitno vihovna diyalnist monografiya Institut ukrayinoznavstva imeni Ivana Krip yakevicha NAN Ukrayini Lvivskij derzhavnij universitet fizichnoyi kulturi imeni Ivana Boberskogo Centr nezalezhnih istorichnih studij Lviv 2019 512 s Sova Andrij Olegovich Suspilno kulturna vijskovo politichna ta osvitno vihovna diyalnist Ivana Boberskogo 1873 1947 dis dokt ist nauk spec 07 00 01 istoriya Ukrayini Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha Lviv 2020 551 s Statti Vaceba O Kuc O Ideolog ukrayinskogo sportu do 130 richchya vid dnya narodzhennya Ivana Boberskogo Fizichna kultura sport ta zdorov ya naciyi nova epoha nova generaciya materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Mikolayiv 2002 S 21 24 Meleh R Batko ukrayinskoyi fizichnoyi kulturi Za vilnu Ukrayinu 1991 2 lip Sova A Timchak Ya Ivan Boberskij bilya dzherel ukrayinskoyi tilovihovnoyi i sportovoyi tradiciyi Visnik NTSh 2016 vesna lito S 61 64 1 5 grudnya 2020 u Wayback Machine Sova A Vnesok Ivana Boberskogo u stanovlennya organizaciyi Plast Naukovi zoshiti istorichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu Lviv 2014 Vip 15 S 50 73 Dovidniki Edvard Zharskij Boberskij Ivan Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 Kn 2 t 1 A Golovna Ruska Rada S 141 ISBN 5 7707 4049 3 Shkrab yuk P V Boberskij Ivan 7 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 304 ISBN 966 00 0734 5 Ukrayinska zhurnalistika v imenah Za red M M Romanyuka Lviv 1996 Vip III 424 s ISBN 5 7702 1245 4 Trofim yak B Boberskij Ivan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 145 ISBN 966 528 197 6 PosilannyaIVAN BOBERSKIJ Programa Velich osobistosti 2018 VIDEO Melnik I Ivan Boberskij batko nashogo sportu 11 veresnya 2013 u Wayback Machine Zbruc 2013 14 serp Fotografiyi I Boberskogo 7 lipnya 2015 u Wayback Machine Ivan Boberskij duhovnij batko ukrayinskogo sportu 2013 j na Lvivshini progolosyat Rokom Ivana Boberskogo Den 2012 Film Tarasa Kalyandruka 25 chervnya 2014 u Wayback Machine http uadocs exdat com docs index 215129 html 15 listopada 2019 u Wayback Machine Rol Ivana Boberskogo u stanovlenni i rozvitku sportivno gimnastichnogo ruhu Galichini Ivan Boberskij formuvannya ukrayinskoyi tilovihovnoyi tradiciyi v Akademichnij gimnaziyi u Lvovi v pershij chverti HH stolittya Ivan Boberskij providnij diyach ukrayinskogo sokilskogo ruhu Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ