Білас Ростислав-Едмунд

Ростислав-Едмунд Білас (10 червня 1884, м. Надвірна, тепер Івано-Франківська область — 6 грудня 1964, м. Мюнхен, ФРН) — полковник УГА, санітарний референт Державного секретаріату військових справ, керівник медичної служби УГА.

Ростислав-Едмунд Білас
Полковник
Загальна інформація
Народження	10 червня 1884(1884-06-10) м. Надвірна, тепер Івано-Франківська область
Смерть	6 грудня 1964(1964-12-06) (80 років) м. Мюнхен,  Німеччина
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини  УГА
Війни / битви	Українсько-польська війна
Командування
Медична служба УГА

Життєпис

Державний секретаріат військових справ ЗУНР, лютий 1919.
Сидять зліва направо Володимир Бемко, Орест Підляшецький, Петро Бубела, Дмитро Вітовський, Ростислав-Едмунд Білас, Никифор Гірняк, Роман Шипайло.
Стоять зліва направо Нестор Гаморак, Юліан Буцманюк, , Гриць Герасимович, Остап Бородієвич, Семен Магаляс, Володимир Тимцюрак, Василь Панчак, Іван Боберський

Народився 10 червня 1884 в місті Надвірна, тепер Івано-Франківська область.

Середню освіту здобув у Коломийській гімназії. У 1910 році закінчив навчання у Львівському університеті та отримав ступінь доктора медицини.

Служив у збройних силах Австро-Угорщини, пройшов вишкіл у Військово-лікарській академії «Йозефінум» у Відні. Спеціалізувався на лікуванні внутрішніх хворіб в університетських клініках Відня у 1912-1914 роках.

Під час Першої світової війни служив полковим лікарем в Австро-Угорській Армії. У 1916 році переведений до військової команди Львова.

З листопада в УГА. До травня 1919 на посадах санітарного референта Державного секретаріату військових справ і члена Державної санітарної ради. Очолював медичну службу УГА. У травні 1919 потрапив до польського полону, ув'язнений в таборі полонених у Ланцуті й львівівській в'язниці «Бригідки».

Після звільнення у 1920 році зайнявся приватною практикою у Бориславі і Трускавці. У 1926-му переїхав до Львова, де працював в амбулаторії Народної лічниці. Брав активну участь у роботі Українського лікарського товариства, публікував статті у «Лікарському Віснику».

У 1940-му переїхав на Захід. Протягом 1940–1944 працював керівником лікарських установ у місті Лодзь у Польщі, а згодом у Відні. З 1945 року проживав у містах Пассау та Гайдельберг у Німеччині. З 1948 по 1958 роки очолював відділ внутрішніх хвороб у лікарні Св. Йосифа у Регенсбурзі.

Від 1958 та до смерті проживав у Мюнхені. Помер 6 грудня 1964, похований на цвинтарі Вальфрідгоф.

Родина

• Дружина - Ольга Терлецька, донька Михайла Терлецького, власника нафтової свердловини у Бориславі.
• Син - Лев Білас. Визначний історик, політолог, біб­ліотекознавець та автором досліджень про історичну спадщину М. Грушевського і В. Липинського.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.

Посилання

• Українська Галицька Армія. У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Ростислав Білас – полковник санітарної служби УГА [ 11 лютого 2022 у Wayback Machine.]