Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кири́ло Йо́сифович Трильо́вський (6 травня 1864 , с. Богутин, повіт Золочів (Галичина) — 16 жовтня 1941 , Коломия) — відомий галичанин, український адвокат, доктор права, громадсько-політичний та культурно-освітній діяч, основоположник і один із засновників Української радикальної партії та Селянсько-радикальної партії Східної Галичини, депутат віденського парламенту, посол Галицького сейму, публіцист, журналіст, видавець, засновник товариства «Січ» і січового руху в Галичині.
Криптоніми та псевдоніми: К. Т.; Кл. О.; Кл. Об.; Об. Кл.; Білошапник; Вандрівник; Гайдамака; Гриць Покотило; Залізняк Максим; Іван С.; Кирило; Кирило Тр…; Клим; Обух Клим; Приятель; Приятель «Січи»; Радикал; радикал Тр. К; Сила Іван; Січовий батько; Снятинчук; Трильовський Григорій
| Трильовський Кирило Йосифович | |
|---|---|
 Кирило Трильовський | |
| посол до Райхсрату | |
| 1907 — 1918 | |
| | |
| Народився | 6 травня 1864 Богутин, Золочівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина |
| Помер | 16 жовтня 1941 (77 років) Коломия, Дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство,  Третій Рейх |
| Відомий як | адвокат, політик |
| Країна | Австро-Угорщина |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Політична партія | Українська радикальна партія |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Кирило Трильовський походив із священничої родини: батько о. Йосиф Трильовський був греко-католицьким священником, а мати Гонората Левицька була дочкою греко-католицького декана в Золочеві. Хоча розмовною мовою родини Трильовських була польська, проте батьки вважали себе русинами. Тому за ініціативою о. Й. Трильовського, який 1865-го із сім‘єю переїхав у с. Острів Золочівського повіту, місцевий український вчитель Симеон Свєнціцький з вересня 1871 став домашнім репетитором майбутнього громадського діяча. Саме С. Свєнціцький прищепив любов до українського народу, вперше ознайомив його з виданнями М. Білоуса з Коломиї.
Проживаючи в діда по материній лінії о. Г. Левицького, майбутній політик у 1872 році закінчив перший клас Золочівської польської школи[]. Проте у зв'язку зі смертю діда Кирило з осені 1873 до весни 1875 навчався у школі в Бродах. Згодом, протягом 1875—1876 продовжив навчання у Золочівській гімназії. Тут, у Золочеві, у червні 1876 молодий Кирило став одним із організаторів таємного шкільного гуртка, метою якого була пропаганда творів українських письменників.
Через хворобу протягом 1876—1879 К. Трильовський займався самоосвітою, перебуваючи в с. Ожидові Золочівського повіту (новій парафії батька). З ініціативи священика о. К. Винтоняка 1877 став членом москвофільського «Общества імені М. Качковського».
Восени 1879 громадський діяч знову продовжив навчання у Золочівській гімназії, відновивши діяльність у нелегальному просвітницькому гуртку. Проте у лютому 1881 батько К. Трильовського отримав нові парафії в с. Будилів та с. Микулинці Снятинського повіту, а тому майбутній політик з осені 1882 став учнем Коломийської гімназії. Власне, все подальше життя громадського діяча тісно пов'язане з Покуттям, зокрема зі Снятинщиною та Коломийщиною.
У вересні 1884 громадський діяч вступив до військової школи у Львові, а тому почав брати участь в житті львівського студентства. 19 жовтня 1884 він став членом «Академічного братства», а на початку 1885 перевівся до Віденської військової школи.
Восени 1886 політик вступив на правничий факультет Львівського університету, який закінчив 1894, ставши доктором права. Будучи студентом, з осені 1888 очолював товариство «Академічне братство». 9-10 березня 1889 К. Трильовський, як голова згаданого братства, взяв участь у вічі польської та української студентської молоді, на якому закликав студентів брати активну участь у громадському житті.
Політична і партійна діяльність
Наприкінці 1880-их радикали розпочали сильну агітаційну та практичну роботу серед галицького селянства, здобутком якої стало утворення першої партії на етнічних українських землях, — Русько-української радикальної партії (далі РУРП). Осередком радикального руху було Покуття, зокрема у Коломиї проводилась підготовча робота щодо заснування РУРП, відбулися перші селянські віча. 1889 завдяки агітації політика послом до було обрано священика , тестя В. Стефаника. К. Трильовський був присутнім у Коломиї на першому радикальному народному вічі 2 лютого 1891, на другому народному вічі у теперішньому парку ім. К. Трильовського (що названий на його честь) 30 травня 1893, на довірчих зборах радикальної партії 20 жовтня 1893.
У травні 1893 «січовий батько» став одним із засновників політичного товариства «Народна воля» у Коломиї, створеного рамках радикальної партії. Зокрема, К. Трильовський був присутнім на організаційному вічі товариства, яке відбулося в Коломиї у липні 1893. Мережа товариства охоплювала Снятинський та Коломийський повіти. К. Трильовського, як представника Української Радикальної Партії (наступниці РУРП, далі — УРП), було двічі обрано, у 1907 та 1911, до австро-угорського парламенту від виборчого округу Коломия — Косів. У 1907 політик отримав рекордну кількість голосів — 44000. Кирило Трильовський виголосив з трибуни Віденського парламенту понад вісімнадцять великих промов, які тривали від двох до десяти годин.
Згодом К. Трильовський став одним із засновників нової . На з'їзді 16 лютого 1919, який проходив у приміщенні коломийської ратуші за участю 321 делегата, було обрано нову управу Селянсько-радикальної партії, яку очолив К. Трильовський; було прийнято рішення про організацію боротьби проти більшовизму, зміцнення військової організації. У відповідь на такі дії 22-23 березня 1919 на загальнокрайовому з'їзді УРП К. Трильовського було виключено з партії.
Після поразки національно-визвольних змагань українців К. Трильовський 1920-го виїхав до Відня. Перебуваючи на еміграції, він переживав великі фінансові труднощі, а тому восени 1927 «січовий батько» повернувся в Галичину, зокрема у с-ще Гвіздець Коломийського повіту. Маючи намір взяти участь у чергових польських виборах до сейму та сенату, призначених на весну 1928, К. Трильовський спробував відновити членство в Українській соціалістично-радикальній партії, наступниці УРП, проте йому було відмовлено. Тому за ініціативою політика 1 січня 1928 у Львові було створено Українську соціалістично-радикальну партію — Лівицю.
Заснування січових товариств
Незважаючи на активну політичну діяльність К. Трильовського, найбільшим його внеском у громадське життя Галичини, що безсумнівно відіграв чималу роль у процесі формування національної свідомості галицького селянства, є заснування та керівництво січовим рухом. Зокрема, 5 травня 1900 у с. Завалля, що на Снятинщині, політик заснував перше руханково-пожарне (спортивно-протипожежне) товариство під назвою «Січ». Спортивно-пожежна діяльність цієї організації була формальним приводом її створення, справжньою ж метою її існування було пробудження національної свідомості українців шляхом відродження історичних традицій, виховання патріотичної молоді, освіти селянства.
Про велику народну любов до «Січей» свідчить їхня кількість. 1914-го налічувалось 1056 «Січей», членами яких було близько 66 тис. осіб. Центром січового руху стала Коломия, зокрема адвокатська канцелярія К. Трильовського, розміщена на розі вулиць Костюшка та Валової.
У період ЗУНР К. Трильовський також спробував відродити січовий рух. З його ініціативи 8 листопада 1918 у Печеніжині було відновлено першу «Січ». На 23 березня 1919 політик скликав до Коломиї Крайовий січовий з'їзд. Згідно з рішенням з'їзду було обране нове керівництво Українським Січовим Союзом, Кирило Трильовський став отаманом.
Культурно-просвітницька діяльність
Помітний вплив на громадське життя Галичини, зокрема Снятинщини й Коломийщини, кінця ХІХ — початку ХХ ст. мала також культурно-просвітницька діяльність К. Трильовського.
На початку 1890-х у Коломиї К. Трильовський був одним із засновників просвітницького товариства , метою якого було піднесення добробуту і просвіти народу через заснування читалень, бібліотек, видання популярних часописів і книжок неполітичного змісту, заснування позичкових кас, торгово-промислових спілок. На початку ХХ ст. на Покутті було близько п'ятдесяти «Народних спілок».
Чимала заслуга К. Трильовського у літературно-публіцистичній роботі, початок якої припадає на кінець 1870-их. Зокрема, у 1878 були опубліковані його перші поезії в «Газеті школьній» та «Букварі» О. Партицького.
Видавнича справа
У 1896—1897 у Коломиї, в друкарні Я. Брука, Кирило Трильовський видавав часопис «Громада». Це видання стояло на радикальних засадах і було призначене широкому загалу читачів. У першому його числі було задекларовано, що назва газети є згадкою про «Громаду» М. Драгоманова.
На початку ХХ ст. К. Трильовський здійснював активну видавничу діяльність, яка була насамперед спрямована на популяризацію січової ідеї. Видавничим центром січових часописів була Коломия. Тут К. Трильовський у друкарні В. Бравнера видавав популярний місячник «Зоря», двотижневик «Хлопська Правда». У 1903 політик заснував видавництво газети «Хлопська правда», що була фактично друкованим органом Коломийського осередку радикальної партії. Для популяризації січового руху він також щорічно видавав у Коломиї календарі із символічними назвами «Отаман» (1904—1908) та «Запорожець» (1902—1913).
Активною публіцистичною діяльністю Кирило Трильовський також займався у період національно-визвольних змагань на західноукраїнських землях. В середині листопада 1918 він заснував у Коломиї видання часопису , що був друкованим органом Українського Січового Союзу. Редактором газети спочатку був Я. Навчук, а згодом — «січовий батько».
У 1927 К. Трильовський повернувся в Галичину, проживаючи у с-щі Гвіздець Коломийського повіту.
Найбільшим здобутком у публіцистичній діяльності К. Трильовського наприкінці 1920-х було видання історичних нарисів. У 1927 він видав у Коломиї брошуру «Російська цариця Катерина ІІ», у якій описав її колоніальну політику, зокрема зруйнування Січі. У 1928 за його редакцією у Коломиї вийшла монографія «Боротьба італійців за свободу та соборність». У 1934 політик видав брошуру, написану спільно з С. Яричевським, «Про велику Французьку революцію».
У цілому К. Трильовський написав понад 2000 статей, присвячених актуальним суспільно-політичним, соціальним, культурно-освітнім проблемам, підписуючись власним прізвищем, а також псевдонімами. Політик видав понад 80 популярних брошур, зокрема календарі «Запорожець» і «Отаман», літературу для січових товариств — підручник для січових вправ, січові співанки, колядки, парламентські промови, історичні нариси, монографії.
Кирило Трильовський був також відомим у краї поетом. Частина з його пісень стали народними ще за життя автора. Зокрема він написав пісні «Гей, там на горі Січ іде», «Гей, Чорногора зраділа», , «Хлопська пісня».
Таким чином, К. Трильовський був самобутньою постаттю у Галичині кінця ХІХ — початку ХХ ст. Але найбільшу славу йому принесло заснування та керівництво січовим рухом.
Сім'я
Кирило Трильовський був добропорядним сім'янином: одружившись 1894-го з Євфросинією Попович (?–11.01.1945), виховали четверо дітей:
Петро (09.07.1895–04.05.1987), одружений з Камілею Прокопович, син Богдан;
Марія (13.10.1896–05.06.1990), одружена з Климом Чічка-Андрієнком, дочка Калина;
Наталя (06.09.1901–22.05.1997), одружена з Ігорем Федівим, син Богдан;
Василь (02.08.1903–03.08.1983).
Кирило Трильовський помер 19 жовтня 1941, похований на старовинному коломийському українському цвинтарі «Монастирок».
Пошанування пам'яті
- 15 серпня 1993 — на фасаді будинку, в якому на початку ХХ ст. жив та працював К. Трильовський в Коломиї, відкрито меморіальну таблицю, яка, на жаль, не збереглася.
- 19 жовтня 1997 — в парку його імені в Коломиї відкрито погруддя К. Трильовського (автор В. Ореховський) — подарунок містові від онуків Максима та Богдана.
- У Львові, в Івано-Франківську, Коломиї, Снятині та інших містах його іменем названі вулиці.
- 2010 — в Музеї історії міста Коломиї відкрита меморіальна кімната К. Трильовського, в якій представлені його особисті речі, фотографії, документи з сімейного архіву родини Трильовських, що передані в цьому ж році до фондів музею його онуком Богданом Трильовським з Канади.
- 30 вересня 2010 — з ініціативи директора Коломийського педагогічного коледжу Валерія Ковтуна та адвоката Михайла Петріва в Коломиї на фасаді будинку, в якому на початку ХХ ст. жив та працював К. Трильовський, відкрито меморіальну таблицю з його барельєфом (скульптор Роман Захарчук).
- У Львові на фасаді будівлі (вул. Драгоманова), в якій розташовувалася Українська бойова управа УСС, встановлена меморіальна таблиця.
- 3 травня 2015 — в с. Завалля Снятинського району з нагоди відзначення 115-річниці створення першого в Галичині руханково-пожарного (протипожежного) товариства Завальська «Січ»:
- проведена всеукраїнська науково-теоретична конференція «Від „Січей“ — до Легіону Українських Січових Стрільців» (голова оргкомітету Орест Гунько)
- на фасаді місцевої школи встановлена меморіальна таблиця засновнику «Січей» Кирилові Трильовському.
Примітки
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… С. 186
- Особова справа Кирила Трильовського німецькою мовою, заповнена власноручно. Особистий архів краєзнавця Ореста Гунька із с. Завалля
Література
- Бойчук Л. Участь К. Трильовського у суспільно-політичному та культурно-освітньому житті Коломийщини //Кирило Трильовський і січовий рух: Матеріали наукової конференції (Коломия, 6 травня 2014). — Коломия : Вік, 2014. — 256 с.
- Гей, там на горі «Січ» іде!.. Пропам‘ятна книга «Січей» / Зібрав й упорядкував Петро Трильовський. — Едмонтон, Канада, 1965. — 432 с.
- Горинь В. Трильовський Кирило Йосипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 152. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- М. Міщук. Трильовський Кирило Йосифович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.722
- Павлишин О. Селянсько-Радикальна Партія // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 404-405.
- Петрів М., Гуйванюк М., Ковтун В. та ін. Січовий батько: Штрихи до портрета Кирила Трильовського. — Коломия : Вік, 2012. — 64 с.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 186—187. — (Львівська сотня).
- Політичні коляди / зібрав і видав К. Трильовський. — Коломия : Накладом К. Трильовського, 1909. — 30, 2 с. : іл.
Посилання
- Трильовський Кирило // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1931. — 1000 екз.
- Трильовський Кирило // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiri lo Jo sifovich Trilo vskij 6 travnya 1864 s Bogutin povit Zolochiv Galichina 16 zhovtnya 1941 Kolomiya vidomij galichanin ukrayinskij advokat doktor prava gromadsko politichnij ta kulturno osvitnij diyach osnovopolozhnik i odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi ta Selyansko radikalnoyi partiyi Shidnoyi Galichini deputat videnskogo parlamentu posol Galickogo sejmu publicist zhurnalist vidavec zasnovnik tovaristva Sich i sichovogo ruhu v Galichini Kriptonimi ta psevdonimi K T Kl O Kl Ob Ob Kl Biloshapnik Vandrivnik Gajdamaka Gric Pokotilo Zaliznyak Maksim Ivan S Kirilo Kirilo Tr Klim Obuh Klim Priyatel Priyatel Sichi Radikal radikal Tr K Sila Ivan Sichovij batko Snyatinchuk Trilovskij GrigorijTrilovskij Kirilo JosifovichTrilovskij Kirilo JosifovichKirilo Trilovskijposol do Rajhsratu1907 1918Narodivsya 6 travnya 1864 1864 05 06 Bogutin Zolochivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer 16 zhovtnya 1941 1941 10 16 77 rokiv Kolomiya Distrikt Galichina General gubernatorstvo Tretij RejhVidomij yak advokat politikKrayina Avstro UgorshinaAlma mater yuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaPolitichna partiya Ukrayinska radikalna partiya Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKirilo Trilovskij z sinom 1900 r Listivka z portretom Kirila Trilovskogo Z yizd Sokoliv Lviv 1914 Kirilo Trilovskij pohodiv iz svyashennichoyi rodini batko o Josif Trilovskij buv greko katolickim svyashennikom a mati Gonorata Levicka bula dochkoyu greko katolickogo dekana v Zolochevi Hocha rozmovnoyu movoyu rodini Trilovskih bula polska prote batki vvazhali sebe rusinami Tomu za iniciativoyu o J Trilovskogo yakij 1865 go iz sim yeyu pereyihav u s Ostriv Zolochivskogo povitu miscevij ukrayinskij vchitel Simeon Svyencickij z veresnya 1871 stav domashnim repetitorom majbutnogo gromadskogo diyacha Same S Svyencickij prishepiv lyubov do ukrayinskogo narodu vpershe oznajomiv jogo z vidannyami M Bilousa z Kolomiyi Prozhivayuchi v dida po materinij liniyi o G Levickogo majbutnij politik u 1872 roci zakinchiv pershij klas Zolochivskoyi polskoyi shkoli dzherelo Prote u zv yazku zi smertyu dida Kirilo z oseni 1873 do vesni 1875 navchavsya u shkoli v Brodah Zgodom protyagom 1875 1876 prodovzhiv navchannya u Zolochivskij gimnaziyi Tut u Zolochevi u chervni 1876 molodij Kirilo stav odnim iz organizatoriv tayemnogo shkilnogo gurtka metoyu yakogo bula propaganda tvoriv ukrayinskih pismennikiv Cherez hvorobu protyagom 1876 1879 K Trilovskij zajmavsya samoosvitoyu perebuvayuchi v s Ozhidovi Zolochivskogo povitu novij parafiyi batka Z iniciativi svyashenika o K Vintonyaka 1877 stav chlenom moskvofilskogo Obshestva imeni M Kachkovskogo Voseni 1879 gromadskij diyach znovu prodovzhiv navchannya u Zolochivskij gimnaziyi vidnovivshi diyalnist u nelegalnomu prosvitnickomu gurtku Prote u lyutomu 1881 batko K Trilovskogo otrimav novi parafiyi v s Budiliv ta s Mikulinci Snyatinskogo povitu a tomu majbutnij politik z oseni 1882 stav uchnem Kolomijskoyi gimnaziyi Vlasne vse podalshe zhittya gromadskogo diyacha tisno pov yazane z Pokuttyam zokrema zi Snyatinshinoyu ta Kolomijshinoyu U veresni 1884 gromadskij diyach vstupiv do vijskovoyi shkoli u Lvovi a tomu pochav brati uchast v zhitti lvivskogo studentstva 19 zhovtnya 1884 vin stav chlenom Akademichnogo bratstva a na pochatku 1885 perevivsya do Videnskoyi vijskovoyi shkoli Voseni 1886 politik vstupiv na pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu yakij zakinchiv 1894 stavshi doktorom prava Buduchi studentom z oseni 1888 ocholyuvav tovaristvo Akademichne bratstvo 9 10 bereznya 1889 K Trilovskij yak golova zgadanogo bratstva vzyav uchast u vichi polskoyi ta ukrayinskoyi studentskoyi molodi na yakomu zaklikav studentiv brati aktivnu uchast u gromadskomu zhitti Politichna i partijna diyalnistPam yatna doshka v Kolomiyi Naprikinci 1880 ih radikali rozpochali silnu agitacijnu ta praktichnu robotu sered galickogo selyanstva zdobutkom yakoyi stalo utvorennya pershoyi partiyi na etnichnih ukrayinskih zemlyah Rusko ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi dali RURP Oseredkom radikalnogo ruhu bulo Pokuttya zokrema u Kolomiyi provodilas pidgotovcha robota shodo zasnuvannya RURP vidbulisya pershi selyanski vicha 1889 zavdyaki agitaciyi politika poslom do bulo obrano svyashenika testya V Stefanika K Trilovskij buv prisutnim u Kolomiyi na pershomu radikalnomu narodnomu vichi 2 lyutogo 1891 na drugomu narodnomu vichi u teperishnomu parku im K Trilovskogo sho nazvanij na jogo chest 30 travnya 1893 na dovirchih zborah radikalnoyi partiyi 20 zhovtnya 1893 U travni 1893 sichovij batko stav odnim iz zasnovnikiv politichnogo tovaristva Narodna volya u Kolomiyi stvorenogo ramkah radikalnoyi partiyi Zokrema K Trilovskij buv prisutnim na organizacijnomu vichi tovaristva yake vidbulosya v Kolomiyi u lipni 1893 Merezha tovaristva ohoplyuvala Snyatinskij ta Kolomijskij poviti K Trilovskogo yak predstavnika Ukrayinskoyi Radikalnoyi Partiyi nastupnici RURP dali URP bulo dvichi obrano u 1907 ta 1911 do avstro ugorskogo parlamentu vid viborchogo okrugu Kolomiya Kosiv U 1907 politik otrimav rekordnu kilkist golosiv 44000 Kirilo Trilovskij vigolosiv z tribuni Videnskogo parlamentu ponad visimnadcyat velikih promov yaki trivali vid dvoh do desyati godin Zgodom K Trilovskij stav odnim iz zasnovnikiv novoyi Na z yizdi 16 lyutogo 1919 yakij prohodiv u primishenni kolomijskoyi ratushi za uchastyu 321 delegata bulo obrano novu upravu Selyansko radikalnoyi partiyi yaku ocholiv K Trilovskij bulo prijnyato rishennya pro organizaciyu borotbi proti bilshovizmu zmicnennya vijskovoyi organizaciyi U vidpovid na taki diyi 22 23 bereznya 1919 na zagalnokrajovomu z yizdi URP K Trilovskogo bulo viklyucheno z partiyi Pislya porazki nacionalno vizvolnih zmagan ukrayinciv K Trilovskij 1920 go viyihav do Vidnya Perebuvayuchi na emigraciyi vin perezhivav veliki finansovi trudnoshi a tomu voseni 1927 sichovij batko povernuvsya v Galichinu zokrema u s she Gvizdec Kolomijskogo povitu Mayuchi namir vzyati uchast u chergovih polskih viborah do sejmu ta senatu priznachenih na vesnu 1928 K Trilovskij sprobuvav vidnoviti chlenstvo v Ukrayinskij socialistichno radikalnij partiyi nastupnici URP prote jomu bulo vidmovleno Tomu za iniciativoyu politika 1 sichnya 1928 u Lvovi bulo stvoreno Ukrayinsku socialistichno radikalnu partiyu Livicyu Zasnuvannya sichovih tovaristvNezvazhayuchi na aktivnu politichnu diyalnist K Trilovskogo najbilshim jogo vneskom u gromadske zhittya Galichini sho bezsumnivno vidigrav chimalu rol u procesi formuvannya nacionalnoyi svidomosti galickogo selyanstva ye zasnuvannya ta kerivnictvo sichovim ruhom Zokrema 5 travnya 1900 u s Zavallya sho na Snyatinshini politik zasnuvav pershe ruhankovo pozharne sportivno protipozhezhne tovaristvo pid nazvoyu Sich Sportivno pozhezhna diyalnist ciyeyi organizaciyi bula formalnim privodom yiyi stvorennya spravzhnoyu zh metoyu yiyi isnuvannya bulo probudzhennya nacionalnoyi svidomosti ukrayinciv shlyahom vidrodzhennya istorichnih tradicij vihovannya patriotichnoyi molodi osviti selyanstva Pro veliku narodnu lyubov do Sichej svidchit yihnya kilkist 1914 go nalichuvalos 1056 Sichej chlenami yakih bulo blizko 66 tis osib Centrom sichovogo ruhu stala Kolomiya zokrema advokatska kancelyariya K Trilovskogo rozmishena na rozi vulic Kostyushka ta Valovoyi U period ZUNR K Trilovskij takozh sprobuvav vidroditi sichovij ruh Z jogo iniciativi 8 listopada 1918 u Pechenizhini bulo vidnovleno pershu Sich Na 23 bereznya 1919 politik sklikav do Kolomiyi Krajovij sichovij z yizd Zgidno z rishennyam z yizdu bulo obrane nove kerivnictvo Ukrayinskim Sichovim Soyuzom Kirilo Trilovskij stav otamanom Kulturno prosvitnicka diyalnistPomitnij vpliv na gromadske zhittya Galichini zokrema Snyatinshini j Kolomijshini kincya HIH pochatku HH st mala takozh kulturno prosvitnicka diyalnist K Trilovskogo Na pochatku 1890 h u Kolomiyi K Trilovskij buv odnim iz zasnovnikiv prosvitnickogo tovaristva metoyu yakogo bulo pidnesennya dobrobutu i prosviti narodu cherez zasnuvannya chitalen bibliotek vidannya populyarnih chasopisiv i knizhok nepolitichnogo zmistu zasnuvannya pozichkovih kas torgovo promislovih spilok Na pochatku HH st na Pokutti bulo blizko p yatdesyati Narodnih spilok Chimala zasluga K Trilovskogo u literaturno publicistichnij roboti pochatok yakoyi pripadaye na kinec 1870 ih Zokrema u 1878 buli opublikovani jogo pershi poeziyi v Gazeti shkolnij ta Bukvari O Partickogo Vidavnicha spravaU 1896 1897 u Kolomiyi v drukarni Ya Bruka Kirilo Trilovskij vidavav chasopis Gromada Ce vidannya stoyalo na radikalnih zasadah i bulo priznachene shirokomu zagalu chitachiv U pershomu jogo chisli bulo zadeklarovano sho nazva gazeti ye zgadkoyu pro Gromadu M Dragomanova Na pochatku HH st K Trilovskij zdijsnyuvav aktivnu vidavnichu diyalnist yaka bula nasampered spryamovana na populyarizaciyu sichovoyi ideyi Vidavnichim centrom sichovih chasopisiv bula Kolomiya Tut K Trilovskij u drukarni V Bravnera vidavav populyarnij misyachnik Zorya dvotizhnevik Hlopska Pravda U 1903 politik zasnuvav vidavnictvo gazeti Hlopska pravda sho bula faktichno drukovanim organom Kolomijskogo oseredku radikalnoyi partiyi Dlya populyarizaciyi sichovogo ruhu vin takozh shorichno vidavav u Kolomiyi kalendari iz simvolichnimi nazvami Otaman 1904 1908 ta Zaporozhec 1902 1913 Aktivnoyu publicistichnoyu diyalnistyu Kirilo Trilovskij takozh zajmavsya u period nacionalno vizvolnih zmagan na zahidnoukrayinskih zemlyah V seredini listopada 1918 vin zasnuvav u Kolomiyi vidannya chasopisu sho buv drukovanim organom Ukrayinskogo Sichovogo Soyuzu Redaktorom gazeti spochatku buv Ya Navchuk a zgodom sichovij batko U 1927 K Trilovskij povernuvsya v Galichinu prozhivayuchi u s shi Gvizdec Kolomijskogo povitu Najbilshim zdobutkom u publicistichnij diyalnosti K Trilovskogo naprikinci 1920 h bulo vidannya istorichnih narisiv U 1927 vin vidav u Kolomiyi broshuru Rosijska caricya Katerina II u yakij opisav yiyi kolonialnu politiku zokrema zrujnuvannya Sichi U 1928 za jogo redakciyeyu u Kolomiyi vijshla monografiya Borotba italijciv za svobodu ta sobornist U 1934 politik vidav broshuru napisanu spilno z S Yarichevskim Pro veliku Francuzku revolyuciyu U cilomu K Trilovskij napisav ponad 2000 statej prisvyachenih aktualnim suspilno politichnim socialnim kulturno osvitnim problemam pidpisuyuchis vlasnim prizvishem a takozh psevdonimami Politik vidav ponad 80 populyarnih broshur zokrema kalendari Zaporozhec i Otaman literaturu dlya sichovih tovaristv pidruchnik dlya sichovih vprav sichovi spivanki kolyadki parlamentski promovi istorichni narisi monografiyi Kirilo Trilovskij buv takozh vidomim u krayi poetom Chastina z jogo pisen stali narodnimi she za zhittya avtora Zokrema vin napisav pisni Gej tam na gori Sich ide Gej Chornogora zradila Hlopska pisnya Takim chinom K Trilovskij buv samobutnoyu postattyu u Galichini kincya HIH pochatku HH st Ale najbilshu slavu jomu prineslo zasnuvannya ta kerivnictvo sichovim ruhom Sim yaKirilo Trilovskij buv dobroporyadnim sim yaninom odruzhivshis 1894 go z Yevfrosiniyeyu Popovich 11 01 1945 vihovali chetvero ditej Petro 09 07 1895 04 05 1987 odruzhenij z Kamileyu Prokopovich sin Bogdan Mariya 13 10 1896 05 06 1990 odruzhena z Klimom Chichka Andriyenkom dochka Kalina Natalya 06 09 1901 22 05 1997 odruzhena z Igorem Fedivim sin Bogdan Vasil 02 08 1903 03 08 1983 Kirilo Trilovskij pomer 19 zhovtnya 1941 pohovanij na starovinnomu kolomijskomu ukrayinskomu cvintari Monastirok Poshanuvannya pam yati15 serpnya 1993 na fasadi budinku v yakomu na pochatku HH st zhiv ta pracyuvav K Trilovskij v Kolomiyi vidkrito memorialnu tablicyu yaka na zhal ne zbereglasya 19 zhovtnya 1997 v parku jogo imeni v Kolomiyi vidkrito pogruddya K Trilovskogo avtor V Orehovskij podarunok mistovi vid onukiv Maksima ta Bogdana U Lvovi v Ivano Frankivsku Kolomiyi Snyatini ta inshih mistah jogo imenem nazvani vulici 2010 v Muzeyi istoriyi mista Kolomiyi vidkrita memorialna kimnata K Trilovskogo v yakij predstavleni jogo osobisti rechi fotografiyi dokumenti z simejnogo arhivu rodini Trilovskih sho peredani v comu zh roci do fondiv muzeyu jogo onukom Bogdanom Trilovskim z Kanadi 30 veresnya 2010 z iniciativi direktora Kolomijskogo pedagogichnogo koledzhu Valeriya Kovtuna ta advokata Mihajla Petriva v Kolomiyi na fasadi budinku v yakomu na pochatku HH st zhiv ta pracyuvav K Trilovskij vidkrito memorialnu tablicyu z jogo barelyefom skulptor Roman Zaharchuk U Lvovi na fasadi budivli vul Dragomanova v yakij roztashovuvalasya Ukrayinska bojova uprava USS vstanovlena memorialna tablicya 3 travnya 2015 v s Zavallya Snyatinskogo rajonu z nagodi vidznachennya 115 richnici stvorennya pershogo v Galichini ruhankovo pozharnogo protipozhezhnogo tovaristva Zavalska Sich provedena vseukrayinska naukovo teoretichna konferenciya Vid Sichej do Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv golova orgkomitetu Orest Gunko na fasadi miscevoyi shkoli vstanovlena memorialna tablicya zasnovniku Sichej Kirilovi Trilovskomu PrimitkiChornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 186 Osobova sprava Kirila Trilovskogo nimeckoyu movoyu zapovnena vlasnoruchno Osobistij arhiv krayeznavcya Oresta Gunka iz s ZavallyaLiteraturaBojchuk L Uchast K Trilovskogo u suspilno politichnomu ta kulturno osvitnomu zhitti Kolomijshini Kirilo Trilovskij i sichovij ruh Materiali naukovoyi konferenciyi Kolomiya 6 travnya 2014 Kolomiya Vik 2014 256 s Gej tam na gori Sich ide Propam yatna kniga Sichej Zibrav j uporyadkuvav Petro Trilovskij Edmonton Kanada 1965 432 s Gorin V Trilovskij Kirilo Josipovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 152 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 M Mishuk Trilovskij Kirilo Josifovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 722 ISBN 978 966 611 818 2 Pavlishin O Selyansko Radikalna Partiya Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 404 405 ISBN 978 966 2067 65 1 Petriv M Gujvanyuk M Kovtun V ta in Sichovij batko Shtrihi do portreta Kirila Trilovskogo Kolomiya Vik 2012 64 s Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 186 187 Lvivska sotnya Politichni kolyadi zibrav i vidav K Trilovskij Kolomiya Nakladom K Trilovskogo 1909 30 2 s il PosilannyaTrilovskij Kirilo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1931 1000 ekz Trilovskij Kirilo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006