Німецька окупація Чехословаччини (чеськ. Německá okupace Čech a Moravy Німецька окупація Чехії та Моравії) — введення військ нацистської Німеччини у Чехословаччину в березні 1939 року.
Окупація Чехословаччини стала логічним завершенням Гітлерівської кампанії з ліквідації незалежності цієї країни. Першим етапом цього процесу стала анексія Судетського краю (див. Окупація Судетів), яку було здійснено між 1 та 10 жовтня 1938 року. Формальними підставами такого кроку стали наявність німецького населення в регіоні, а також історична близькість до Німеччини цього чеського регіону, адже ще за Середньовіччя прикордонні з Німеччиною гірські Судети, а також практично всі великі й середні міста Чехії, так само як і південні окраї, близькі до Австрії, зазнали германізації. Розпад Австро-Угорської імперії (1918) призвів до виникнення конфліктних ситуацій мовно-етнічного плану між чехами та німцями у новоствореній Чехословаччині.
Використавши політичні й військові переваги, Німеччина анексувала Судети, заселені переважно німцями. Словаччина, в свою чергу, відмовилась від своїх прав на південні та східні регіони країни, де більшість населення становили українці. Територія Чехословаччини скоротилась на 38 %, і країна фактично обернулась на протекторат Німеччини. Німецькі війська опинились на відстані 30 км від Праги. Подальша доля країни, таким чином, була наперед вирішена.
Пізно ввечері 14 березня 1939 року Гітлер викликав чехословацького президента Еміля Гаху до Берліна і примусив визнати протекторат Німеччини над Чехією. Він погрожував при цьому подальшим воєнним вторгненням, смертю тисяч людей та бомбардуванням Праги. Велика Британія та Франція у цій ситуації знову промовчали, хоча після Мюнхенської угоди обіцяли захищати незалежність та територіальну цілісність Чехії після всіх її поступок та компромісів. І президент Чехії був змушений знову погодитися на вимоги нацистського диктатора. Німецька армія окупувала країну практично без будь-якого опору. Єдину спробу організованої збройної відсічі зробила рота капітана Карела Павлика у місті Містек.
Швидка й успішна анексія достатньо невеликої, але стратегічно важливої та економічно сильної Чехословаччини з її значним (бл. 20 %) німецьким населенням створила враження легкої перемоги й спонукала Адольфа Гітлера продовжити наступ на країни Центральної Європи.
Джерела
- Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни
- Приклад судетських німців.
- "Історична казка": Як судетські німці стали "ополченцями" у Чехословаччині
- Чехословацький сценарій Кремля для України Lvil.Media
- «Наступна європейська війна почнеться в Україні». Журнал Look, 1939. КАРТА. Максим МАЙОРОВ Архівовано січень 13, 2019 на сайті Wayback Machine.
Література
- Joachim C. Fest: Hitler. Eine Biografie (2 Bände). Zweiter Band: Der Führer. Ullstein, Frankfurt am Main/Berlin/Wien 1976, .
- Martin Broszat: Die Reaktion der Mächte auf den 15. März 1939. In: Bohemia, Nr. 8, München 1967, S. 253–280 ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka okupaciya Chehoslovachchini chesk Nemecka okupace Cech a Moravy Nimecka okupaciya Chehiyi ta Moraviyi vvedennya vijsk nacistskoyi Nimechchini u Chehoslovachchinu v berezni 1939 roku Kolona nimeckih vijskovih u Chehoslovachchini Okupaciya Chehoslovachchini stala logichnim zavershennyam Gitlerivskoyi kampaniyi z likvidaciyi nezalezhnosti ciyeyi krayini Pershim etapom cogo procesu stala aneksiya Sudetskogo krayu div Okupaciya Sudetiv yaku bulo zdijsneno mizh 1 ta 10 zhovtnya 1938 roku Formalnimi pidstavami takogo kroku stali nayavnist nimeckogo naselennya v regioni a takozh istorichna blizkist do Nimechchini cogo cheskogo regionu adzhe she za Serednovichchya prikordonni z Nimechchinoyu girski Sudeti a takozh praktichno vsi veliki j seredni mista Chehiyi tak samo yak i pivdenni okrayi blizki do Avstriyi zaznali germanizaciyi Rozpad Avstro Ugorskoyi imperiyi 1918 prizviv do viniknennya konfliktnih situacij movno etnichnogo planu mizh chehami ta nimcyami u novostvorenij Chehoslovachchini Vikoristavshi politichni j vijskovi perevagi Nimechchina aneksuvala Sudeti zaseleni perevazhno nimcyami Slovachchina v svoyu chergu vidmovilas vid svoyih prav na pivdenni ta shidni regioni krayini de bilshist naselennya stanovili ukrayinci Teritoriya Chehoslovachchini skorotilas na 38 i krayina faktichno obernulas na protektorat Nimechchini Nimecki vijska opinilis na vidstani 30 km vid Pragi Podalsha dolya krayini takim chinom bula napered virishena Pizno vvecheri 14 bereznya 1939 roku Gitler viklikav chehoslovackogo prezidenta Emilya Gahu do Berlina i primusiv viznati protektorat Nimechchini nad Chehiyeyu Vin pogrozhuvav pri comu podalshim voyennim vtorgnennyam smertyu tisyach lyudej ta bombarduvannyam Pragi Velika Britaniya ta Franciya u cij situaciyi znovu promovchali hocha pislya Myunhenskoyi ugodi obicyali zahishati nezalezhnist ta teritorialnu cilisnist Chehiyi pislya vsih yiyi postupok ta kompromisiv I prezident Chehiyi buv zmushenij znovu pogoditisya na vimogi nacistskogo diktatora Nimecka armiya okupuvala krayinu praktichno bez bud yakogo oporu Yedinu sprobu organizovanoyi zbrojnoyi vidsichi zrobila rota kapitana Karela Pavlika u misti Mistek Shvidka j uspishna aneksiya dostatno nevelikoyi ale strategichno vazhlivoyi ta ekonomichno silnoyi Chehoslovachchini z yiyi znachnim bl 20 nimeckim naselennyam stvorila vrazhennya legkoyi peremogi j sponukala Adolfa Gitlera prodovzhiti nastup na krayini Centralnoyi Yevropi DzherelaMyunhenskij dogovir 1938 zrada naperedodni vijni Priklad sudetskih nimciv Istorichna kazka Yak sudetski nimci stali opolchencyami u Chehoslovachchini Chehoslovackij scenarij Kremlya dlya Ukrayini Lvil Media Nastupna yevropejska vijna pochnetsya v Ukrayini Zhurnal Look 1939 KARTA Maksim MAJOROV Arhivovano sichen 13 2019 na sajti Wayback Machine LiteraturaJoachim C Fest Hitler Eine Biografie 2 Bande Zweiter Band Der Fuhrer Ullstein Frankfurt am Main Berlin Wien 1976 ISBN 3 548 03274 5 Martin Broszat Die Reaktion der Machte auf den 15 Marz 1939 In Bohemia Nr 8 Munchen 1967 S 253 280