Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мирон Федусевич (нар. 24 березня 1891, Стрий, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — пом. 2 грудня 1962, Сідней, Австралія) — український літературознавець, музикознавець, славіст, україніст. Співзасновник Пласту, автор його емблеми й прапора.
| Мирон Федусевич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 березня 1891 Стрий, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер | 2 грудня 1962 (71 рік) Сідней, Австралія |
| Поховання | Цвинтар «Руквуд» |
| Громадянство |  Австро-Угорщина ЗУНР Польща Австралія |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| |
Життєпис
Походить із родини священика Юліана та Павлини Федусевичів, професора державної гімназії й громадського діяча. Народився 24 березня 1891 року у місті Стрий у Галичині, наймолодшим сином у родині був Мирон. Навчався в Народній школі Стрия у 1897–1901 роках, середню освіту набував у польській гімназії того ж містя (перших шість клясів), закінчував її в Академічній гімназії Львова, де здавав іспит зрілости 1909 року. Рівночасно вчився й музики (теорії та історії музики і гри на фортепіяні) у приватній музичній школі у Стрию та Вищій музичній школі ім. Лисенка у Львові.
Після гімназії вчився у Львівському університеті, студіював клясичну філологію з археологією, філософію та славістику. У ЦДІАЛ зберігається його кільканадцять листів до Кирила Студинського стосовно мовних питань.
1913 року Федусевич організував при товаристві «Січові Стрільці» на Городоцькій дільниці у Львові дитячий відділ «малих стільчиків». 60 «стрільчиків» брали участь у Шевченківському Здвизі 26 червня 1914 року з своїм прапором — за проєктом Федусевича. Є автором першого Пластового прапора, створив його 1914 року.
Згодом поглиблював студії славістики й археології в Карловому університеті в Празі та Віденському університеті, зокрема славістику й педагогію. Ідею розвивати руханкові організації Федусевичу надав його учитель, професор Іван Боберський. Разом із професоркою були від початків опікунами пластових полків в учительській семінарії, Федусевич був опікуном IV полку ім. гетьмана Богдана Хмельницького. Професор української мови й літератури в Академічній гімназії (Головній).
Придумав і сам графічно оформив для Пласту відзнаку — лілею, переплетену тризубом.
Після виконання всіх вимаганих формальностей 1915 року почав учительську практику в Академічній (Головній) гімназії, і працював там аж до 1944-го, коли перейшов на емеритуру і переїхав до Відня. Після війни переїхав до Баварії, якийсь час жив у переселенському таборі в Карлсфельді біля Мюнхену, потім у Таборі «Орлик» у Берхтесґадені, у переходових таборах Фельдафінг і Функказерне.
Пежанський Михайло, один із перших пластунів-юнаків, так писав про Мирона Федусевича: «Він зорганізував у 1913 р. у Львові при Т-ві „Сокіл III“ на Городецькій дільниці дитячий відділ „малих стрільчиків“ (8-10 р.), яких повбирали в пластові однострої та вчили військового впоряду. Діти любили таку забаву в військо, яке вправляло дерев'яними крісами. То був прототип пластового новацтва. Шістдесят таких стрільчиків виступали в Шевченківському поході у Львові в 1914 р. із своїм прапором, за проєктом М. Федусевича. Той прапор став зразком для пізніших пластових прапорів, а в 1917 р. перейшов разом із „його“ пластунами до Академічної гімназії і став знаменем І пластового полку ім. П. К. Сагайдачного. Проф. Федусевича перенесла шкільна влада в 1920 р. до держ. української вчительської семінарії і він був там співопікуном пластової молоді та пластовим провідником у 1920–1923 рр. Він висказав свою думку, що середовище проф. І. Боберського в Соколі у Львові було спонукою до поширення українського скавтінґу.»
1924 року побрався з Іриною Вариводою, виховали двоє дітей.
У липні 1952 року емігрував до Австралії й поселився у Сіднеї. Дописував до українського часопису «Вільна думка» в Австралії, був членом НТШ. Помер у Сіднеї 2 грудня 1962 р. на 71-му році життя.
Джерела
- Сто кроків «Пласту» [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Хто придумав назву «Пласт»? [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Мирон Федусевич [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Пласт. Мирон Федусевич [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Віртуальний музей [ 28 березня 2015 у Wayback Machine.]
- До ювілею Пласту [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miron Fedusevich nar 24 bereznya 1891 Strij Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina pom 2 grudnya 1962 Sidnej Avstraliya ukrayinskij literaturoznavec muzikoznavec slavist ukrayinist Spivzasnovnik Plastu avtor jogo emblemi j prapora Miron FedusevichNarodivsya24 bereznya 1891 1891 03 24 Strij Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer2 grudnya 1962 1962 12 02 71 rik Sidnej AvstraliyaPohovannyaCvintar Rukvud Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR Polsha AvstraliyaDiyalnistpedagogAlma materLNU im I Franka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodit iz rodini svyashenika Yuliana ta Pavlini Fedusevichiv profesora derzhavnoyi gimnaziyi j gromadskogo diyacha Narodivsya 24 bereznya 1891 roku u misti Strij u Galichini najmolodshim sinom u rodini buv Miron Navchavsya v Narodnij shkoli Striya u 1897 1901 rokah serednyu osvitu nabuvav u polskij gimnaziyi togo zh mistya pershih shist klyasiv zakinchuvav yiyi v Akademichnij gimnaziyi Lvova de zdavav ispit zrilosti 1909 roku Rivnochasno vchivsya j muziki teoriyi ta istoriyi muziki i gri na fortepiyani u privatnij muzichnij shkoli u Striyu ta Vishij muzichnij shkoli im Lisenka u Lvovi Pislya gimnaziyi vchivsya u Lvivskomu universiteti studiyuvav klyasichnu filologiyu z arheologiyeyu filosofiyu ta slavistiku U CDIAL zberigayetsya jogo kilkanadcyat listiv do Kirila Studinskogo stosovno movnih pitan Krajova plastova rada 1919 rik Miron Fedusevich shostij livoruch 1913 roku Fedusevich organizuvav pri tovaristvi Sichovi Strilci na Gorodockij dilnici u Lvovi dityachij viddil malih stilchikiv 60 strilchikiv brali uchast u Shevchenkivskomu Zdvizi 26 chervnya 1914 roku z svoyim praporom za proyektom Fedusevicha Ye avtorom pershogo Plastovogo prapora stvoriv jogo 1914 roku Zgodom pogliblyuvav studiyi slavistiki j arheologiyi v Karlovomu universiteti v Prazi ta Videnskomu universiteti zokrema slavistiku j pedagogiyu Ideyu rozvivati ruhankovi organizaciyi Fedusevichu nadav jogo uchitel profesor Ivan Boberskij Razom iz profesorkoyu buli vid pochatkiv opikunami plastovih polkiv v uchitelskij seminariyi Fedusevich buv opikunom IV polku im getmana Bogdana Hmelnickogo Profesor ukrayinskoyi movi j literaturi v Akademichnij gimnaziyi Golovnij Pridumav i sam grafichno oformiv dlya Plastu vidznaku lileyu perepletenu trizubom Simvol Plastu Pislya vikonannya vsih vimaganih formalnostej 1915 roku pochav uchitelsku praktiku v Akademichnij Golovnij gimnaziyi i pracyuvav tam azh do 1944 go koli perejshov na emerituru i pereyihav do Vidnya Pislya vijni pereyihav do Bavariyi yakijs chas zhiv u pereselenskomu tabori v Karlsfeldi bilya Myunhenu potim u Tabori Orlik u Berhtesgadeni u perehodovih taborah Feldafing i Funkkazerne Pezhanskij Mihajlo odin iz pershih plastuniv yunakiv tak pisav pro Mirona Fedusevicha Vin zorganizuvav u 1913 r u Lvovi pri T vi Sokil III na Gorodeckij dilnici dityachij viddil malih strilchikiv 8 10 r yakih povbirali v plastovi odnostroyi ta vchili vijskovogo vporyadu Diti lyubili taku zabavu v vijsko yake vpravlyalo derev yanimi krisami To buv prototip plastovogo novactva Shistdesyat takih strilchikiv vistupali v Shevchenkivskomu pohodi u Lvovi v 1914 r iz svoyim praporom za proyektom M Fedusevicha Toj prapor stav zrazkom dlya piznishih plastovih praporiv a v 1917 r perejshov razom iz jogo plastunami do Akademichnoyi gimnaziyi i stav znamenem I plastovogo polku im P K Sagajdachnogo Prof Fedusevicha perenesla shkilna vlada v 1920 r do derzh ukrayinskoyi vchitelskoyi seminariyi i vin buv tam spivopikunom plastovoyi molodi ta plastovim providnikom u 1920 1923 rr Vin viskazav svoyu dumku sho seredovishe prof I Boberskogo v Sokoli u Lvovi bulo sponukoyu do poshirennya ukrayinskogo skavtingu 1924 roku pobravsya z Irinoyu Varivodoyu vihovali dvoye ditej U lipni 1952 roku emigruvav do Avstraliyi j poselivsya u Sidneyi Dopisuvav do ukrayinskogo chasopisu Vilna dumka v Avstraliyi buv chlenom NTSh Pomer u Sidneyi 2 grudnya 1962 r na 71 mu roci zhittya DzherelaSto krokiv Plastu 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Hto pridumav nazvu Plast 8 lyutogo 2015 u Wayback Machine Miron Fedusevich 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Plast Miron Fedusevich 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Virtualnij muzej 28 bereznya 2015 u Wayback Machine Do yuvileyu Plastu 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine