Палац Балів

Палац Балів у селі Тулиголове на Львівщині збудований у 1898-1899 роках за проєктом львівського архітектора Владислава Галицького у стилі французького неоренесансу. У деяких джерелах архітекторами палацу згадуються австрієць і німець Герман Гельмер, автори проєкту Будинку вчених (колишнє Шляхетське казино) у Львові та ^[en] у Вісбадені. Будівля палацу цегляна, двоповерхова, майже квадратна в плані. Автором скульптурного оздоблення, яке вважається найбагатшим з усіх палацових резиденцій Львівщини, був львівський скульптор Петро Герасимович.

Палац Балів
Палац Балів Палац Балів (Україна)
Країна	Україна
Територіальна одиниця	Львівська область
Місцезнаходження	село Тулиголове
49°35′48″ пн. ш. 23°37′36″ сх. д. / 49.596581° пн. ш. 23.626571° сх. д. / 49.596581; 23.626571
Стиль	французький неоренесанс
Архітектор	Владислав Галицький
Спорудження	1898-1899
Відомі мешканці	Станіслав Баль, Марія Баль
Сучасний стан	потребує реставрації і охорони
Палац Балів у Вікісховищі

Історія

Маєтностями в Тулиголовому на початку ХІХ століття володів рід Оссолінських, від якого село перейшло до родини Балів гербу Ґоздава. «Батько польської історії» Ян Длугош вважав, що Балі — це польський рід з гербом білих лілій на червоному полі. Проте, можливо, цей герб походить з Угорщини, звідки родина переїхала в XIV столітті. Деякі історики стверджують, що походження Балів русинське (українське).

Викупивши маєток в Оссолінських, Станіслав Баль і його дружина Марія з Бруницьких, наприкінці ХІХ століття збудували новий великий палац.

Марія Бруницька народилася в сім'ї барона Северина Бруницького, польського землевласника, і його дружини Ядвіги Марії Криспіної Загурської у їхньому заміському маєтку в Заліщиках. Вона була польської баронесою і протягом усього життя була музою Яцека Мальчевського, відомого польського національного художника, чиї роботи зберігалися в палаці.

З приходом совітів палац був націоналізований (тут була МТС), а власники виїхали за кордон, де і провели останні роки свого життя.

У колишній резиденції у 1954 році розмістили туберкульозний диспансер. Очолив його Паньків Володимир Михайлович, який був головним лікарем до 1958 року. Рішенням Львівської обласної ради від 9 червня 2017 року тублікарня припинила свою діяльність. Перед закриттям полагодили дах, покривши його металочерепицею. У 2020 році обласне керівництво зупинило охорону будівлі. Палац був повністю відчинений.

Родинна каплиця-усипальниця Балів

На території кладовища у Тулиголовому, навпроти головних воріт збереглися руїни родинної каплиці Балів. Це будівля у стилі класицизму прямокутної форми з 3-бічною замкненою вівтарною частиною. На фасаді є 2-колонний портик з трикутним фронтоном і гербовим картушем. Каплиця збудована на початку ХХ століття. В тимпані фронтону можна розгледіти родинний герб Балів. В інтер'єрі збереглися кам'яні епітафії семи членів роду.

Сучасний стан

Увійти до палацу з боку двору можна через засклену веранду, поруч з якою розташована напівкругла прибудова з високими вікнами. Балкони мають ковані металеві огорожі. До палацу примикає великий парк. Добре збереглися масивні дерев'яні сходи (схожі на ті, що у Будинку вчених у Львові), вирізьблений герб родини Балів, п'єци, ліпнина на стелях. На території маєтку також збереглися два флігелі, колишні стайні, конюшні та господарські приміщення.

З 2017 року будівля палацу пустує. У 2019 році, під час бурі, дах будівлі було пошкоджено зламаним деревом і тепер будівля повільно руйнується. Маєток є власністю Львівської обласної ради, але поки що не належить до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, і тому не має офіційного статусу пам'ятки архітектури.

3 січня 2021 року на своїй фейсбук-сторінці, а також сторінці Комарнівської ОТГ, Микола Кремса опублікував світлини та відео, які засвідчують занедбаний стан палацу та об'єктів довкола. Відсутність охорони в будівлі спричинила крадіжки, зокрема дверцят з п'єців, а також дверей і вікон. 4 січня 2021 року Володимир Іванюк подав депутатський запит до Львівської обласної ради щодо відновлення охорони Палацу Балів. Комарнівська міська рада підтримала запит одноголосно. У Львівській обласній раді заявляють, що на охорону палацу на рік потрібно 400 тисяч гривень, однак таких грошей у бюджеті немає. Тому розглядають два варіанти для палацу: оренда приміщення для приватного геріатричного пансіонату або використання для іншої установи обласного підпорядкування, можливо, у сфері культури.

23 листопада 2022 року палац передано у розпорядження Історико-краєзнавчого музею у Винниках.

Туризм

Палац Балів включено до нового туристичного маршруту «Королівський шлях», що пролягатиме зі Львова через Комарно, Тулиголове, Вишню, Самбір та Лаврів. Ініціатором розроблення маршруту є Ігор Тимець, директор Історико-краєзнавчого музею у Винниках.

14 жовтня 2023 року у рамках програми Вікіконференції 2023 у місті Комарно, учасники заходу відвідали також Палац Балів.

• Учасники Вікіконференції 2023 у Палаці Балів
• Учасники Вікіконференції 2023 у Палаці Балів
• Учасники Вікіконференції 2023 у Палаці Балів
• Учасники Вікіконференції 2023 у Палаці Балів
• Палац Балів

Галерея

• Портрет Марії Баль. Автор - Яцек Мальчевський
• Ґоздава (герб)
• Палац Балів
• Вирізьблений герб родини Балів
• Родинна каплиця Балів
• Парадні сходи
• Дерев'яна галерея другого поверху
• Фрагмент інтер'єру
• Австрійський п'єц і ліпнина на стелі

Примітки

1. Roman Aftanazy, Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej, wyd. drugie przejrzane i uzupełnione, t. 7: Województwo ruskie, Ziemia Halicka i Lwowska, Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1995, s. 584-586, ,
2. Bal's Palace | Objektansicht. www.kuladig.de. Процитовано 25 січня 2021.
3. Тулиголове | Україна Інкогніта. ukrainaincognita.com. Процитовано 7 січня 2021.
4. Пам’ятки культурної спадщини. www.gorodok-vlada.gov.ua (укр.). Процитовано 7 січня 2021.
5. Шніцар С. (2021). Тулиголови крізь глибину століть до сьогодення. Краєзнавчо-історичне дослідження з історії села. Львів: Видавничий Дім "Панорама". с. 272.
6. Пам’ятки маловідомого села Тулиголови на Львівщині. Фотографії старого Львова (укр.). 4 червня 2020. Процитовано 7 січня 2021. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
7. ➤ Тулиголове Цікаві місця • Пам'ятки • Що подивитись у Тулиголове?. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 16 жовтня 2023.
8. . mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
9. На Львівщині мешканці села хочуть відновити закинутий палац кінця XIX століття. Суспільне. 12 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
10. На Львівщині руйнується палац польських шляхтичів із родини Балів. Процитовано 17.01.2021.
11. Місто Комарно/official. www.facebook.com (укр.). Процитовано 7 січня 2021.
12. Mykola Kremsa. www.facebook.com (укр.). Процитовано 7 січня 2021.
13. Володимир Іванюк. www.facebook.com (укр.). Процитовано 7 січня 2021.
14. Zaxid.net. Покинутий палац XIX ст. на Львівщині передали музею для розвитку туризму. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 8 січня 2023.
15. Королівський шлях: новий турмаршрут проляже через Львів, Комарне, Тулиголове, Вишню, Самбір та Лаврів. DailyLviv.com (укр.). Процитовано 8 січня 2023.