Церква Покрови Пресвятої Богородиці (до 1946 року — Костел Матері Божої Остробрамської, до 1989 — книгосховище) — культова споруда у Львові, в історичній місцевості Личаків, у формі базиліки із високою вежею-кампанілою. Займає домінуюче становище у східній частині міста.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |
---|---|
49°50′10″ пн. ш. 24°04′01″ сх. д. / 49.8363333° пн. ш. 24.0670222° сх. д.Координати: 49°50′10″ пн. ш. 24°04′01″ сх. д. / 49.8363333° пн. ш. 24.0670222° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Львів |
Архітектор | Тадей Обмінський |
Початок будівництва | 1931 |
Кінець будівництва | 1938 |
Будівельна система | d |
Належність | УГКЦ |
Адреса | вулиця Личаківська, 175 |
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Львів, Личаків) (Україна) | |
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі |
Історія
До другої половини ХІХ століття, на місці нинішньої споруди розташовувалась дерев'яна церква пророка Іллі, що обслуговувала релігійні потреби української громади Кривчиць. У 1870 році вона була передана римо-католицькій громаді, яка початково належала до костелу святого Антонія. Нові власники розібрали стару споруду та на її місці побудували невеликий мурований костел.
У червні 1914 року парафіяни утворили комітет будівництва нового храму. Але планам завадила Перша світова війна. Лише 1927 року, в умовах польської окупації, було виділено земельну ділянку. 1929 року знову організовано комітет будівництва. Проведено конкурс проєктів, у якому взяли участь львівські архітектори Тадей Обмінський, Вавжинець Дайчак і Вітольд Мінкевич, краківські — Франциск Мончинський, Адольф Шишко-Богуш та архітектор з Варшави Оскар Сосновський. До складу журі входили архієпископ Твардовський, проф. Отто Надольський, архітектори Альфред Броневський, Владислав Дердацький, Тадеуш Врубель, Міхал Лужецький. Влітку 1930 року, після кількох засідань, журі конкурсу одноголосно відкинуло усі проєкти, однак доручило Тадею Обмінському виконати детальний план, що базувався на найвдалішому проєкті Адольфа Шишко-Богуша. Організовано виставку конкурсних проєктів. Будівництво розпочато наступного 1931 року, але в липні 1932 року керівник будівництва Обмінський помер. Продовжував керівництво Вавжинець Дайчак, котрий розробив детальний проєкт, а також частину внутрішнього убранства. Основні будівельні роботи виконала фірма Дайчака, котра також постачала камінь, цеглу, вапно і цемент. Каменярські роботи провадила фірма Отто Дрехера. В оздобленні взяли участь цілий ряд фахівців, зокрема і відома скульпторка — Яніна Райхерт-Тот. 7 жовтня 1934 року костел урочисто освячено і того ж дня передано під опіку оо салезіан. Тим часом будівництво храмового комплексу продовжувалось. 1936 фірмою Карла Швабе в місті Бяла відлито два дзвони. Перший названий «Матір Божа Неустанної Помочі», вагою 1900 кг і другий — «Болеслав» 3100 кг. Завершено спорудження храму лише 1938 року. Будівництво велося стараннями римсько-католицького архієпископа Болеслава Твардовського. Розпочато приготування до спорудження монастирського будинку салезіан із бурсою та ремісничою школою для бездомної та проблемної молоді. Схвалено проєкт архітектора Юліана Духовича, а 20 листопада 1938 року митрополит львівський Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь. На початку 1939 року тривала процедура узгодження деталей проєкту і врегулювання питання землі для майбутнього закладу. Фактичному початку будівництва завадила Друга світова війна. 19 жовтня 1939 року радянські війська обстріляли храм. Пошкоджено фасад, дах і вежу. 27 червня 1941 року костел пошкоджено німецькою авіабомбою. Під час німецької окупації проведено ремонтні роботи. 26 листопада 1944 року в криптах костелу відбулось урочисте поховання архієпископа Болеслава Твардовського. До літа 1945 року салезіани покинули обитель, після чого залишився ксьондз Юзеф Ненцек, котрий поступово висилав костельне майно до Кракова. 4 червня 1946 року Ненцек відправив останню службу, після чого вийняв реліквії з вівтаря та виїхав зі Львова.
Після Другої світової війни костел було закрито і він використовувався як книжковий склад. Головний та бічні вівтарі, сповідальниці, дзвони та інше не вивезене майно втрачено.
У 1989 році, після приходу до влади у Львові демократичних сил, споруда була передана громаді УГКЦ, а у 1992 році храм було освячено як греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. На фасаді демонтовано залишки мозаїки у ніші та агіограму «MARYA». Нове оздоблення храму спроєктував професор Львівської академії мистецтв Роман Василик. Разом із В. Качалубою і А. Величком він також виконав ікони до іконостасу. Наприкінці XX століття поруч, за проєктом Зеновія Підлісного, прибудовано дім Дитячо-юнацького молодіжного центру «Ораторія» святого . Спорудою опікуються ченці ордену салезіан східного обряду. В брамі храму встановлені медальйони з барельєфами Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого, Петра Могили, Веляміна Йосифа Рутського. У наві, з південно-західного боку, встановлено скульптуру митрополита Андрея Шептицького (автор І. Попович). У 2005 році в прибудові храму (старому гаражі) було знайдено бронзовий бюст Лєніна. Його було вирішено переплавити на маленький дзвін.
Архітектура
Храм розташований на непарній стороні вулиці Личаківської, на підмурованій з боків ділянці. Нава стінно-філярового типу, п'ятипряслова, зорієнтована на осі захід-схід, паралельно до вулиці із головним входом із заходу. До входу провадять монументальні сходи. Додаткове прясло припадає на хори. Короткий презбітерій, замкнутий півциркульною в плані абсидою, примикає зі сходу. Нава, презбітерій і хори мають пласке залізобетонне перекриття із ребрами жорсткості у вигляді поздовжних і поперечних балок, які створюють враження кесонованої стелі. Абсида перекрита конховим склепінням. До східної частини нави з обидвох боків симетрично примикають господарські приміщення, в яких також розміщено сходові клітки. Зовнішнім виглядом храм нагадує старохристиянську базиліку. Незвичною для архітектури Львова є дзвіниця заввишки до 60 метрів, збудована на зразок флорентійських кампаніл.
Світлини
- Панорамний вид церкви
- Дзвіниця вежа-кампаніла
- Головний фасад церкви зі сходами
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
- Вул. Личаківська, 175 — Цекрва Покрову Пресвятої Богородиці (кол. костел Матері Божої Остробрамської) [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.] Інтерактивний Львів; Відвідано 15.05.2018
- Львові бюст Леніна переплавлять на церковний дзвін Вголос, 31.05.2005; Відвідано: 15.05.2018
Зауваги
- Інші довоєнного оснащення храму початково зберігалось частинами у Перемишлі і Кракові, а пізніше перевезене до нижчої духовної семінарії салезіан у Маршалках. Церковний архів 1988 року перевезено до салезіанського інспекторіуму у Кракові. Образ головного вівтаря зберігається у костелі Найсвятішого Серця Ісусового у Вроцлаві.
Джерела
- Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 261–277. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici do 1946 roku Kostel Materi Bozhoyi Ostrobramskoyi do 1989 knigoshovishe kultova sporuda u Lvovi v istorichnij miscevosti Lichakiv u formi baziliki iz visokoyu vezheyu kampaniloyu Zajmaye dominuyuche stanovishe u shidnij chastini mista Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici49 50 10 pn sh 24 04 01 sh d 49 8363333 pn sh 24 0670222 sh d 49 8363333 24 0670222 Koordinati 49 50 10 pn sh 24 04 01 sh d 49 8363333 pn sh 24 0670222 sh d 49 8363333 24 0670222Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektorTadej ObminskijPochatok budivnictva1931Kinec budivnictva1938Budivelna sistemadNalezhnistUGKCAdresavulicya Lichakivska 175Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Lviv Lichakiv Ukrayina Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u VikishovishiIstoriyaDo drugoyi polovini HIH stolittya na misci ninishnoyi sporudi roztashovuvalas derev yana cerkva proroka Illi sho obslugovuvala religijni potrebi ukrayinskoyi gromadi Krivchic U 1870 roci vona bula peredana rimo katolickij gromadi yaka pochatkovo nalezhala do kostelu svyatogo Antoniya Novi vlasniki rozibrali staru sporudu ta na yiyi misci pobuduvali nevelikij murovanij kostel U chervni 1914 roku parafiyani utvorili komitet budivnictva novogo hramu Ale planam zavadila Persha svitova vijna Lishe 1927 roku v umovah polskoyi okupaciyi bulo vidileno zemelnu dilyanku 1929 roku znovu organizovano komitet budivnictva Provedeno konkurs proyektiv u yakomu vzyali uchast lvivski arhitektori Tadej Obminskij Vavzhinec Dajchak i Vitold Minkevich krakivski Francisk Monchinskij Adolf Shishko Bogush ta arhitektor z Varshavi Oskar Sosnovskij Do skladu zhuri vhodili arhiyepiskop Tvardovskij prof Otto Nadolskij arhitektori Alfred Bronevskij Vladislav Derdackij Tadeush Vrubel Mihal Luzheckij Vlitku 1930 roku pislya kilkoh zasidan zhuri konkursu odnogolosno vidkinulo usi proyekti odnak doruchilo Tadeyu Obminskomu vikonati detalnij plan sho bazuvavsya na najvdalishomu proyekti Adolfa Shishko Bogusha Organizovano vistavku konkursnih proyektiv Budivnictvo rozpochato nastupnogo 1931 roku ale v lipni 1932 roku kerivnik budivnictva Obminskij pomer Prodovzhuvav kerivnictvo Vavzhinec Dajchak kotrij rozrobiv detalnij proyekt a takozh chastinu vnutrishnogo ubranstva Osnovni budivelni roboti vikonala firma Dajchaka kotra takozh postachala kamin ceglu vapno i cement Kamenyarski roboti provadila firma Otto Drehera V ozdoblenni vzyali uchast cilij ryad fahivciv zokrema i vidoma skulptorka Yanina Rajhert Tot 7 zhovtnya 1934 roku kostel urochisto osvyacheno i togo zh dnya peredano pid opiku oo salezian Tim chasom budivnictvo hramovogo kompleksu prodovzhuvalos 1936 firmoyu Karla Shvabe v misti Byala vidlito dva dzvoni Pershij nazvanij Matir Bozha Neustannoyi Pomochi vagoyu 1900 kg i drugij Boleslav 3100 kg Zaversheno sporudzhennya hramu lishe 1938 roku Budivnictvo velosya starannyami rimsko katolickogo arhiyepiskopa Boleslava Tvardovskogo Rozpochato prigotuvannya do sporudzhennya monastirskogo budinku salezian iz bursoyu ta remisnichoyu shkoloyu dlya bezdomnoyi ta problemnoyi molodi Shvaleno proyekt arhitektora Yuliana Duhovicha a 20 listopada 1938 roku mitropolit lvivskij Boleslav Tvardovskij osvyativ narizhnij kamin Na pochatku 1939 roku trivala procedura uzgodzhennya detalej proyektu i vregulyuvannya pitannya zemli dlya majbutnogo zakladu Faktichnomu pochatku budivnictva zavadila Druga svitova vijna 19 zhovtnya 1939 roku radyanski vijska obstrilyali hram Poshkodzheno fasad dah i vezhu 27 chervnya 1941 roku kostel poshkodzheno nimeckoyu aviabomboyu Pid chas nimeckoyi okupaciyi provedeno remontni roboti 26 listopada 1944 roku v kriptah kostelu vidbulos urochiste pohovannya arhiyepiskopa Boleslava Tvardovskogo Do lita 1945 roku saleziani pokinuli obitel pislya chogo zalishivsya ksondz Yuzef Nencek kotrij postupovo visilav kostelne majno do Krakova 4 chervnya 1946 roku Nencek vidpraviv ostannyu sluzhbu pislya chogo vijnyav relikviyi z vivtarya ta viyihav zi Lvova Pislya Drugoyi svitovoyi vijni kostel bulo zakrito i vin vikoristovuvavsya yak knizhkovij sklad Golovnij ta bichni vivtari spovidalnici dzvoni ta inshe ne vivezene majno vtracheno U 1989 roci pislya prihodu do vladi u Lvovi demokratichnih sil sporuda bula peredana gromadi UGKC a u 1992 roci hram bulo osvyacheno yak greko katolicku cerkvu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Na fasadi demontovano zalishki mozayiki u nishi ta agiogramu MARYA Nove ozdoblennya hramu sproyektuvav profesor Lvivskoyi akademiyi mistectv Roman Vasilik Razom iz V Kachaluboyu i A Velichkom vin takozh vikonav ikoni do ikonostasu Naprikinci XX stolittya poruch za proyektom Zenoviya Pidlisnogo pribudovano dim Dityacho yunackogo molodizhnogo centru Oratoriya svyatogo Sporudoyu opikuyutsya chenci ordenu salezian shidnogo obryadu V brami hramu vstanovleni medaljoni z barelyefami Andreya Sheptickogo Josifa Slipogo Petra Mogili Velyamina Josifa Rutskogo U navi z pivdenno zahidnogo boku vstanovleno skulpturu mitropolita Andreya Sheptickogo avtor I Popovich U 2005 roci v pribudovi hramu staromu garazhi bulo znajdeno bronzovij byust Lyenina Jogo bulo virisheno pereplaviti na malenkij dzvin ArhitekturaHram roztashovanij na neparnij storoni vulici Lichakivskoyi na pidmurovanij z bokiv dilyanci Nava stinno filyarovogo tipu p yatipryaslova zoriyentovana na osi zahid shid paralelno do vulici iz golovnim vhodom iz zahodu Do vhodu provadyat monumentalni shodi Dodatkove pryaslo pripadaye na hori Korotkij prezbiterij zamknutij pivcirkulnoyu v plani absidoyu primikaye zi shodu Nava prezbiterij i hori mayut plaske zalizobetonne perekrittya iz rebrami zhorstkosti u viglyadi pozdovzhnih i poperechnih balok yaki stvoryuyut vrazhennya kesonovanoyi steli Absida perekrita konhovim sklepinnyam Do shidnoyi chastini navi z obidvoh bokiv simetrichno primikayut gospodarski primishennya v yakih takozh rozmisheno shodovi klitki Zovnishnim viglyadom hram nagaduye starohristiyansku baziliku Nezvichnoyu dlya arhitekturi Lvova ye dzvinicya zavvishki do 60 metriv zbudovana na zrazok florentijskih kampanil SvitliniPanoramnij vid cerkvi Dzvinicya vezha kampanila Golovnij fasad cerkvi zi shodamiPrimitki Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 24 lyutogo 2020 Vul Lichakivska 175 Cekrva Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici kol kostel Materi Bozhoyi Ostrobramskoyi 16 travnya 2018 u Wayback Machine Interaktivnij Lviv Vidvidano 15 05 2018 Lvovi byust Lenina pereplavlyat na cerkovnij dzvin Vgolos 31 05 2005 Vidvidano 15 05 2018ZauvagiInshi dovoyennogo osnashennya hramu pochatkovo zberigalos chastinami u Peremishli i Krakovi a piznishe perevezene do nizhchoyi duhovnoyi seminariyi salezian u Marshalkah Cerkovnij arhiv 1988 roku perevezeno do salezianskogo inspektoriumu u Krakovi Obraz golovnogo vivtarya zberigayetsya u kosteli Najsvyatishogo Sercya Isusovogo u Vroclavi DzherelaBetlej A Kosciol wotywny p w Matki Boskiej Ostrobramskiej na Lyczakowie Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury 2004 S 261 277 ISBN 83 89273 17 9 Portal Lviv