Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 49 48 49 пн ш 24 06 54 сх д 49 81361 пн ш 24 11500 сх д 49 81361 24 11500 Ви нниківське о зеро став на річці

Винниківське озеро

Винниківське озеро

Координати: 49°48′49″ пн. ш. 24°06′54″ сх. д. / 49.81361° пн. ш. 24.11500° сх. д. / 49.81361; 24.11500 Ви́нниківське о́зеро — став на річці Маруньці, неподалік від східних околиць м. Львова, в західній частині м. Винників (звідси й назва). Озеро розташоване на території Винниківського лісопарку, частина якого вважається територією Львова (Личаківський район міста).

image
Північно-західна частина озера

Озеро протічне, що сприяє самоочищенню води. Довжина озера становить 440 м, ширина 200 м, загальна площа 6,2 га, глибина біля дамб 5 м. Ширина пляжної зони до 50 м, а власне відпочинкова зона займає ділянку площею 17,3 га. Вода в озері жовтуватого кольору, бо струмки, що живлять його течуть через глинисті породи багаті на залізо. Це додає воді не лише характерного забарвлення, але й лікувальних властивостей. До послуг відпочиваючих кафе, альтанки, столики, лавочки, будиночки заготовленими дровами, спортінвентар, душові кабіни. На озері налагоджено рятувальну та медичну службу, роботу органів правопорядку. На території зони відпочинку пробурено кілька свердловин з питною джерельною водою.

Історія

Давним-давно територія Винниківського озера була вкрита лісом, поміж деревами вилася багата на рибу річка. Згодом тут почали поселятись люди. Так виникли села: , Підбірці, Підберізці, Зубра, Винники. Винники було княже село, в якому виноградарі, або т. зв. «винники» вирощували виноград для княжого столу. Від «винників» і пішла назва села. У долині від шляху між Львовом і Винниками працьовиті селяни вирубували ліс, висушили болото і над річкою, що звалася Марунька, почали освоювати під ріллю землю, будувати хати, млини. Так виникло село Млинівці. Даремно сьогодні на карті шукати його, воно зникло вже в кінці XVII ст. Назва поселення пішла від млинів.

Першу письмову згадку про Млинівці маємо спочатку в джерелах за 1365 р., а у 1453 р. селом заправляв вже старшина Микола — тивун (категорія упривілейованої сільської старшини княжого часу). Це свідчить про існування села в княжий період та залишки руського права в галицьких селах, ще в середині XV ст. З документів довідуємося, що селяни Млинівців в XV ст. підтримували тісні зв'язки з Львовом та сусідніми селами Винниками, Підберізцями та іншими. Як виглядало село Млинівці в XVI ст., можна уявити з цікавого документа, виявленого професором В.Грабовецьким у Львівських городських книгах Центрального державного історичного архіву України в м. Львові (ф. 9, т. 333, арк. 564—570). В цьому документі іде мова про спір між феодалами, власником села Винників і власником села Млинівці, про кордон між ними в 1542—1568 рр. З документу видно, що село Млинівці (1543 р.) знаходилось «під тією дорогою, яка вела з Винник до Львова» і було приватною власністю католицького ксьондза Мніщковського, який успадкував його від своїх предків.

В селі проживали селяни-кріпаки «піддані» католицького ксьондза, які змушені були виконувати важкі феодальні повинності: панщину, натуральні, грошові, церковні та інші данини.

У центрі села був панський двір, озеро з греблею, млином і корчма. В 1542 р. тут мешкав якийсь Коваль, якого хата і кузня лежала «на віддалі пострілу з лука» під високою горою (теперішньою «Лисівкою»). Вона розділяла Млинівці від Винників. Власник щорічно отримував значні прибутки не лише з панщини, але й ставу, де була риба, і з кількох млинів та корчми. Свою продукцію з поля: ярину, овочі, збіжжя і навіть лісові плоди селяни продавали або в самому Львові, або в галицькому передмісті цього міста. Як це велося в середньовіччі, шляхта сусідніх сіл намагалася збільшити свої земельні володіння за рахунок сусідніх сіл прямим насильством. Тоді між шляхтою велися постійні чвари, які закінчувались судовими процесами. В середині XVI ст. власники Винників — шляхтичі Лагодовські намагались захопити частину Млинівців і повели суперечку за ґрунти з власником села ксьондзом Мнішковським. Цей судовий спір розглядався двічі у XVI ст.

Справу розглядав . Судова комісія була змушена прибути на місце, щоб обстежити території і примирити сусідів. Однак це не полегшило становища селян Млинівців і вони ще довго терпіли від здирств винниківських шляхтичів. Наприкінці XVII ст., під час наступу татар село було знищено, залишилось кілька хат навколо ставу, які були приєднані до Винників. Після цього ставом володіли окремі власники, а село Млинівці зникло з карти, тільки деякий час тут працював ще млин.

Близько 1885 р. львівський підприємець Еміль Браєр збудував у долині річки Маруньки недалеко від сучасного Винниківського озера кліматичний лікувальний заклад «Маріївка». Комплекс було зведено за взірцями професора Вінтернітца на височині біля ставка серед великого 11-моргового парку. Головний архітектор споруди — Михайло Ковальчук (1855 р., м. Станіслав, нині Івано-Франківськ — 14. 03. 1938 р., м. Львів; архітектор, історик і теоретик архітектури), співавтор Я. Шульц. Керівництво курортом обійняв доктор Юзеф Закшевський (1868—1930 рр.), колишній лікар клінік в Інсбруку, Мюнхені та Відні, який запровадив у закладі найсучасніші методи лікування. Грошовиті львів'яни все-таки віддавали перевагу курортам європейським, так що невдовзі Браєр збанкрутував, а «Маріївку» було продано на аукціоні. 1900 р. відомий інженер Карл Ріхтманн купив «Маріївку». Історична довідка. Карл Ріхтманн (1863 р., м. Перемишль — 1921 р., м. Варшава) — архітектор, інженер. Здобув технічну освіту в навчальних закладах Львова, Відня, Парижа. Від 1895 р. працював інженером залізничного будівництва, будівничим, архітектором, брав участь у спорудженні багатьох відомих об'єктів у Львові. Саме фірмі інженера Карла Ріхтманна Комітет будови костелу св. Ельжбети 1903 р. доручив виконання будівельних робіт за проектом відомого архітектора, професора Теодора Тальовского. Через помилку Тальовского у розрахунках міцності фундаменту не вдалося досягнути запроектованої висоти шпиля костелу. Карл Ріхтманн помер у Варшаві, поховали його на Личаківському цвинтарі у Львові.

Курорт був розташований у мальовничій околиці Винників, на узгір'ї серед великого парку, тут застосовували найсучасніші методи лікування та процедури. Для роботи в санаторії було запрошено першокласну обслугу, висококваліфікованого кухаря, збудовано теплицю, що дозволяло протягом цілого року мати свіжу городину. Невдовзі Карл Ріхтманн запропонував Ю. Закшевському співвласність закладу. Санаторій було дещо перебудовано, модернізовано та споруджено кілька нових корпусів, оранжерею. Ім'я інженера К. Ріхтманна та добра реклама зробили свою справу і «Маріївка» стала модним курортом. Тут неодноразово лікувалася одна з найбільш стильних львів'янок початку століття — письменниця Габріеля Запольска. Судячи з усього, ці роки були вершиною розвитку санаторію — Ю. Закшевський навіть зміг відкупити у Ріхтманна його частку і став, таким чином, повноправним власником.

На території санаторію звели кілька красивих будівель: каплицю, житловий будинок «Віллу», літній будиночок, званий «Швейцарка» та «Курхауз» — санаторний будинок із гімнастичним і більярдним залами. У дворі викопали колодязь глибиною 17 м. Окремо стояла так звана ледовня. Взимку на ставках вирубували брили льоду, складали їх у спеціальні тунелі, зберігали так упродовж усього літа і використовували для потреб санаторію. Територію «Маріївки» прикрасили гарними клумбами, декоративними кущами. Навколо санаторію висадили бузок, жасмин, сосни і туї. У санаторії лікували переважно хвороби опорно-рухового апарату. Лікувальні грязі привозили у бочках з Італії, до послуг пацієнтів були тренажерний і масажний зали. Санаторій мав обладнання, яке за призначенням і принципом дії нагадує сьогоднішні солярії, сауни і джакузі. Головний акцент «Маріївка» робила на водолікуванні, сонячних ваннах, чистому повітрі та спеціальній дієті.

Під час Першої світової війни курорт припинив існування. Спочатку тут розташувалися «на постой» німецькі військові, справу довершили мародери, скориставшись відсутністю власника. Після 1920 р. родина Закшевських продала «Маріївку», через інфляцію отриманих грошей вистачило чи не на пачку сірників. Новий власник влаштував тут літній будинок, а в 1953 р. на місці курорту з'явилося «Комсомольське озеро».

Колись (1920-1930-ті рр.) Винниківське озеро було ставком Станіслава Ліпського (до 1953 р. були шлюзи, був млин. Брат Ліпського теж мав ставок (нижче Винниківського озера), але менший, який пізніше перетворили на грабарню.


Озеро було створено як рекреаційну зону 1953 року, тоді ж були облаштовані водна та човнова станції, пляжі. До середини 1970-х років до озера ходив потяг від станції «Личаків». До початку 1990-х років озеро мало назву Комсомольське озеро.

У 1950-1960-х роках озеро — одне з улюблених місць відпочинку винниківців. У 1970-х р. його було доведено до жахливого стану. Людей далі приваблювали мальовничі краєвиди, але купатись у брудній воді не кожен ризикував. Озеро заросло очеретом та перетворювалось на велику калюжу, а згодом стало розсадником антисанітарії та шкідливих бактерій. Ліс довкола став звичайним сміттєзвалищем. На початку 90-х років адміністрація Винників робила спроби врятувати озеро, але для цього потрібні були великі кошти. Чужих інвесторів озеро не цікавило, а своїх на той час було надто мало. Лише у квітні 2002 р. виконком Винниківської міської ради надав Винникіквське озеро і прилеглу територію в оренду терміном на 20 років товариству з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Краківський ринок».

До 2018 року серед львів'янів досить популярним був відпочинок на Винниковському озері.

На північ від озера розташована траса Львів—Винники (автошлях Н 02) і лісиста Давидова гряда (частина Львівського плато), на якій також розташована пам'ятка природи — Чотові скелі (за 2 км на північ від озера).

В 2018 році озеро було знищене Козловським Григорієм.

Посилання

  1. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 139.
  2. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 140.
  3. Байцар Андрій. З історії: Винниківське озеро. https://baitsar.blogspot.com/2017/02/blog-post.html [ 10 серпня 2019 у Wayback Machine.].
  4. Байцар Андрій. З історії: санаторій «Маріївка» у Винниках https://baitsar.blogspot.com/2017/01/blog-post_21.html [ 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  5. (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 49 48 49 pn sh 24 06 54 sh d 49 81361 pn sh 24 11500 sh d 49 81361 24 11500 Vi nnikivske o zero stav na richci Marunci nepodalik vid shidnih okolic m Lvova v zahidnij chastini m Vinnikiv zvidsi j nazva Ozero roztashovane na teritoriyi Vinnikivskogo lisoparku chastina yakogo vvazhayetsya teritoriyeyu Lvova Lichakivskij rajon mista Pivnichno zahidna chastina ozera Ozero protichne sho spriyaye samoochishennyu vodi Dovzhina ozera stanovit 440 m shirina 200 m zagalna plosha 6 2 ga glibina bilya damb 5 m Shirina plyazhnoyi zoni do 50 m a vlasne vidpochinkova zona zajmaye dilyanku plosheyu 17 3 ga Voda v ozeri zhovtuvatogo koloru bo strumki sho zhivlyat jogo techut cherez glinisti porodi bagati na zalizo Ce dodaye vodi ne lishe harakternogo zabarvlennya ale j likuvalnih vlastivostej Do poslug vidpochivayuchih kafe altanki stoliki lavochki budinochki zagotovlenimi drovami sportinventar dushovi kabini Na ozeri nalagodzheno ryatuvalnu ta medichnu sluzhbu robotu organiv pravoporyadku Na teritoriyi zoni vidpochinku probureno kilka sverdlovin z pitnoyu dzherelnoyu vodoyu IstoriyaDavnim davno teritoriya Vinnikivskogo ozera bula vkrita lisom pomizh derevami vilasya bagata na ribu richka Zgodom tut pochali poselyatis lyudi Tak vinikli sela Pidbirci Pidberizci Zubra Vinniki Vinniki bulo knyazhe selo v yakomu vinogradari abo t zv vinniki viroshuvali vinograd dlya knyazhogo stolu Vid vinnikiv i pishla nazva sela U dolini vid shlyahu mizh Lvovom i Vinnikami pracoviti selyani virubuvali lis visushili boloto i nad richkoyu sho zvalasya Marunka pochali osvoyuvati pid rillyu zemlyu buduvati hati mlini Tak viniklo selo Mlinivci Daremno sogodni na karti shukati jogo vono zniklo vzhe v kinci XVII st Nazva poselennya pishla vid mliniv Pershu pismovu zgadku pro Mlinivci mayemo spochatku v dzherelah za 1365 r a u 1453 r selom zapravlyav vzhe starshina Mikola tivun kategoriya uprivilejovanoyi silskoyi starshini knyazhogo chasu Ce svidchit pro isnuvannya sela v knyazhij period ta zalishki ruskogo prava v galickih selah she v seredini XV st Z dokumentiv doviduyemosya sho selyani Mlinivciv v XV st pidtrimuvali tisni zv yazki z Lvovom ta susidnimi selami Vinnikami Pidberizcyami ta inshimi Yak viglyadalo selo Mlinivci v XVI st mozhna uyaviti z cikavogo dokumenta viyavlenogo profesorom V Graboveckim u Lvivskih gorodskih knigah Centralnogo derzhavnogo istorichnogo arhivu Ukrayini v m Lvovi f 9 t 333 ark 564 570 V comu dokumenti ide mova pro spir mizh feodalami vlasnikom sela Vinnikiv i vlasnikom sela Mlinivci pro kordon mizh nimi v 1542 1568 rr Z dokumentu vidno sho selo Mlinivci 1543 r znahodilos pid tiyeyu dorogoyu yaka vela z Vinnik do Lvova i bulo privatnoyu vlasnistyu katolickogo ksondza Mnishkovskogo yakij uspadkuvav jogo vid svoyih predkiv V seli prozhivali selyani kripaki piddani katolickogo ksondza yaki zmusheni buli vikonuvati vazhki feodalni povinnosti panshinu naturalni groshovi cerkovni ta inshi danini U centri sela buv panskij dvir ozero z grebleyu mlinom i korchma V 1542 r tut meshkav yakijs Koval yakogo hata i kuznya lezhala na viddali postrilu z luka pid visokoyu goroyu teperishnoyu Lisivkoyu Vona rozdilyala Mlinivci vid Vinnikiv Vlasnik shorichno otrimuvav znachni pributki ne lishe z panshini ale j stavu de bula riba i z kilkoh mliniv ta korchmi Svoyu produkciyu z polya yarinu ovochi zbizhzhya i navit lisovi plodi selyani prodavali abo v samomu Lvovi abo v galickomu peredmisti cogo mista Yak ce velosya v serednovichchi shlyahta susidnih sil namagalasya zbilshiti svoyi zemelni volodinnya za rahunok susidnih sil pryamim nasilstvom Todi mizh shlyahtoyu velisya postijni chvari yaki zakinchuvalis sudovimi procesami V seredini XVI st vlasniki Vinnikiv shlyahtichi Lagodovski namagalis zahopiti chastinu Mlinivciv i poveli superechku za grunti z vlasnikom sela ksondzom Mnishkovskim Cej sudovij spir rozglyadavsya dvichi u XVI st Spravu rozglyadav Sudova komisiya bula zmushena pributi na misce shob obstezhiti teritoriyi i primiriti susidiv Odnak ce ne polegshilo stanovisha selyan Mlinivciv i voni she dovgo terpili vid zdirstv vinnikivskih shlyahtichiv Naprikinci XVII st pid chas nastupu tatar selo bulo znisheno zalishilos kilka hat navkolo stavu yaki buli priyednani do Vinnikiv Pislya cogo stavom volodili okremi vlasniki a selo Mlinivci zniklo z karti tilki deyakij chas tut pracyuvav she mlin Blizko 1885 r lvivskij pidpriyemec Emil Brayer zbuduvav u dolini richki Marunki nedaleko vid suchasnogo Vinnikivskogo ozera klimatichnij likuvalnij zaklad Mariyivka Kompleks bulo zvedeno za vzircyami profesora Vinternitca na visochini bilya stavka sered velikogo 11 morgovogo parku Golovnij arhitektor sporudi Mihajlo Kovalchuk 1855 r m Stanislav nini Ivano Frankivsk 14 03 1938 r m Lviv arhitektor istorik i teoretik arhitekturi spivavtor Ya Shulc Kerivnictvo kurortom obijnyav doktor Yuzef Zakshevskij 1868 1930 rr kolishnij likar klinik v Insbruku Myunheni ta Vidni yakij zaprovadiv u zakladi najsuchasnishi metodi likuvannya Groshoviti lviv yani vse taki viddavali perevagu kurortam yevropejskim tak sho nevdovzi Brayer zbankrutuvav a Mariyivku bulo prodano na aukcioni 1900 r vidomij inzhener Karl Rihtmann kupiv Mariyivku Istorichna dovidka Karl Rihtmann 1863 r m Peremishl 1921 r m Varshava arhitektor inzhener Zdobuv tehnichnu osvitu v navchalnih zakladah Lvova Vidnya Parizha Vid 1895 r pracyuvav inzhenerom zaliznichnogo budivnictva budivnichim arhitektorom brav uchast u sporudzhenni bagatoh vidomih ob yektiv u Lvovi Same firmi inzhenera Karla Rihtmanna Komitet budovi kostelu sv Elzhbeti 1903 r doruchiv vikonannya budivelnih robit za proektom vidomogo arhitektora profesora Teodora Talovskogo Cherez pomilku Talovskogo u rozrahunkah micnosti fundamentu ne vdalosya dosyagnuti zaproektovanoyi visoti shpilya kostelu Karl Rihtmann pomer u Varshavi pohovali jogo na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Kurort buv roztashovanij u malovnichij okolici Vinnikiv na uzgir yi sered velikogo parku tut zastosovuvali najsuchasnishi metodi likuvannya ta proceduri Dlya roboti v sanatoriyi bulo zaprosheno pershoklasnu obslugu visokokvalifikovanogo kuharya zbudovano teplicyu sho dozvolyalo protyagom cilogo roku mati svizhu gorodinu Nevdovzi Karl Rihtmann zaproponuvav Yu Zakshevskomu spivvlasnist zakladu Sanatorij bulo desho perebudovano modernizovano ta sporudzheno kilka novih korpusiv oranzhereyu Im ya inzhenera K Rihtmanna ta dobra reklama zrobili svoyu spravu i Mariyivka stala modnim kurortom Tut neodnorazovo likuvalasya odna z najbilsh stilnih lviv yanok pochatku stolittya pismennicya Gabrielya Zapolska Sudyachi z usogo ci roki buli vershinoyu rozvitku sanatoriyu Yu Zakshevskij navit zmig vidkupiti u Rihtmanna jogo chastku i stav takim chinom povnopravnim vlasnikom Na teritoriyi sanatoriyu zveli kilka krasivih budivel kaplicyu zhitlovij budinok Villu litnij budinochok zvanij Shvejcarka ta Kurhauz sanatornij budinok iz gimnastichnim i bilyardnim zalami U dvori vikopali kolodyaz glibinoyu 17 m Okremo stoyala tak zvana ledovnya Vzimku na stavkah virubuvali brili lodu skladali yih u specialni tuneli zberigali tak uprodovzh usogo lita i vikoristovuvali dlya potreb sanatoriyu Teritoriyu Mariyivki prikrasili garnimi klumbami dekorativnimi kushami Navkolo sanatoriyu visadili buzok zhasmin sosni i tuyi U sanatoriyi likuvali perevazhno hvorobi oporno ruhovogo aparatu Likuvalni gryazi privozili u bochkah z Italiyi do poslug paciyentiv buli trenazhernij i masazhnij zali Sanatorij mav obladnannya yake za priznachennyam i principom diyi nagaduye sogodnishni solyariyi sauni i dzhakuzi Golovnij akcent Mariyivka robila na vodolikuvanni sonyachnih vannah chistomu povitri ta specialnij diyeti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni kurort pripiniv isnuvannya Spochatku tut roztashuvalisya na postoj nimecki vijskovi spravu dovershili maroderi skoristavshis vidsutnistyu vlasnika Pislya 1920 r rodina Zakshevskih prodala Mariyivku cherez inflyaciyu otrimanih groshej vistachilo chi ne na pachku sirnikiv Novij vlasnik vlashtuvav tut litnij budinok a v 1953 r na misci kurortu z yavilosya Komsomolske ozero Kolis 1920 1930 ti rr Vinnikivske ozero bulo stavkom Stanislava Lipskogo do 1953 r buli shlyuzi buv mlin Brat Lipskogo tezh mav stavok nizhche Vinnikivskogo ozera ale menshij yakij piznishe peretvorili na grabarnyu Ozero bulo stvoreno yak rekreacijnu zonu 1953 roku todi zh buli oblashtovani vodna ta chovnova stanciyi plyazhi Do seredini 1970 h rokiv do ozera hodiv potyag vid stanciyi Lichakiv Do pochatku 1990 h rokiv ozero malo nazvu Komsomolske ozero U 1950 1960 h rokah ozero odne z ulyublenih misc vidpochinku vinnikivciv U 1970 h r jogo bulo dovedeno do zhahlivogo stanu Lyudej dali privablyuvali malovnichi krayevidi ale kupatis u brudnij vodi ne kozhen rizikuvav Ozero zaroslo ocheretom ta peretvoryuvalos na veliku kalyuzhu a zgodom stalo rozsadnikom antisanitariyi ta shkidlivih bakterij Lis dovkola stav zvichajnim smittyezvalishem Na pochatku 90 h rokiv administraciya Vinnikiv robila sprobi vryatuvati ozero ale dlya cogo potribni buli veliki koshti Chuzhih investoriv ozero ne cikavilo a svoyih na toj chas bulo nadto malo Lishe u kvitni 2002 r vikonkom Vinnikivskoyi miskoyi radi nadav Vinnikikvske ozero i prileglu teritoriyu v orendu terminom na 20 rokiv tovaristvu z obmezhenoyu vidpovidalnistyu TzOV Krakivskij rinok Do 2018 roku sered lviv yaniv dosit populyarnim buv vidpochinok na Vinnikovskomu ozeri Na pivnich vid ozera roztashovana trasa Lviv Vinniki avtoshlyah N 02 i lisista Davidova gryada chastina Lvivskogo plato na yakij takozh roztashovana pam yatka prirodi Chotovi skeli za 2 km na pivnich vid ozera V 2018 roci ozero bulo znishene Kozlovskim Grigoriyem PosilannyaBajcar Andrij Vinniki turistichni Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Vinniki TzOV VTF Drukservis 2016 s 139 Bajcar Andrij Vinniki turistichni Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Vinniki TzOV VTF Drukservis 2016 s 140 Bajcar Andrij Z istoriyi Vinnikivske ozero https baitsar blogspot com 2017 02 blog post html 10 serpnya 2019 u Wayback Machine Bajcar Andrij Z istoriyi sanatorij Mariyivka u Vinnikah https baitsar blogspot com 2017 01 blog post 21 html 5 serpnya 2019 u Wayback Machine ukr Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2021 LiteraturaBajcar Andrij Vinniki turistichni Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Vinniki Drukservis 2016 312 s Bajcar Andrij U s Mlinivci bilya Vinnikivskogo ozera selyani pidtrimuvali zagoni Bogdana Hmelnickogo Vinnikivskij visnik 2012 Serp Bajcar Andrij Richka Marunka i Vinnikivske ozero istoriya i suchasnist http plus lviv ua publ 21 1 0 621 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Bajcar Andrij Z istoriyi Vinnikivske ozero https baitsar blogspot com 2017 02 blog post html 10 serpnya 2019 u Wayback Machine Bajcar Andrij Z istoriyi sanatorij Mariyivka u Vinnikah https baitsar blogspot com 2017 01 blog post 21 html 5 serpnya 2019 u Wayback Machine Fotografiya ozera nedostupne posilannya z bereznya 2019

Дата публікації:
Топ