Литвиненко Сергій

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвиненко.

|місце_поховання=

Сергій Григорович Литвиненко
Сергій Литвиненко у Новому Сончі, після звільнення з табору інтернованих у Вадовицях (1923 рік).
Народився	5 жовтня 1899(1899-10-05) Пирятин
Помер	20 червня 1964(1964-06-20) (64 роки) Нью-Йорк, США
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Діяльність	скульптор
Відомий завдяки	скульптор
Військове звання	Хорунжий
У шлюбі з	Надія Литвиненко (з Дзеровичів)
Пробудження (мармур, 1932). Жах (гіпс, 1933). Портрет Зофії Батицької (мармур, 1933). Голова жінки (бронза, близько 1935). Голова дівчинки (гіпс, близько 1939). Виконана у гіпсі. Зберігається в Національному музеї у Львові. Статуетки святих Кирила і Мефодія та короля Данила і великого князя Володимира Святославича (1932). Виконані у бронзі на замовлення Української католицької семінарії (тепер Український католицький університет). Портрет В. Барвінського (гіпс, 1933). Портрет Івана Франка (1933) бронза. Перебуває у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника. Портрет Івана Мазепи (гіпс, 1933). Пам'ятник Митрополиту Андрею Шептицькому (1935). Виконаний зі штучного каменю. Сидячу постать Митрополита встановили на подвір'ї Національного музею у Львові у вересні 1935 року. Після приходу радянської влади, її представники поставили вимогу: негайно усунути пам'ятник як «малохудожній твір», тим самим звільнивши місце для встановлення погруддя Т. Шевченкові. До 30 квітня того ж року пам'ятник мали демонтувати. Тодішньому директору музею Іларіону Свєнціцькому вдалося затягнути час, почалася Друга Світова війна, й пам'ятник простояв у музейному сквері до 1947 року. Вже після війни Свєнціцький докладав зусиль, щоб зберегти пам'ятник. Тоді представниками нової влади було сфальсифіковано рішення зборів представників інтелігенції та робочого класу Червоноармійського району (нині — Личаківський район) м. Львова та на підставі цього «рішення» міськрада видала постанову № 687 «Про негайне зняття пам'ятника Андрею Шептицькому». Вночі з 9 на 10 серпня 1947 року до музейної садиби вдерлася група робітників Дормостбуду, молотами розтрощили скульптуру, а її уламки вивезли у невідомому напрямку. На місці пам'ятника з часом було встановлено божка Світовида з села Лопушанка. Портрет Тита Євгена Войнаровського-Столобута (1938). Робота виконана у теракоті. Портрет Миколи Колесси (1938) зберігається у родинній збірці сім'ї Колессів. Портрет Я. Савки (1938). Робота виконана у гіпсі та зберігається у Національному музеї у Львові. Пам'ятник героям визвольних змагань 1914—1920. Розташований на цвинтарі у Раві-Руській, відкритий у серпні 1936 року. Пам'ятник полеглим героям (1938), розташований на цвинтарі у Яворові. Надгробний пам'ятник Івану Франку на Личаківському цвинтарі у Львові. Відкриття відбулося 28 травня 1933 року. У цій роботі помітний вплив французького скульптора Антуана Бурделя. Надгробок актора Миколи Бенцаля у Коломиї. Гранітний надгробний пам'ятник Василеві Пачовському з висіченим барельєфом архистратига Михаїла, покровителя Києва, на тлі київських Золотих воріт на Личаківському цвинтарі у Львові. Напис на пам'ятнику: «О Золоті ворота! Стояти вам ще там, де ви стояли!». Надгробний пам'ятник Іванові Кивелюку на Личаківському цвинтарі у Львові. Пам'ятник Тарасу Шевченку в Косові. Портрет Митрополита Андрея Шептицького (1941) у Львові. Виконаний з бронзи, встановлений у 2013 році на подвір'ї Національного музею у Львові на місці зруйнованого у 1947 році пам'ятника Митрополитові землі Галицької. 13 грудня 2013 року, під час проведення урочистостей, пов'язаних зі 100-літнім ювілеєм передачі Національного музею у Львові графом Андреєм Шептицьким в дар українському народові, було урочисто відкрито та освячено погруддя Митрополиту Андрею Шептицькому. Нереалізовані роботи Конкурсний проект пам'ятника Шевченкові у Вашингтоні (1962). Воїнам армії УНР у Домб'є (нині у складі Кракова). Монумент Українським Січовим Стрільцям для села Базар на Тернопільщині. Пам'ятники Констянтину Великому та Князю Володимиру для Львова. Родина Був одружений з Надією Дзерович. Вона вчителювала у семінарії сестер-василіянок, на вул. Длуґоша (нинішня вул. Кирила і Методія) у Львові. Надія також займалася педагогічною працею вже після еміграції до США у 1949 році. Тут, у Нью-Йорку, навчала української мови в школі Святого Юра. Крім цього займалася культурно-громадською працею, вона належала до Союзу Українок Америки та була довголітнім членом управи Українського літературно-мистецького клубу. Померла 21 березня 1981 року. Подружжя Сергія та Надії Литвиненків мешкали на вулиці Пісковій у Львові. Вшанування пам'яті У 1993 році у місцевості Новий Львів, що у Сихівському районі міста Львова, на честь видатного українського скульптора, учасника визвольних змагань Сергія Литвиненка було названо вулицю, яка сполучає між собою вулиці Панаса Мирного та Василя Стуса. Примітки Померла Надія Литвиненко. patriyarkhat.org.ua. Патріярхат. Процитовано 30 квітня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () В. М. Ханко, Ю. О. Бірюльов Литвиненко Сергій Григорович [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — . Енциклопедія Львова_4, 2012, с. 132. Личаківське передмістя, 2013, с. 96. Український Літературно-Мистецький Клюб / Ukrainian Art & Literary Club. oocities.org. Процитовано 30 квітня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () Новий твір українських мистців (новий іконостас церкви св. Михайла в Гезлтоні) [ 23 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Свобода. — ч. 48. — 1954. — 12 березня. — С. 3. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова… — С. 215—216. . lvivexpres.com. Експрес. 27 серпня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 травня 2015. Драган А. Будеш, батьку, панувати. До історії пам'ятника Шевченкові у Вашинґтоні // Шевченківський альманах Українського Народного Союзу на 1964 рік. — Джерзі Ситі—Ню Йорк: Свобода, 1964. — С. 28. Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis mieszkańców…dział 2. — S. 240. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 75. Джерела П. М. Бондарчук Литвиненко Сергій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 174. — . Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — . Бірюльов Ю. Стильовий та жанровий діапазон творчості українських митців Львова міжвоєнного двадцятиліття (1919—1939) // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць. Спецвипуск. — Львів: Афіша, 2011. — С. 87-94. Бірюльов Ю. О. Литвиненко Сергій // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 132—133. — . Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 35. — . Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 215—216. — . Олександер Панченко Майстер монументальної скульптури [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — ч. 35. — 2010. — 27 серпня. — С. 17. Мельник І. В., Загайська Р. Й. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова / Ігор Мельник, Роксоляна Загайська. — Видання друге, змінене і доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — 352 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці; 4/4) — . Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — 386 s. — . (пол.) Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)