Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Кивелю́к (8 лютого 1866, с. , нині частина м. Скалата — 1 березня 1922, Львів) — український правник, громадсько-політичний діяч. Посол Галицького сейму, делегат Української Національної Ради ЗУНР, голова товариства «Просвіта». Доктор права.
| Кивелюк Іван | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 лютого 1866 Княжий Кут |
| Помер | 1 березня 1922 (56 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Діяльність | політик, суддя |
| Відомий завдяки | посол Галицького сейму, делегат Української Національної Ради ЗУНР, голова товариства «Просвіта» |
| Alma mater | Львівський університет |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Брати, сестри | Кивелюк Семен |
| Діти | Кивелюк Роман Іванович |
| |
Біографія
Народився 8 лютого 1866 року в селі Княжий Кут — нині частині міста Скалата (Тернопільського району Тернопільська область, Україна).
1885 року закінчив гімназію у Львові, 1893-го — навчання на правничому факультеті у Львівському університеті.
Працював суддею в Тернополі та містечках теперішньої Тернопільщини. Зокрема, 2 червня 1904 під час спорудження «Народного Дому» в Копичинцях закликав народ не виконувати наказ комісара поліції, який хотів завадити ході українців.
Був членом Крайового виділу. З 1908 року посол Галицького сейму.
1910 року обраний головуючим товариства «Просвіта» Львова, пришвидшує розвій міського товариства, крайового та на Лемківщині, Холмщині і Закарпатській Україні. Почали свою роботу сталі курси для неписьменних, утворювалися нові відділення й читальні, почалися постійні зустрічі-виступи значних освітян по повітах із лекційними матеріалами, влаштовувалися «бібліотеки мандрівні». Своїми коштами установив та стало виплачував п'ять стипендій для українців-студентів.
На початках Першої світової війни переїздить до Відня, працює в українській культурній раді. Не витримує чужини, восени 1915 року вернувся домів — в місто, що стало рідним — Львів. Працює в комітатах підтримки стражденних від війни.
У третій декаді вересня 1915 року під його проводом відбулося перше по звільненню Львова від російської окупації засідання головного відділу «Просвіти», відновилася видавнича діяльність. У лютому 1916 увійшов до складу виділу Львівського ставропігійського інституту, головою обраний .
У жовтні 1918 року був учасником Конституанти у Львові, увійшов до Української Національної Ради (УНРади), делегований до УНРади ЗУНР. Входив до складу делегації (також Кость Левицький, о. Олександр Стефанович, Сидір Голубович, Лонгин Цегельський, Степан Баран) для перемовин 31 жовтня 1918 року з австрійським намісником Галичини генералом К. Гуйном щодо вимоги передати владу ЗУНР. Під час Листопадового чину був у політичному проводі. Заступник Президента УНРади ЗУНР Євгена Петрушевича (за його відсутности), при його відлученнях тримав кормигу керівництва УНРадою ЗУНР у своїх руках.
При відступі вояків ЗУНР залишився у Львові, був ув'язнений (двічі) прийшлою польською владою. По звільненню восени 1919 року до адвокатської праці не допущений. У вересні 1920 року заарештований у зв'язку з нападом на міністра Польщі Ґрабовского. В часі одного з ув'язнень 1 листопада 1921 року загальні збори товариства «Просвіта» заочно виголосили (переобрали) головою товариства.
Помер 1 березня (4 лютого) 1922 року внаслідок підірваного здоров'я під час кількох ув'язнень. Похований на Личаківському цвинтарі Львова, поле № 5.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. —
- Головин Б., Пиндус Б. Кивелюк Іван… — С. 65.
- [1]
- Гуцуляк М. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : Либідь, 1993. — 408 с.: іл. — С. 49. — .
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 138.
Джерела та література
- Головин Б., Пиндус Б. Кивелюк Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 65. — .
- Гуцал П. З. Кивелюк Іван [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 182. — .
- Гуцал П. З. Кивелюк Іван [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 65—66. — .
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).
Посилання
- Сайт Інституту історії України НАН [ 16 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kivelyuk Iva n Kivelyu k 8 lyutogo 1866 18660208 s nini chastina m Skalata 1 bereznya 1922 Lviv ukrayinskij pravnik gromadsko politichnij diyach Posol Galickogo sejmu delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR golova tovaristva Prosvita Doktor prava Kivelyuk IvanNarodivsya 8 lyutogo 1866 1866 02 08 Knyazhij KutPomer 1 bereznya 1922 1922 03 01 56 rokiv LvivPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Diyalnist politik suddyaVidomij zavdyaki posol Galickogo sejmu delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR golova tovaristva Prosvita Alma mater Lvivskij universitetPosada posol do Galickogo sejmu d Brati sestri Kivelyuk SemenDiti Kivelyuk Roman Ivanovich Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 8 lyutogo 1866 roku v seli Knyazhij Kut nini chastini mista Skalata Ternopilskogo rajonu Ternopilska oblast Ukrayina 1885 roku zakinchiv gimnaziyu u Lvovi 1893 go navchannya na pravnichomu fakulteti u Lvivskomu universiteti Pracyuvav suddeyu v Ternopoli ta mistechkah teperishnoyi Ternopilshini Zokrema 2 chervnya 1904 pid chas sporudzhennya Narodnogo Domu v Kopichincyah zaklikav narod ne vikonuvati nakaz komisara policiyi yakij hotiv zavaditi hodi ukrayinciv Buv chlenom Krajovogo vidilu Z 1908 roku posol Galickogo sejmu 1910 roku obranij golovuyuchim tovaristva Prosvita Lvova prishvidshuye rozvij miskogo tovaristva krajovogo ta na Lemkivshini Holmshini i Zakarpatskij Ukrayini Pochali svoyu robotu stali kursi dlya nepismennih utvoryuvalisya novi viddilennya j chitalni pochalisya postijni zustrichi vistupi znachnih osvityan po povitah iz lekcijnimi materialami vlashtovuvalisya biblioteki mandrivni Svoyimi koshtami ustanoviv ta stalo viplachuvav p yat stipendij dlya ukrayinciv studentiv Na pochatkah Pershoyi svitovoyi vijni pereyizdit do Vidnya pracyuye v ukrayinskij kulturnij radi Ne vitrimuye chuzhini voseni 1915 roku vernuvsya domiv v misto sho stalo ridnim Lviv Pracyuye v komitatah pidtrimki strazhdennih vid vijni U tretij dekadi veresnya 1915 roku pid jogo provodom vidbulosya pershe po zvilnennyu Lvova vid rosijskoyi okupaciyi zasidannya golovnogo viddilu Prosviti vidnovilasya vidavnicha diyalnist U lyutomu 1916 uvijshov do skladu vidilu Lvivskogo stavropigijskogo institutu golovoyu obranij U zhovtni 1918 roku buv uchasnikom Konstituanti u Lvovi uvijshov do Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi UNRadi delegovanij do UNRadi ZUNR Vhodiv do skladu delegaciyi takozh Kost Levickij o Oleksandr Stefanovich Sidir Golubovich Longin Cegelskij Stepan Baran dlya peremovin 31 zhovtnya 1918 roku z avstrijskim namisnikom Galichini generalom K Gujnom shodo vimogi peredati vladu ZUNR Pid chas Listopadovogo chinu buv u politichnomu provodi Zastupnik Prezidenta UNRadi ZUNR Yevgena Petrushevicha za jogo vidsutnosti pri jogo vidluchennyah trimav kormigu kerivnictva UNRadoyu ZUNR u svoyih rukah Pri vidstupi voyakiv ZUNR zalishivsya u Lvovi buv uv yaznenij dvichi prijshloyu polskoyu vladoyu Po zvilnennyu voseni 1919 roku do advokatskoyi praci ne dopushenij U veresni 1920 roku zaareshtovanij u zv yazku z napadom na ministra Polshi Grabovskogo V chasi odnogo z uv yaznen 1 listopada 1921 roku zagalni zbori tovaristva Prosvita zaochno vigolosili pereobrali golovoyu tovaristva Pomer 1 bereznya 4 lyutogo 1922 roku vnaslidok pidirvanogo zdorov ya pid chas kilkoh uv yaznen Pohovanij na Lichakivskomu cvintari Lvova pole 5 PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 157 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Golovin B Pindus B Kivelyuk Ivan S 65 1 Guculyak M Pershij listopad 1918 na Zahidnih zemlyah Ukrayini K Libid 1993 408 s il S 49 ISBN 5 325 00302 X Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 138 Dzherela ta literaturaGolovin B Pindus B Kivelyuk Ivan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 65 ISBN 966 528 199 2 Gucal P Z Kivelyuk Ivan 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 182 ISBN 978 966 00 0692 8 Gucal P Z Kivelyuk Ivan 24 Veresnya 2015 u Wayback Machine Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 65 66 ISBN 966 528 199 2 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il Lvivska sotnya PosilannyaSajt Institutu istoriyi Ukrayini NAN 16 Zhovtnya 2012 u Wayback Machine