Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Листопа́довий чин (також Листопа́дова револю́ція, Листопа́довий переворо́т, Листопа́довий зрив, Першолистопа́дове повста́ння) — українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона претендувала. У результаті утворилася держава площею 70 тис. км², що викликало невдоволення Польщі, яка розв'язала польсько-українську війну 1918—1919 років для захоплення Галичини.
| Листопадовий чин | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Розпад Австро-Угорської імперії | |||||||||
 Січові Стрільці біля ратуші у Львові | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Українська Держава (ЗУНР) |  Австро-Угорська адміністрація (без опору) | ||||||||
| Лідери | |||||||||
 Сотник (гауптман) Дмитро Вітовський | |||||||||
Причини та організація
Восени 1918 року починає розвалюватися Австро-Угорська імперія. Австрійський імператор 16 жовтня 1918 року видав Маніфест про перебудову держави на федеративній основі. Українці робили все для того, щоб у Східній Галичині влада перейшла до них. Але уряд імперії не поспішав утворити з Галичини та Буковини окремий автономний край, виникла загроза передачі Східної Галичини полякам.
Польські військові та політичні кола, посилаючись на «державотворчу нездатність» західних українців та необхідність об'єднання Галичини у «стратегічну Польщу, яка охороняла б Європу від більшовиків», заручившись підтримкою США і Антанти, створили у Парижі . 28 жовтня у Кракові було утворено Польську Ліквідаційну Комісію, метою якої було проведення у Львові в ніч з 2 на 3 листопада збройного виступу зі встановленням польської влади, про що було попереджено намісника Галичини й австрійський уряд. Приїзд Комісії до Львова був запланований на 1 листопада.
У вересні 1918 року у Львові українські військові утворили таємний Центральний Військовий Комітет. Він розгорнув пропаганду та розпочав організаційну роботу по формуванню української збройної сили в австрійській армії. Центральний військовий комітет об'єднав провідників українських гуртків австрійських військових частин м. Львова та запланував перебрання влади у Галичині і створення в ній Української держави. Збройний виступ у Львові мали розпочати місцеві частини, де українці були в більшості. До таких належали: 15-й піхотний полк, 19-й стрілецький полк, курінь 41-го піхотного полку та 50-й вартовий курінь. Серед інших формувань були військова поліція та 30-й стрілецький курінь, де українці складали 40–50 %, і жандармерія, де вони складали третину. Усього на 25 жовтня у Львові налічувалось близько 2500 вояків-українців, з них 800 – у віці 40-50 років, і 60 старшин.
До Львова 30 жовтня 1918 року прибув сотник УСС Дмитро Вітовський. Він узяв на себе командування українськими військовими формуваннями, які були організовані в австрійських полках Львівського гарнізону.
Увечері 31 жовтня в Народному домі члени Національної Ради та Військового Комітету обговорити результати останніх переговорів Костя Левицького з намісником Гуйном про передачу влади українцям. Гуйн відмовився це зробити, посилаючись на відсутність вказівок з центру. Деякі учасники пропонували чекати маніфесту з Відня, проте представник Центрального Військового Комітету Дмитро Вітовський наполягав на збройному захопленні влади:
 | Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки! |  |
Вітовський переконав членів Національної Ради вдатися до виступу. Начальник штабу Семен Ґорук розіслав кур'єрів до комісарів повітів з наказом у ніч на 1 листопада взяти владу на місцях. Командирові полку УСС Осипу Букшованому було наказано виїхати з бойовими частинами до Львова. Комісару Перемишля наказано зайняти місто і знищити міст через річку Сян, щоб не пропустити через неї «ні одного поляка».
Основну збройну силу українців становили 15-й тернопільський, 19-й львівський, 41-й чернівецький полки, 30-й, 50-й та 90-й курені УСС, загальна чисельність яких 25 жовтня становила 2400 осіб. Однак, більшість частин не були бойовими, не вистачало офіцерів. На нараді старшин у Народній гостиниці увечері 31 жовтня з'ясувалося, що в розпорядженні штабу повстання всього близько 1400 стрільців і 60 старшин. На засіданні, яке згодом перебралося до кам'яниці «Просвіти» на площі Ринок, а потім у Народний дім, 35 присутніх командирів отримали конкретні бойові завдання для захоплення найважливіших об'єктів Львова та роззброєння неукраїнських підрозділів. Натомість, поляки розраховували зайняти Львів 2–3 листопада без зайвих зусиль.
Повстання
О четвертій годині ранку 1 листопада почалося повстання. Першими почали діяти загони поручика Цьокана Іллі. Він також повідомив у штаб, що австрійські, німецькі та угорські підрозділи дотримуються нейтралітету. Загін поручника Мартинця захопив ратушу, 75 стрільців хорунжого Сендецького оволоділи намісництвом та арештували генерала Гуйна. Четар Григорій Трух зайняв комендатуру і арештував генерала Пфеффера, четар Огоновський зайняв і роззброїв міську поліцію, відразу було розташовано першу помічну службу сотника Я. Гинилевича. О 5-й ранку було відключено міський телефон і міжнародну телеграфну лінію, захоплено радіо. До світанку зайнято всі вокзали. Вже на ранок у місті з'явилися українські патрулі з синьо-жовтими стрічками на шапках. На львівській ратуші групою вояків було піднято синьо-жовтий прапор, виготовлений дружиною директора «Народної торгівлі» Марією Лазорко і встановлений безпосередньо 19-річним вістуном Степаном Паньківським. О 7-й ранку Дмитро Вітовський рапортував Костю Левицькому про зайняття Львова без жодних людських втрат. Тоді ж Військовий Комітет було перейменовано на Українську Генеральну Команду.
Українські активісти і підрозділи УСС перейняли владу також у містах Станиславів, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Рава-Руська, Коломия, Снятин, Печеніжин, Борислав та інших.
Вдень намісник Гуйн передав всю владу в Галичині своєму заступнику українцеві Децикевичу, посилаючись на маніфест цісаря від 16 жовтня 1918 року Українській Національній Раді. Надвечір генерала Гуйна та чиновників австрійської адміністрації було відпроваджено потягом до Відня. Перед від'їздом генерал Гуйн сказав:
| | Мені старому здається, що справа не піде так легко, як почалася. Ваші противники — це завзяті люди. | |
1 листопада у Львові була розповсюджена відозва Української Національної Ради до населення міста Львова:
| | Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-угорської монархії Українська Держава. Найвищою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. Дальші зарядження видадуть цивільні і військові органи Української Національної Ради. Взивається населення до супокою і послуху сим зарядженням. Під сею умовою безперечність публичного порядку, життя й маєтку, як також заосмотрення в поживу вповні запоручається. | |
Наслідки
Листопадовий чин спричинив утворення Української Держави площею 70 тис. км². 9 листопада було сформовано її уряд — Державний Секретаріат. 13 листопада Українська Держава отримала нову назву згідно з прийнятим Українською Національною Радою Тимчасовим основним законом — Західноукраїнська народна республіка. Втім, це призвело до опору поляків і розгортання з перших днів існування ЗУНР Польсько-української війни. Так, уже 1 листопада у Львові польське населення міста розпочало підготовку до неї. Польський штаб розмістився у Будинку техніків (на сучасній вулиці Горбачевського) та Школі імені Сенкевича (сьогодні — вул. Залізняка, 21). Під вечір 1 листопада наприкінці вулиці Коперніка з'явилися перші збройні вузли польських боївок.
На пам'ять про Листопадовий чин у центрі Львова названо вулицю. Щороку, 1 листопада, у Львові відзначають День Листопадового чину.
Примітки
- . portsou.at.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
Див. також
Джерела
- Ю. А. Черченко. Листопадова національно-демократична революція в Галичині 1918 [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 161. — .
- Столиця ЗУНР // Історія Львова. У трьох томах / Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. — Львів : Центр Європи, 2006. — Т. 3. — С. 10-15. — .
- Литвин Микола. Українсько-польська війна 1918-1919 рр. — Львів : Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України; Інститут Східно-Центральної Європи, 1998. — С. 396-436. — .
- Зі зброєю і без жертв. [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] Іван Монолатій. Український Тиждень
- У Львові відтворили події Листопадового чину
- Листопадовий зрив. УГА-І (автор: Гордієнко Володимир) [ 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
- П. Мірчук. Перший Листопад [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Перший день — короткометражний фільм, Terra Pictures, 2015.
Спомини
- Мій райдужний Перший [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] «День», № 207-208, п'ятниця, 12 листопада 2010
Рекомендована література
- Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 1: А–Ж. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018. 688 с. ISBN: 978-966-2067-44-6
- Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 2: З–О. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2019. 832 с. ISBN: 978-966-2067-61
- Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. ISBN: 978-966-2067-65-1
- Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 4: Т - Я. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2021.688 с. ISBN: 978-966-2067-72-9
Посилання
- Листопадовий чин / Листопадовий зрив у Львові в ніч на 1 листопада 1918 року // Історія України // ВІДЕО [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Листопадове свято, свято листопадового зриву [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 836-837. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Listopa dovij chin takozh Listopa dova revolyu ciya Listopa dovij perevoro t Listopa dovij zriv Persholistopa dove povsta nnya ukrayinske povstannya organizovane v nich z 31 zhovtnya na 1 listopada 1918 roku Ukrayinskoyu Nacionalnoyu Radoyu silami Ukrayinskih sichovih strilciv u Korolivstvi Galichini i Volodimiriyi koronnij zemli Avstro Ugorskoyi imperiyi z metoyu vstanovlennya vladi Ukrayinskoyi Derzhavi nazvanoyi zgodom Zahidnoukrayinska Narodna Respublika na zemlyah na yaki vona pretenduvala U rezultati utvorilasya derzhava plosheyu 70 tis km sho viklikalo nevdovolennya Polshi yaka rozv yazala polsko ukrayinsku vijnu 1918 1919 rokiv dlya zahoplennya Galichini Listopadovij chinRozpad Avstro Ugorskoyi imperiyiSichovi Strilci bilya ratushi u LvoviData 1 listopada 1918Misce Korolivstvo Galichini i VolodimiriyiPrivid rozpad Avstro Ugorshini plani peredachi Lvova PolshiRezultat progoloshennya nezalezhnosti i vstanovlennya vladi Ukrayinskoyi Derzhavi na teritoriyi 70 tis km pochatok Polsko ukrayinskoyi vijniStoroniUkrayinska Derzhava ZUNR Avstro Ugorska administraciya bez oporu Lideri Sotnik gauptman Dmitro VitovskijPrichini ta organizaciyaVoseni 1918 roku pochinaye rozvalyuvatisya Avstro Ugorska imperiya Avstrijskij imperator 16 zhovtnya 1918 roku vidav Manifest pro perebudovu derzhavi na federativnij osnovi Ukrayinci robili vse dlya togo shob u Shidnij Galichini vlada perejshla do nih Ale uryad imperiyi ne pospishav utvoriti z Galichini ta Bukovini okremij avtonomnij kraj vinikla zagroza peredachi Shidnoyi Galichini polyakam Polski vijskovi ta politichni kola posilayuchis na derzhavotvorchu nezdatnist zahidnih ukrayinciv ta neobhidnist ob yednannya Galichini u strategichnu Polshu yaka ohoronyala b Yevropu vid bilshovikiv zaruchivshis pidtrimkoyu SShA i Antanti stvorili u Parizhi 28 zhovtnya u Krakovi bulo utvoreno Polsku Likvidacijnu Komisiyu metoyu yakoyi bulo provedennya u Lvovi v nich z 2 na 3 listopada zbrojnogo vistupu zi vstanovlennyam polskoyi vladi pro sho bulo poperedzheno namisnika Galichini j avstrijskij uryad Priyizd Komisiyi do Lvova buv zaplanovanij na 1 listopada U veresni 1918 roku u Lvovi ukrayinski vijskovi utvorili tayemnij Centralnij Vijskovij Komitet Vin rozgornuv propagandu ta rozpochav organizacijnu robotu po formuvannyu ukrayinskoyi zbrojnoyi sili v avstrijskij armiyi Centralnij vijskovij komitet ob yednav providnikiv ukrayinskih gurtkiv avstrijskih vijskovih chastin m Lvova ta zaplanuvav perebrannya vladi u Galichini i stvorennya v nij Ukrayinskoyi derzhavi Zbrojnij vistup u Lvovi mali rozpochati miscevi chastini de ukrayinci buli v bilshosti Do takih nalezhali 15 j pihotnij polk 19 j strileckij polk kurin 41 go pihotnogo polku ta 50 j vartovij kurin Sered inshih formuvan buli vijskova policiya ta 30 j strileckij kurin de ukrayinci skladali 40 50 i zhandarmeriya de voni skladali tretinu Usogo na 25 zhovtnya u Lvovi nalichuvalos blizko 2500 voyakiv ukrayinciv z nih 800 u vici 40 50 rokiv i 60 starshin Do Lvova 30 zhovtnya 1918 roku pribuv sotnik USS Dmitro Vitovskij Vin uzyav na sebe komanduvannya ukrayinskimi vijskovimi formuvannyami yaki buli organizovani v avstrijskih polkah Lvivskogo garnizonu Uvecheri 31 zhovtnya v Narodnomu domi chleni Nacionalnoyi Radi ta Vijskovogo Komitetu obgovoriti rezultati ostannih peregovoriv Kostya Levickogo z namisnikom Gujnom pro peredachu vladi ukrayincyam Gujn vidmovivsya ce zrobiti posilayuchis na vidsutnist vkazivok z centru Deyaki uchasniki proponuvali chekati manifestu z Vidnya prote predstavnik Centralnogo Vijskovogo Komitetu Dmitro Vitovskij napolyagav na zbrojnomu zahoplenni vladi Yaksho ciyeyi nochi mi ne vizmemo Lviv to zavtra vizmut jogo polyaki Vitovskij perekonav chleniv Nacionalnoyi Radi vdatisya do vistupu Nachalnik shtabu Semen Goruk rozislav kur yeriv do komisariv povitiv z nakazom u nich na 1 listopada vzyati vladu na miscyah Komandirovi polku USS Osipu Bukshovanomu bulo nakazano viyihati z bojovimi chastinami do Lvova Komisaru Peremishlya nakazano zajnyati misto i znishiti mist cherez richku Syan shob ne propustiti cherez neyi ni odnogo polyaka Osnovnu zbrojnu silu ukrayinciv stanovili 15 j ternopilskij 19 j lvivskij 41 j cherniveckij polki 30 j 50 j ta 90 j kureni USS zagalna chiselnist yakih 25 zhovtnya stanovila 2400 osib Odnak bilshist chastin ne buli bojovimi ne vistachalo oficeriv Na naradi starshin u Narodnij gostinici uvecheri 31 zhovtnya z yasuvalosya sho v rozporyadzhenni shtabu povstannya vsogo blizko 1400 strilciv i 60 starshin Na zasidanni yake zgodom perebralosya do kam yanici Prosviti na ploshi Rinok a potim u Narodnij dim 35 prisutnih komandiriv otrimali konkretni bojovi zavdannya dlya zahoplennya najvazhlivishih ob yektiv Lvova ta rozzbroyennya neukrayinskih pidrozdiliv Natomist polyaki rozrahovuvali zajnyati Lviv 2 3 listopada bez zajvih zusil Memorialna tablicya na lvivskij ratushi 1 listopada 1918 r na lvivskij ratushi buv vpershe pidnyatij derzhavnij sino zhovtij prapor PovstannyaO chetvertij godini ranku 1 listopada pochalosya povstannya Pershimi pochali diyati zagoni poruchika Cokana Illi Vin takozh povidomiv u shtab sho avstrijski nimecki ta ugorski pidrozdili dotrimuyutsya nejtralitetu Zagin poruchnika Martincya zahopiv ratushu 75 strilciv horunzhogo Sendeckogo ovolodili namisnictvom ta areshtuvali generala Gujna Chetar Grigorij Truh zajnyav komendaturu i areshtuvav generala Pfeffera chetar Ogonovskij zajnyav i rozzbroyiv misku policiyu vidrazu bulo roztashovano pershu pomichnu sluzhbu sotnika Ya Ginilevicha O 5 j ranku bulo vidklyucheno miskij telefon i mizhnarodnu telegrafnu liniyu zahopleno radio Do svitanku zajnyato vsi vokzali Vzhe na ranok u misti z yavilisya ukrayinski patruli z sino zhovtimi strichkami na shapkah Na lvivskij ratushi grupoyu voyakiv bulo pidnyato sino zhovtij prapor vigotovlenij druzhinoyu direktora Narodnoyi torgivli Mariyeyu Lazorko i vstanovlenij bezposeredno 19 richnim vistunom Stepanom Pankivskim O 7 j ranku Dmitro Vitovskij raportuvav Kostyu Levickomu pro zajnyattya Lvova bez zhodnih lyudskih vtrat Todi zh Vijskovij Komitet bulo perejmenovano na Ukrayinsku Generalnu Komandu Pam yatnik Geroyam Listopadovogo chinu yakij vidkrili 31 zhovtnya 2018 roku u Lvovi Ukrayinski aktivisti i pidrozdili USS perejnyali vladu takozh u mistah Stanislaviv Ternopil Zolochiv Sokal Rava Ruska Kolomiya Snyatin Pechenizhin Borislav ta inshih Vden namisnik Gujn peredav vsyu vladu v Galichini svoyemu zastupniku ukrayincevi Decikevichu posilayuchis na manifest cisarya vid 16 zhovtnya 1918 roku Ukrayinskij Nacionalnij Radi Nadvechir generala Gujna ta chinovnikiv avstrijskoyi administraciyi bulo vidprovadzheno potyagom do Vidnya Pered vid yizdom general Gujn skazav Meni staromu zdayetsya sho sprava ne pide tak legko yak pochalasya Vashi protivniki ce zavzyati lyudi 1 listopada u Lvovi bula rozpovsyudzhena vidozva Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi do naselennya mista Lvova Voleyu ukrayinskogo narodu utvorilasya na ukrayinskih zemlyah Avstro ugorskoyi monarhiyi Ukrayinska Derzhava Najvishoyu derzhavnoyu vlastyu Ukrayinskoyi Derzhavi ye Ukrayinska Nacionalna Rada Z ninishnim dnem Ukrayinska Nacionalna Rada obnyala vladu v stolichnim misti Lvovi i na cilij teritoriyi Ukrayinskoyi Derzhavi Dalshi zaryadzhennya vidadut civilni i vijskovi organi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Vzivayetsya naselennya do supokoyu i posluhu sim zaryadzhennyam Pid seyu umovoyu bezperechnist publichnogo poryadku zhittya j mayetku yak takozh zaosmotrennya v pozhivu vpovni zaporuchayetsya NaslidkiVidkrittya pam yatnika Geroyam ZUNR ta UGA 1 listopada 2018 r u Lvovi Listopadovij chin sprichiniv utvorennya Ukrayinskoyi Derzhavi plosheyu 70 tis km 9 listopada bulo sformovano yiyi uryad Derzhavnij Sekretariat 13 listopada Ukrayinska Derzhava otrimala novu nazvu zgidno z prijnyatim Ukrayinskoyu Nacionalnoyu Radoyu Timchasovim osnovnim zakonom Zahidnoukrayinska narodna respublika Vtim ce prizvelo do oporu polyakiv i rozgortannya z pershih dniv isnuvannya ZUNR Polsko ukrayinskoyi vijni Tak uzhe 1 listopada u Lvovi polske naselennya mista rozpochalo pidgotovku do neyi Polskij shtab rozmistivsya u Budinku tehnikiv na suchasnij vulici Gorbachevskogo ta Shkoli imeni Senkevicha sogodni vul Zaliznyaka 21 Pid vechir 1 listopada naprikinci vulici Kopernika z yavilisya pershi zbrojni vuzli polskih boyivok Na pam yat pro Listopadovij chin u centri Lvova nazvano vulicyu Shoroku 1 listopada u Lvovi vidznachayut Den Listopadovogo chinu Primitki portsou at ua Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 23 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 4 listopada 2018 Procitovano 4 listopada 2018 Div takozhBitva za Lviv 1918 Boyi u Lvovi 1 21 listopada 1918 roku Bukovinske vicheDzherelaYu A Cherchenko Listopadova nacionalno demokratichna revolyuciya v Galichini 1918 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 161 ISBN 978 966 00 1028 1 Stolicya ZUNR Istoriya Lvova U troh tomah Ya Isayevich M Litvin F Steblij Lviv Centr Yevropi 2006 T 3 S 10 15 ISBN 978 966 7022 72 3 Litvin Mikola Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 rr Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Institut Shidno Centralnoyi Yevropi 1998 S 396 436 ISBN 966 02 0559 7 Zi zbroyeyu i bez zhertv 22 travnya 2011 u Wayback Machine Ivan Monolatij Ukrayinskij Tizhden U Lvovi vidtvorili podiyi Listopadovogo chinu Listopadovij zriv UGA I avtor Gordiyenko Volodimir 17 chervnya 2019 u Wayback Machine P Mirchuk Pershij Listopad 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pershij den korotkometrazhnij film Terra Pictures 2015 Spomini Mij rajduzhnij Pershij 22 travnya 2011 u Wayback Machine Den 207 208 p yatnicya 12 listopada 2010Rekomendovana literaturaZahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 1 A Zh Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2018 688 s ISBN 978 966 2067 44 6 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 2 Z O Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2019 832 s ISBN 978 966 2067 61 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 576 s ISBN 978 966 2067 65 1 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 4 T Ya Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2021 688 s ISBN 978 966 2067 72 9PosilannyaListopadovij chin Listopadovij zriv u Lvovi v nich na 1 listopada 1918 roku Istoriya Ukrayini VIDEO 14 listopada 2020 u Wayback Machine Listopadove svyato svyato listopadovogo zrivu 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 836 837 1000 ekz