Букшований Осип Іванович

О́сип Іва́нович Букшова́ний (або Йосиф Букшований; 1 червня 1890, с. Жаб'є, нині смт Верховина — 8 грудня 1937, м. Ленінград, нині Санкт-Петербург) — український військовик. Сотник Українських Січових Стрільців, пізніше командант Легіону УСС. Отаман УГА.

Осип Букшований
Сотник (гауптман)  Отаман
Загальна інформація
Народження	1 червня 1890(1890-06-01) Жаб'є, нині смт. Верховина, Україна
Смерть	8 грудня 1937(1937-12-08) (47 років) Ленінград, Російська РФСР, СРСР
Поховання	Санкт-Петербург
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини  УСС  УГА  РСЧА
Війни / битви	Перша світова війна
Нагороди та відзнаки
() Пам'ятний хрест 1912/13 Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина) Галліполійська зірка
Букшований Осип Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Букшований.

Життєпис

Народився 1 червня 1890 році у селищі Жаб'є (Косівського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині смт Верховина, Івано-Франківська область, Україна).

Випускник Коломийської гімназії^[], студент Львівської політехніки.

У Легіоні УСС перебував із серпня 1914 року: був командиром сотні легіону УСС, у 1918 очолив цей легіон, а з грудня 1918 — командир групи «Схід», 1-ї бригади УСС УГА.

29 травня 1915 року у Лисовичах на Стрийщині був поранений і потрапив до російського полону. З Сибіру, де відбував заслання, втік через Персію, воював у Месопотамії на боці держав центрального блоку. За хоробрість нагороджений німецьким залізним хрестом і турецьким півмісяцем.

Наприкінці 1916 р. повернувся до стрілецької формації, де знову очолив сотню, восени 1918 року був обраний старшинами командиром Легіону УСС.

Брав активну участь в українсько-польській війні 1918—1919 років, командував (з початку створення) 1-ю бригадою УСС у складі УГА, був одним із розробників плану Чортківської офензиви 1919 року.

Після переходу Червоної української галицької армії (ЧУГА) у квітні 1920 р. на бік Армії УНР залишився на службі в Червоній армії. У 1933 р. разом з іншими галичанами, які співпрацювали з більшовиками, був заарештований й засуджений до 10 років ВТТ і засланий на Соловецькі острови.

Розстріляний у Ленінграді 8 грудня 1937 року.

З розстрільного списку другого соловецького етапу:

Букшованный Осип Иванович, 1890 г. р., уроженец Галиции, украинец, б. член КП Западной Украины, служащий. Судебной тройкой при Коллегии ГПУ УССР 23.09.1933 г. осужден по ст. 54-10-11 УК УССР на 10 лет ИТЛ. Отбывал наказание в Соловецкой тюрьме. Особой тройкой УНКВД ЛО 25.11.1937 г. приговорен по ст. 58-10-11 УК УССР УК РСФСР к высшей мере наказания. Расстрелян в г. Ленинград 8.12.1937 г.

Реабілітований 18 лютого 1959 року.

Примітки

1. Звіт дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1902/1903. — Коломия : друкарня Михаїла Білоуса, 1903. — С. 73.
2. Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина… с. 813

Джерела

• Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — .
• Мельничук Б. Букшований Осип Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 197. — .
• Науменко К. Є. Букшований Осип Іванович [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 399. — .
• Між вогнів [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

• Військові командири [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.].