Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Коломийський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Косів |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1842 км² (1880) |
| Населення | 69 522 (1880) |
 | |
| Найбільші міста | Косів, Кути, Пістинь |
Косівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, СРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Косів.
Австро-Угорщина
Утворений у 1854 р. з 22 громад (гмін). У 1867 р. до Косівського повіту приєднаний Кутський повіт з 22 громад та передані громади Космач і Акрешори з ліквідованого Печеніжинського повіту, повернені до нього при його відновленні в 1898 р.
У 1880 р. до складу повіту входило 1 місто, 2 містечка, 45 сільських громад і 15 управлінь фільварків.
На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 44 громади, земельно — на 36 кадастральних гмін та займав площу 1801 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 77 923 особи, на 1910 р. — 85 805 осіб (українці-грекокатолики — 86 %, євреї — 11 %).
ЗУНР
Повіт входив до . Повітовим комісаром і головою повітової УНРади був обраний судовий радник Анатоль Лепкий, а делегатом до УНРади — Петро Шекерик-Доників (УРП; СРП). Наприкінці травня 1919 року, скориставшись наступом прибулого з Франції корпусу Галлера в ході польсько-української війни, румуни окупували територію повіту, однак через три місяці передали його полякам.
| Косівський повіт | |
|---|---|
| пол. Powiat kosowski | |
| | |
| Місто | Косів |
| Найбільше місто | Косів |
| Країна |  Польська Республіка і Австро-Угорщина |
| Регіон | Станіславське воєводство |
| Гміни | 42 (1867—1934), 10 (1934—1939) |
| Населення | |
| - повне | 93 900 (1931) |
| - густота | 57 |
| Площа | |
| - повна | 1839 км² |
| Дата заснування | 1867 |
 | |
Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 43 поселень (з них 2 міста, 40 сільських гмін та 1 обезлюдніле поселення) зі 17 153 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 77 221 особа (за даними перепису населення 1921 року), з них 65 493 — греко-католики, 4 414 — римо-католики, 7 275 — юдеї, 39 — інших визнань.
Адміністративний поділ
1 квітня 1929 р. розпорядженням Ради Міністрів місто Косів було значно розширене за рахунок приєднання частин сіл Старий Косів і Вербовець.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 26 березня 1934 р. територія міста Косів розширена шляхом приєднання села Москалівка.
1 серпня 1934 р. було здійснено утворення об'єднаних сільських ґмін шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
- містечко Косів — місто з 1934 р.
- м. Кути
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1934 рр. — 42
1934—1939 рр. — 8
| Об'єднані сільські ґміни 1934 року | Старі сільські ґміни | Кількість | |
|---|---|---|---|
| 1 | Ґміна Гринява | Гринява, Полянкі, Ферескуля, Яблоніца | 4 |
| 2 | Ґміна Жаб'є | Дземброня, Жаб'є | 2 |
| 3 | Ґміна Косув Стари | Вєжбовєц (Вербовець), Косув Стари (Старий Косів), Смодна, Хомчин, Черганувка (Черганівка) | 5 |
| 4 | Ґміна Кути Старе | Бялоберезка (Білоберізка), Кути Старе (Старі Кути), Ростокі (Розтоки), Рожен Мали (Малий Рожин), Рожен Вєлькі (Великий Рожин), Тудюв (Тюдів) | 6 |
| 5 | Ґміна Пістинь | Брустури (Брустурів), Микєтиньце (Микитинці), Пістинь, Прокурава, Шешори | 5 |
| 6 | Ґміна Рожнюв | Кобакі, Рожнюв (Рожнів), Рибно (Рибне), Слобудка (Слобідка) | 4 |
| 7 | Ґміна Соколувка | Бабін, Город, Річка, Соколувка (Соколівка), Яворув (Яворів) | 5 |
| 8 | Ґміна Ясєнюв Ґурни | Бервінкова (Барвінків), Долгополє, Голови, Красноіля, Кшиворувня (Криворівня), Перехрестне, Стебне (Стебні), Усцєрикі (Устерики), Хороцова (Хороцеве), Ясєнюв Ґурни (Верхній Ясенів) | 10 |
| ліквідовано | Москалівка (до 26.03.1934) | ||
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
Українці-грекокатолики становили 83 % населення повіту (1907).
У 1939 році в повіті проживало 98 490 мешканців (85 200 українців-грекокатоликів — 86,51 %, 2 010 українців-римокатоликів — 2,04 %, 2 680 поляків — 2,72 %, 8 125 євреїв — 8,25 % і 475 німців та інших національностей — 0,48 %).
Радянський період
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області.
В 1940 р. повіт ліквідовано і територію поділено на три райони:
- Жаб'ївський — із сільських ґмін Жабє, Гринява і Ясєнюв Ґурни
- Косівський — з міста Косів та сільських ґмін Косув Стари, Пістинь і Соколувка
- Кутський — з міста Кути та сільських ґмін Кути Старе і Рожнюв.
Під час німецької окупації у 1941-1944 рр. Косівський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Коломия — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).
Джерела
- Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)
Посилання
- Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Примітки
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 listopada 1928 r. o zmianie granic miasta Kosowa w powiecie kosowskim, województwie stanisławowskiem. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 marca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Kosowa w powiecie kosowskim, województwie stanisławowskiem. [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kosowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 626 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 11 травня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 40-41.
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosivskij povit Okrug Kolomijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Kosiv Stvorenij 1854 Plosha 1842 km 1880 Naselennya 69 522 1880 Najbilshi mista Kosiv Kuti Pistin Kosivskij povit istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi SRSR i Tretogo Rajhu Administrativnim centrom povitu bulo misto Kosiv Avstro UgorshinaUtvorenij u 1854 r z 22 gromad gmin U 1867 r do Kosivskogo povitu priyednanij Kutskij povit z 22 gromad ta peredani gromadi Kosmach i Akreshori z likvidovanogo Pechenizhinskogo povitu poverneni do nogo pri jogo vidnovlenni v 1898 r U 1880 r do skladu povitu vhodilo 1 misto 2 mistechka 45 silskih gromad i 15 upravlin filvarkiv Na 1910 r povit podilyavsya administrativno na 44 gromadi zemelno na 36 kadastralnih gmin ta zajmav ploshu 1801 km Naselennya povitu stanovilo na 1900 r 77 923 osobi na 1910 r 85 805 osib ukrayinci grekokatoliki 86 yevreyi 11 ZUNRPovit vhodiv do Povitovim komisarom i golovoyu povitovoyi UNRadi buv obranij sudovij radnik Anatol Lepkij a delegatom do UNRadi Petro Shekerik Donikiv URP SRP Naprikinci travnya 1919 roku skoristavshis nastupom pribulogo z Franciyi korpusu Gallera v hodi polsko ukrayinskoyi vijni rumuni okupuvali teritoriyu povitu odnak cherez tri misyaci peredali jogo polyakam Polska okupaciyaKosivskij povit pol Powiat kosowski Misto Kosiv Najbilshe misto Kosiv Krayina Polska Respublika i Avstro Ugorshina Region Stanislavske voyevodstvo Gmini 42 1867 1934 10 1934 1939 Naselennya povne 93 900 1931 gustota 57 Plosha povna 1839 km Data zasnuvannya 1867 Vklyuchenij do skladu Stanislavskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva 3 grudnya 1920 roku na okupovanih zemlyah ZUNR Do skladu povitu vhodilo 43 poselen z nih 2 mista 40 silskih gmin ta 1 obezlyudnile poselennya zi 17 153 zhitlovimi budinkami Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 77 221 osoba za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 65 493 greko katoliki 4 414 rimo katoliki 7 275 yudeyi 39 inshih viznan Administrativnij podil Kosivskij povit 1 kvitnya 1929 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv misto Kosiv bulo znachno rozshirene za rahunok priyednannya chastin sil Starij Kosiv i Verbovec Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 26 bereznya 1934 r teritoriya mista Kosiv rozshirena shlyahom priyednannya sela Moskalivka 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno utvorennya ob yednanih silskih gmin shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini mistechko Kosiv misto z 1934 r m Kuti Silski gmini Kilkist 1920 1934 rr 42 1934 1939 rr 8 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Grinyava Grinyava Polyanki Fereskulya Yablonica 4 2 Gmina Zhab ye Dzembronya Zhab ye 2 3 Gmina Kosuv Stari Vyezhbovyec Verbovec Kosuv Stari Starij Kosiv Smodna Homchin Cherganuvka Cherganivka 5 4 Gmina Kuti Stare Byaloberezka Biloberizka Kuti Stare Stari Kuti Rostoki Roztoki Rozhen Mali Malij Rozhin Rozhen Vyelki Velikij Rozhin Tudyuv Tyudiv 6 5 Gmina Pistin Brusturi Brusturiv Mikyetince Mikitinci Pistin Prokurava Sheshori 5 6 Gmina Rozhnyuv Kobaki Rozhnyuv Rozhniv Ribno Ribne Slobudka Slobidka 4 7 Gmina Sokoluvka Babin Gorod Richka Sokoluvka Sokolivka Yavoruv Yavoriv 5 8 Gmina Yasyenyuv Gurni Bervinkova Barvinkiv Dolgopolye Golovi Krasnoilya Kshivoruvnya Krivorivnya Perehrestne Stebne Stebni Uscyeriki Usteriki Horocova Horoceve Yasyenyuv Gurni Verhnij Yaseniv 10 likvidovano Moskalivka do 26 03 1934 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 83 naselennya povitu 1907 U 1939 roci v poviti prozhivalo 98 490 meshkanciv 85 200 ukrayinciv grekokatolikiv 86 51 2 010 ukrayinciv rimokatolikiv 2 04 2 680 polyakiv 2 72 8 125 yevreyiv 8 25 i 475 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 48 Radyanskij period27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti V 1940 r povit likvidovano i teritoriyu podileno na tri rajoni Zhab yivskij iz silskih gmin Zhabye Grinyava i Yasyenyuv Gurni Kosivskij z mista Kosiv ta silskih gmin Kosuv Stari Pistin i Sokoluvka Kutskij z mista Kuti ta silskih gmin Kuti Stare i Rozhnyuv Tretij RajhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr Kosivskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Kolomiya skladovoyi chastini Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti DzherelaAdam J Mielcarek Podzialy terytorialno administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej Warszawa 2008 pol PosilannyaRys historyczny administracji panstwowej w Stanislawowie 25 bereznya 2016 u Wayback Machine pol PrimitkiRozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 7 listopada 1928 r o zmianie granic miasta Kosowa w powiecie kosowskim wojewodztwie stanislawowskiem 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 28 marca 1934 r wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwosci o zmianie granic miasta Kosowa w powiecie kosowskim wojewodztwie stanislawowskiem 27 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu kosowskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie Dz U 1934 nr 68 poz 626 6 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 11 travnya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 40 41 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros