Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стебні́ — село Верховинського району Івано-Франківської області. Входить до складу Білоберізької сільської громади.
| село Стебні | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Верховинський район |
| Громада | Білоберізька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26020010120021901 |
| Облікова картка | Стебні |
| Основні дані | |
| Засноване | 1731 |
| Колишня назва | Стебнів (1956—1993) |
| Населення | 728 |
| Площа | 84 км² |
| Густота населення | 8,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78715 |
| Телефонний код | +380 3432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°05′57″ пн. ш. 24°59′02″ сх. д. / 48.09917° пн. ш. 24.98389° сх. д.Координати: 48°05′57″ пн. ш. 24°59′02″ сх. д. / 48.09917° пн. ш. 24.98389° сх. д. |
| Водойми | річка Білий Черемош |
| Відстань до районного центру | 21 км |
| Найближча залізнична станція | Вижниця |
| Відстань до залізничної станції | 26 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78722, Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Стебні |
| Карта | |
  Стебні | |
 Стебні | |
| Мапа | |
| | |
Розташування
Село лежить за 21 км від районного центру Верховина та за 26 км від залізничної станції Вижниця. Через село протікає річка Білий Черемош.
Назва
В період з 1956 по 1993 рік називалося Стебнів.
Історія
Заснування
Перша письмова згадка датована 1734 р. Однак заселення території теперішнього села Стебні почалося з кінця XV ст. Про походження назви села згадок немає. Але є спогади про назву села, записані від старожителів: «Село подібне до стебника. Стебник — це дерев'яний ящик, в який поміщали бджіл на зимівлю і опускали його в яму на понад половину. Географічне розташування села нагадує цей ящик: з усіх боків гори.»
Коли був час кріпосницької сваволі, доведена до відчаю частина кріпаків Покуття покидала свої села і пожитки та тікали від своїх поміщиків до Закарпаття. Шлях утікачів лежав уздовж Чорного Черемоша через Жаб'є (сучасна Верховина). Частина втікачів заселяла гірські хребти, що простягалися вздовж румунського кордону. Сюди через погані дороги менш доглядали визискувачі. Так і почалося заселення села Стебні. Але сховатися назавжди було неможливо, навіть у горах. Документи свідчать, що в середині XVIII ст. селяни відробляли панщину за те, що збирали гриби та ягоди в лісі, який належав панові.
Опришківський рух
Уже в 30—40-х рр. XVIII століття селяни виявляють перші спроби протесту проти кріпосного права. Спочатку це були стихійні виступи, а згодом масовіші повстання проти панів. В селі діяла група народних месників під керівництвом сміливого опришка Марусяка. Опришки нападали на поміщицькі маєтки, грабували, забирали їхнє майно і роздавали бідним. Через Стебні проходив навіть Олекса Довбуш, у якого шлях на Буковину пролягав через Жаб'є, Замагору, Красноїлля, Стебні, Довгопілля. У першій половині XVIII ст. тут діяв загін Василя Куділя.
Основна частина населення займалася тоді скотарством. Чоловіки крім того працювали на лісорубках. Умови праці були надзвичайно важкими. Люди працювали по 12—14 год. на добу. Жили вони в колибах. До 1939 року територія сучасного Верховинського району входила до складу Косівського повіту, який спочатку перебував під владою Речі Посполитої, далі — імперії Габсбургів, а після Першої світової війни знову був захоплений Польщею.
Перебуваючи більш як 700 років під ярмом поневолювачів, край зазнавав величезного соціального та національного гноблення. Населення було зовсім неписьменним. Також у 1932 році село зазнало голоду. Люди були змушені молоти на жорнах спорохнявілі пеньки і з цього дерев'яного борошна випікали собі «дерев'яний» хліб.
Незважаючи на тяжкий соціальний і національний гніт, населення села розвивало свою культуру і звичаї, дотримувалось традицій. Вже з другої половини XIX ст. розвивались художні промисли: різьба і випалювання по дереву, килимарство, ткацтво, бондарство.
Першим головою Стебнівської сільської ради був Юрій Федорович Кочерган.
Боротьба проти окупантів
У липні 1942 року в Стебнях з'явилася перша група німецьких окупантів. Комендантом села був призначений німецький офіцер Грінберг. Почалися важкі дні нацистської окупації. Грабіжники забирали у населення ліс, худобу, продукти. Населення втратило все, чим користувалося досі. В школі ніхто не вчився, медичну установу було зруйновано. Багато людей було насильно відправлено на роботи в Німеччину. Організатором бандерівського підпілля був запальний націоналіст І. Ю. Аксюк. Підпільна робота перейшла в багаторічну партизанську війну (УПА) спочатку з німецькими, а далі — з московськими окупантами.
Повоєнний час
Після війни, в грудні 1951 року, група селян — І. І. Скидан, І. І. Гаврищук, Г. Д. Уласійчук та інші організували ініціативну групу зі створення в селі колгоспу. У березні 1952 року на зборах селян було призначено склад правління колгоспу на чолі з І. І. Скиданом. Новоорганізований колгосп було вирішено назвати ім'ям Лесі Українки. Артілі належало 980 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 380 га сіножатей, 2501 га пасовищ, 315 га лісу. В селі займалися вирощуванням великої рогатої худоби, вівчарством, переробкою деревини.
12 серпня 1952 р. Жаб'євський райвиконком ліквідував Стебнівську сільраду з приєднанням її до Устеріківської сільради.
В 1950-х роках була знову відкрита початкова школа. В 60-х роках — восьмирічна школа. Пізніше було відкрито пришкільний інтернат. В 1957—1959 рр. було відкрито середню школу, за час її існування був тільки один випуск десятикласників.
В незалежній Україні
З 24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.
2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 677 осіб, з яких 320 чоловіків та 357 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 727 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.
Інфраструктура
У селі працює ЗОШ I—II ступенів та ФАП. У 1992 році відкрито відділення зв'язку. Також у селі є: Будинок культури, приватні магазини, дитячий садок, церква, музей флори та фауни Прикарпаття.
Для туристів тут є готелі «Мрія гуцула» та «Кам'яний рай».
Цікаві факти
Село згадується у повісті Гната Хоткевича «Камінна душа».
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стебні (Верховинський район) |
Джерела
Записано зі слів старожилів: Бельмеги Василини Максимівни (1914 р. н.) та Бельмеги Дмитра Михайловича (1906 р. н.).
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- Бойові світлини легендарної медсестри УПА «Квітки» опублікували у соцмережі після її смерті. ФОТО
- ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stebni Stebni selo Verhovinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Biloberizkoyi silskoyi gromadi selo StebniPanorama sela StebniPanorama sela StebniKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Verhovinskij rajonGromada Biloberizka silska gromadaKod KATOTTG UA26020010120021901Oblikova kartka Stebni Osnovni daniZasnovane 1731Kolishnya nazva Stebniv 1956 1993 Naselennya 728Plosha 84 km Gustota naselennya 8 67 osib km Poshtovij indeks 78715Telefonnij kod 380 3432Geografichni daniGeografichni koordinati 48 05 57 pn sh 24 59 02 sh d 48 09917 pn sh 24 98389 sh d 48 09917 24 98389 Koordinati 48 05 57 pn sh 24 59 02 sh d 48 09917 pn sh 24 98389 sh d 48 09917 24 98389Vodojmi richka Bilij CheremoshVidstan do rajonnogo centru 21 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya VizhnicyaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 26 kmMisceva vladaAdresa radi 78722 Ivano Frankivska oblast Verhovinskij rajon s StebniKartaStebniStebniMapa Stebni u VikishovishiRoztashuvannyaSelo lezhit za 21 km vid rajonnogo centru Verhovina ta za 26 km vid zaliznichnoyi stanciyi Vizhnicya Cherez selo protikaye richka Bilij Cheremosh NazvaV period z 1956 po 1993 rik nazivalosya Stebniv IstoriyaZasnuvannya Persha pismova zgadka datovana 1734 r Odnak zaselennya teritoriyi teperishnogo sela Stebni pochalosya z kincya XV st Pro pohodzhennya nazvi sela zgadok nemaye Ale ye spogadi pro nazvu sela zapisani vid starozhiteliv Selo podibne do stebnika Stebnik ce derev yanij yashik v yakij pomishali bdzhil na zimivlyu i opuskali jogo v yamu na ponad polovinu Geografichne roztashuvannya sela nagaduye cej yashik z usih bokiv gori Koli buv chas kriposnickoyi svavoli dovedena do vidchayu chastina kripakiv Pokuttya pokidala svoyi sela i pozhitki ta tikali vid svoyih pomishikiv do Zakarpattya Shlyah utikachiv lezhav uzdovzh Chornogo Cheremosha cherez Zhab ye suchasna Verhovina Chastina vtikachiv zaselyala girski hrebti sho prostyagalisya vzdovzh rumunskogo kordonu Syudi cherez pogani dorogi mensh doglyadali viziskuvachi Tak i pochalosya zaselennya sela Stebni Ale shovatisya nazavzhdi bulo nemozhlivo navit u gorah Dokumenti svidchat sho v seredini XVIII st selyani vidroblyali panshinu za te sho zbirali gribi ta yagodi v lisi yakij nalezhav panovi Oprishkivskij ruh Uzhe v 30 40 h rr XVIII stolittya selyani viyavlyayut pershi sprobi protestu proti kriposnogo prava Spochatku ce buli stihijni vistupi a zgodom masovishi povstannya proti paniv V seli diyala grupa narodnih mesnikiv pid kerivnictvom smilivogo oprishka Marusyaka Oprishki napadali na pomishicki mayetki grabuvali zabirali yihnye majno i rozdavali bidnim Cherez Stebni prohodiv navit Oleksa Dovbush u yakogo shlyah na Bukovinu prolyagav cherez Zhab ye Zamagoru Krasnoyillya Stebni Dovgopillya U pershij polovini XVIII st tut diyav zagin Vasilya Kudilya Osnovna chastina naselennya zajmalasya todi skotarstvom Choloviki krim togo pracyuvali na lisorubkah Umovi praci buli nadzvichajno vazhkimi Lyudi pracyuvali po 12 14 god na dobu Zhili voni v kolibah Do 1939 roku teritoriya suchasnogo Verhovinskogo rajonu vhodila do skladu Kosivskogo povitu yakij spochatku perebuvav pid vladoyu Rechi Pospolitoyi dali imperiyi Gabsburgiv a pislya Pershoyi svitovoyi vijni znovu buv zahoplenij Polsheyu Perebuvayuchi bilsh yak 700 rokiv pid yarmom ponevolyuvachiv kraj zaznavav velicheznogo socialnogo ta nacionalnogo gnoblennya Naselennya bulo zovsim nepismennim Takozh u 1932 roci selo zaznalo golodu Lyudi buli zmusheni moloti na zhornah sporohnyavili penki i z cogo derev yanogo boroshna vipikali sobi derev yanij hlib Nezvazhayuchi na tyazhkij socialnij i nacionalnij gnit naselennya sela rozvivalo svoyu kulturu i zvichayi dotrimuvalos tradicij Vzhe z drugoyi polovini XIX st rozvivalis hudozhni promisli rizba i vipalyuvannya po derevu kilimarstvo tkactvo bondarstvo Pershim golovoyu Stebnivskoyi silskoyi radi buv Yurij Fedorovich Kochergan Borotba proti okupantiv U lipni 1942 roku v Stebnyah z yavilasya persha grupa nimeckih okupantiv Komendantom sela buv priznachenij nimeckij oficer Grinberg Pochalisya vazhki dni nacistskoyi okupaciyi Grabizhniki zabirali u naselennya lis hudobu produkti Naselennya vtratilo vse chim koristuvalosya dosi V shkoli nihto ne vchivsya medichnu ustanovu bulo zrujnovano Bagato lyudej bulo nasilno vidpravleno na roboti v Nimechchinu Organizatorom banderivskogo pidpillya buv zapalnij nacionalist I Yu Aksyuk Pidpilna robota perejshla v bagatorichnu partizansku vijnu UPA spochatku z nimeckimi a dali z moskovskimi okupantami Povoyennij chas Pislya vijni v grudni 1951 roku grupa selyan I I Skidan I I Gavrishuk G D Ulasijchuk ta inshi organizuvali iniciativnu grupu zi stvorennya v seli kolgospu U berezni 1952 roku na zborah selyan bulo priznacheno sklad pravlinnya kolgospu na choli z I I Skidanom Novoorganizovanij kolgosp bulo virisheno nazvati im yam Lesi Ukrayinki Artili nalezhalo 980 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 380 ga sinozhatej 2501 ga pasovish 315 ga lisu V seli zajmalisya viroshuvannyam velikoyi rogatoyi hudobi vivcharstvom pererobkoyu derevini 12 serpnya 1952 r Zhab yevskij rajvikonkom likviduvav Stebnivsku silradu z priyednannyam yiyi do Usterikivskoyi silradi V 1950 h rokah bula znovu vidkrita pochatkova shkola V 60 h rokah vosmirichna shkola Piznishe bulo vidkrito prishkilnij internat V 1957 1959 rr bulo vidkrito serednyu shkolu za chas yiyi isnuvannya buv tilki odin vipusk desyatiklasnikiv V nezalezhnij Ukrayini Z 24 serpnya 1991 roku selo v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 2 zhovtnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Biloberizkoyi Usterikivskoyi ta Horocivskoyi silskih rad selo uvijshlo do Biloberizkoyi silskoyi gromadi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Biloberizkoyi silskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Verhovinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Verhovinskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 677 osib z yakih 320 cholovikiv ta 357 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 727 osib 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku InfrastrukturaU seli pracyuye ZOSh I II stupeniv ta FAP U 1992 roci vidkrito viddilennya zv yazku Takozh u seli ye Budinok kulturi privatni magazini dityachij sadok cerkva muzej flori ta fauni Prikarpattya Dlya turistiv tut ye goteli Mriya gucula ta Kam yanij raj Cikavi faktiSelo zgaduyetsya u povisti Gnata Hotkevicha Kaminna dusha Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stebni Verhovinskij rajon DzherelaZapisano zi sliv starozhiliv Belmegi Vasilini Maksimivni 1914 r n ta Belmegi Dmitra Mihajlovicha 1906 r n Primitki Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2019 Bojovi svitlini legendarnoyi medsestri UPA Kvitki opublikuvali u socmerezhi pislya yiyi smerti FOTO VVRU 2016 10 stor 55 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi