Округ | Коломийський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Печеніжин |
Створений | 1854 |
Площа | 496 км² (1910) |
Населення | 46 794 (1910) |
Найбільші міста | Печеніжин |
Печеніжинський повіт (нім. Bezirk Peczeniżyn, пол. Powiat peczeniżyński) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки і Польської Республіки. Адміністративним центром повіту було місто Печеніжин.
Історія
Повіт існував у період від 1855 до 1929 року (з перервою 1867—1898).
Австро-Угорщина
Утворений 29 вересня 1855 р. у складі 26 громад (гмін). У 1867 р. в ході адміністративної реформи приєднаний до Коломийського повіту (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Печеніжинський судовий повіт), а до Косівського повіту передані громади Космач і Акрешори.
Відновлений Печеніжинський повіт у 1898 р..
На 1910 р. на території повіту діяли два повітові суди — в Печеніжині (охоплював 8 громад) та Яблунові (14 громад).
ЗУНР
Повітовим комісаром спочатку був поручник Сіменович, його змінив податковий урядник Людвик Пенчаковський, а з 21 листопада 1918 p. — Михайло Ґеник-Березовський, військовий, колишній суддя. Міським комісаром (бургомістром) обраний Ґорецький. Головою Повітової УНРади обраний на початку листопада 1918 р. — о. Іоан Майковський, парох у Семаківцях. Делегатом до УНРади був обраний Гриць Дувіряк (УРП; СРП).
У листопаді 1918 року повіт увійшов до .
Польська окупація
Після окупації території повіту румунським військом у травні 1919 р. повіт того ж року був переданий Польщі.
Печеніжинський повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat peczeniżyński | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Станіславське | ||||||||||
Адміністративний центр | Печеніжин | ||||||||||
Населення: | 43 085 (1921) | ||||||||||
Площа: | 496 | ||||||||||
Густота: | 86,9
| ||||||||||
TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
Адміністративний поділ
До складу повіту входило 22 поселення (з них 1 місто, 21 сільська гміна) зі 9 948 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 43 085 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 38 309 — греко-католики, 1 565 — римо-католики, 3 205 — юдеї, 6 — інших визнань.
Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміни
* Виділено містечка, що були на правах сільських ґмін та не мали міських прав.
1 квітня 1929 року повіт ліквідовано, а його територію приєднано до Коломийського повіту.
Нині на території Печеніжинського повіту розташовані дві адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Косівський і Коломийський райони.
Населення
На 1910 р. українці-грекокатолики становили 87 %, євреї — 9 %.
Джерела
- Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)
Посилання
- Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Примітки
- Повна збірка законів Галичини і Володимирії з Освенцімським, Заторським і Краківським князівствами, 1898, ч. VII, № 42
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechenizhinskij povit Okrug Kolomijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Pechenizhin Stvorenij 1854 Plosha 496 km 1910 Naselennya 46 794 1910 Najbilshi mista Pechenizhin Pechenizhinskij povit nim Bezirk Peczenizyn pol Powiat peczenizynski administrativno teritorialna odinicya u skladi Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki i Polskoyi Respubliki Administrativnim centrom povitu bulo misto Pechenizhin IstoriyaPovit isnuvav u period vid 1855 do 1929 roku z perervoyu 1867 1898 Avstro Ugorshina Utvorenij 29 veresnya 1855 r u skladi 26 gromad gmin U 1867 r v hodi administrativnoyi reformi priyednanij do Kolomijskogo povitu odnak u sudovij strukturi zberigsya poperednij podil i Pechenizhinskij sudovij povit a do Kosivskogo povitu peredani gromadi Kosmach i Akreshori Vidnovlenij Pechenizhinskij povit u 1898 r Na 1910 r na teritoriyi povitu diyali dva povitovi sudi v Pechenizhini ohoplyuvav 8 gromad ta Yablunovi 14 gromad ZUNR Povitovim komisarom spochatku buv poruchnik Simenovich jogo zminiv podatkovij uryadnik Lyudvik Penchakovskij a z 21 listopada 1918 p Mihajlo Genik Berezovskij vijskovij kolishnij suddya Miskim komisarom burgomistrom obranij Goreckij Golovoyu Povitovoyi UNRadi obranij na pochatku listopada 1918 r o Ioan Majkovskij paroh u Semakivcyah Delegatom do UNRadi buv obranij Gric Duviryak URP SRP U listopadi 1918 roku povit uvijshov do Polska okupaciya Pislya okupaciyi teritoriyi povitu rumunskim vijskom u travni 1919 r povit togo zh roku buv peredanij Polshi Pechenizhinskij povit Powiat peczenizynski Povit na mapi voyevodstva Krayina Polsha Voyevodstvo Stanislavske Administrativnij centr Pechenizhin Naselennya 43 085 1921 Plosha 496 Gustota 86 9 TERYT Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 1 misko silski silski 21 Administraciya Mapa Vklyuchenij do skladu Stanislavskogo voyevodstva Polskoyi respubliki pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Administrativnij podil Do skladu povitu vhodilo 22 poselennya z nih 1 misto 21 silska gmina zi 9 948 zhitlovimi budinkami Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 43 085 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 38 309 greko katoliki 1 565 rimo katoliki 3 205 yudeyi 6 inshih viznan Mista Miski gmini mistechko Pechenizhin Silski gmini Akreshori Banya Berezuv Berezuv Nizhni Berezuv Sredni Berezuv Vizhni Klyuchuv Mali Klyuchuv Velki Knyazhdvur Kosmach Kovalyuvka Lyucha Lyuchki Markuvka Mlodyatin Mishin Runguri Sloboda Rungurska Stopchatuv Tekucha Utoropi Yablonuv myastechko Vidileno mistechka sho buli na pravah silskih gmin ta ne mali miskih prav 1 kvitnya 1929 roku povit likvidovano a jogo teritoriyu priyednano do Kolomijskogo povitu Nini na teritoriyi Pechenizhinskogo povitu roztashovani dvi administrativni odinici Ivano Frankivskoyi oblasti Kosivskij i Kolomijskij rajoni NaselennyaNa 1910 r ukrayinci grekokatoliki stanovili 87 yevreyi 9 DzherelaAdam J Mielcarek Podzialy terytorialno administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej Warszawa 2008 pol PosilannyaRys historyczny administracji panstwowej w Stanislawowie 25 bereznya 2016 u Wayback Machine pol PrimitkiPovna zbirka zakoniv Galichini i Volodimiriyi z Osvencimskim Zatorskim i Krakivskim knyazivstvami 1898 ch VII 42 Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 16 veresnya 2016