У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Марківка Маркі вка село в Україні у Печеніжинській селищній т

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Марківка.

Маркі́вка — село в Україні, у Печеніжинській селищній територіальній громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

село Марківка
Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Громада	Печеніжинська селищна громада
Основні дані
Засноване	1684
Населення	1089
Площа	11,366 км²
Густота населення	95,81 осіб/км²
Поштовий індекс	78273
Телефонний код	+380 03433
Географічні дані
Географічні координати	48°29′56″ пн. ш. 24°50′41″ сх. д. / 48.49889° пн. ш. 24.84472° сх. д. / 48.49889; 24.84472Координати: 48°29′56″ пн. ш. 24°50′41″ сх. д. / 48.49889° пн. ш. 24.84472° сх. д. / 48.49889; 24.84472
Водойми	Білий Потік


Місцева влада
Адреса ради	78273 Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Марківка, вул. Січ. Стрільців, 88
Карта
Марківка
Марківка
Мапа

Марківка у Вікісховищі

Географія

За околицею села біля гори Варатик є маловідомі водоспади: Марківський (7 м) та Марківський Верхній (3 м).

Історія

Село в 1643 році заснував козак Марко, незрячий на одне око. Тому місцевих здавна жартома кличуть маркосліпами.

Історія Марківки, як і довколишніх сіл Печеніжинської громади, тісно пов’язана з сіллю. Ґрунтові води розчинили лінзи солі, що утворилися в прадавніх морях, які мільйони років тому хлюпотіли на місці Карпат. Так з'явилися розсоли, а по-місцевому – сировиця, з якої здавна отримували сіль, виваривши з цього концентрованого розчину воду.

Багато місцевих прізвищ походить від професії солеварів – жупник (той, хто пильнував криниці – жупи), каратник (крутив корбу-керату, якою витягали посудину з сировицею, зварич (той, хто пильнував процес випарювання).

Бідні ґрунти Марківки не давали можливості нажити великих статків, тому люди виживали з солі. В 1728 році тут працювала баня на три черени – печі, де із сировиці виварювали сіль. Марківська сіль за якістю була одна з найкращих у регіоні. Але за Австро-Угорщини соляний промисел занепав.

Пам'ятки

Соляна криниця де добувають ропу. У воєнні роки соляну криницю назвали золотою. Бо врятувала від голоду.
Біла Криниця – джерело збагачене сріблом на околиці села, біля самого лісу. Кажуть, ця вода дуже помічна, особливо для очей і ніг. І головне – не псується, навіть через роки. Біля кринички місцевий підприємець облаштував ще й невеличкий басейн. Хто хоче, може купатися, але багатьом стає духу лиш ноги намочити, бо вода тут завжди дуже холодна. Влітку має температуру чотири градуси вище нуля. А взимку ніколи не замерзає.
Гора Варатик та найвищій в області Марківський водоспад.

Церква

Церква Введення в Храм 1874 р. (?1883 р.) — дерев'яна, пам'ятка архітектури місцевого значення № 820. Храмове свято — 4 грудня. Настоятель — прот. Василь Ткачук. У 2016 р. перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.

Відомі люди

Дувірак Григорій (Гриць) — український селянин, Член Президії Національної Ради ЗУНР, делегат від повіту Печеніжин;
Гриньків Дмитро Дмитрович — український дисидент, засновник Спілки Української Молоді Галичини, член Української Гельсінкської Спілки, журналіст, письменник.

Див. також

Варатик

Примітки

Де живуть маркосліпи, або Тут чекають туристів
. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 28 липня 2016.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 28 липня 2016.
. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 26 лютого 2015.

Посилання

Марківський водоспад на YouTube

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Де живуть маркосліпи, або Тут чекають туристів

[2] . Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 28 липня 2016.

[3] . Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 28 липня 2016.

[4] . Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 26 лютого 2015.