Уторопи

У́торопи — село Косівського району Івано-Франківської області. Має найстарішу серед сіл Гуцульщини першу письмову згадку — 1367 р. Батьківщина поета-політв'язня Тараса Мельничука.

село Уторопи
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Косівський район
Рада	Уторопівська сільська рада
Основні дані
Засноване	1367
Перша згадка	1367
Колишня назва	Утроп
Населення	2218
Площа	32,68 км²
Густота населення	67,87 осіб/км²
Поштовий індекс	78622
Географічні дані
Географічні координати	48°23′11″ пн. ш. 24°58′59″ сх. д. / 48.38639° пн. ш. 24.98306° сх. д. / 48.38639; 24.98306Координати: 48°23′11″ пн. ш. 24°58′59″ сх. д. / 48.38639° пн. ш. 24.98306° сх. д. / 48.38639; 24.98306
Водойми	річка Уторопець
Місцева влада
Адреса ради	78622 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Уторопи
Карта
Уторопи
Уторопи
Мапа

У 2010 р. село увійшло до складу Гуцульського національного природного парку.

Географія

Межує з селами Стопчатів та Пістинь. Відстань від Косова 14 км, від залізничної станції Коломия — 21 км. Висота над рівнем моря 213 м.

Присілки і кутки: Підділ, Гора Мала, Гора Велика, Царина, Могивки, Чотири Кібці, Грабники, Доліпотік, Лісок, Загук, Насарат, Прочерти, Пригід, Короленка, Гниляки, Баня, Залевади, Центр.

Селом протікає річка Насарад з притокою Гори. На околиці села — гора Лебедин (727 м). На території села знаходять Уторопські соленосні джерела, які в минулому використовували для видобутку харчової солі.

Історія

Перша згадка 1367 року, до середини XIX ст. — У́троп.

1524 року власник чи посідач села — польський шляхтич Ян Творовський — отримав згоду короля на заміну Уторопів на місто. Містечко мало оборонні вали. Спалене в 1672 та 1676 роках татарами.

Уторопці брали участь у повстанському русі. 12 чоловік полягли в УПА, у в'язницях і таборах загинули ще 4 людей, понад 40 чоловік були репресовані радянським режимом.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2209	99.59%
російська	6	0.27%
румунська	1	0.05%
інші/не вказали	2	0.09%
Усього	2218	100%

Релігія

Більшість жителів села — православні християни. Також селі діє громада Свідків Єгови.

Пам'ятки історії і культури

• Церква святого Архистратига Михаїла, 1929 року, належить до ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Богдан Стефанків.
• Пам'ятник (1974 р.) односельцям, полеглим у Другій світовій війні;
• Могили сестер Марійки Підгірянки Анки і Олени, а також священника І. Бокшованого, відомого великою просвітницькою роботою;
• Меморіальна дошка встановлена 21 квітня 1991 р. на будинку Уторопської школи на пам'ять про Марійку Підгірянку;
• Курган у центрі села, насипаний шапками селян на честь скасування панщини 1848 року (хрести, встановлені в селі на відзначення цієї історичної події, були знищені комуністичною владою);
• Хрест борцям за волю України (1992 р.);
• Пам'ятник Тарасові Шевченку (2016 р.).

Пам'ятки природи

• дубовий ліс і урочище на східній околиці села;
• гора Лебедин з озером на західній околиці;
• криниця в центрі села з ропою, з якої упродовж століть селяни варили сіль.
• Уторопи (заповідне урочище).

Відомі люди

Народились

• Кирило Блонський (1802—1852) — священник, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту;
• Тарас Мельничук (20 серпня 1939) — відомий поет-дисидент, лауреат Шевченківської премії. Похований в Уторопах 31 березня 1995 р;
• Матвій Кашевко (16.08.1838) — український правник, громадський діяч;
• Петро Хрущ — поет-пісняр, автор відомих пісень «Коні мої, коні», «Дорога поміж гори» та ін;
• Ілля Лелет (1967) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
• (1962) — голова наглядової ради компанії "МТ-інвест", заслужений економіст України.

Пов'язані з селом

• дяк І. Ступніцький — мешкав у селі з 1789 по 1840 рр, у 1794 р. відкрив першу школу села;
• Марійка Підгірянка (М. Ленерт-Домбровська) — українська письменниця. Жила у селі з 1888 по 1905 рр., а потім вчителювала.

Примітки

1. ВРУ
2. . Архів оригіналу за 3 серпня 2017.
3. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — (Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 221. (пол.)
4. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
5. В Уторопах декомунізували пам'ятник радянським окупантам (Фото)
6. На Прикарпатті відкрили ще один пам'ятник Шевченкові
7. Гуцули показали, як самостійно варять сіль (відео). Главком. 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела

• Utoropy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 862. (пол.) — S. 862—863. (пол.)

Посилання

• Довідник села Уторопи
• Уторопи
• Сопілкарська традиція села Уторопи^{[недоступне посилання з травня 2019]}