У́торопи — село Косівського району Івано-Франківської області. Має найстарішу серед сіл Гуцульщини першу письмову згадку — 1367 р. Батьківщина поета-політв'язня Тараса Мельничука.
село Уторопи | |
---|---|
Країна | |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Косівський район |
Рада | Уторопівська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1367 |
Перша згадка | 1367 |
Колишня назва | Утроп |
Населення | 2218 |
Площа | 32,68 км² |
Густота населення | 67,87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78622 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°23′11″ пн. ш. 24°58′59″ сх. д. / 48.38639° пн. ш. 24.98306° сх. д.Координати: 48°23′11″ пн. ш. 24°58′59″ сх. д. / 48.38639° пн. ш. 24.98306° сх. д. |
Водойми | річка Уторопець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78622 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Уторопи |
Карта | |
![]() Уторопи | |
![]() Уторопи | |
Мапа | |
У 2010 р. село увійшло до складу (Гуцульського національного природного парку).
Географія
Межує з селами Стопчатів та Пістинь. Відстань від Косова 14 км, від залізничної станції Коломия — 21 км. Висота над рівнем моря 213 м.
Присілки і кутки: Підділ, Гора Мала, Гора Велика, Царина, Могивки, Чотири Кібці, Грабники, Доліпотік, Лісок, Загук, Насарат, Прочерти, Пригід, Короленка, Гниляки, Баня, Залевади, Центр.
Селом протікає річка (Насарад) з притокою (Гори). На околиці села — гора Лебедин (727 м). На території села знаходять (Уторопські соленосні джерела), які в минулому використовували для видобутку харчової солі.
Історія
Перша згадка 1367 року, до середини XIX ст. — У́троп.
1524 року власник чи посідач села — польський шляхтич (Ян Творовський) — отримав згоду короля на заміну Уторопів на місто. Містечко мало оборонні вали. Спалене в 1672 та 1676 роках татарами.
Уторопці брали участь у повстанському русі. 12 чоловік полягли в УПА, у в'язницях і таборах загинули ще 4 людей, понад 40 чоловік були репресовані радянським режимом.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2209 | 99.59% |
російська | 6 | 0.27% |
румунська | 1 | 0.05% |
інші/не вказали | 2 | 0.09% |
Усього | 2218 | 100% |
Релігія
Більшість жителів села — православні християни. Також селі діє громада Свідків Єгови.
Пам'ятки історії і культури
- Церква святого Архистратига Михаїла, 1929 року, належить до ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Богдан Стефанків.
- Пам'ятник (1974 р.) односельцям, полеглим у Другій світовій війні;
- Могили сестер Марійки Підгірянки Анки і Олени, а також священника І. Бокшованого, відомого великою просвітницькою роботою;
- Меморіальна дошка встановлена 21 квітня 1991 р. на будинку Уторопської школи на пам'ять про Марійку Підгірянку;
- Курган у центрі села, насипаний шапками селян на честь скасування панщини 1848 року (хрести, встановлені в селі на відзначення цієї історичної події, були знищені комуністичною владою);
- Хрест борцям за волю України (1992 р.);
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (2016 р.).
Пам'ятки природи
- дубовий ліс і урочище на східній околиці села;
- гора Лебедин з озером на західній околиці;
- криниця в центрі села з ропою, з якої упродовж століть селяни варили сіль.
- (Уторопи (заповідне урочище)).
Відомі люди
Народились
- (Кирило Блонський) (1802—1852) — священник, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту;
- Тарас Мельничук (20 серпня 1939) — відомий поет-дисидент, лауреат Шевченківської премії. Похований в Уторопах 31 березня 1995 р;
- (Матвій Кашевко) (16.08.1838) — український правник, громадський діяч;
- Петро Хрущ — поет-пісняр, автор відомих пісень «Коні мої, коні», «Дорога поміж гори» та ін;
- (Ілля Лелет) (1967) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
- (1962) — голова наглядової ради компанії "МТ-інвест", заслужений економіст України.
Пов'язані з селом
- дяк І. Ступніцький — мешкав у селі з 1789 по 1840 рр, у 1794 р. відкрив першу школу села;
- Марійка Підгірянка (М. Ленерт-Домбровська) — українська письменниця. Жила у селі з 1888 по 1905 рр., а потім вчителювала.
Примітки
- ВРУ
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2017.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — (Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 221. (пол.)
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- В Уторопах декомунізували пам'ятник радянським окупантам (Фото)
- На Прикарпатті відкрили ще один пам'ятник Шевченкові
- Гуцули показали, як самостійно варять сіль (відео). Главком. 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Utoropy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 862. (пол.) — S. 862—863. (пол.)
Посилання
- Довідник села Уторопи
- Уторопи
- Сопілкарська традиція села Уторопи[недоступне посилання з травня 2019]
![]() | Це незавершена стаття про Івано-Франківську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет