Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ковалі́вка — село Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Ковалівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Рада | Ковалівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA26080130040016713 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1940 |
| Населення | 1155 |
| Площа | 3,78 км² |
| Густота населення | 305,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78293 |
| Телефонний код | +380 03433 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°26′10″ пн. ш. 25°00′38″ сх. д. / 48.43611° пн. ш. 25.01056° сх. д.Координати: 48°26′10″ пн. ш. 25°00′38″ сх. д. / 48.43611° пн. ш. 25.01056° сх. д. |
| Водойми | р. Лючка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78293, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Ковалівка, вул. Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Ковалівка | |
 Ковалівка | |
| Мапа | |
Географія
Розташоване на умовній північно-східній межі Гуцульщини.
Історія
На початку XX століття біля села з глибини 25—30 м почали видобувати високоякісне буре вугілля. Його вибуток сягнув свого піку в радянські часи.
Після Другої світової війни Ковалівку з Коломиєю сполучив паровий вантажний трамвай, який діяв до 1967 року.
Населений пункт набув статусу селища міського типу. Але на початку 1968 р. видобуток вугілля припинили, відтак кількість населення скоротилась (нині в місцевій школі навчається менше 200 учнів, а в часи розквіту вугледобування їх було до 500). І так Ковалівці повернули статус села.
Від першої згадки до кінця XVIII століття
За народними переказами, село заснувала сім'я коваля з-під Умані, тепер Черкаської області, яка втекла від свого пана і опинилася аж на Гуцульщині. Давнє село лежало на правому березі Лючки, де тепер місцевість "Стара Ковалівка", а відтак забудувалося на правому березі.
Перша письмова згадка — 1670 рік.
Недалеко від Ковалівки росли густі ліси, де переховувалися опришки. Не раз вони навідувалися в село. Так, у 1677 році опришки загону Василя Гліба, який діяв тоді в околицях Надвірної, напали на шляхтянку Полянську, яка жила в Ковалівці, забрали у неї пару коней та різних речей на 300 злотих.
У першому поземельному перепису 1788 року, зробленому вже за часів австрійського панування, Ковалівку схарактеризовано як невелике село, що належало до громади у Стопчатові і разом з нею входило до Яблунівської домінії. Проживало тоді в Ковалівці 152 чоловіка. В селі було 20 господарств. Земельні угіддя обчислювалися 396 моргами, переважно сіножатей (городів було лише 93 морги).
У австрійській державі
Австрійська влада менш за все дбала про освіту українського населення. В Ковалівці не було школи. Незважаючи на нужденність життя, селяни прагнули до знань. Тому діяльність сільських просвітителів завжди знаходила тут підтримку. Прихильно ставилися селяни до вчителів, які не тільки навчали дітей, а й своїми знаннями живили допитливий природний розум селянина.
1885 року мешканці Ковалівки на власні кошти відкрили читальню, що містилася в хаті В. Ясінського.
В 1905 році в Ковалівці було 2 невеличкі читальні: «Просвіта» та ім. Качковського. Тут знайомилися з творами українських письменників, відзначали їхні ювілеї. В 1906 році в селі відбувся урочистий вечір на честь Т. Г. Шевченка. Лише в 1907 році у Ковалівці відкрито одно-класну школу, на утримання якої мешканці села вносили окремий податок.
У роки Першої світової війни мешканцям Ковалівки довелося зазнати всіх лих і нестатків, що випадали на долю прифронтових населених пунктів. Через село кілька разів проходила лінія фронту. Мобілізовані до австро-угорської армії ковалівські селяни здавалися в полон росіянам, зокрема М. І. Мельник, О. О. Ясінський.
Від ЗУНР до кінця ХХ століття
Після розпаду Австро-Угорщини в Ковалівці при владі стали ЗУНРівці.
Наприкінці 1919 року до села вступили окупаційні війська Польщі.
За двадцятиліття польської окупації ковалівські селяни вкрай зубожіли, а додаткових засобів до існування знайти було дуже важко. Та гніт був не тільки економічний. Селяни не могли одержати медичної допомоги — в Ковалівці не було жодного медика.
Протягом 1933—1935 pp. споруджено народний дім, у якому проводилася культосвітня робота, селяни самотужки здобували освіту.
1 липня 1941 року до села вдерлися гітлерівці. Страшні часи настали для жителів Ковалівки. Як і на всіх окупованих територіях, тут встановився «новий порядок» — режим терору, розрахований на масове винищення місцевого населення і пограбування багатств краю. Шахти було зруйновано. Чимало жителів потрапило на каторжні роботи до Німеччини. Матеріальні збитки, заподіяні окупантами Ковалівці, обчислюються сотнями тисяч карбованців.
28 квітня 1944 року Ковалівку визволили частини 2-ї гвардійської повітряно десантної дивізії. В листопаді 1944 року почали діяти 3 шахти. На кінець 1944 року на шахтах вже працювало понад 190 чоловік, вони видобували 15 тонн вугілля щодоби. 1945 року створено партійну організацію, яка налічувала 9 комуністів. Тоді ж виникла й шахтна комсомольська організація.
На початку 1946 року понад 40 селянських сімей об'єдналися в колгосп. Фундаторами артілі були П. М. Дмитрук, Ю. Ю. Кравчук. Головою артілі «Ленінський шлях» обрали Ю. Ю. Кравчука. Та невдовзі він поліг від рук вояків УПА. Колгосп був одним з перших у Яблунівському районі.
В кінці листопада 1944 року бандерівці підпалили приміщення і знищили апаратуру на шахті № 3 та вчинили низку інших терористичних актів.
Шахтарська Ковалівка відіграла важливу роль у розвитку соціалістичної промисловості області. Коли на Прикарпатті значно збільшився видобуток газу і він став основним паливом для промисловості, розробка малопотужних пластів вугілля втратила колишнє значення. 1 січня 1968 року ковалівські шахти закрили.
Сучасність
Від часів, коли Ковалівка була шахтарським селищем, залишилася досить розвинута інфраструктура: заасфальтовані центральні вулиці, Будинок культури, 11-класна школа, завод «Меткабель». У колишньому шахтарському гуртожитку працюють лікарня та геронтологічний центр.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1145 | 99.13% |
| російська | 7 | 0.61% |
| білоруська | 3 | 0.26% |
| Усього | 1155 | 100% |
Видатні земляки
- Боєчко Марія — поетеса, засновник, упорядник та редактор альманаху «Джерельні дзвони», педагог та культурний діяч.
- Колцуняк Микола Семенович — етнограф.
- Лесюк Микола Петрович (1940) — український мовознавець.
- Лесюк Юрій Петрович — заслужений художник України, завідувач відділу малярства Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша. Учасник понад 80 всеукраїнських і міжнародних виставок.
- — знаний у світі скрипковий майстер.
- Мочернюк Юрій, син Петра і Анни (Ясінської) (квітень 1940) — науковець, доцент, кандидат технічних наук (теоретичні основи електротехніки), доцент Національного університету "Львівська політехніка" (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту, Львівський національний аграрний університет), 52 опублікованих наукових праць, сім друкованих методичних робіт.
- Чукур Юра — громадський політичний діяч, посол.
- — художник.
- Стефанко Олеся — посіла друге місце на конкурсі «Міс Всесвіт 2011» у Сан-Паулу (стала «Першою віце-Міс Всесвіт»).
Джерела
- Краса по–ковалівськи // Україна молода, №171, 27.09.2011 [ 27 Вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Ковалівка — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [ 28 Грудня 2019 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Kovalivka Kovali vka selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Kovalivka Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Rada Kovalivska silska rada Kod KATOTTG UA26080130040016713 Osnovni dani Zasnovane 1940 Naselennya 1155 Plosha 3 78 km Gustota naselennya 305 56 osib km Poshtovij indeks 78293 Telefonnij kod 380 03433 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 26 10 pn sh 25 00 38 sh d 48 43611 pn sh 25 01056 sh d 48 43611 25 01056 Koordinati 48 26 10 pn sh 25 00 38 sh d 48 43611 pn sh 25 01056 sh d 48 43611 25 01056 Vodojmi r Lyuchka Misceva vlada Adresa radi 78293 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n s Kovalivka vul Grushevskogo 2 Karta Kovalivka Kovalivka MapaGeografiyaRoztashovane na umovnij pivnichno shidnij mezhi Guculshini U seli richka Krasnik vpadaye u Lyuchku IstoriyaNa pochatku XX stolittya bilya sela z glibini 25 30 m pochali vidobuvati visokoyakisne bure vugillya Jogo vibutok syagnuv svogo piku v radyanski chasi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Kovalivku z Kolomiyeyu spoluchiv parovij vantazhnij tramvaj yakij diyav do 1967 roku Naselenij punkt nabuv statusu selisha miskogo tipu Ale na pochatku 1968 r vidobutok vugillya pripinili vidtak kilkist naselennya skorotilas nini v miscevij shkoli navchayetsya menshe 200 uchniv a v chasi rozkvitu vugledobuvannya yih bulo do 500 I tak Kovalivci povernuli status sela Vid pershoyi zgadki do kincya XVIII stolittya Za narodnimi perekazami selo zasnuvala sim ya kovalya z pid Umani teper Cherkaskoyi oblasti yaka vtekla vid svogo pana i opinilasya azh na Guculshini Davnye selo lezhalo na pravomu berezi Lyuchki de teper miscevist Stara Kovalivka a vidtak zabuduvalosya na pravomu berezi Persha pismova zgadka 1670 rik Nedaleko vid Kovalivki rosli gusti lisi de perehovuvalisya oprishki Ne raz voni naviduvalisya v selo Tak u 1677 roci oprishki zagonu Vasilya Gliba yakij diyav todi v okolicyah Nadvirnoyi napali na shlyahtyanku Polyansku yaka zhila v Kovalivci zabrali u neyi paru konej ta riznih rechej na 300 zlotih U pershomu pozemelnomu perepisu 1788 roku zroblenomu vzhe za chasiv avstrijskogo panuvannya Kovalivku sharakterizovano yak nevelike selo sho nalezhalo do gromadi u Stopchatovi i razom z neyu vhodilo do Yablunivskoyi dominiyi Prozhivalo todi v Kovalivci 152 cholovika V seli bulo 20 gospodarstv Zemelni ugiddya obchislyuvalisya 396 morgami perevazhno sinozhatej gorodiv bulo lishe 93 morgi U avstrijskij derzhavi Avstrijska vlada mensh za vse dbala pro osvitu ukrayinskogo naselennya V Kovalivci ne bulo shkoli Nezvazhayuchi na nuzhdennist zhittya selyani pragnuli do znan Tomu diyalnist silskih prosvititeliv zavzhdi znahodila tut pidtrimku Prihilno stavilisya selyani do vchiteliv yaki ne tilki navchali ditej a j svoyimi znannyami zhivili dopitlivij prirodnij rozum selyanina 1885 roku meshkanci Kovalivki na vlasni koshti vidkrili chitalnyu sho mistilasya v hati V Yasinskogo V 1905 roci v Kovalivci bulo 2 nevelichki chitalni Prosvita ta im Kachkovskogo Tut znajomilisya z tvorami ukrayinskih pismennikiv vidznachali yihni yuvileyi V 1906 roci v seli vidbuvsya urochistij vechir na chest T G Shevchenka Lishe v 1907 roci u Kovalivci vidkrito odno klasnu shkolu na utrimannya yakoyi meshkanci sela vnosili okremij podatok U roki Pershoyi svitovoyi vijni meshkancyam Kovalivki dovelosya zaznati vsih lih i nestatkiv sho vipadali na dolyu prifrontovih naselenih punktiv Cherez selo kilka raziv prohodila liniya frontu Mobilizovani do avstro ugorskoyi armiyi kovalivski selyani zdavalisya v polon rosiyanam zokrema M I Melnik O O Yasinskij Vid ZUNR do kincya HH stolittya Pislya rozpadu Avstro Ugorshini v Kovalivci pri vladi stali ZUNRivci Naprikinci 1919 roku do sela vstupili okupacijni vijska Polshi Za dvadcyatilittya polskoyi okupaciyi kovalivski selyani vkraj zubozhili a dodatkovih zasobiv do isnuvannya znajti bulo duzhe vazhko Ta gnit buv ne tilki ekonomichnij Selyani ne mogli oderzhati medichnoyi dopomogi v Kovalivci ne bulo zhodnogo medika Protyagom 1933 1935 pp sporudzheno narodnij dim u yakomu provodilasya kultosvitnya robota selyani samotuzhki zdobuvali osvitu 1 lipnya 1941 roku do sela vderlisya gitlerivci Strashni chasi nastali dlya zhiteliv Kovalivki Yak i na vsih okupovanih teritoriyah tut vstanovivsya novij poryadok rezhim teroru rozrahovanij na masove vinishennya miscevogo naselennya i pograbuvannya bagatstv krayu Shahti bulo zrujnovano Chimalo zhiteliv potrapilo na katorzhni roboti do Nimechchini Materialni zbitki zapodiyani okupantami Kovalivci obchislyuyutsya sotnyami tisyach karbovanciv 28 kvitnya 1944 roku Kovalivku vizvolili chastini 2 yi gvardijskoyi povitryano desantnoyi diviziyi V listopadi 1944 roku pochali diyati 3 shahti Na kinec 1944 roku na shahtah vzhe pracyuvalo ponad 190 cholovik voni vidobuvali 15 tonn vugillya shodobi 1945 roku stvoreno partijnu organizaciyu yaka nalichuvala 9 komunistiv Todi zh vinikla j shahtna komsomolska organizaciya Na pochatku 1946 roku ponad 40 selyanskih simej ob yednalisya v kolgosp Fundatorami artili buli P M Dmitruk Yu Yu Kravchuk Golovoyu artili Leninskij shlyah obrali Yu Yu Kravchuka Ta nevdovzi vin polig vid ruk voyakiv UPA Kolgosp buv odnim z pershih u Yablunivskomu rajoni V kinci listopada 1944 roku banderivci pidpalili primishennya i znishili aparaturu na shahti 3 ta vchinili nizku inshih teroristichnih aktiv Shahtarska Kovalivka vidigrala vazhlivu rol u rozvitku socialistichnoyi promislovosti oblasti Koli na Prikarpatti znachno zbilshivsya vidobutok gazu i vin stav osnovnim palivom dlya promislovosti rozrobka malopotuzhnih plastiv vugillya vtratila kolishnye znachennya 1 sichnya 1968 roku kovalivski shahti zakrili SuchasnistVid chasiv koli Kovalivka bula shahtarskim selishem zalishilasya dosit rozvinuta infrastruktura zaasfaltovani centralni vulici Budinok kulturi 11 klasna shkola zavod Metkabel U kolishnomu shahtarskomu gurtozhitku pracyuyut likarnya ta gerontologichnij centr NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1145 99 13 rosijska 7 0 61 biloruska 3 0 26 Usogo 1155 100 Vidatni zemlyakiBoyechko Mariya poetesa zasnovnik uporyadnik ta redaktor almanahu Dzherelni dzvoni pedagog ta kulturnij diyach Kolcunyak Mikola Semenovich etnograf Lesyuk Mikola Petrovich 1940 ukrayinskij movoznavec Lesyuk Yurij Petrovich zasluzhenij hudozhnik Ukrayini zaviduvach viddilu malyarstva Lvivskogo derzhavnogo koledzhu dekorativnogo ta uzhitkovogo mistectva im I Trusha Uchasnik ponad 80 vseukrayinskih i mizhnarodnih vistavok znanij u sviti skripkovij majster Mochernyuk Yurij sin Petra i Anni Yasinskoyi kviten 1940 naukovec docent kandidat tehnichnih nauk teoretichni osnovi elektrotehniki docent Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Dnipropetrovskij nacionalnij universitet zaliznichnogo transportu Lvivskij nacionalnij agrarnij universitet 52 opublikovanih naukovih prac sim drukovanih metodichnih robit Chukur Yura gromadskij politichnij diyach posol hudozhnik Stefanko Olesya posila druge misce na konkursi Mis Vsesvit 2011 u San Paulu stala Pershoyu vice Mis Vsesvit DzherelaKrasa po kovalivski Ukrayina moloda 171 27 09 2011 27 Veresnya 2016 u Wayback Machine Kovalivka Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR 28 Grudnya 2019 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https socialdata org ua projects mova 2001