Коломийська приміська залізниця, Коломийський трамвай — вузькоколійна залізниця на паровій тязі, яка сполучала Коломию з Рунґурами та Ковалівкою (Івано-Франківська область).
Коломийська приміська залізниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коломийський трамвай | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основні дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки функціонування | 1886—1967 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Країна | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Регіон | Івано-Франківська область | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Статус | розібрана | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Потяг прямує через в Коломиї | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дата будівництва | 1886 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дата припинення руху | 1967 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схема залізниці | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
У місті мала ознаки трамвая, бо колії були прокладені проїжджою частиною вулиць.
Складалася з двох гілок — ковалівської (з'єднувала Коломию з Ковалівкою, проходила через Сопів) та рунгурської (Коломию з Рунґурами; проходила через Печеніжин і Княждвір).
Історія
До 1886 року нафту з копалень (шиб) на дистилярні (рафінерії) на Коломийщині доставляли возами. Тому, на початку 1880-х років надінспектор Львівсько-Чернівецької залізниці Людвік Вежбицький запропонував проєкт будівництва локальної залізниці, що сполучила б Коломию, Печеніжин і Яблунів. Цей проєкт підтримав нафтопромисловець Станислав Щепановський, який, працюючи у британському міністерстві у справах Індії, розробляв будівництво залізниць на Індостані. Щепановський створив консорціум для будівництва залізниці, заручившись фінансовою підтримкою віденської компанії M.Biedermann & Co. Консорціум розширив проєкт, включивши до нього будівництво колій до Княждвора та Слободи Рунґурської.
Будівництво тривало протягом семи місяців 1886 року силами віденської фірми Lindheim & Co під керівництвом інженера Рудольфа Матковського. Планованого відгалуження на Яблунів не збудували.
Залізницю зруйнували в роки Другої світової війни. Після війни її відбудували — навесні 1945 року з Коломиї в Рунґури прибув перший товарний потяг. Працівники НКВД заарештовували жителів Рунґурів і навколишніх сіл, щоби вивезти їх на Сибір. Проте вояки УПА розібрали рейки, зупинили потяг, солдатів Червоної армії забрали в полон, пов'язали руки, а потім відпустили. Наступного для в село знову прибули війська НКВД і поклали рейки на місце, після чого потяг таки покинув село.
У повоєнний період було споруджено відгалуження на Ковалівку, де добували вугілля.
Останній рейс відбувся 15 травня 1967 року. Того ж року залізницю розібрали.
Опис
Паровий трамвай створили для перевезення нафти з родовища у Слободі Рунґурській. Але видобуток нафти припинили 1944 року через вичерпання родовища. Відтак залізницю використовували лише цегельні та лісопильні.
Паровий трамвай був вузькоколійним. Для руху потягів використовували 4 паротяги KkStB 98. Точних даних щодо ширини колії немає. Коломийський "трамвай" не був сполучений з жодними іншими залізницями.
Поруч зі станцією у Слободі Рунґурській було встановлено величезну цистерну, куди трубами з кожної шиби надходила нафта. З неї нафту помпували в залізничні цистерни і везли до рафінарій (дистилярень).
Залізниця проходила вулицями Коломиї через центр міста, тому її переважно називають "трамваєм". Середня швидкість потягів по місту становила 5-10 км/год. Наїзди на пішоходів були звичним явищем.
- Коломийська вулиця: залізничні рейки і зад потягу
- Міст через Прут
Див. також
Посилання
- Коломийський трамвай на сайті «Горэлектротранс». Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 14 листопада 2009. (рос.)
- Ольга Швагуляк-Шостак. Карпатський трамвай // Український діловий тижневик «Контракти». — 2006. — 13 лют. [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolomijska primiska zaliznicya Kolomijskij tramvaj vuzkokolijna zaliznicya na parovij tyazi yaka spoluchala Kolomiyu z Rungurami ta Kovalivkoyu Ivano Frankivska oblast Kolomijska primiska zaliznicya Kolomijskij tramvaj Osnovni daniRoki funkcionuvannya 1886 1967Krayina UkrayinaRegion Ivano Frankivska oblastStatus rozibranaPotyag pryamuye cherez v KolomiyiIstoriyaData budivnictva 1886Data pripinennya ruhu 1967 Shema zaliznici Legenda funkcionuyut zberezheni zakriti rozibrani zaliznichnij peregin zaliznichna stanciya zupinka stanciya bez pasazhirskogo ruhu vantazhna stanciya kinec koliyi viaduk mist tunel zmina kilometrazhu derzhavnij kordon roz yizd pereyizd poromna pereprava elektrifikaciya na Lviv Naftopererobnij zavod 0 Kolomiya na Chernivci 1 875 Vincentivka 2 628 Dubova krinicya 3 320 4 371 Gilka na Knyazhdvir 0 Zaliznichnij mlin 2 901 5 620 Sheparivci 7 001 Knyazhdvir Prut 5 026 Plyazh 5 470 Verhnij Verbizh 6 272 Sopiv 7 422 Mlin 8 825 Kijdanci 14 422 Pechenizhin Naftopererobnij zavod 17 753 Markivka 20 050 Runguri Suhij Suhij 22 395 Sloboda Rungurska 25 473 Naftovi kopalni U misti mala oznaki tramvaya bo koliyi buli prokladeni proyizhdzhoyu chastinoyu vulic Skladalasya z dvoh gilok kovalivskoyi z yednuvala Kolomiyu z Kovalivkoyu prohodila cherez Sopiv ta rungurskoyi Kolomiyu z Rungurami prohodila cherez Pechenizhin i Knyazhdvir IstoriyaDo 1886 roku naftu z kopalen shib na distilyarni rafineriyi na Kolomijshini dostavlyali vozami Tomu na pochatku 1880 h rokiv nadinspektor Lvivsko Cherniveckoyi zaliznici Lyudvik Vezhbickij zaproponuvav proyekt budivnictva lokalnoyi zaliznici sho spoluchila b Kolomiyu Pechenizhin i Yabluniv Cej proyekt pidtrimav naftopromislovec Stanislav Shepanovskij yakij pracyuyuchi u britanskomu ministerstvi u spravah Indiyi rozroblyav budivnictvo zaliznic na Indostani Shepanovskij stvoriv konsorcium dlya budivnictva zaliznici zaruchivshis finansovoyu pidtrimkoyu videnskoyi kompaniyi M Biedermann amp Co Konsorcium rozshiriv proyekt vklyuchivshi do nogo budivnictvo kolij do Knyazhdvora ta Slobodi Rungurskoyi Budivnictvo trivalo protyagom semi misyaciv 1886 roku silami videnskoyi firmi Lindheim amp Co pid kerivnictvom inzhenera Rudolfa Matkovskogo Planovanogo vidgaluzhennya na Yabluniv ne zbuduvali Zaliznicyu zrujnuvali v roki Drugoyi svitovoyi vijni Pislya vijni yiyi vidbuduvali navesni 1945 roku z Kolomiyi v Runguri pribuv pershij tovarnij potyag Pracivniki NKVD zaareshtovuvali zhiteliv Runguriv i navkolishnih sil shobi vivezti yih na Sibir Prote voyaki UPA rozibrali rejki zupinili potyag soldativ Chervonoyi armiyi zabrali v polon pov yazali ruki a potim vidpustili Nastupnogo dlya v selo znovu pribuli vijska NKVD i poklali rejki na misce pislya chogo potyag taki pokinuv selo U povoyennij period bulo sporudzheno vidgaluzhennya na Kovalivku de dobuvali vugillya Ostannij rejs vidbuvsya 15 travnya 1967 roku Togo zh roku zaliznicyu rozibrali OpisParovij tramvaj stvorili dlya perevezennya nafti z rodovisha u Slobodi Rungurskij Ale vidobutok nafti pripinili 1944 roku cherez vicherpannya rodovisha Vidtak zaliznicyu vikoristovuvali lishe cegelni ta lisopilni Parovij tramvaj buv vuzkokolijnim Dlya ruhu potyagiv vikoristovuvali 4 parotyagi KkStB 98 Tochnih danih shodo shirini koliyi nemaye Kolomijskij tramvaj ne buv spoluchenij z zhodnimi inshimi zaliznicyami Poruch zi stanciyeyu u Slobodi Rungurskij bulo vstanovleno velicheznu cisternu kudi trubami z kozhnoyi shibi nadhodila nafta Z neyi naftu pompuvali v zaliznichni cisterni i vezli do rafinarij distilyaren Zaliznicya prohodila vulicyami Kolomiyi cherez centr mista tomu yiyi perevazhno nazivayut tramvayem Serednya shvidkist potyagiv po mistu stanovila 5 10 km god Nayizdi na pishohodiv buli zvichnim yavishem Kolomijska vulicya zaliznichni rejki i zad potyagu Mist cherez PrutDiv takozhKarpatskij tramvajPosilannyaKolomijskij tramvaj na sajti Gorelektrotrans Arhiv originalu za 11 sichnya 2013 Procitovano 14 listopada 2009 ros Olga Shvagulyak Shostak Karpatskij tramvaj Ukrayinskij dilovij tizhnevik Kontrakti 2006 13 lyut 5 bereznya 2009 u Wayback Machine