Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ілля́ Іларіонович Цьо́кан (також Ілько Цьокан; 7 вересня 1887, с. Сторонибаби, нині Красненська селищна громада, Золочівський район — 10 жовтня 1937, урочище Бутовський полігон, Московська область (за іншими даними — 1940, м. Семипалатинськ, Казахстан) — український військовик, учасник українського національно-визвольного руху, мемуарист, правник, педагог, економіст.
| Ілля Цьокан | |
|---|---|
 Сотник (гауптман), Сотник УГА | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 7 вересня 1887 с. Сторонибаби, нині Красненська селищна громада, Золочівський район, Львівська область, Україна |
| Смерть | 10 жовтня 1937 (50 років) урочище Бутовський полігон, Московська область |
| Alma Mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
| Війни / битви | Перша світова війна |
| Командування | |
| командант 18-ї бригади УГА | |
 Цьокан Ілля Іларіонович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 7 вересня 1887 року у селі Сторонибаби на Львівщині (нині Красненська селищна громада, Золочівський район, Львівська область, Україна) в селянській родині Гілярія Семеновича Цьокана та його дружини Ксенії Данилівни. Був найстаршим із восьми дітей.
Навчався в цісарсько-королівській (зокрема, у польськомовному звіті директора закладу за шкільний рік 1902/1903 фігурує як Eliasz Ciokan, який відмінно закінчив IIb клас), 1909 року закінчив Академічну гімназію у Львові, а 1913 року — правничий факультет Львівського університету. Організатор відділів товариства «Сокіл» на Золочівщині. Також навчався у Віденському університеті.
Учасник першої світової війни. Доброволець легіону УСС від серпня 1914 року, воював на східному фронті, учасник боїв у Карпатах. Один з організаторів інтендантської служби УСС, провіантовий старши́на 2-го куреня, згодом полку. Член комісії УСС із розробки герба майбутньої самостійної соборної Української держави. Належав до «Лицарства залізної остроги».
Учасник наради (11 грудня 1917 року) старшин фронтових фармацій, що базувалися в Гуштинському лісі на Борщівщині, де доводив, що самовільний перехід легіону УСС на Наддніпрянщину завдасть більше шкоди, ніж користі, бо Галичина втратить захист від небезпеки, яка їй загрожувала. 1918 року у Львівському університеті здобув науковий ступінь доктора права.
Співорганізатор та учасник Листопадового чину 1 листопада 1918 року у Львові. Був членом УЦВК. Вільно володів німецькою та угорською мовами, переконав командирів німецьких та угорських військових частин у місті дотримуватися нейтралітету. Відзначився у боях у Львові, зокрема в обороні будинку Галицького сейму (нині — головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка), за що 12 листопада 1918 року Іллі Цьокану присвоєне військове звання сотника. Від 5 січня й до травня 1919 року був командантом Золочівської ОВК. Від середини червня 1919 року очолював Тернопільський ОВК, займався формуванням 18-ю Тернопільської бригадою УГА, якою командував упродовж наступних двох місяців під час Чортківської офензиви. Служив старшиною в Команді запілля, а 4 жовтня 1919 року призначений начальним інтендантом УГА. Наприкінці 1919 року перехворів на тиф. Після об'єднання УГА з Червоною армією у лютому 1920 року у ЧУГА, Цьокан до квітня 1920 року перебував у лавах ЧУГА.
Після завершення визвольних змагань перебував на лікуванні в Одесі. Тут викладав фізичну культуру в українських початкових школах до моменту арешту шваґра. Через загрозу переслідування нелегально виїхав до Відня (Австрія). Звідти у 1921 році перебрався на Закарпаття, де в Ужгороді працював в Українському банку, до 1925 року викладав у торговельній академії. Діяльний в українському національно-культурному житті, зокрема, в товаристві «Просвіта». Від 25 січня 1921 року — секретар організаційної комісії головного виділу товариства «Просвіта», що вела перемовини з урядом ЧСР в справі ліквідації неписемності у Закарпатському краї.
У лютому 1926 року через доноси чехословацькій владі від провокаторів, зокрема москвофілів та мадяронів, отримав рішення влади ЧСР покинути країну. Виїхав до Праги, звідки через Німеччину у травні 1926 року прибув до УСРР. Спочатку перебував у Харкові, де займав посаду комерційного директора юридичного видавництва УСРР. Восени 1928 року згідно з оголошеним конкурсом Ілька Цьокана обрано професором торгово-промислового права Одеського юридичного інституту, де був деканом юридичного факультету. Після закриття цього навчального закладу Цьокан не мав можливості залишитися в Одесі, а в Києві відкрили інститут обліку та розподілу, де професор Цьокан викладав економіку зовнішньої торгівлі.
Восени 1931 року заарештований співробітниками ДПУ УСРР і за сфабрикованим звинуваченням у належності до «контрреволюційної організації», яка ставила своїм завданням повалення радянської влади, з постановою Колегії ОДПУ СРСР від 7 лютого 1932 року засуджений на 3 роки виправно-трудових таборів Звільнений влітку 1934 року та оселився у Москві, зміг змінити прізвище на Ціокан та викладав в інституті радянської торгівлі.
Заарештований вдруге 19 серпня 1937 року співробітниками НКВС СРСР. За безпідставним звинуваченням «у контрреволюційній фашистській агітації» відповідно до постанови судової трійки при УНКВС по Московській області від 8 жовтня 1937 року був засуджений до розстрілу. Розстріляний 10 жовтня 1937 року та похований в урочищі Бутовський полігон, що поблизу селища Дрожжине Ленінського району Московської області.
За іншими даними, у 1930-х роках заарештований та засуджений до тривалого терміну ув'язнення в концентраційних таборах і загинув на засланні в Семипалатинську (нині Республіка Казахстан).
Відомо лише, що через шість десятиліть висновком прокуратури Одеської області від 28 червня 1994 року Іллю Цьокана посмертно реабілітовано.
Праці
Ілля Цьокан є автором брошури «Від Денікіна до більшовиків: фрагмент споминів з Радянської України» (1921 рік, Відень), підручника «Наука о торговли» (1925 рік, Ужгород); публікації «Економічно-адміністративна сторона Українського Січового Війська» (1917 рік, Львів), статей у журналах «Шляхи», часописі «Свобода» та багатьох інших. Друкувався в українській періодиці під псевдонімом.
У другому томі збірки «Українська Галицька Армія: у 40-річчя її участи у Визвольних Змаганнях. Матеріяли до історії» опублікований спомин сотника Іллі Цьокана «УГА між Добрармією і Червоною Армією. Фраґмент споминів з Радянської України».
Родина
23 січня 1921 року в Ужгороді Ілько Цьокан одружився з Мариною Терпило, колишньою артисткою української капели під керівництвом О. Кошиця, яка співала в новоутвореному українському театрі в Ужгороді.
Примітки
- Ілько Ілларіонович Цьокан // Воля народу. — 2018. — 1 листопада. — С. 5.
- Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія, 2021.
- Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Złoczowie za rok szkolny 1903. — Złoczów : Drukarnia Wilhelma Zukerkandla, 1903. — S. 53. (пол.)
- Звіт дирекциї академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1908/1909. — Львів, 1909. — С. 65.
- Тернопільське Обласне Радіо. Українські державники: повернення (Гасай Єфрем (автор передачі). 21.12.2013)
- Гасай, 2018.
- Від Денікіна до більшовиків: фрагмент споминів з Радянської України / І. Цьокан. — Відень : Український прапор, 1921. — 19 с. — (Українські мемуари)
- Др. Ілько Цьокан. УГА між Добрармією і Червоною Армією. Фраґмент споминів з Радянської України» // Українська Галицька Армія: У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях в 1918—1920 рр.: Матеріяли історії / Дмитро Микитюк. — Вінніпег : Канадійський Фармер, 1960. — Т. 2. — С. 209—216. — 1000 прим.
- Новинки. Вінчання // Український Вістник. — 1921. — Ч. 35 (8 марта). — С. 4.
Джерела та література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- 18-а Тернопільська бригада // Українська Галицька Армія: У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях в 1918—1920 рр. (Матеріяли до історії) / Дмитро Микитюк. — Вінніпеґ : Канадійський Фармер, 1958. — Т. 1. — С. 126. — 1000 прим.
- Петро Гуцал, Микола Лазарович. Цьокан Ілля Іларіонович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. — Львів; Івано-Франківськ : Манускрипт; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2021. — Т. 4: Т–Я. — С. 370—371. — ISBN .
- Єфрем Гасай. Ілько Цьокан — герой Листопадового Зриву // Клекіт бузька: Буський історико-краєзнавчий альманах № 2. — Львів : Растр—7, 2018. — С. 255—260. — ISBN .
Посилання
- .
- Вільний просвітянський портал.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Ilarionovich Co kan takozh Ilko Cokan 7 veresnya 1887 18870907 s Storonibabi nini Krasnenska selishna gromada Zolochivskij rajon 10 zhovtnya 1937 urochishe Butovskij poligon Moskovska oblast za inshimi danimi 1940 m Semipalatinsk Kazahstan ukrayinskij vijskovik uchasnik ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu memuarist pravnik pedagog ekonomist Illya Cokan Sotnik gauptman Sotnik UGAZagalna informaciyaNarodzhennya7 veresnya 1887 1887 09 07 s Storonibabi nini Krasnenska selishna gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaSmert10 zhovtnya 1937 1937 10 10 50 rokiv urochishe Butovskij poligon Moskovska oblastAlma Materyuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVijni bitviPersha svitova vijnaKomanduvannyakomandant 18 yi brigadi UGA Cokan Illya Ilarionovich u VikishovishiZhittyepisDiyachi ZUNR u Zolochivskomu poviti 1919 Ciframi na foto poznacheni 1 o Stefan Yurik 2 Mihajlo Baltarovich 3 Gnat Dzerovich 4 Illya Cokan 5 Teodor Vano 6 Por Yurij Zhmur 7 Josafat Feshur mizh 6 i 8 Vasil Pachovskij 10 Por Miron Dolnickij 11 Oleksandr Malinovskij 12 Petro Vovk 14 ot Severin Leshij 16 sot Miroslav Yanovich 18 Antin Kravs 19 Rudolf Firer 23 Skobelska Anna 24 Por Teodor Dackiv 25 Bilach 26 Vasil Sirko 27 Mihajlo Pavlyuk 29 sot Ivan Sitnickij 30 Olshaneckij 31 Oleksandr Shapoval 32 Mikola Kakurin 33 Grigorij Sirotenko 42 Grebenc Zliva vid 40 Parnas YakivU chasi sluzhbi v UGA Narodivsya 7 veresnya 1887 roku u seli Storonibabi na Lvivshini nini Krasnenska selishna gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast Ukrayina v selyanskij rodini Gilyariya Semenovicha Cokana ta jogo druzhini Kseniyi Danilivni Buv najstarshim iz vosmi ditej Navchavsya v cisarsko korolivskij zokrema u polskomovnomu zviti direktora zakladu za shkilnij rik 1902 1903 figuruye yak Eliasz Ciokan yakij vidminno zakinchiv IIb klas 1909 roku zakinchiv Akademichnu gimnaziyu u Lvovi a 1913 roku pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu Organizator viddiliv tovaristva Sokil na Zolochivshini Takozh navchavsya u Videnskomu universiteti Uchasnik pershoyi svitovoyi vijni Dobrovolec legionu USS vid serpnya 1914 roku voyuvav na shidnomu fronti uchasnik boyiv u Karpatah Odin z organizatoriv intendantskoyi sluzhbi USS proviantovij starshi na 2 go kurenya zgodom polku Chlen komisiyi USS iz rozrobki gerba majbutnoyi samostijnoyi sobornoyi Ukrayinskoyi derzhavi Nalezhav do Licarstva zaliznoyi ostrogi Uchasnik naradi 11 grudnya 1917 roku starshin frontovih farmacij sho bazuvalisya v Gushtinskomu lisi na Borshivshini de dovodiv sho samovilnij perehid legionu USS na Naddnipryanshinu zavdast bilshe shkodi nizh koristi bo Galichina vtratit zahist vid nebezpeki yaka yij zagrozhuvala 1918 roku u Lvivskomu universiteti zdobuv naukovij stupin doktora prava Spivorganizator ta uchasnik Listopadovogo chinu 1 listopada 1918 roku u Lvovi Buv chlenom UCVK Vilno volodiv nimeckoyu ta ugorskoyu movami perekonav komandiriv nimeckih ta ugorskih vijskovih chastin u misti dotrimuvatisya nejtralitetu Vidznachivsya u boyah u Lvovi zokrema v oboroni budinku Galickogo sejmu nini golovnij korpus Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka za sho 12 listopada 1918 roku Illi Cokanu prisvoyene vijskove zvannya sotnika Vid 5 sichnya j do travnya 1919 roku buv komandantom Zolochivskoyi OVK Vid seredini chervnya 1919 roku ocholyuvav Ternopilskij OVK zajmavsya formuvannyam 18 yu Ternopilskoyi brigadoyu UGA yakoyu komanduvav uprodovzh nastupnih dvoh misyaciv pid chas Chortkivskoyi ofenzivi Sluzhiv starshinoyu v Komandi zapillya a 4 zhovtnya 1919 roku priznachenij nachalnim intendantom UGA Naprikinci 1919 roku perehvoriv na tif Pislya ob yednannya UGA z Chervonoyu armiyeyu u lyutomu 1920 roku u ChUGA Cokan do kvitnya 1920 roku perebuvav u lavah ChUGA Pislya zavershennya vizvolnih zmagan perebuvav na likuvanni v Odesi Tut vikladav fizichnu kulturu v ukrayinskih pochatkovih shkolah do momentu areshtu shvagra Cherez zagrozu peresliduvannya nelegalno viyihav do Vidnya Avstriya Zvidti u 1921 roci perebravsya na Zakarpattya de v Uzhgorodi pracyuvav v Ukrayinskomu banku do 1925 roku vikladav u torgovelnij akademiyi Diyalnij v ukrayinskomu nacionalno kulturnomu zhitti zokrema v tovaristvi Prosvita Vid 25 sichnya 1921 roku sekretar organizacijnoyi komisiyi golovnogo vidilu tovaristva Prosvita sho vela peremovini z uryadom ChSR v spravi likvidaciyi nepisemnosti u Zakarpatskomu krayi U lyutomu 1926 roku cherez donosi chehoslovackij vladi vid provokatoriv zokrema moskvofiliv ta madyaroniv otrimav rishennya vladi ChSR pokinuti krayinu Viyihav do Pragi zvidki cherez Nimechchinu u travni 1926 roku pribuv do USRR Spochatku perebuvav u Harkovi de zajmav posadu komercijnogo direktora yuridichnogo vidavnictva USRR Voseni 1928 roku zgidno z ogoloshenim konkursom Ilka Cokana obrano profesorom torgovo promislovogo prava Odeskogo yuridichnogo institutu de buv dekanom yuridichnogo fakultetu Pislya zakrittya cogo navchalnogo zakladu Cokan ne mav mozhlivosti zalishitisya v Odesi a v Kiyevi vidkrili institut obliku ta rozpodilu de profesor Cokan vikladav ekonomiku zovnishnoyi torgivli Voseni 1931 roku zaareshtovanij spivrobitnikami DPU USRR i za sfabrikovanim zvinuvachennyam u nalezhnosti do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi yaka stavila svoyim zavdannyam povalennya radyanskoyi vladi z postanovoyu Kolegiyi ODPU SRSR vid 7 lyutogo 1932 roku zasudzhenij na 3 roki vipravno trudovih taboriv Zvilnenij vlitku 1934 roku ta oselivsya u Moskvi zmig zminiti prizvishe na Ciokan ta vikladav v instituti radyanskoyi torgivli Zaareshtovanij vdruge 19 serpnya 1937 roku spivrobitnikami NKVS SRSR Za bezpidstavnim zvinuvachennyam u kontrrevolyucijnij fashistskij agitaciyi vidpovidno do postanovi sudovoyi trijki pri UNKVS po Moskovskij oblasti vid 8 zhovtnya 1937 roku buv zasudzhenij do rozstrilu Rozstrilyanij 10 zhovtnya 1937 roku ta pohovanij v urochishi Butovskij poligon sho poblizu selisha Drozhzhine Leninskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Za inshimi danimi u 1930 h rokah zaareshtovanij ta zasudzhenij do trivalogo terminu uv yaznennya v koncentracijnih taborah i zaginuv na zaslanni v Semipalatinsku nini Respublika Kazahstan Vidomo lishe sho cherez shist desyatilit visnovkom prokuraturi Odeskoyi oblasti vid 28 chervnya 1994 roku Illyu Cokana posmertno reabilitovano PraciIllya Cokan ye avtorom broshuri Vid Denikina do bilshovikiv fragment spominiv z Radyanskoyi Ukrayini 1921 rik Viden pidruchnika Nauka o torgovli 1925 rik Uzhgorod publikaciyi Ekonomichno administrativna storona Ukrayinskogo Sichovogo Vijska 1917 rik Lviv statej u zhurnalah Shlyahi chasopisi Svoboda ta bagatoh inshih Drukuvavsya v ukrayinskij periodici pid psevdonimom U drugomu tomi zbirki Ukrayinska Galicka Armiya u 40 richchya yiyi uchasti u Vizvolnih Zmagannyah Materiyali do istoriyi opublikovanij spomin sotnika Illi Cokana UGA mizh Dobrarmiyeyu i Chervonoyu Armiyeyu Fragment spominiv z Radyanskoyi Ukrayini Rodina 23 sichnya 1921 roku v Uzhgorodi Ilko Cokan odruzhivsya z Marinoyu Terpilo kolishnoyu artistkoyu ukrayinskoyi kapeli pid kerivnictvom O Koshicya yaka spivala v novoutvorenomu ukrayinskomu teatri v Uzhgorodi PrimitkiIlko Illarionovich Cokan Volya narodu 2018 1 listopada S 5 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya 2021 Sprawozdanie Dyrekcyi C K Gimnazyum w Zloczowie za rok szkolny 1903 Zloczow Drukarnia Wilhelma Zukerkandla 1903 S 53 pol Zvit direkciyi akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi za shkilnij rik 1908 1909 Lviv 1909 S 65 Ternopilske Oblasne Radio Ukrayinski derzhavniki povernennya Gasaj Yefrem avtor peredachi 21 12 2013 Gasaj 2018 Vid Denikina do bilshovikiv fragment spominiv z Radyanskoyi Ukrayini I Cokan Viden Ukrayinskij prapor 1921 19 s Ukrayinski memuari Dr Ilko Cokan UGA mizh Dobrarmiyeyu i Chervonoyu Armiyeyu Fragment spominiv z Radyanskoyi Ukrayini Ukrayinska Galicka Armiya U 40 richchya yiyi uchasti u vizvolnih zmagannyah v 1918 1920 rr Materiyali istoriyi Dmitro Mikityuk Vinnipeg Kanadijskij Farmer 1960 T 2 S 209 216 1000 prim Novinki Vinchannya Ukrayinskij Vistnik 1921 Ch 35 8 marta S 4 Dzherela ta literaturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 18 a Ternopilska brigada Ukrayinska Galicka Armiya U 40 richchya yiyi uchasti u vizvolnih zmagannyah v 1918 1920 rr Materiyali do istoriyi Dmitro Mikityuk Vinnipeg Kanadijskij Farmer 1958 T 1 S 126 1000 prim Petro Gucal Mikola Lazarovich Cokan Illya Ilarionovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya Do 100 richchya utvorennya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Lviv Ivano Frankivsk Manuskript Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika 2021 T 4 T Ya S 370 371 ISBN ISBN 978 966 2067 72 9 Yefrem Gasaj Ilko Cokan geroj Listopadovogo Zrivu Klekit buzka Buskij istoriko krayeznavchij almanah 2 Lviv Rastr 7 2018 S 255 260 ISBN ISBN 978 617 7726 16 5 Posilannya Vilnij prosvityanskij portal