Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мадяро ни зневажлива назва закарпатської етнокультурної групи як правило духовенства та інтелігенції яка має відверту уг

Мадярони

Мадярони

Мадяро́ни — зневажлива назва закарпатської етнокультурної групи, як правило — духовенства та інтелігенції, яка має відверту угорську орієнтацію, відмовилися від власної мови, культури, релігії, сприяють мадяризації українського населення, соромляться свого народу, приховують своє українське походження. Мадярони вважають українців Закарпаття окремою «русинською» нацією й у 1918-1940-х роках відстоювали ідею приєднання Підкарпатської Русі до Угорщини. Діти мадяронів зазвичай вже вважали себе мадярами, а не українцями. Так, сини мадярона Івана Куртяка були виховані в угорському дусі, належали до мадярської шовіністичної молодіжної організації «Левенте» та вважали себе угорцями.

Історія

Термін «мадярони» та «мадяронство» виник у ХІХ — першій половині ХХ ст. в руському (українському) середовищі, означав національну зраду й використовувався для позначення змадяризованих (русинів) (українців). Прагнучи вислужитися перед угорською владою, мадярони були інструментом мадяризації та пригноблення українського населення Закарпаття. Олександр Духнович писав:

Настала боротьба русинів проти русинів! Змадяризовані русини подібно дияволом пекельним стають проти русинів, їх знищити бажають, тобто: мадяризувати, і стерти в Угорщині руське плем'я…
Йому руське слово бридке; він соромиться руського. Сущий поміж мадярами, він уже мондокає, шукаючи тим схильності у чужих... Так істинно єсть моє слово: русин угорський (мадярон) чим-небудь буде тільки не русином»

Олександр Ільницький, один з ідеологів мадяронства, вважав «угро-русинів» частиною угорського народу. Він писав:

Русинов треба передовсем освободити от всех остатков из чужины занесенных протягом двох десятилет культурных напрямов — тоесть из русина треба переже зробити русина, что бы потом душевно приобразовати его в носителя угорской идеи, что бы научити его кооперовати з мадьярским народом, что бы умив не лишь жити, але если треба — и умерти за тысяилитню святостефанску отчизну.
Карпатска территория не мае нич общого с Украиною; тут все русины жили и живуть, котрых с великороссами и украинцями только славянское происхождение вяже, но которых отделяе от них в темпераменти в религийных и народных обычаях, в традициях, а, особливо, в вопросе спольной судьбы сильна стина, непоколебима стина тысячолетной мадярско-руськой истории.

Основним чинником виникнення мадяронів була мадяризація, яку проводила угорська влада. В Угорському королівстві були створені такі умови життя та психологічний клімат для національних меншин, які змушували останніх, часто наперекір особистим принципам та переконанням, адаптуватися до нових умов життя шляхом відречення від власної національної культури, мови, політичних, релігійних та інших поглядів. В угорському соціумі, якому притаманний високий рівень нетерпимості по відношенню до немадярських національностей, лише відмова від своєї народності, визнання себе мадяром та «патріотична» діяльність, як правило, давали можливість отримати освіту, зберегти чи зайняти високу посаду й просуватися по кар'єрній драбині, або просто мати засоби для існування. Формуванню в українців комплексу меншовартості та переходу до мадяронів сприяла не лише шовіністична політика угорської влади, але й негативні риси менталітету та поведінка самих угорців, які на побутовому рівні у спілкуванні з українцями постійно намагалися показати свою вищість, підкреслити простакуватість, неосвіченість закарпатців, обзивали їх «дикунами-рушняками», «дурними русинами», «смердючими рутенами», «свинями», а то й взагалі не вважали за людей. Зверхнє ставлення мадярів було характерне не лише до українців, але й інших слов'янських народів, а також німців. Відомий закарпатський будитель Олександр Духнович писав:

У них (мадярів) всі народи – бидло, скоти, тільки один мадяр був людиною», «хто не мадяр, той і не людина».

В освіті політика угорської влади була спрямована на культивування у дітей та молоді почуття належності до «мадярської батьківщини і мадярської нації» та відданості Угорській державі. Степан Клочурак у свої споминах про це так писав:

Це було калічення наших дитячих душ і виховання з нас ренегатів-мадяронів.

Іван Франко у статті «І ми в Європі» описує, як шкільний інспектор угорець, запрошений на обід до місцевого священика, обурився тим, що його донька розмовляє українською мовою:

«Я не можу їсти обіду разом з таким мадярським горожанином, котрий не навчив своєї дитини по-мадярськи, котрого дитина гавкає варварським жаргоном!».

Діти ж мадяронів як правило ставали також мадяронами. Так, сини Івана Куртяка навчалися у мадярській гімназії в Комарно (тепер Словаччина), були виховані в угорському дусі й належали до мадярської шовіністичної молодіжної організації «Левенте». Один із священиків у Лаборці, говорив: «Я русин тільки в церкві, а вийшовши із церкви – мадяр». За статистичними даними 1900 року тільки 23 % всіх священиків греко-католиків, які у абсолютній більшості були українцями за національністю, послуговувалось українською мовою.

У часи перших українських визвольних змагань мадярони проводили діяльність проти приєднання Закарпаття до Західноукраїнської Народної Республіки.

Під час Другої світової війни мадярони тісно співпрацювали з угорським урядом, нападали на січовиків, брали участь у катуваннях та розстрілах вояків «Карпатської Січі».

Мадяронами також називають зденаціоналізованих словаків, які виступають за повернення до складу Угорщини принаймні східної частини Словаччини. Місцеві мадярони вважають себе окремим від словаків народом — слов'яками. Ще у ХІХ столітті слов'яцькі активісти працювали над кодифікацією гірських (східно-словацьких діалектів) в окрему літературну мову. Винахідники слов'яцтва зберігали лояльність до Будапешта і не підтримували панслов'янські захоплення інших словацьких діячів.

«Угроруська народна рада»

Докладніше: Угроруська народна рада

9 листопада 1918 року в Ужгороді мадяронами було утворена «Угроруська народна рада» (Рада рутенів Мадярії), на чолі з каноніком Мукачівської греко-католицької єпархії Симеоном Сабовим (1863—1929). Угроруська народна рада прийняла «Меморандум», в якому заявила, що угроруський народ приєднується до своєї батьківщини-Угорщини й виступає за недоторканість її території.

Основною мадяронською партією на Закарпатті був підтримуваний Угорщиною «Автономно-землеробський союз», заснований у 1924 році мадяроном Іваном Куртяком. В народі цю партію звали куртяківською, а її послідовників – куртяківцями. По смерті її засновника 1933 року керівництво партії перебрав редактор партійної газети «Русскій Вѣстникъ» — Андрій Бродій.

До мадяронів належали Олександр Бонкало, Антоній Годинка, Андрій Бродій, Олександр Ільницький, Іван Гарайда, Іван Куртяк, Степан Фенцик та інші.

Див. також

Примітки

  1. Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини. 1867—1877 [ 28 січня 2022 у Wayback Machine.]
  2. Андрій Чуткий. Історія України [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]. Київ: МАУП, 2006. ст. 352. ISBN 966—608–548–8
  3. Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи / Упоряд.: О. Гнатюк, М. Чех. Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства; Центр європейських гуманітарних досліджень. ‒ Том ІІ. ‒ K.: Україна Модерна, ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. ‒ 976 с. ‒ (Україна. Європа: 1921—1939)
  4. Андрій Чуткий.Становище українських земель під владою Чехословаччини
  5. Петро Стерчо. Карпато-Українська держава: до історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919—1939 роках. Другий розділ. Двадцять років у ЧСР. [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] Львів: За вільну Україну, 1994. 288 ст.
  6. Ростислав Майор. Особливості менталітету українців Закарпаття (середина ХІХ — початок ХХ ст.) [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Том 24
  7. Записка Александра Духновича. 1858 // Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. – 1998. – № 21. – С. 369.
  8. Олександр Гаврош. Загадковий Духнович. — Ужгород: Ліра, 2013. — 94 с.: іл.
  9. Лукович А. Председатель Подкапатского Обще-ства наук о целях общества // Народна школа. Рок выд. IV. Ч. 5. Януар 1943. С. 123.
  10. Ильницкий А. Правосудие истории // Миссийный календарь на рок 1940 /сост. А. Ильнницкий. Унгвар, 1939 . С. 40
  11. Вікентій Шандор. Закарпаття. Історично-правовий нарис від ІХ ст. до 1920 / Вікентій Шандор. — Нью-Йорк: Карпатський Союз, 1992. — С. 97
  12. Петро Сміян. Революційний та національно-визвольний рух на Закарпатті кінця ХІХ — початку XX ст. / П. К. Сміян. — Л.: Вид-во Львівського університету, 1968. — С. 67
  13. З угорської Руси // Буковина. — Чернівці. — 1895. — Ч. 2.
  14. Гнатюк Володимир. Угроруська мізерія // Житє і слово. — Львів. — 1897. — Т. 6. Кн. 1. — С. 54.
  15. Лихутин М. Д. Записки о походѣ въ Венгрію въ 1849 году / М. Д. Лихутин. — Москва: Типографія А. И. Мамонтова и К, 1875. — С. 85-86(рос.)
  16. Олександр Гаврош. Загадковий Духнович. [ 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Видавництво «ЛІРА», 2013. 96 ст.
  17. Степан Клочурак. До волі: спомини. — Ужгород: Ліра, 2009. — С. 66
  18. Іван Франко. «І ми в Європі» [ 1 травня 2019 у Wayback Machine.]. Львів, дня 15 іюня 1896.
  19. «Изъ Угорской Руси» // Слово. — Львів. — 1862. — Ч. 3.
  20. Ростислав Майор. Політика мадяризації та її вплив на розвиток українського національного руху в Закарпатті в середині ХІХ — на початку ХХ ст. [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.] Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2013. — Т. 23: На пошану професора С. А. Копилова
  21. Ігор Мельник. Як Закарпаття приєднували до ЗУНР [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] «Збруч»
  22. Сергій Єфремов. Бої 14-15 березня 1939 року на Карпатській Україні [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.]. Ужгород: Ґражда, 2009. — 100 с.
  23. Угорський терор в Карпатській Україні навесні 1939 року [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору»
  24. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  25. Павло Гай-Нижник, Віталій Яремчук. На шляху до Української державності в Закарпатті // Збірник наукових праць НДІ українознавства. Київ, 2008. Т. ХХІІ. С. 300—319.
  26. Іван Ребрик. Ковнер: Пам'ять антиукраїнського терору. IV [ 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] «Закарпаття онлайн»

Джерела

  • Довідник з історії України [ 17 січня 2008 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Madyaro ni znevazhliva nazva zakarpatskoyi etnokulturnoyi grupi yak pravilo duhovenstva ta inteligenciyi yaka maye vidvertu ugorsku oriyentaciyu vidmovilisya vid vlasnoyi movi kulturi religiyi spriyayut madyarizaciyi ukrayinskogo naselennya soromlyatsya svogo narodu prihovuyut svoye ukrayinske pohodzhennya Madyaroni vvazhayut ukrayinciv Zakarpattya okremoyu rusinskoyu naciyeyu j u 1918 1940 h rokah vidstoyuvali ideyu priyednannya Pidkarpatskoyi Rusi do Ugorshini Diti madyaroniv zazvichaj vzhe vvazhali sebe madyarami a ne ukrayincyami Tak sini madyarona Ivana Kurtyaka buli vihovani v ugorskomu dusi nalezhali do madyarskoyi shovinistichnoyi molodizhnoyi organizaciyi Levente ta vvazhali sebe ugorcyami IstoriyaTermin madyaroni ta madyaronstvo vinik u HIH pershij polovini HH st v ruskomu ukrayinskomu seredovishi oznachav nacionalnu zradu j vikoristovuvavsya dlya poznachennya zmadyarizovanih rusiniv ukrayinciv Pragnuchi visluzhitisya pered ugorskoyu vladoyu madyaroni buli instrumentom madyarizaciyi ta prignoblennya ukrayinskogo naselennya Zakarpattya Oleksandr Duhnovich pisav Nastala borotba rusiniv proti rusiniv Zmadyarizovani rusini podibno diyavolom pekelnim stayut proti rusiniv yih znishiti bazhayut tobto madyarizuvati i sterti v Ugorshini ruske plem ya Jomu ruske slovo bridke vin soromitsya ruskogo Sushij pomizh madyarami vin uzhe mondokaye shukayuchi tim shilnosti u chuzhih Tak istinno yest moye slovo rusin ugorskij madyaron chim nebud bude tilki ne rusinom Oleksandr Ilnickij odin z ideologiv madyaronstva vvazhav ugro rusiniv chastinoyu ugorskogo narodu Vin pisav Rusinov treba peredovsem osvoboditi ot vseh ostatkov iz chuzhiny zanesennyh protyagom dvoh desyatilet kulturnyh napryamov toest iz rusina treba perezhe zrobiti rusina chto by potom dushevno priobrazovati ego v nositelya ugorskoj idei chto by nauchiti ego kooperovati z madyarskim narodom chto by umiv ne lish zhiti ale esli treba i umerti za tysyailitnyu svyatostefansku otchiznu Karpatska territoriya ne mae nich obshogo s Ukrainoyu tut vse rusiny zhili i zhivut kotryh s velikorossami i ukraincyami tolko slavyanskoe proishozhdenie vyazhe no kotoryh otdelyae ot nih v temperamenti v religijnyh i narodnyh obychayah v tradiciyah a osoblivo v voprose spolnoj sudby silna stina nepokolebima stina tysyacholetnoj madyarsko ruskoj istorii Osnovnim chinnikom viniknennya madyaroniv bula madyarizaciya yaku provodila ugorska vlada V Ugorskomu korolivstvi buli stvoreni taki umovi zhittya ta psihologichnij klimat dlya nacionalnih menshin yaki zmushuvali ostannih chasto naperekir osobistim principam ta perekonannyam adaptuvatisya do novih umov zhittya shlyahom vidrechennya vid vlasnoyi nacionalnoyi kulturi movi politichnih religijnih ta inshih poglyadiv V ugorskomu sociumi yakomu pritamannij visokij riven neterpimosti po vidnoshennyu do nemadyarskih nacionalnostej lishe vidmova vid svoyeyi narodnosti viznannya sebe madyarom ta patriotichna diyalnist yak pravilo davali mozhlivist otrimati osvitu zberegti chi zajnyati visoku posadu j prosuvatisya po kar yernij drabini abo prosto mati zasobi dlya isnuvannya Formuvannyu v ukrayinciv kompleksu menshovartosti ta perehodu do madyaroniv spriyala ne lishe shovinistichna politika ugorskoyi vladi ale j negativni risi mentalitetu ta povedinka samih ugorciv yaki na pobutovomu rivni u spilkuvanni z ukrayincyami postijno namagalisya pokazati svoyu vishist pidkresliti prostakuvatist neosvichenist zakarpatciv obzivali yih dikunami rushnyakami durnimi rusinami smerdyuchimi rutenami svinyami a to j vzagali ne vvazhali za lyudej Zverhnye stavlennya madyariv bulo harakterne ne lishe do ukrayinciv ale j inshih slov yanskih narodiv a takozh nimciv Vidomij zakarpatskij buditel Oleksandr Duhnovich pisav U nih madyariv vsi narodi bidlo skoti tilki odin madyar buv lyudinoyu hto ne madyar toj i ne lyudina V osviti politika ugorskoyi vladi bula spryamovana na kultivuvannya u ditej ta molodi pochuttya nalezhnosti do madyarskoyi batkivshini i madyarskoyi naciyi ta viddanosti Ugorskij derzhavi Stepan Klochurak u svoyi spominah pro ce tak pisav Ce bulo kalichennya nashih dityachih dush i vihovannya z nas renegativ madyaroniv Ivan Franko u statti I mi v Yevropi opisuye yak shkilnij inspektor ugorec zaproshenij na obid do miscevogo svyashenika oburivsya tim sho jogo donka rozmovlyaye ukrayinskoyu movoyu Ya ne mozhu yisti obidu razom z takim madyarskim gorozhaninom kotrij ne navchiv svoyeyi ditini po madyarski kotrogo ditina gavkaye varvarskim zhargonom Diti zh madyaroniv yak pravilo stavali takozh madyaronami Tak sini Ivana Kurtyaka navchalisya u madyarskij gimnaziyi v Komarno teper Slovachchina buli vihovani v ugorskomu dusi j nalezhali do madyarskoyi shovinistichnoyi molodizhnoyi organizaciyi Levente Odin iz svyashenikiv u Laborci govoriv Ya rusin tilki v cerkvi a vijshovshi iz cerkvi madyar Za statistichnimi danimi 1900 roku tilki 23 vsih svyashenikiv greko katolikiv yaki u absolyutnij bilshosti buli ukrayincyami za nacionalnistyu poslugovuvalos ukrayinskoyu movoyu U chasi pershih ukrayinskih vizvolnih zmagan madyaroni provodili diyalnist proti priyednannya Zakarpattya do Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni madyaroni tisno spivpracyuvali z ugorskim uryadom napadali na sichovikiv brali uchast u katuvannyah ta rozstrilah voyakiv Karpatskoyi Sichi Madyaronami takozh nazivayut zdenacionalizovanih slovakiv yaki vistupayut za povernennya do skladu Ugorshini prinajmni shidnoyi chastini Slovachchini Miscevi madyaroni vvazhayut sebe okremim vid slovakiv narodom slov yakami She u HIH stolitti slov yacki aktivisti pracyuvali nad kodifikaciyeyu girskih shidno slovackih dialektiv v okremu literaturnu movu Vinahidniki slov yactva zberigali loyalnist do Budapeshta i ne pidtrimuvali panslov yanski zahoplennya inshih slovackih diyachiv Ugroruska narodna rada Dokladnishe Ugroruska narodna rada 9 listopada 1918 roku v Uzhgorodi madyaronami bulo utvorena Ugroruska narodna rada Rada ruteniv Madyariyi na choli z kanonikom Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Simeonom Sabovim 1863 1929 Ugroruska narodna rada prijnyala Memorandum v yakomu zayavila sho ugroruskij narod priyednuyetsya do svoyeyi batkivshini Ugorshini j vistupaye za nedotorkanist yiyi teritoriyi Osnovnoyu madyaronskoyu partiyeyu na Zakarpatti buv pidtrimuvanij Ugorshinoyu Avtonomno zemlerobskij soyuz zasnovanij u 1924 roci madyaronom Ivanom Kurtyakom V narodi cyu partiyu zvali kurtyakivskoyu a yiyi poslidovnikiv kurtyakivcyami Po smerti yiyi zasnovnika 1933 roku kerivnictvo partiyi perebrav redaktor partijnoyi gazeti Russkij Vѣstnik Andrij Brodij Do madyaroniv nalezhali Oleksandr Bonkalo Antonij Godinka Andrij Brodij Oleksandr Ilnickij Ivan Garajda Ivan Kurtyak Stepan Fencik ta inshi Div takozhMadyarizaciya Malorosijstvo Pritisyanska avtonomiya Velika UgorshinaPrimitkiMihajlo Dragomanov Avstro ruski spomini 1867 1877 28 sichnya 2022 u Wayback Machine Andrij Chutkij Istoriya Ukrayini 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Kiyiv MAUP 2006 st 352 ISBN 966 608 548 8 Olgerd Ipolit Bochkovskij Vibrani praci ta dokumenti Uporyad O Gnatyuk M Cheh Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Centr doslidzhen istoriyi ta kulturi shidnoyevropejskogo yevrejstva Centr yevropejskih gumanitarnih doslidzhen Tom II K Ukrayina Moderna DUH I LITERA 2018 976 s Ukrayina Yevropa 1921 1939 Andrij Chutkij Stanovishe ukrayinskih zemel pid vladoyu Chehoslovachchini Petro Stercho Karpato Ukrayinska derzhava do istoriyi vizvolnoyi borotbi karpatskih ukrayinciv u 1919 1939 rokah Drugij rozdil Dvadcyat rokiv u ChSR 11 listopada 2017 u Wayback Machine Lviv Za vilnu Ukrayinu 1994 288 st Rostislav Major Osoblivosti mentalitetu ukrayinciv Zakarpattya seredina HIH pochatok HH st 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Istorichni nauki Tom 24 Zapiska Aleksandra Duhnovicha 1858 Naukovij zbirnik Muzeyu ukrayinskoyi kulturi u Svidniku 1998 21 S 369 Oleksandr Gavrosh Zagadkovij Duhnovich Uzhgorod Lira 2013 94 s il ISBN 978 617 596 131 5 Lukovich A Predsedatel Podkapatskogo Obshe stva nauk o celyah obshestva Narodna shkola Rok vyd IV Ch 5 Yanuar 1943 S 123 Ilnickij A Pravosudie istorii Missijnyj kalendar na rok 1940 sost A Ilnnickij Ungvar 1939 S 40 Vikentij Shandor Zakarpattya Istorichno pravovij naris vid IH st do 1920 Vikentij Shandor Nyu Jork Karpatskij Soyuz 1992 S 97 Petro Smiyan Revolyucijnij ta nacionalno vizvolnij ruh na Zakarpatti kincya HIH pochatku XX st P K Smiyan L Vid vo Lvivskogo universitetu 1968 S 67 Z ugorskoyi Rusi Bukovina Chernivci 1895 Ch 2 Gnatyuk Volodimir Ugroruska mizeriya Zhitye i slovo Lviv 1897 T 6 Kn 1 S 54 Lihutin M D Zapiski o pohodѣ v Vengriyu v 1849 godu M D Lihutin Moskva Tipografiya A I Mamontova i K 1875 S 85 86 ros Oleksandr Gavrosh Zagadkovij Duhnovich 28 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Vidavnictvo LIRA 2013 96 st ISBN 6175961315 Stepan Klochurak Do voli spomini Uzhgorod Lira 2009 S 66 Ivan Franko I mi v Yevropi 1 travnya 2019 u Wayback Machine Lviv dnya 15 iyunya 1896 Iz Ugorskoj Rusi Slovo Lviv 1862 Ch 3 Rostislav Major Politika madyarizaciyi ta yiyi vpliv na rozvitok ukrayinskogo nacionalnogo ruhu v Zakarpatti v seredini HIH na pochatku HH st 6 bereznya 2018 u Wayback Machine Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Istorichni nauki Kam yanec Podilskij PP Medobori 2006 2013 T 23 Na poshanu profesora S A Kopilova Igor Melnik Yak Zakarpattya priyednuvali do ZUNR 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Zbruch Sergij Yefremov Boyi 14 15 bereznya 1939 roku na Karpatskij Ukrayini 11 listopada 2017 u Wayback Machine Uzhgorod Grazhda 2009 100 s ISBN 9668924487 Ugorskij teror v Karpatskij Ukrayini navesni 1939 roku 11 listopada 2017 u Wayback Machine Memorialnij muzej totalitarnih rezhimiv Teritoriya Teroru Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2017 Pavlo Gaj Nizhnik Vitalij Yaremchuk Na shlyahu do Ukrayinskoyi derzhavnosti v Zakarpatti Zbirnik naukovih prac NDI ukrayinoznavstva Kiyiv 2008 T HHII S 300 319 Ivan Rebrik Kovner Pam yat antiukrayinskogo teroru IV 25 veresnya 2017 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn DzherelaDovidnik z istoriyi Ukrayini 17 sichnya 2008 u Wayback Machine PosilannyaMadyaroni 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 887 1000 ekz https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 26 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 22 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 http likbez org ua Likbez Istorichnij front 13 travnya 2017 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018

Дата публікації:
Топ