Петро Кіндратович Сміян (нар. 13 січня 1918, м. Борзна на Чернігівщині — пом. 12 травня 2011, Луцьк) — український історик, дослідник історії Закарпаття XX століття, доктор історичних наук, професор.
Петро Сміян | |
---|---|
Ім'я при народженні | Петро Кіндратович Сміян |
Народився | 13 січня 1918 Борзна, |
Помер | 12 травня 2011 (93 роки) Луцьк, Україна |
Громадянство | УРСР→ Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Київський педагогічний інститут ім. О. М. Горького |
Трудова діяльність
Творчий доробокТворчий доробок професора П. К. Сміяна налічує близько 200 наукових, науково-популярних, навчально-методичних та краєзнавчих публікацій, у тому числі 2 одноосібні монографії і 4 брошури. Вступивши до аспірантури, він досліджував проблему партизанського руху у війні 1812 року. Робота була практично завершена, але її примірники загубилися під час евакуації Київського університету у 1941 році. Тому згодом аспірант працював над темою «Україна у Вітчизняній війні 1812 року». У цьому дисертаційному дослідженні він проаналізував плани Наполеона щодо України, ставлення різних груп українського дворянства до воєнної кампанії 1812 року, участь українців-ополченців і козаків в антинаполеонівській боротьбі та ін. Наступна наукова проблема, що привернула увагу історика, це революційний і національно-визвольний рух на Закарпатті у другій половині XIX — на початку ХХ ст. Дослідник чимало часу провів в архівах Москви, Києва, Львова, Берегова і Мукачева. І на основі опрацьованих архівних джерел та опублікованих документів розкрив досліджувану тему в комплексі. Зокрема він охарактеризував особливості економічного розвитку Закарпаття у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії, проаналізував становище трудящого населення краю, торкнувся питання податків та повинностей. На конкретних фактах показав масові прояви політичного, соціального та національного визиску простих закарпатців. Крім того, зробив правильний висновок про те, що еміграція не вирішила проблеми аграрного перенаселення в регіоні. У його публікаціях та докторській дисертації чільне місце відведено різним формам соціального і політичного протесту, що мали місце в краї у досліджуваний період. Матеріали дисертації послужили основою для написання двох монографій:
У коло наукових зацікавлень П. К. Сміяна також входили і питання волинської тематики. Зокрема він був співавтором колективної монографії «Історія Волині з найдавніших часів до наших днів» (Львів, 1988) та низки брошур, статей і повідомлень. У його студіях розкрито актуальні питання перебування Богдана Хмельницького на Волині, історії Ковеля тощо. Зауважимо, що студії дослідника пройшли випробування часом, хоча вони й не позбавлені окремих ідеологічних штампів, характерних для радянської історіографії. Педагогічна діяльність і організація наукиПетро Кіндратович був добрим педагогом і вирізнявся організаторськими здібностями. Він очолював кафедри в Ніжинському, Чернігівському, Ужгородському, Львівському і Луцькому вишах, був деканом історичного факультету Ужгородського університету, заступником декана у Луцькому університеті. ВідзнакиДвічі удостоєний звання «Відмінник народної освіти». Нагороджений медалями «Ветеран праці» і «Захиснику Вітчизни». Обраний академіком Української Академії історичних наук. Посилання
Джерела
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Smiyan Petro Kindratovich Smiyan nar 13 sichnya 1918 m Borzna na Chernigivshini pom 12 travnya 2011 Luck ukrayinskij istorik doslidnik istoriyi Zakarpattya XX stolittya doktor istorichnih nauk profesor Petro SmiyanIm ya pri narodzhenniPetro Kindratovich SmiyanNarodivsya13 sichnya 1918 1918 01 13 Borzna Pomer12 travnya 2011 2011 05 12 93 roki Luck UkrayinaGromadyanstvo URSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnististorikAlma materKiyivskij pedagogichnij institut im O M Gorkogo1934 zakinchiv Artemivskij robitfak 1938 zakinchiv istorichnij fakultet Kiyivskogo pedagogichnogo institutu im O M Gorkogo 1939 stav aspirantom Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka U berezni 1946 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Trudova diyalnist Pislya zakinchennya vishu Petro Kindratovich buv priznachenij asistentom Chernigivskogo pedinstitutu 1941 1943 chlen pidpilnoyi antifashistskoyi grupi sho diyala na Borznyanshini U listopadi 1943 priznachenij zaviduvachem kafedri Nizhinskogo pedinstitutu 1944 starshij vikladach ta zastupnik dekana Kiyivskogo pedinstitutu Paralelno zakinchiv navchannya v aspiranturi 1946 1947 zaviduvach kafedri istoriyi SRSR i pershij dekan istorichnogo fakultetu Uzhgorodskogo derzhavnogo teper nacionalnij universitetu Zgodom ocholyuvav kafedru istoriyi u Lvivskomu pedagogichnomu instituti ta perebuvav na posadi docenta kafedri istoriyi Krasnoyarskogo pedinstitutu Na pochatku 1950 roku za zberigannya u domashnij biblioteci nacionalistichnoyi literaturi buv zaareshtovanij a zgodom zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli i napravlenij v odin iz sibirskih taboriv U chervni 1955 roku povnistyu reabilitovanij z povernennyam usih prav i stazhu roboti U tomu zh roci vlashtuvavsya na robotu u Luckij pedagogichnij institut teper Volinskij nacionalnij universitet im Lesi Ukrayinki de pracyuvav na posadah docenta 1955 1972 zaviduvacha 1972 1975 ta profesora 1975 1984 kafedri istoriyi SRSR ta URSR profesora kafedri istoriyi slov yanskih narodiv 1984 2000 i kafedri istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv 2000 2001 U 1970 roci zahistiv doktorsku disertaciyu U 1973 jomu bulo prisvoyeno vchene zvannya profesora U 1999 roci jogo obrano akademikom section Tvorchij dorobokTvorchij dorobok profesora P K Smiyana nalichuye blizko 200 naukovih naukovo populyarnih navchalno metodichnih ta krayeznavchih publikacij u tomu chisli 2 odnoosibni monografiyi i 4 broshuri Vstupivshi do aspiranturi vin doslidzhuvav problemu partizanskogo ruhu u vijni 1812 roku Robota bula praktichno zavershena ale yiyi primirniki zagubilisya pid chas evakuaciyi Kiyivskogo universitetu u 1941 roci Tomu zgodom aspirant pracyuvav nad temoyu Ukrayina u Vitchiznyanij vijni 1812 roku U comu disertacijnomu doslidzhenni vin proanalizuvav plani Napoleona shodo Ukrayini stavlennya riznih grup ukrayinskogo dvoryanstva do voyennoyi kampaniyi 1812 roku uchast ukrayinciv opolchenciv i kozakiv v antinapoleonivskij borotbi ta in Nastupna naukova problema sho privernula uvagu istorika ce revolyucijnij i nacionalno vizvolnij ruh na Zakarpatti u drugij polovini XIX na pochatku HH st Doslidnik chimalo chasu proviv v arhivah Moskvi Kiyeva Lvova Beregova i Mukacheva I na osnovi opracovanih arhivnih dzherel ta opublikovanih dokumentiv rozkriv doslidzhuvanu temu v kompleksi Zokrema vin oharakterizuvav osoblivosti ekonomichnogo rozvitku Zakarpattya u skladi dualistichnoyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi proanalizuvav stanovishe trudyashogo naselennya krayu torknuvsya pitannya podatkiv ta povinnostej Na konkretnih faktah pokazav masovi proyavi politichnogo socialnogo ta nacionalnogo vizisku prostih zakarpatciv Krim togo zrobiv pravilnij visnovok pro te sho emigraciya ne virishila problemi agrarnogo perenaselennya v regioni U jogo publikaciyah ta doktorskij disertaciyi chilne misce vidvedeno riznim formam socialnogo i politichnogo protestu sho mali misce v krayi u doslidzhuvanij period Materiali disertaciyi posluzhili osnovoyu dlya napisannya dvoh monografij Revolyucijnij ta nacionalno vizvolnij ruh na Zakarpatti kincya XIX pochatku HH st Lviv 1968 Zhovtneva revolyuciya i Zakarpattya 1917 1919 rr Lviv 1972 U kolo naukovih zacikavlen P K Smiyana takozh vhodili i pitannya volinskoyi tematiki Zokrema vin buv spivavtorom kolektivnoyi monografiyi Istoriya Volini z najdavnishih chasiv do nashih dniv Lviv 1988 ta nizki broshur statej i povidomlen U jogo studiyah rozkrito aktualni pitannya perebuvannya Bogdana Hmelnickogo na Volini istoriyi Kovelya tosho Zauvazhimo sho studiyi doslidnika projshli viprobuvannya chasom hocha voni j ne pozbavleni okremih ideologichnih shtampiv harakternih dlya radyanskoyi istoriografiyi Pedagogichna diyalnist i organizaciya naukiPetro Kindratovich buv dobrim pedagogom i viriznyavsya organizatorskimi zdibnostyami Vin ocholyuvav kafedri v Nizhinskomu Chernigivskomu Uzhgorodskomu Lvivskomu i Luckomu vishah buv dekanom istorichnogo fakultetu Uzhgorodskogo universitetu zastupnikom dekana u Luckomu universiteti VidznakiDvichi udostoyenij zvannya Vidminnik narodnoyi osviti Nagorodzhenij medalyami Veteran praci i Zahisniku Vitchizni Obranij akademikom Ukrayinskoyi Akademiyi istorichnih nauk PosilannyaUzhgorodskij nacionalnij universitet nedostupne posilannya z lipnya 2019 Svitlij pam yati profesora P K Smiyana Volinska derzhavna oblasna universalna naukova biblioteka imeni Oleni Pchilki nedostupne posilannya z lipnya 2019 90 rokiv vid dnya narodzhennya P K Smiyana 1918 DzherelaSmiyan Petro Kindratovich Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1972 T 4 S 126