Антоній (Антон, Антал) Годинка (псевдоніми: Сокирницький Сірохман, Сокирницький Сиротюк; 12 січня 1864, Ладомирів, Австро-Угорщина — 15 липня 1946, Будапешт, Угорщина) — історик, філолог, фольклорист, публіцист і педагог мадяронського спрямування. Член-кореспондент (1910), дійсний член (1933) Угорської академії наук.
Антоній Годинка | |
---|---|
Псевдо | Антон Годинка Антал Годинка |
Народився | 12 січня 1864[3] Ладомирова, Свидник, Пряшівський край, Словаччина |
Помер | 15 липня 1946[1][2] (82 роки) Будапешт, Друга Угорська республіка |
Країна | Угорщина |
Діяльність | історик, архівіст |
Alma mater | d (1882) |
Членство | Угорська академія наук |
|
Життєпис
Народився в селі Ладомирів (нині Словаччина) в сім'ї греко-католицького священика. Закінчив школу в селі Сокирниця (нині Хустського району Закарпатської області). Вчився в гімназіях міст Мараморош-Сігет (нині Румунія) й Ужгород, Мукачівській духовній семінарії, від 1882 року — у Центральній теологічній семінарії у Будапешті (Угорщина). Від 1888 року — працівник бібліотеки Угорського національного музею, від 1889 року — стипендіат Австрійського історіографічного інституту у Відні, де став учнем відомого славіста Ватрослава Ягича. 1891 року захистив докторську дисертацію «Джерела сербської історії та її перший період».
У 1892–1906 роках — науковець Імператорської і королівської конфесійної бібліотеки у Відні, де займався дослідженнями з палеографії, історії південних слов'ян (сербів і хорватів), виданням архівних джерел.
1905 року отримав звання приват-доцента філософського факультету Будапештського університету за дослідження «Угорсько-слов'янські контакти до 1526 року». Від 1906 року — професор Академії права та університету в Братиславі (нині столиця Словаччини), від 1923 року — завідувач кафедри загальної історії, декан філософського факультету, від 1932 року — ректор Печського університету (Угорщина). Від 1935 року — на пенсії.
У 1941–1943 роках — перший голова «Подкарпатського общества наук» в Ужгороді. Досліджував питання загальної історії, історії Угорщини, Закарпаття і церкви, угорсько-слов'янських зв'язків.
Помер у Будапешті.
Праці
Серед значної кількості історичних творів (переважно угорською мовою), більшість з яких зберігається у відділі рукописів бібліотеки Угорської академії наук, найважливішими є:
- «Історія Мукачівської греко-католицької єпархії» (Будапешт, 1909)
- «Архіви Мукачівської греко-католицької єпархії, т. 1: 1458–1715» (Ужгород, 1911)
- «Частини руських літописів, пов'язані з угорцями» (Будапешт, 1916)
- «Додатки до історії Ужгородського замку і міста Ужгорода» (Ужгород, 1917)
- «Русинсько-мадярський словарь глаголов» (7500 слів; Ужгород, 1922)
- «Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ» (Ужгород; Оксфорд, обидва 1922; Будапешт, 1923; Париж, 1924)
- «Князь Ференц Ракоці II і найвірніший народ» (Печ, 1937) та ін.
Укладенням і виданням наукової спадщини Годинки займався професор І. Удварі (місто Ніредьгаза, Угорщина).
Сучасні видання
- Пісні наших предків: Сто наших співанок. Будапешт–Ужгород, 1993.
- Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ. Написау еденъ сокырницькый сирохманъ. Ніредьгаза, 2000.
Література
- Степан Віднянський. Антоній Годинка // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
- Загальна бібліографія Подкарпаття. — Ужгород, 1944.
- Мишанич О. Від підкарпатських русинів до закарпатських українців. — Ужгород, 1991.
- Наукові дослідження на честь Антонія Годинки. — Ніредьгаза, 1993.
- Удварі І. Антоній Годинка — дослідник історії русинів. — Ніредьгаза, 1992.
- Удварі І. Традиції О. В. Духновича в діяльності А. Годинки. // В кн.: О. В. Духнович і слов'янський світ. — Ужгород, 1993.
- Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). — Ужгород, 1994.
- Хланта I. Літературне Закарпаття у XX ст.: Біобібліографічний покажчик. — Ужгород, 1995.
- Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.). — Ужгород, 1997.
Посилання
- Годинка Антоній // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.103-104
Примітки
- http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC05727/06371.htm
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- https://scontent-prg1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/419189248_7148479288550368_1954220405714973855_n.jpg?_nc_cat=103&ccb=1-7&_nc_sid=524774&_nc_ohc=Ad4o33H53H0AX8RmqBD&_nc_ht=scontent-prg1-1.xx&cb_e2o_trans=q&oh=00_AfBfznxbcWoOK0LBqnObMyiOcwbNPp0FwVZha5rfEtVu7w&oe=65A83BD6
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Godinka Antonij Anton Antal Godinka psevdonimi Sokirnickij Sirohman Sokirnickij Sirotyuk 12 sichnya 1864 Ladomiriv Avstro Ugorshina 15 lipnya 1946 Budapesht Ugorshina istorik filolog folklorist publicist i pedagog madyaronskogo spryamuvannya Chlen korespondent 1910 dijsnij chlen 1933 Ugorskoyi akademiyi nauk Antonij GodinkaPsevdo Anton Godinka Antal GodinkaNarodivsya 12 sichnya 1864 1864 01 12 3 Ladomirova Svidnik Pryashivskij kraj SlovachchinaPomer 15 lipnya 1946 1946 07 15 1 2 82 roki Budapesht Druga Ugorska respublikaKrayina UgorshinaDiyalnist istorik arhivistAlma mater d 1882 Chlenstvo Ugorska akademiya nauk Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Ladomiriv nini Slovachchina v sim yi greko katolickogo svyashenika Zakinchiv shkolu v seli Sokirnicya nini Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Vchivsya v gimnaziyah mist Maramorosh Siget nini Rumuniya j Uzhgorod Mukachivskij duhovnij seminariyi vid 1882 roku u Centralnij teologichnij seminariyi u Budapeshti Ugorshina Vid 1888 roku pracivnik biblioteki Ugorskogo nacionalnogo muzeyu vid 1889 roku stipendiat Avstrijskogo istoriografichnogo institutu u Vidni de stav uchnem vidomogo slavista Vatroslava Yagicha 1891 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Dzherela serbskoyi istoriyi ta yiyi pershij period U 1892 1906 rokah naukovec Imperatorskoyi i korolivskoyi konfesijnoyi biblioteki u Vidni de zajmavsya doslidzhennyami z paleografiyi istoriyi pivdennih slov yan serbiv i horvativ vidannyam arhivnih dzherel 1905 roku otrimav zvannya privat docenta filosofskogo fakultetu Budapeshtskogo universitetu za doslidzhennya Ugorsko slov yanski kontakti do 1526 roku Vid 1906 roku profesor Akademiyi prava ta universitetu v Bratislavi nini stolicya Slovachchini vid 1923 roku zaviduvach kafedri zagalnoyi istoriyi dekan filosofskogo fakultetu vid 1932 roku rektor Pechskogo universitetu Ugorshina Vid 1935 roku na pensiyi U 1941 1943 rokah pershij golova Podkarpatskogo obshestva nauk v Uzhgorodi Doslidzhuvav pitannya zagalnoyi istoriyi istoriyi Ugorshini Zakarpattya i cerkvi ugorsko slov yanskih zv yazkiv Pomer u Budapeshti PraciSered znachnoyi kilkosti istorichnih tvoriv perevazhno ugorskoyu movoyu bilshist z yakih zberigayetsya u viddili rukopisiv biblioteki Ugorskoyi akademiyi nauk najvazhlivishimi ye Istoriya Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Budapesht 1909 Arhivi Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi t 1 1458 1715 Uzhgorod 1911 Chastini ruskih litopisiv pov yazani z ugorcyami Budapesht 1916 Dodatki do istoriyi Uzhgorodskogo zamku i mista Uzhgoroda Uzhgorod 1917 Rusinsko madyarskij slovar glagolov 7500 sliv Uzhgorod 1922 Utcyuznina gazdustvo i proshlost yuzhnokarpatskyh rusinuv Uzhgorod Oksford obidva 1922 Budapesht 1923 Parizh 1924 Knyaz Ferenc Rakoci II i najvirnishij narod Pech 1937 ta in Ukladennyam i vidannyam naukovoyi spadshini Godinki zajmavsya profesor I Udvari misto Niredgaza Ugorshina Suchasni vidannya Pisni nashih predkiv Sto nashih spivanok Budapesht Uzhgorod 1993 Utcyuznina gazdustvo i proshlost yuzhnokarpatskyh rusinuv Napisau eden sokyrnickyj sirohman Niredgaza 2000 LiteraturaStepan Vidnyanskij Antonij Godinka Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Zagalna bibliografiya Podkarpattya Uzhgorod 1944 Mishanich O Vid pidkarpatskih rusiniv do zakarpatskih ukrayinciv Uzhgorod 1991 Naukovi doslidzhennya na chest Antoniya Godinki Niredgaza 1993 Udvari I Antonij Godinka doslidnik istoriyi rusiniv Niredgaza 1992 Udvari I Tradiciyi O V Duhnovicha v diyalnosti A Godinki V kn O V Duhnovich i slov yanskij svit Uzhgorod 1993 Magochij P R Formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti Pidkarpatska Rus 1848 1948 Uzhgorod 1994 Hlanta I Literaturne Zakarpattya u XX st Biobibliografichnij pokazhchik Uzhgorod 1995 Danilyuk D Istoriya Zakarpattya v biografiyah i portretah z davnih chasiv do pochatku XX st Uzhgorod 1997 PosilannyaGodinka Antonij Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 103 104Primitkihttp mek oszk hu 00300 00355 html ABC05727 06371 htm Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 https scontent prg1 1 xx fbcdn net v t39 30808 6 419189248 7148479288550368 1954220405714973855 n jpg nc cat 103 amp ccb 1 7 amp nc sid 524774 amp nc ohc Ad4o33H53H0AX8RmqBD amp nc ht scontent prg1 1 xx amp cb e2o trans q amp oh 00 AfBfznxbcWoOK0LBqnObMyiOcwbNPp0FwVZha5rfEtVu7w amp oe 65A83BD6