Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шандор Бонкало | |
|---|---|
| угор. Bonkáló Sándor | |
| Народився | 22 січня 1880 Рахів, Комітат Мармарош, Королівство Угорщина, Австро-Угорська імперія |
| Помер | 3 листопада 1959 (79 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка |
| Поховання | Фаркашреті[1] |
| Країна |  Австро-Угорщина →  Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | перекладач, славіст, філолог, літературознавець, викладач університету, літературознавець |
| Alma mater | Будапештський, Лейпцизький та Петербурзький університети |
| Галузь | літературознавство |
| Заклад | Будапештський університет |
| Посада | завідувач кафедри української та російської мов і літератур |
Ша́ндор (Олекса́ндр Олекса́ндрович) Бо́нкало (псевдонім — Рахівський, Bon; 22 січня 1880, с. Рахів, Комітат Мармарош — 3 листопада 1959, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський і український філолог-славіст, літературознавець, перекладач, етнограф та історик Закарпаття, педагог. Дійсний член НТШ у Львові з 1918.
Навчання
Ш.Бонкало народився. в м. Рахів у сім'ї вчителя.
Закінчив Рахівську початкову школу. Потім навчався у гімназії і духовній семінарії — в Ужгороді. Також вивчав слов'янську філологію в Будапештському, Лейпцизькому та Санкт-Петербурзькому університетах у видатних учених О.Аштота, О.Шахматова та Я.Бодуена-де-Куртене.
Нагороди
- Премію Петербузької Академії наук за дослідження російсько-угорськтих зв'язків (1914).
Діяльність
У 1905—1916 роках Ш.Бонкало викладав у мадярських гімназіях міст Сегеда, Дьйондьйоша і Залаегерсега в Угорщині.
З 1917 — професор кафедри російської мови і літератури Будапештського університету. У 1919 році він був призначений професором новоствореної (єдиної в Угорщині) кафедри української та російської мов і літератур того ж університету. В 1924 р. пішов у відставку через закриття кафедри урядом М.Горті. Після відновлення очолював кафедру з 1945 до 1948 рр.
Наукові публікації
Ш.Бонкало підготував діалектну читанку для українських шкіл.
Досліджував діалектологію, етнографію, культурологію Закарпатської України, історію російської, української та закарпатської літератур.
Переклав угорською мовою ряд творів російських письменників, зокрема, «Анну Кареніну» Льва Толстого (1928), твори Федора Достоєвського; окремі вірші О.Духновича та Ю.Боршош-Кум'ятського (1934). Також написав статті про угорський переклад поезій Тараса Шевченка та про ювілей Івана Котляревського (1939).
Писав переважно угорською мовою, а також « язичієм» («Из околицы Вышной Тисы», 1906), українською («Виїмки із угорсько-руського письменства XVII—XVIII вв.», 1919) та німецькою («Die ungarn ndischen Ruthenen», «Beitrage zur ukrainischen Ruthenen», 1921) мовами:
- A kárpátaljai rutén irodalomés muvelodése. Pécs, 1934
- Шевченко в угорській мові. В кн.: Шевченко Т. Г. Повне видання творів, т. 15. Варшава–Львів, 1938 (Передр.: Sevcsenko magyarul. В кн.: Kárpáte Jgaz Szó. Uzshorod, 1998. Marc. 17. 6 old.
Автор праць про українські закарпатські говірки та літературу:
- «Описова фонетика рахівського рубенського діалекту» (1910),
- «Заперечні речення в українській (рутенській) мові в Угорщині» (1913),
- A szlávok. A szláv népek és a szláv kérdés ismertetése. 1915 («Слов'яни», 1915),
- «Виїмки з угорсько-руського письменства» (1919),
- A Rutének (Ruszinok)). («Русини», б. м. і р. вид., угорською мовою),
- «Угорські русини» (1920),
- «Історія українського руху» (1917–1922),
- «Карпатська руська література і культура» (1935, угорською мовою) тощо.
Смерть
Ш.Бонкало помер на 80-му році життя у м. Будапешт (Угорщина).
Література
- Й. О. Дзендзелівський. Бонкало Олександр Олександрович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Недзельский Е. Очерк карпаторусской литературы. Ужгород, 1932
- Словник історичного життя закарпатських українців. «Дукля», 1969, № 2
- Радо Д. Угорсько-українські літературні зв'язки. В кн.: Міцніє братня співдружність. К., 1970
- Иглои Э. Древняя русская литература в Венгрии. В кн.: Взаємовплив слов'янських мов і літератур. К., 1972
- Кобаль Й. Русини Закарпаття очима угорських науковців. «Закарпатська правда», 1991, 11 груд.
- Мишанич О. Карпати нас не розлучать. Ужгород, 1993
- Патиря В. Закарпатці у діаспорі. Ужгород, 1997.
Примітки
- https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/fuggelek.html
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 28 травня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Shandor Bonkalougor Bonkalo SandorNarodivsya22 sichnya 1880 1880 01 22 Rahiv Komitat Marmarosh Korolivstvo Ugorshina Avstro Ugorska imperiyaPomer3 listopada 1959 1959 11 03 79 rokiv Budapesht Ugorska Narodna RespublikaPohovannyaFarkashreti 1 Krayina Avstro Ugorshina UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistperekladach slavist filolog literaturoznavec vikladach universitetu literaturoznavecAlma materBudapeshtskij Lejpcizkij ta Peterburzkij universitetiGaluzliteraturoznavstvoZakladBudapeshtskij universitetPosadazaviduvach kafedri ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov i literaturU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sha ndor Oleksa ndr Oleksa ndrovich Bo nkalo psevdonim Rahivskij Bon 22 sichnya 1880 s Rahiv Komitat Marmarosh 3 listopada 1959 Budapesht Ugorska Narodna Respublika ugorskij i ukrayinskij filolog slavist literaturoznavec perekladach etnograf ta istorik Zakarpattya pedagog Dijsnij chlen NTSh u Lvovi z 1918 NavchannyaSh Bonkalo narodivsya v m Rahiv u sim yi vchitelya Zakinchiv Rahivsku pochatkovu shkolu Potim navchavsya u gimnaziyi i duhovnij seminariyi v Uzhgorodi Takozh vivchav slov yansku filologiyu v Budapeshtskomu Lejpcizkomu ta Sankt Peterburzkomu universitetah u vidatnih uchenih O Ashtota O Shahmatova ta Ya Boduena de Kurtene NagorodiPremiyu Peterbuzkoyi Akademiyi nauk za doslidzhennya rosijsko ugorsktih zv yazkiv 1914 DiyalnistU 1905 1916 rokah Sh Bonkalo vikladav u madyarskih gimnaziyah mist Segeda Djondjosha i Zalaegersega v Ugorshini Z 1917 profesor kafedri rosijskoyi movi i literaturi Budapeshtskogo universitetu U 1919 roci vin buv priznachenij profesorom novostvorenoyi yedinoyi v Ugorshini kafedri ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov i literatur togo zh universitetu V 1924 r pishov u vidstavku cherez zakrittya kafedri uryadom M Gorti Pislya vidnovlennya ocholyuvav kafedru z 1945 do 1948 rr Naukovi publikaciyiSh Bonkalo pidgotuvav dialektnu chitanku dlya ukrayinskih shkil Doslidzhuvav dialektologiyu etnografiyu kulturologiyu Zakarpatskoyi Ukrayini istoriyu rosijskoyi ukrayinskoyi ta zakarpatskoyi literatur Pereklav ugorskoyu movoyu ryad tvoriv rosijskih pismennikiv zokrema Annu Kareninu Lva Tolstogo 1928 tvori Fedora Dostoyevskogo okremi virshi O Duhnovicha ta Yu Borshosh Kum yatskogo 1934 Takozh napisav statti pro ugorskij pereklad poezij Tarasa Shevchenka ta pro yuvilej Ivana Kotlyarevskogo 1939 Pisav perevazhno ugorskoyu movoyu a takozh yazichiyem Iz okolicy Vyshnoj Tisy 1906 ukrayinskoyu Viyimki iz ugorsko ruskogo pismenstva XVII XVIII vv 1919 ta nimeckoyu Die ungarn ndischen Ruthenen Beitrage zur ukrainischen Ruthenen 1921 movami A karpataljai ruten irodalomes muvelodese Pecs 1934 Shevchenko v ugorskij movi V kn Shevchenko T G Povne vidannya tvoriv t 15 Varshava Lviv 1938 Peredr Sevcsenko magyarul V kn Karpate Jgaz Szo Uzshorod 1998 Marc 17 6 old Avtor prac pro ukrayinski zakarpatski govirki ta literaturu Opisova fonetika rahivskogo rubenskogo dialektu 1910 Zaperechni rechennya v ukrayinskij rutenskij movi v Ugorshini 1913 A szlavok A szlav nepek es a szlav kerdes ismertetese 1915 Slov yani 1915 Viyimki z ugorsko ruskogo pismenstva 1919 A Rutenek Ruszinok Rusini b m i r vid ugorskoyu movoyu Ugorski rusini 1920 Istoriya ukrayinskogo ruhu 1917 1922 Karpatska ruska literatura i kultura 1935 ugorskoyu movoyu tosho SmertSh Bonkalo pomer na 80 mu roci zhittya u m Budapesht Ugorshina LiteraturaJ O Dzendzelivskij Bonkalo Oleksandr Oleksandrovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Nedzelskij E Ocherk karpatorusskoj literatury Uzhgorod 1932 Slovnik istorichnogo zhittya zakarpatskih ukrayinciv Duklya 1969 2 Rado D Ugorsko ukrayinski literaturni zv yazki V kn Micniye bratnya spivdruzhnist K 1970 Igloi E Drevnyaya russkaya literatura v Vengrii V kn Vzayemovpliv slov yanskih mov i literatur K 1972 Kobal J Rusini Zakarpattya ochima ugorskih naukovciv Zakarpatska pravda 1991 11 grud Mishanich O Karpati nas ne rozluchat Uzhgorod 1993 Patirya V Zakarpatci u diaspori Uzhgorod 1997 Primitkihttps epa oszk hu 00000 00003 00030 fuggelek html Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2017 Procitovano 28 travnya 2017 Arhiv originalu za 25 serpnya 2020 Procitovano 28 travnya 2017