Гушти н село в Україні у Скала Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області Розташоване на с

Гушти́н — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 центр Гуштинської сільської ради.

село Гуштин
Церква Різдва Пресвятої Богородиці Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Скала-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення	589
Територія	2.283 км²
Густота населення	257.99 осіб/км²
Поштовий індекс	48714
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°53′42″ пн. ш. 26°07′45″ сх. д. / 48.89500° пн. ш. 26.12917° сх. д. / 48.89500; 26.12917Координати: 48°53′42″ пн. ш. 26°07′45″ сх. д. / 48.89500° пн. ш. 26.12917° сх. д. / 48.89500; 26.12917
Середня висота над рівнем моря	273 м
Відстань до районного центру	12 км


Місцева влада
Адреса ради	48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е
Карта
Гуштин
Гуштин
Мапа

Гуштин у Вікісховищі

Символічна могила Борцям за волю України (1994)

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.

Населення — 548 осіб (2003).

Географія

Село розташоване на відстані 360 км від Києва, 82 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Гуштин розташований у («теплому Поділлі») — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Гуштина
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,4	0,2	5,3	13,8	19,7	22,8	24,0	23,4	19,4	13,2	6,0	1,0	12
Середня температура, °C	−4,7	−3,2	1,3	8,5	14,1	17,4	18,8	18,0	14,2	8,6	2,9	−1,9	7
Середній мінімум, °C	−8	−6,6	−2,7	3,3	8,6	12,1	13,6	12,6	9,0	4,0	−0,1	−4,7	3
Норма опадів, мм	33	32	32	53	74	100	100	65	54	35	35	38	651
Джерело: climate-data.org

Історія

Село було засноване на землях села Бурдяківці на самому початку XVII ст. Місцевість, де виникло село називалося Калинє, або Кустиня. Вперше село згадується в грамоті короля Сигізмунда ІІІ 15 вересня 1604 р., якою дозволяв скальському старості Янові Гербурту передати згадане село скальському підстарості Мельхіору Ґроту.

В 1629 р. в селі було 38 будинків ("димів").

Під час повстання Хмельницького 1648 р. село було повністю знищене, що зафіксовано в люстрації 1665 р.:

Власником того села є його милість пан Геронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, староста скальський. В тому селі немає жодного підданого вже кільканадцять років через неприятелів Корони - опришків та левентів.

Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», «Сокіл».

Похмурого вечора 5 грудня 1917 року в лісі поблизу села відбулась таємна нарада Українських Січових Стрільців, на якій головував її організатор — сотник Дмитро Вітовський. У ній брали участь 12—15 старшин, які обговорювали два проекти майбутніх дій: Дмитра Паліїва (вважав, що УСС не повинні залишатися на стороні Австрії) і поручника Ілька Цьокана.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району.

Релігія

церква Різдва Пресвятої Богородиці (1934, дерев'яна; 2014, мурована; УГКЦ).

Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 599 осіб, з яких 269 чоловіків та 330 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 585 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,15 %
російська	0,85 %

Пам'ятки

У 1993 встановлені хрести на честь скасування панщини та на честь проголошення незалежності України.

Насипано курган слави.

Соціальна сфера

Діють ЗОШ 1-2 ступенів, Будинок культури, бібліотека.

Постаті

Боднар Руслан Ярославович (1982—2024) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

Крикун, Микола (2011). Кількість і структура поселень Подільського воєводства в 1 пол. XVII ст. // Подільське воєводство у XV-XVIII століттях. Львів. с. 201.
AGAD. - MK. - Sygn.148. - f.341v
Крикун, Микола (2015). Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. Львів: Видавництво Українського католицького університету. с. 136.
AGAD. – MK. – Dz. XVIII. – Sygn. 74. – k.363v
. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

М. Котик, В. Лашта. Гуштин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 444. — .
Gusztyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 915. (пол.) — S. 915. (пол.)

Посилання

У Вікісловнику є сторінка Гуштин.

Замки і Храми України [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]

[1] Крикун, Микола (2011). Кількість і структура поселень Подільського воєводства в 1 пол. XVII ст. // Подільське воєводство у XV-XVIII століттях. Львів. с. 201.

[2] AGAD. - MK. - Sygn.148. - f.341v

[3] Крикун, Микола (2015). Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. Львів: Видавництво Українського католицького університету. с. 136.

[4] AGAD. – MK. – Dz. XVIII. – Sygn. 74. – k.363v

[5] . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.

[6] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»

[7] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.

[8] Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»

[населення_1989-9] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-10] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-11] Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.