Пала́ц Любоми́рських (пол. Pałac Lubomirskich we Lwowie) — пам'ятка архітектури, що знаходиться у Львові на площі Ринок, 10.
Палац Любомирських | ||
---|---|---|
м. Львів, Площа Ринок, 10 | ||
Палац Любомирських | ||
Архітектор | Бернард Меретин, Ян де Вітте | |
Замовник | Станіслав Любомирський | |
Нинішній власник | Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України | |
| ||
Збудовано | XVII ст. | |
Реконструйовано | 1744, 1760 | |
| ||
Тип споруди | житловий | |
Архітектурні стилі | бароко | |
Історія
Перебудови
Класичний взірець бароко. Будівля займає наріжну ділянку на східній стороні пл. Ринок. Бічним фасадом виходить на вул. Руську, тильним — на вул. Федорова. Видовжена в плані з заходу на схід.
У XVII столітті споруджувалася на місці семи давніх кам'яниць (кам'яниць Шимоновичівської та Торосевичівської від плоші Ринок, трьох будинків з боку вулиці Руської, двох — вулиці Івана Федорова), над фундаментами і пивницями з періоду готики, що належали князю Сапізі.
У 1744 році їх поєднали за проєктом архітектора Бернарда Меретина, який будував, зокрема, у Бучачі і Городенці, був автором проєкту собору Св. Юра у Львові. У 1760 р. володарем став Станіслав Любомирський, що залучив до перебудов другого відомого архітектора — Яна де Вітта, що добудовував костел Домініканського монастиря. Над добудовами та оздобленням працювали Мартин Урбанік та скульптор Себастьян Фесінґер. Назву кам'яниця отримала завдяки князеві С. Любомирському, котрий сприяв її перебудові для власного житла 1760 року.
Палац після перебудов
Будинок мурований з цегли, тинькований, 3-поверховий, завершений аттиком. Чоловий фасад членований пілястрами, перший поверх і аттик відділені широкими карнизами. Портали головного та тильного (1695 p.) фасадів мають півкругле завершення. Вікна — в рельєфних обрамленнях. Аттик та наріжник (опора будинку; оформлення за проєктом С.Фесінґера виконав скультор С.Костецький), будівлі оформлені декоративною скульптурою, в якій фігурують мотиви військового обладунку. Капітелі пілястр прикрашені ліпними гірляндами. В інтер'єрі встановлено стукові каміни (скульптор Я. Оброцький).
Використання
У 1772—1821 рр. тут мешкала адміністрація австрійських губернаторів Галичини (зокрема, граф Перґен).
Наприкінці XIX століття (від 1895 р.) палац придбало товариство «Просвіта», в ньому містилися осередки різноманітних українських товариств і організацій (редакція газети «Діло», книгарня Наукового товариства імені Тараса Шевченка (продавали видання НТШ, твори класиків української, переклади українською творів зарубіжної літератури), редакція журналу «Громадський Голос»).
Саме з балкона цього будинку 1941 року Ярослав Стецько проголосив Акт відновлення Української держави.
Від 1975 р. в будинку містяться відкриті фонди Музею етнографії та художнього промислу НАН України (меблі, вироби з порцеляни, срібла тощо).
2011 року розпочато реставрацію головного фасаду і даху. Для цього з міського бюджету виділено 760 тис. гривень. Виконавець робіт фірма «Ренесанс». На головному фасаді під шаром тиньку відкрито давній напис «Будинок Просвіти», а також фрагменти давніх рекламних оголошень з боку вулиці Руської.
Галерея
Див. також
Примітки
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… — С. 127.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… — С. 71.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові, 1991.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК2
не вказано текст - Віднайдена реклама // Львівська пошта. — 4 жовтня 2011. — № 112 (1144). — С. 4.
Джерела
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові / авт. передм. Я. Д. Ісаєвич; упоряд., текстолог. опрац. і примітки Б. З. Якимовича; Упоряд. іл. матеріалу Р. І. Крип'якевича; Худож. В. М. Павлик. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 41—43. — ISBN 5-7745-0316-Х.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів: Світ, 2001. — 272 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palac Lyubomirskih Pala c Lyubomi rskih pol Palac Lubomirskich we Lwowie pam yatka arhitekturi sho znahoditsya u Lvovi na ploshi Rinok 10 Palac Lyubomirskih m Lviv Plosha Rinok 10 Palac Lyubomirskih Arhitektor Bernard Meretin Yan de Vitte Zamovnik Stanislav Lyubomirskij Ninishnij vlasnik Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini Zbudovano XVII st Rekonstrujovano 1744 1760 Tip sporudi zhitlovij Arhitekturni stili baroko Memorialna tablicya na chest Aktu vidnovlennya Ukrayinskoyi DerzhaviIstoriyaPerebudovi Klasichnij vzirec baroko Budivlya zajmaye narizhnu dilyanku na shidnij storoni pl Rinok Bichnim fasadom vihodit na vul Rusku tilnim na vul Fedorova Vidovzhena v plani z zahodu na shid U XVII stolitti sporudzhuvalasya na misci semi davnih kam yanic kam yanic Shimonovichivskoyi ta Torosevichivskoyi vid ploshi Rinok troh budinkiv z boku vulici Ruskoyi dvoh vulici Ivana Fedorova nad fundamentami i pivnicyami z periodu gotiki sho nalezhali knyazyu Sapizi U 1744 roci yih poyednali za proyektom arhitektora Bernarda Meretina yakij buduvav zokrema u Buchachi i Gorodenci buv avtorom proyektu soboru Sv Yura u Lvovi U 1760 r volodarem stav Stanislav Lyubomirskij sho zaluchiv do perebudov drugogo vidomogo arhitektora Yana de Vitta sho dobudovuvav kostel Dominikanskogo monastirya Nad dobudovami ta ozdoblennyam pracyuvali Martin Urbanik ta skulptor Sebastyan Fesinger Nazvu kam yanicya otrimala zavdyaki knyazevi S Lyubomirskomu kotrij spriyav yiyi perebudovi dlya vlasnogo zhitla 1760 roku Palac pislya perebudov Budinok murovanij z cegli tinkovanij 3 poverhovij zavershenij attikom Cholovij fasad chlenovanij pilyastrami pershij poverh i attik viddileni shirokimi karnizami Portali golovnogo ta tilnogo 1695 p fasadiv mayut pivkrugle zavershennya Vikna v relyefnih obramlennyah Attik ta narizhnik opora budinku oformlennya za proyektom S Fesingera vikonav skultor S Kosteckij budivli oformleni dekorativnoyu skulpturoyu v yakij figuruyut motivi vijskovogo obladunku Kapiteli pilyastr prikrasheni lipnimi girlyandami V inter yeri vstanovleno stukovi kamini skulptor Ya Obrockij Vikoristannya U 1772 1821 rr tut meshkala administraciya avstrijskih gubernatoriv Galichini zokrema graf Pergen Naprikinci XIX stolittya vid 1895 r palac pridbalo tovaristvo Prosvita v nomu mistilisya oseredki riznomanitnih ukrayinskih tovaristv i organizacij redakciya gazeti Dilo knigarnya Naukovogo tovaristva imeni Tarasa Shevchenka prodavali vidannya NTSh tvori klasikiv ukrayinskoyi perekladi ukrayinskoyu tvoriv zarubizhnoyi literaturi redakciya zhurnalu Gromadskij Golos Same z balkona cogo budinku 1941 roku Yaroslav Stecko progolosiv Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi Vid 1975 r v budinku mistyatsya vidkriti fondi Muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu NAN Ukrayini mebli virobi z porcelyani sribla tosho 2011 roku rozpochato restavraciyu golovnogo fasadu i dahu Dlya cogo z miskogo byudzhetu vidileno 760 tis griven Vikonavec robit firma Renesans Na golovnomu fasadi pid sharom tinku vidkrito davnij napis Budinok Prosviti a takozh fragmenti davnih reklamnih ogoloshen z boku vulici Ruskoyi GalereyaDiv takozhMuzej mebliv ta porcelyaniPrimitkiMelnik B Vulicyami starovinnogo Lvova S 127 Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova S 71 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi 1991 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K2 ne vkazano tekst Vidnajdena reklama Lvivska poshta 4 zhovtnya 2011 112 1144 S 4 DzherelaPalac Lyubomirskih u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Palac Lyubomirskih u Vikishovishi Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi avt peredm Ya D Isayevich uporyad tekstolog oprac i primitki B Z Yakimovicha Uporyad il materialu R I Krip yakevicha Hudozh V M Pavlik Lviv Kamenyar 1991 S 41 43 ISBN 5 7745 0316 H Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova Lviv Svit 2001 272 s ISBN 966 603 048 9