Петро Іванович Дзиндра нар 28 березня 1944 Ярослав нині Польща український скульптор Дзиндра Петро ІвановичНародження28

Петро Іванович Дзиндра (нар. 28 березня 1944, Ярослав, нині — Польща) — український скульптор.

Дзиндра Петро Іванович

Народження	28 березня 1944(1944-03-28) (80 років) Ярослав, Польща
Жанр	монументально-меморіальна скульптура
Навчання	Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва
Діяльність	скульптор
Вчитель	Максисько Теофіл Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзиндра.

Родина

Народився 28 березня 1944 року у м. Ярославі (нині територія Польщі) в українській родині. Батько помер незадовго до народження, мати — через вісім місяців після народження. Виховувався тіткою (сестрою матері). У 1945 році родину було насильницьки виселено на Західну Україну — до м. Заболотів на (Івано-Франківщині).

Ще у шкільні роки в Петра Дзиндри виявляється талант до малювання. У 60-х роках він служив в рядянській армії. Після служби переїхав до Львова.

У Львові познайомився зі своєю майбутньою дружиною Уляною та її батьком — відомим українським скульптором Євгеном Дзиндрою, який за словами Петра Дзиндри:

став моїм батьком і першим вчителем в скульптурі і в мистецтві в цілому. Ця дивовижна людина залишила мені в спадок мудрі поради школи творчого життя, навчила розуміти і відчувати пластику каменю, його таємниці, бачити й передбачати в ньому витвір мистецтва, сприймати його музику

Творчість

Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років вперше познайомився з витворами народних майстрів Гуцульщини на недільних ярмарках в Заболотові.

У 1970—1976 роках навчався у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва, на факультеті художньої кераміки. Його викладачами були: Дмитро Крвавич, Теофіл Максисько, Мирослав Падовський (нині покійні), Ярослав Шеремета, Іван Самотос та інші.

Дипломною роботою стала садово-паркова скульптура «Спорт», що встановлена біля стадіону у львівському центральному парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького.

Працює в галузі монументально-меморіальної скульптури.

Основні твори

Меморіальна таблиця на відновленому меморіальному комплексі січовим стрільцям в селі Пикуличі біля Перемишля (бронза).
Бронзова меморіальна таблиця видатному українському композиторові Станіславу Людкевичу в місті Ярославі (Польща), де він народився.
Надгробний пам'ятник на могилі відомого українського поета — сучасника Івана Франка Олександра Козловського в селі Гребінне Замосьцького повіту (Польща) (мармурова крихта).
Монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку в селі Демня на Львівщині у співавторстві із скульпторами Степаном Дзиндрою та Ярославом Троцьком і архітектором Олександром Яремою (камінь, 1990).
Пам'ятник видатному українському письменнику Андрію Чайковському перед музеєм «Бойківщина» на площі А. Чайковського у Самборі на Львівщині (1994, камінь; співавтор — архітектор Олександр Ярема).
Меморіальна таблиця Олегу Ольжичу (Кандибі) на вул. Личаківській, 32 у Львові (бронза; співавтор — архітектор Олександр Ярема).
Надгробний пам'ятник відомому скульптору Євгену Дзиндрі (камінь; співавтор — скульптор Ярослав Троцько) на Личаківському цвинтарі у Львові (поле №; 22).
Меморіальна таблиця Володимиру Щигельському — «Бурлаці» — командиру сотні «Ударники — 4» Перемиського куреня УПА на вул. Пекарській, 19 у Львові (граніт, бронза; співавтор — архітектор Олександр Ярема).
Надгробний пам'ятник видатному українському меценатові Володимиру Кашицькому на Личаківському цвинтарі (граніт, камінь; співавтор — архітектор Олександр Ярема).
Надгробний пам'ятник на похованні старшої дочки Петра Франка — Віри-Марії Франко (1923—1996) на Личаківському цвинтарі у Львові (поле № 4).
Дві стели з барельєфами на спільному похованні вчительок з Ярославщини Олени Вергун та Олени Мелех на Личаківському цвинтарі у Львові (поле №; 22).
Горельєфний портрет Народного артиста України, актора Львівського Академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької Олександра Гринька (камінь).
«Сучасник І. Франка композитор С. Людкевич», плакета (1983, гальванопластика, 17×16).
Пам'ятник «Борцям за волю України» у селі Рудники Миколаївського району Львівської області (співавтор — архітектор Олександр Ярема, 1990, камінь).
Пропам'ятна дошка на могилі жертв масового вбивства в Малковичах біля Перемишля

Примітки

Львівський скульптор Петро Дзиндра – послідовник “батька львівських левів” - ilvivyanyn.com (укр.). 9 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022.
Загайська, 2017.
Пам'ятники Самбора. sambir.in.ua. Княжий Самбір. 10 грудня 2015. оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012.
Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 7.
Ярема Олександр Богданович. lnam.edu.ua. оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
. Народний Оглядач. 15 квітня 2003. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.

Джерела

Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — .
Мельник І. В., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 320. — .

[1] Львівський скульптор Петро Дзиндра – послідовник “батька львівських левів” - ilvivyanyn.com (укр.). 9 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022.

[FOOTNOTEЗагайська2017-2] Загайська, 2017.

[3] Пам'ятники Самбора. sambir.in.ua. Княжий Самбір. 10 грудня 2015. оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 26 березня 2021.

[FOOTNOTEПам'ятники_та_меморіальні_таблиці_міста_Львова2012-4] Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012.

[5] Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 7.

[6] Ярема Олександр Богданович. lnam.edu.ua. оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2021.

[q1-7] . Народний Оглядач. 15 квітня 2003. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.