Львівські батя́ри — львівська субкультура, яка існувала з середини XIX століття до середини XX століття.
Назва «батяр», імовірно, виникла від угорського «betyar», що означає особу, яка має дивні погляди і робить непередбачувані вчинки, авантюриста, гульвісу.
Історія
Львівські батяри виникли на Личакові і Погулянці, у парку «Погулянка». Там були для цього ідеальні передумови: Погулянка була центром львівських розваг. Батяри гуртувалися навколо «садочків» — пабів при місцевих пивоварнях. Спочатку (у першій половині XIX століття) батяри були хуліганами, гульвісами і кишеньковими злодіями.
Згодом вони перестали красти і бешкетувати, натомість всіляко почали висміювати «стару кряку» Австро-Угорську імперію. Відома історія, коли батяр, гуляючи площею Ринок, привселюдно заявив, що «має імператора в одному місці». Його одразу ж арештувала жандармерія. Проте батяри найняли йому адвоката, який зумів звести у суді його вину до вказання невірного місця перебування Франца Йозефа І, за що його засудили на два дні у в'язниці.
Батяри набували кумедних і романтичних рис. Їхнім лозунгом служив заклик: «Любити Львів, любити жінок і любити жартувати». Участь окремих батярів на польському боці в польсько-українській війні спричинила розповсюдження легенди про «геройських батярів і дітей» як головних творців перемоги польських військ. Популярності батяри набули у часи Польської республіки, коли популяризувалася їхня мова — львівська ґвара та батярські пісні. З 1933 до 1939 року до загальнопольського ефіру виходила регулярна популярна батярська передача львівського радіо «На веселій львівській хвилі» (пол. Wesoła lwowska fala), яку вели її автори — польські актори Генрик Фогельфенгер (пол. Henryk Vogelfänger) (Тонцьо) та Казімєж Вайда (пол. Kazimierz Wajda) (Щепцьо).
Батяри залишили у спадок гумористично-ліричні пісеньки, анекдоти, оповідки, які сьогодні називають «батярським фольклором».
Батяр Богдан Рибка так характеризує львівських батярів:
Це були такі дрібні хулігани трохи, знаєте, комусь шибку розбити, десь там на пиві не поділили дівку, набили один одному писки. Але це не доходило до якогось кривавого побоїща. Навпаки батяри, вони воювали зі злодіями, вони їх називали кіндерами і виганяли зі свого району, тлумили і все решта. |
2008 року Львівська міська влада запровадила День львівських батярів, що проходить 1 травня під закликом «Батяри всіх країн, об'єднуйтесь».
У культурі
- Фільм Шляхетні волоцюги (2018)
Див. також
Джерела
- Наталка Космолінська, Юрко Охріменко. Homo leopolensis esse. ji.lviv.ua. Часопис «Ї». оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 6 листопада 2023.
- Олександр Ваврищук, Євген Радіон (1 травня 2009). . 5.ua. Часопис «Ї». Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 6 листопада 2023.
- Георгій Маценко (1 травня 2009). . 5.ua. Укрінформ. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 6 листопада 2023.
- Д. Ярісевич. Батярський фольклор // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 317. — .
- Якубовська Уршуля. Міф львівського батяра: монографія / Уршуля Якубовська; пер. з польської О. М. Цівкач. — Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2017. — 311 с. — .
- Jakubowska U. Mit lwowskiego batiara. — Warszawa: Instytut Badaс Literackich, 1998. — 353 s. (пол.)
Посилання
- . batyar.lviv.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 6 листопада 2023.
- Ключковська Галина. Львівський батяр // Український тиждень. — 23 листопада 2007. — Вип. № 4 (4).
Це незавершена стаття про Львів. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvivski batya ri lvivska subkultura yaka isnuvala z seredini XIX stolittya do seredini XX stolittya Svyatkuvannya Dnya batyaraKarikatura na Tonka i Shepka Nazva batyar imovirno vinikla vid ugorskogo betyar sho oznachaye osobu yaka maye divni poglyadi i robit neperedbachuvani vchinki avantyurista gulvisu IstoriyaLvivski batyari vinikli na Lichakovi i Pogulyanci u parku Pogulyanka Tam buli dlya cogo idealni peredumovi Pogulyanka bula centrom lvivskih rozvag Batyari gurtuvalisya navkolo sadochkiv pabiv pri miscevih pivovarnyah Spochatku u pershij polovini XIX stolittya batyari buli huliganami gulvisami i kishenkovimi zlodiyami Zgodom voni perestali krasti i beshketuvati natomist vsilyako pochali vismiyuvati staru kryaku Avstro Ugorsku imperiyu Vidoma istoriya koli batyar gulyayuchi plosheyu Rinok privselyudno zayaviv sho maye imperatora v odnomu misci Jogo odrazu zh areshtuvala zhandarmeriya Prote batyari najnyali jomu advokata yakij zumiv zvesti u sudi jogo vinu do vkazannya nevirnogo miscya perebuvannya Franca Jozefa I za sho jogo zasudili na dva dni u v yaznici Batyari nabuvali kumednih i romantichnih ris Yihnim lozungom sluzhiv zaklik Lyubiti Lviv lyubiti zhinok i lyubiti zhartuvati Uchast okremih batyariv na polskomu boci v polsko ukrayinskij vijni sprichinila rozpovsyudzhennya legendi pro gerojskih batyariv i ditej yak golovnih tvorciv peremogi polskih vijsk Populyarnosti batyari nabuli u chasi Polskoyi respubliki koli populyarizuvalasya yihnya mova lvivska gvara ta batyarski pisni Z 1933 do 1939 roku do zagalnopolskogo efiru vihodila regulyarna populyarna batyarska peredacha lvivskogo radio Na veselij lvivskij hvili pol Wesola lwowska fala yaku veli yiyi avtori polski aktori Genrik Fogelfenger pol Henryk Vogelfanger Tonco ta Kazimyezh Vajda pol Kazimierz Wajda Shepco Batyari zalishili u spadok gumoristichno lirichni pisenki anekdoti opovidki yaki sogodni nazivayut batyarskim folklorom Batyar Bogdan Ribka tak harakterizuye lvivskih batyariv Ce buli taki dribni huligani trohi znayete komus shibku rozbiti des tam na pivi ne podilili divku nabili odin odnomu piski Ale ce ne dohodilo do yakogos krivavogo poboyisha Navpaki batyari voni voyuvali zi zlodiyami voni yih nazivali kinderami i viganyali zi svogo rajonu tlumili i vse reshta 2008 roku Lvivska miska vlada zaprovadila Den lvivskih batyariv sho prohodit 1 travnya pid zaklikom Batyari vsih krayin ob yednujtes U kulturiFilm Shlyahetni volocyugi 2018 Div takozhPortal Lviv Lvivska gvara Den batyara u Lvovi Viktor Morozov Lesik BandDzherelaNatalka Kosmolinska Yurko Ohrimenko Homo leopolensis esse ji lviv ua Chasopis Yi originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 6 listopada 2023 Oleksandr Vavrishuk Yevgen Radion 1 travnya 2009 5 ua Chasopis Yi Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 6 listopada 2023 Georgij Macenko 1 travnya 2009 5 ua Ukrinform Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 6 listopada 2023 D Yarisevich Batyarskij folklor Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio S 317 ISBN 966 02 2681 0 Yakubovska Urshulya Mif lvivskogo batyara monografiya Urshulya Yakubovska per z polskoyi O M Civkach Ivano Frankivsk Simfoniya forte 2017 311 s ISBN 978 966 286 122 8 Jakubowska U Mit lwowskiego batiara Warszawa Instytut Badas Literackich 1998 353 s pol Posilannya batyar lviv ua Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 6 listopada 2023 Klyuchkovska Galina Lvivskij batyar Ukrayinskij tizhden 23 listopada 2007 Vip 4 4 Ce nezavershena stattya pro Lviv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi