Е́дгар Ко́вач (угор. Kováts Edgar; 27 вересня 1849, Карапчів, нині Вижницький район — 4 липня 1912, Львів) — архітектор, живописець, теоретик мистецтва, ректор Львівської політехніки. За походженням угорець. Автор власної концепції нового галицького стилю в архітектурі та ужитковому мистецтві під назвою «Спосіб закопанський». Основні засади сформулював в однойменному альбомі орнаментальних мотивів, виданому 1899 року. Концепція Ковача викликала значний резонанс у мистецьких колах Галичини.
Едгар Ковач | |
---|---|
угор. Kováts Edgar | |
Народження | 27 вересня 1849 |
Смерть | 4 липня 1912 (62 роки) |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна (підданство) | Австро-Угорщина |
Навчання | Федеральна вища технічна школа Цюриха |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Відень, Закопане, Львів |
Архітектурний стиль | історизм, спосіб закопанський |
Батько | d |
Едгар Ковач у Вікісховищі |
Навчання
Народився 27 вересня у селі Карапчів (нині Вижницький район), в угорській родині. Був наймолодшою дитиною в сім'ї. Мав старшу сестру Альму і брата Наполеона. Походив з угорського шляхетського роду, котрий ще до народження батька осів у Галичині. Батько Антоній Ковач після Листопадового повстання переселився на Буковину. Працював у місцевих органах влади, вів активну політичну діяльність. Про мати відомо лише те, що вона передчасно померла. Її походження та деталей біографії не встановлено.
1859 року Едгара відправили до Чернівців, де він закінчив три класи реальної школи з відзнакою і чотири класи гімназії. На ці роки припадають перші його проби у малярстві. Всупереч волі батька у Чернівцях навчався живопису і рисунку в .
Рішенням батька його відправили на 1867-1868 академічний рік навчатись архітектури до львівської Технічної академії (назва Львівської політехніки до 1877 року). Продовжив навчання у Віденській політехніці, де пройшов курс математики, геометрії, рисунку і конструювання. 1869 року потайки від батька вступив до Віденської академії мистецтв на курс історичного живопису. Розгніваний батько перестав фінансово підтримувати сина. Попри те, що Едгарові щойно вдалось вперше продати два свої живописні твори, він опинився у сильній скруті. В цей час йому допоміг родич (можливо зі сторони матері) художник Станислав Кшиштофович.
Нарешті дійшовши згоди з батьком, вирушив на навчання до Вищої технічної школи Цюриха (1870—1872). Серед викладачів з фаху був зокрема Готфрід Земпер. Поза технічними дисциплінами займався цілим рядом чисто мистецьких. Вивчав рисунок, анатомічний рисунок, пейзажний живопис, орнаментику, а також мистецтво ренесансу та античного періоду, арабське мистецтво і навіть німецьку драму. Під час навчання у Швейцарії потоваришував із Тадеушем Стриєнським.
Віденський період
Закінчивши навчання, після короткого перебування вдома, виїхав до Відня. Тут 15 жовтня 1872 року влаштовується асистентом до архітектурно-проєктного ательє і Готфріда Земпера. Ательє на той час займалось проєктуванням будівель, віденського району Гофбург, котрі виходили до новоствореної кільцевої вулиці Рінгштрассе. Які саме роботи виконував Ковач, нині встановити складно, оскільки переважна більшість проєктів підписана особисто Гасенауером. Ательє виконало проєкти Музею образотворчого мистецтва, Природничого музею, Бурґтеатру, палацу дружини цісаря, відомого як «Гермесвілла» (реалізований у 1881—1888 роках), проєкт пам'ятника Гріллпарцера на Фольксгарден. Одночасно з роботою в ательє, викладав рисунок у місцевій Школі будівельних ремесел.
У жовтні 1888 року звільняється з ательє Гасенауера, але спроба організувати самостійну діяльність була невдалою і Ковач влаштовується в ательє . Ательє реалізує кілька великих проєктів у Хофбургу зі сторони Міхаелерплац, в яких Ковач відіграє роль «правої руки» Кіршнера. Праці велись над поєднанням Рейхсканцелярії із ансамблем будівель школи кінної їзди. Ковач був відповідальним за відновлення фасадів ще двох будівель на Міхаелерплац — костелу св. Михаїла (1893) і палацу Герберштайна (1894, незабаром після цього перебудовано). 1892 року спільно із Гумбертом фон Мольтгаймом та Моріцом Шайдером розробив план регуляції віденської дільниці Штубентор, ймовірно призначений для конкурсу.
В цей період він виконує і свою єдину самостійну роботу у Відні — реставрацію Маріягільфкірхе (1893). Праці стосувались виключно інтер'єру. Відчищено фрески XVIII ст., місцями знято нашарування 1840-х років котрі визнано «малоартистичними». Реалізовано нові розписи у шістьох бічних каплицях за проєктом Ковача. Розписи виконано Фердинандом Хайзерером за участі Йогана Мюллера. Виготовлено вітражі в необароковому стилі. Проведено реставрацію столярних виробів, а також виготовлено куті металеві балюстради перед вівтарями в трансепті. Розписи втрачені під час ремонтних робіт у 1950-1960-х роках. З вітражів збереглись лише деякі в трансепті храму та каплицях.
Виконував проєкти декорування інтер'єрів спільно зі скульптором Адольфом Шилі і живописцем Фердинандом Хайзерером. Розробив архітектурну частину двох мостів у Будапешті (інженерську виконав Освальд Ліш). Проєкт фонтану Енґельбруннен. Розробляв кераміку і тканини, займався живописом. Твори експонувались на виставках віденських мистецьких товариств, репродукувались у журналі «Moderne Kunst». Читав лекції із перспективи і оптики для живописців. Цікавим є той факт, що 1893 року Ковач видав у Відні дві свої поезії німецькою мовою Puszta-Sage und Barrikaden-Episode.
Зала під куполом | Зала під куполом | Зала античного мистецтва | Склепіння сходової клітки Природничого музею |
Закопанський період
Школа дерев'яного промислу в Закопаному
Школа дерев'яного промислу була створена 1876 року в Закопаному ініціативою Товариства Татр (Towarzystwo Tatrzańskie). Метою був розвиток місцевих ремесел. Школа однак, через два роки була націоналізована. На початках навчання проводилось у дусі історичних стилів і народним промислам уваги не приділялось. Під тиском критики, ситуація змінилась і у школі почав впроваджуватись модний на той час «Закопанський стиль», пропагований відомим польським архітектором Станіславом Віткевичем.
3 квітня 1895 викладачем школи призначено Ковача. Одночасно він отримав Золотий хрест з короною за заслуги. Вимушений від'їзд зі столиці викликав у Ковача певне розчарування. Спочатку працював «учителем найвищого IX рангу» викладаючи основи архітектури. Наступного року став новим директором школи. Відразу по призначенню, він почав впроваджувати власну концепцію навчання ужиткового мистецтва. Основною її відмінністю було ґрунтовне вивчення народного мистецтва, що передувало засвоєнню елементів історичних стилів. Це був досить незвичний підхід на тлі всеохопного панування необароко в ужитковому мистецтві та архітектурі Австро-Угорщини тих часів. Ймовірно саме тоді вперше почав втілювати ідеї «Способу закопанського» (пол. Sposób zakopiański) — власної «редакції» орнаментального мистецтва гірських жителів (на відміну від досі практикованого «Стилю закопанського» С. Віткевича). Тим не менше необарокові вироби і далі практикувались у школі, оскільки на той час користувались великим попитом.
Парафіяльний костел
Початок діяльності Ковача в Закопаному збігся з роботами, пов'язаними зі внутрішнім оздобленням місцевого парафіяльного костелу. Громадським обговоренням на той час за основу було взято концепцію Станіслава Віткевича, що базувалась на місцевих народних мотивах. Навесні 1897 року стосунки Віткевича і місцевого священика значно погіршились і він відійшов від справ.
Школа, очолювана Ковачем, стала по суті єдиною мистецькою силою, правильно підготовленою, спроможною фахово втілювати проєкт. Нею було реалізовано вівтарі Серця Ісусового та святого Антонія за проєктами Віткевича та вівтар святого Франциска за проєктом Ковача. Сам Станіслав Віткевич, однак, вкрай критично оцінював подальшу реалізацію своїх ескізів, стверджуючи в листуванні, що їх було «зіпсуто Школою». Паралельно з роботами в закопанському костелі, у колі духовенства виразно означились противники застосування «закопанщини» у храмах. Показовою є стаття ксьондза Брикчинського у часописі «Католицький огляд» (пол. Przegląd Katolicki), де він продемонстрував цілковите несприйняття засад нового стилю Віткевича:
Костел для нього [Віткевича] не є святинею Господньою […] для нього це звичайний будинок, котрий до найменших дрібничок нагадує вірянам їхні власні житла, хліви, знаряддя праці — словом усе, що земне, буденне і марне. |
За контекстом ці слова стосувались також і Ковача з його «просто жахливими» новими вівтарями. Подібні ворожі відгуки скоріш за все призвели до того, що розроблена вже особисто Ковачем поліхромія костелу, хоч і була вкрай поміркованою з погляду застосування народних елементів, усе ж не була реалізована.
«Спосіб закопанський»
1899 року вийшов друком одночасно у Відні та Львові альбом орнаментальних мотивів Ковача під назвою «Спосіб закопанський» (пол. Sposób Zakopiański). Туди ввійшли зокрема і нереалізовані проєкти, як то розписи для парафіяльного костелу в Закопаному. Цікавим є трактування концепції саме як «способу» на противагу широковживаному окресленню як «Стиль закопанський», яке на той час вже міцно увійшло в обіг в мистецьких колах. Розуміння «Способу» він розтлумачує у доповідях, виголошених надалі. На відміну від такого широко вживаного в ті роки окреслення як , Ковач висуває ідею підходу саме до трактування і переосмислення орнаментики. Він не приймав поширеного в той час «цитування» народного мистецтва, а пропонував використати самі принципи народної стилізації природних мотивів. При цьому черпати орнаментальні сюжети він пропонував безпосередньо з природи карпатського краю, із подальшою їх геометризацією. Іншими словами, у народного мистецтва слід перейняти не орнаментику, а сам підхід до стилізації форм природи у поєднанні із методами модерну, долучаючи тим самим нові сюжети. На думку Ковача народне мистецтво «в чистому вигляді» не могло задовольнити сучасних мистецьких запитів.
Спосіб закопанський викликав жваву дискусію в мистецьких колах Галичини. Йому закидували штучність та нібито приналежність до «чужинських» мотивів — тирольських та швейцарських. На практиці однак «спосіб» здобув підтримку у ремісників. Прихильники нового підходу з'явились і в архітектурі. Владислав Екельський застосував мотиви Ковача у перебудові власного будинку у Кракові на вулиці Шпитальній, 4. Євген Весоловський спорудив дерев'яний літній театр в Окосімі а також ряд житлових будинків, котрі разом практично утворюють цілий «закопанський» ансамбль. Юзеф Мікульський звернувся до цієї стилістики у будинку «Сокола» у Вадовицях, Ян Перось — у декорації зали для прийомів Ощадної каси в Ряшеві. Сам Ковач у контексті «способу» розробив амвон парафіяльного костелу в Окулицях, меблі і вівтар для каплиці у Вітковицях, «Галицький інтер'єр» на всесвітній виставці у Парижі 1900 року.
Павільйон Галичини на Всесвітній виставці 1900
Наприкінці 1890-х років розпочато підготовку до участі Австро-Угорщини у Всесвітній виставці 1900 року в Парижі. Галичину планувалось представити окремим досить невеликим павільйоном, що мав займати 40 м². У Львові 1898 року створено комітет з підготовки павільйону, на чолі з Леоном Пінінським. Мистецьке облаштування доручено Юліану Захаревичу, котрий звернувся до Станіслава Віткевича із пропозицією виготовити детальний проєкт. Раптова смерть Захаревича призвела до того, що на його місце запрошено Едгара Ковача, котрий розробив новий проєкт, а 1899 року — інший, остаточний. На з'їзді польських техніків у Кракові 8—10 вересня 1899 року експонувались 11 фотографій з роботами Ковача і зокрема фотографії готового павільйону. Сам же павільйон на кільканадцять днів попередньо виставлено у палаці Потоцьких у Львові від 29 січня того ж року. В пресі з'явилось багато схвальних відгуків. На виставці у Парижі павільйон користувався значним успіхом і здобув ряд нагород: золота медаль у номінації «меблі», срібні медалі у номінаціях «декорування інтер'єрів громадських і житлових споруд» і «свічники». Срібною медаллю відзначено також особисто Ковача. По завершенню виставки планувалось розмістити павільйон у Львівському промисловому музеї, що ймовірно було зроблено. Однак нині доля павільйону не відома.
Сьогодні складно скласти остаточне уявлення про вигляд павільйону. Збереглись фотографії, котрі однак є чорно-білими. У Національному музеї в Перемишлі знаходяться два ескізи виготовлені олійними фарбами 1898 року, котрі за укладом значно різняться від фотографій павільйону і ймовірно належать до першої більш ранньої серії. Вони демонструють важливу, якщо не ключову роль кольору в павільйоні. На скільки цей колористичний підхід вдалось реалізувати на практиці — невідомо.
Львівський період
Дискусія щодо «Способу закопанського»
Попри загальне визнання «Галицького інтер'єру» у Парижі, на батьківщині павільйон отримав суперечливі відгуки. Рецензія критика павільйону Антонієм Потоцьким була надзвичайно різкою і навіть образливою. Виклади і критичні публікації щодо нового стилю носили войовничий характер. До дискусії залучилась значна кількість польських архітекторів. При цьому не раз піднімалось питання про нібито неприязні стосунки між Ковачем і Віткевичем — головними ідеологами протидіючих таборів, що явно виходило за рамки чисто професійної дискусії.
Викладацька діяльність, реставрація, живопис
Від 1900 року — професор Львівської політехніки. Зайняв колишню посаду Юліана Захаревича. У 1906—1907 роках — ректор.
Умовна поразка в публічній дискусії значно звузила можливості Ковача до реалізації своїх задумів. Тим не менше він, а також кілька прихильників «Способу» не припинили його застосування у своїх проєктах. Зокрема Ковач виконав вівтар каплиці Розіп'ятого Христа у домініканському костелі Жовкви, застосувавши давні напрацювання. Нині не збережений, значною мірою подібний на вівтар святого Антонія у парафіяльному костелі Закопаного. Кахлеві печі та ймовірно декорації «Польського дому» в Чернівцях. Незвично барвиста поліхромія залів польського гімнастичного товариства «Сокіл» у Вадовицях. Зберігся недатований проєкт дерев'яної вілли, розроблений імовірно у Львові.
1901 року відбулась персональна виставка Ковача у Львові. Ювілейна виставка з нагоди річниці Політехнічного товариства у Львові пройшла наступного 1902 року. Малював олійні та акварельні пейзажі, побутові та релігійні картини, натюрморти. Розробляв орнаменти, проєктував меблі, кераміку та інші ужиткові речі. Був членом журі конкурсів на проєкт перебудови садиби Скібневських у селі Голозубинці (1904), церкви в Соколівці Буського району (1904), каплиці в Хоминцях (1905). 1910 року експонував архітектурні та оздоблювальні проєкти на виставці польських архітекторів у Львові.
Помер 4 липня 1912 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 19). Надмогильну плиту через початок Першої світової так і не встановлено, могилу віднайшли працівники музею «Личаківський цвинтар» вже у 2000-роках. Творчості Едгара Ковача присвячена дисертація А. Глюзінської 2003 року.
Нещодавно дирекцією ЛКП Музей «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на місці поховання Едгара Ковача.
Список робіт
Реставрація та проєктування споруд
- План регуляції віденської дільниці Штубентор (1892).
- Вівтарі парафіяльного костелу в Закопаному. Нереалізований проєкт поліхромії там же.
- Амвон парафіяльного костелу в Окуліцах.
- Кахлеві печі і ймовірно ще якісь роботи у «Польському домі» в Чернівцях (1905).
- Північна нава монастирської церкви св. Онуфрія у Львові. Проєкт Ковача від 1902 року базувався на формах колишньої каплиці, що примикає до храму з півдня. Було заплановано також розширення гранчастої абсиди головної нави і добудову двох захристій. Усе реалізовано фірмою Івана Левинського. За проєктом Ковача в головній наві встановлено престіл із балдахіном.
- Поліхромія стель будинку «Сокола» у Вадовицях (1903).
- Недатований проєкт дерев'яної вілли (зберігається у Львові).
- Реставрація церкви василіянського монастиря в Жовкві.
- Вівтар у каплиці Розп'ятого Христа домініканського костелу в Жовкві (1901—1906, не збережений).
- Будинок у стилі необароко на площі Соборній, 1 у Львові.
- Проєкт розписів церкви Пресвятої Трійці у Дрогобичі (1905).
- Каплиця єзуїтського конвікту в Хирові.
- Конкурсний проєкт будівлі галицького сейму у Львові (1877).
- Проєкт Шльонського музею у Вроцлаві.
- Проєкт перебудови костелу в Кальварії Зебжидовській (до 1910, співавтор Зигмунт Гендель).
Живопис
- Період навчання
- Циганський табір
- Образ Христа
- Річард III, якому сниться битва
- Львівський період
- Краєвиди Татр
- Краєвиди з Кастелівки у Львові
Друковані праці
- Sposób zakopanski. Львів 1899. Альбом орнаментальних мотивів.
- O zasadach architektury nowoczesnej. Львів 1901.
- Будинок на пл. Соборній у Львові
- Екстер'єр церкви василіянського монастиря у Жовкві
- Бічний вівтар василіянського монастиря у Жовкві
- Поздовжній переріз монастиря у Жовкві
- Проєкт розписів стелі монастиря у Жовкві
- Павільйон Галичини на виставці у Парижі
- Павільйон Галичини на виставці у Парижі
- Проєкт меблів
Примітки
- Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 189. — .
- Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
- Загайська Р. Вітер в долонях: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів: АПРІОРІ, 2017. — С. 150—152.
- Вуйцик В. С. Монастир святого Онуфрія у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 57—58.
- Posiedzenie Grona konserwatorów // Nowa Reforma. — 13 kwietnia 1910. — № 165. — S. 2.
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Ковач Едґар // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 306—307. — .
- Borowik A., Dzieje, architektura oraz twórcy Zakładu OO. Jezuitów w Chyrowie: twórczość Antoniego Łuszczkiewicza oraz Edgara Kovátsa na tle epoki, Katowice 2012 [link: https://sbc.org.pl/dlibra/publication/389737]
- Łoza S. Kovats Edgar // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 171.
- Szybisty T. Sposób zakopiański i jego twórca Edgar Kováts (1849−1912) // Rocznik Podhalański. — Zakopane, 2007. — T. 10 (2003—2006). — S. 55—104. — ISSN 0208-4155.
- http://www.biographien.ac.at/oebl_4/169.pdf [ 5 березня 2020 у Wayback Machine.]
- http://www.franko.lviv.ua/faculty/web_kultura/Visnyk_Cult-Arts/2008_08/Sadova.pdf[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovach E dgar Ko vach ugor Kovats Edgar 27 veresnya 1849 Karapchiv nini Vizhnickij rajon 4 lipnya 1912 Lviv arhitektor zhivopisec teoretik mistectva rektor Lvivskoyi politehniki Za pohodzhennyam ugorec Avtor vlasnoyi koncepciyi novogo galickogo stilyu v arhitekturi ta uzhitkovomu mistectvi pid nazvoyu Sposib zakopanskij Osnovni zasadi sformulyuvav v odnojmennomu albomi ornamentalnih motiviv vidanomu 1899 roku Koncepciya Kovacha viklikala znachnij rezonans u misteckih kolah Galichini Edgar Kovachugor Kovats EdgarNarodzhennya 27 veresnya 1849 1849 09 27 KarapchivSmert 4 lipnya 1912 1912 07 04 62 roki LvivPohovannya Lichakivskij cvintarKrayina piddanstvo Avstro UgorshinaNavchannya Federalna visha tehnichna shkola CyurihaDiyalnist arhitektorPracya v mistah Viden Zakopane LvivArhitekturnij stil istorizm sposib zakopanskijBatko d Edgar Kovach u VikishovishiNavchannyaNarodivsya 27 veresnya u seli Karapchiv nini Vizhnickij rajon v ugorskij rodini Buv najmolodshoyu ditinoyu v sim yi Mav starshu sestru Almu i brata Napoleona Pohodiv z ugorskogo shlyahetskogo rodu kotrij she do narodzhennya batka osiv u Galichini Batko Antonij Kovach pislya Listopadovogo povstannya pereselivsya na Bukovinu Pracyuvav u miscevih organah vladi viv aktivnu politichnu diyalnist Pro mati vidomo lishe te sho vona peredchasno pomerla Yiyi pohodzhennya ta detalej biografiyi ne vstanovleno 1859 roku Edgara vidpravili do Chernivciv de vin zakinchiv tri klasi realnoyi shkoli z vidznakoyu i chotiri klasi gimnaziyi Na ci roki pripadayut pershi jogo probi u malyarstvi Vsuperech voli batka u Chernivcyah navchavsya zhivopisu i risunku v Rishennyam batka jogo vidpravili na 1867 1868 akademichnij rik navchatis arhitekturi do lvivskoyi Tehnichnoyi akademiyi nazva Lvivskoyi politehniki do 1877 roku Prodovzhiv navchannya u Videnskij politehnici de projshov kurs matematiki geometriyi risunku i konstruyuvannya 1869 roku potajki vid batka vstupiv do Videnskoyi akademiyi mistectv na kurs istorichnogo zhivopisu Rozgnivanij batko perestav finansovo pidtrimuvati sina Popri te sho Edgarovi shojno vdalos vpershe prodati dva svoyi zhivopisni tvori vin opinivsya u silnij skruti V cej chas jomu dopomig rodich mozhlivo zi storoni materi hudozhnik Stanislav Kshishtofovich Nareshti dijshovshi zgodi z batkom virushiv na navchannya do Vishoyi tehnichnoyi shkoli Cyuriha 1870 1872 Sered vikladachiv z fahu buv zokrema Gotfrid Zemper Poza tehnichnimi disciplinami zajmavsya cilim ryadom chisto misteckih Vivchav risunok anatomichnij risunok pejzazhnij zhivopis ornamentiku a takozh mistectvo renesansu ta antichnogo periodu arabske mistectvo i navit nimecku dramu Pid chas navchannya u Shvejcariyi potovarishuvav iz Tadeushem Striyenskim Videnskij periodJosif iz Nemovlyam Mariyagilfkirhe 1894 Zakinchivshi navchannya pislya korotkogo perebuvannya vdoma viyihav do Vidnya Tut 15 zhovtnya 1872 roku vlashtovuyetsya asistentom do arhitekturno proyektnogo atelye i Gotfrida Zempera Atelye na toj chas zajmalos proyektuvannyam budivel videnskogo rajonu Gofburg kotri vihodili do novostvorenoyi kilcevoyi vulici Ringshtrasse Yaki same roboti vikonuvav Kovach nini vstanoviti skladno oskilki perevazhna bilshist proyektiv pidpisana osobisto Gasenauerom Atelye vikonalo proyekti Muzeyu obrazotvorchogo mistectva Prirodnichogo muzeyu Burgteatru palacu druzhini cisarya vidomogo yak Germesvilla realizovanij u 1881 1888 rokah proyekt pam yatnika Grillparcera na Folksgarden Odnochasno z robotoyu v atelye vikladav risunok u miscevij Shkoli budivelnih remesel U zhovtni 1888 roku zvilnyayetsya z atelye Gasenauera ale sproba organizuvati samostijnu diyalnist bula nevdaloyu i Kovach vlashtovuyetsya v atelye Atelye realizuye kilka velikih proyektiv u Hofburgu zi storoni Mihaelerplac v yakih Kovach vidigraye rol pravoyi ruki Kirshnera Praci velis nad poyednannyam Rejhskancelyariyi iz ansamblem budivel shkoli kinnoyi yizdi Kovach buv vidpovidalnim za vidnovlennya fasadiv she dvoh budivel na Mihaelerplac kostelu sv Mihayila 1893 i palacu Gerbershtajna 1894 nezabarom pislya cogo perebudovano 1892 roku spilno iz Gumbertom fon Moltgajmom ta Moricom Shajderom rozrobiv plan regulyaciyi videnskoyi dilnici Shtubentor jmovirno priznachenij dlya konkursu V cej period vin vikonuye i svoyu yedinu samostijnu robotu u Vidni restavraciyu Mariyagilfkirhe 1893 Praci stosuvalis viklyuchno inter yeru Vidchisheno freski XVIII st miscyami znyato nasharuvannya 1840 h rokiv kotri viznano maloartistichnimi Realizovano novi rozpisi u shistoh bichnih kaplicyah za proyektom Kovacha Rozpisi vikonano Ferdinandom Hajzererom za uchasti Jogana Myullera Vigotovleno vitrazhi v neobarokovomu stili Provedeno restavraciyu stolyarnih virobiv a takozh vigotovleno kuti metalevi balyustradi pered vivtaryami v transepti Rozpisi vtracheni pid chas remontnih robit u 1950 1960 h rokah Z vitrazhiv zbereglis lishe deyaki v transepti hramu ta kaplicyah Vikonuvav proyekti dekoruvannya inter yeriv spilno zi skulptorom Adolfom Shili i zhivopiscem Ferdinandom Hajzererom Rozrobiv arhitekturnu chastinu dvoh mostiv u Budapeshti inzhenersku vikonav Osvald Lish Proyekt fontanu Engelbrunnen Rozroblyav keramiku i tkanini zajmavsya zhivopisom Tvori eksponuvalis na vistavkah videnskih misteckih tovaristv reprodukuvalis u zhurnali Moderne Kunst Chitav lekciyi iz perspektivi i optiki dlya zhivopisciv Cikavim ye toj fakt sho 1893 roku Kovach vidav u Vidni dvi svoyi poeziyi nimeckoyu movoyu Puszta Sage und Barrikaden Episode Zala pid kupolom Zala pid kupolom Zala antichnogo mistectva Sklepinnya shodovoyi klitki Prirodnichogo muzeyuZakopanskij periodShkola derev yanogo promislu v Zakopanomu Shkola derev yanogo promislu bula stvorena 1876 roku v Zakopanomu iniciativoyu Tovaristva Tatr Towarzystwo Tatrzanskie Metoyu buv rozvitok miscevih remesel Shkola odnak cherez dva roki bula nacionalizovana Na pochatkah navchannya provodilos u dusi istorichnih stiliv i narodnim promislam uvagi ne pridilyalos Pid tiskom kritiki situaciya zminilas i u shkoli pochav vprovadzhuvatis modnij na toj chas Zakopanskij stil propagovanij vidomim polskim arhitektorom Stanislavom Vitkevichem 3 kvitnya 1895 vikladachem shkoli priznacheno Kovacha Odnochasno vin otrimav Zolotij hrest z koronoyu za zaslugi Vimushenij vid yizd zi stolici viklikav u Kovacha pevne rozcharuvannya Spochatku pracyuvav uchitelem najvishogo IX rangu vikladayuchi osnovi arhitekturi Nastupnogo roku stav novim direktorom shkoli Vidrazu po priznachennyu vin pochav vprovadzhuvati vlasnu koncepciyu navchannya uzhitkovogo mistectva Osnovnoyu yiyi vidminnistyu bulo gruntovne vivchennya narodnogo mistectva sho pereduvalo zasvoyennyu elementiv istorichnih stiliv Ce buv dosit nezvichnij pidhid na tli vseohopnogo panuvannya neobaroko v uzhitkovomu mistectvi ta arhitekturi Avstro Ugorshini tih chasiv Jmovirno same todi vpershe pochav vtilyuvati ideyi Sposobu zakopanskogo pol Sposob zakopianski vlasnoyi redakciyi ornamentalnogo mistectva girskih zhiteliv na vidminu vid dosi praktikovanogo Stilyu zakopanskogo S Vitkevicha Tim ne menshe neobarokovi virobi i dali praktikuvalis u shkoli oskilki na toj chas koristuvalis velikim popitom Parafiyalnij kostel Pochatok diyalnosti Kovacha v Zakopanomu zbigsya z robotami pov yazanimi zi vnutrishnim ozdoblennyam miscevogo parafiyalnogo kostelu Gromadskim obgovorennyam na toj chas za osnovu bulo vzyato koncepciyu Stanislava Vitkevicha sho bazuvalas na miscevih narodnih motivah Navesni 1897 roku stosunki Vitkevicha i miscevogo svyashenika znachno pogirshilis i vin vidijshov vid sprav Shkola ocholyuvana Kovachem stala po suti yedinoyu misteckoyu siloyu pravilno pidgotovlenoyu spromozhnoyu fahovo vtilyuvati proyekt Neyu bulo realizovano vivtari Sercya Isusovogo ta svyatogo Antoniya za proyektami Vitkevicha ta vivtar svyatogo Franciska za proyektom Kovacha Sam Stanislav Vitkevich odnak vkraj kritichno ocinyuvav podalshu realizaciyu svoyih eskiziv stverdzhuyuchi v listuvanni sho yih bulo zipsuto Shkoloyu Paralelno z robotami v zakopanskomu kosteli u koli duhovenstva virazno oznachilis protivniki zastosuvannya zakopanshini u hramah Pokazovoyu ye stattya ksondza Brikchinskogo u chasopisi Katolickij oglyad pol Przeglad Katolicki de vin prodemonstruvav cilkovite nesprijnyattya zasad novogo stilyu Vitkevicha Kostel dlya nogo Vitkevicha ne ye svyatineyu Gospodnoyu dlya nogo ce zvichajnij budinok kotrij do najmenshih dribnichok nagaduye viryanam yihni vlasni zhitla hlivi znaryaddya praci slovom use sho zemne budenne i marne Za kontekstom ci slova stosuvalis takozh i Kovacha z jogo prosto zhahlivimi novimi vivtaryami Podibni vorozhi vidguki skorish za vse prizveli do togo sho rozroblena vzhe osobisto Kovachem polihromiya kostelu hoch i bula vkraj pomirkovanoyu z poglyadu zastosuvannya narodnih elementiv use zh ne bula realizovana Sposib zakopanskij 1899 roku vijshov drukom odnochasno u Vidni ta Lvovi albom ornamentalnih motiviv Kovacha pid nazvoyu Sposib zakopanskij pol Sposob Zakopianski Tudi vvijshli zokrema i nerealizovani proyekti yak to rozpisi dlya parafiyalnogo kostelu v Zakopanomu Cikavim ye traktuvannya koncepciyi same yak sposobu na protivagu shirokovzhivanomu okreslennyu yak Stil zakopanskij yake na toj chas vzhe micno uvijshlo v obig v misteckih kolah Rozuminnya Sposobu vin roztlumachuye u dopovidyah vigoloshenih nadali Na vidminu vid takogo shiroko vzhivanogo v ti roki okreslennya yak Kovach visuvaye ideyu pidhodu same do traktuvannya i pereosmislennya ornamentiki Vin ne prijmav poshirenogo v toj chas cituvannya narodnogo mistectva a proponuvav vikoristati sami principi narodnoyi stilizaciyi prirodnih motiviv Pri comu cherpati ornamentalni syuzheti vin proponuvav bezposeredno z prirodi karpatskogo krayu iz podalshoyu yih geometrizaciyeyu Inshimi slovami u narodnogo mistectva slid perejnyati ne ornamentiku a sam pidhid do stilizaciyi form prirodi u poyednanni iz metodami modernu doluchayuchi tim samim novi syuzheti Na dumku Kovacha narodne mistectvo v chistomu viglyadi ne moglo zadovolniti suchasnih misteckih zapitiv Sposib zakopanskij viklikav zhvavu diskusiyu v misteckih kolah Galichini Jomu zakiduvali shtuchnist ta nibito prinalezhnist do chuzhinskih motiviv tirolskih ta shvejcarskih Na praktici odnak sposib zdobuv pidtrimku u remisnikiv Prihilniki novogo pidhodu z yavilis i v arhitekturi Vladislav Ekelskij zastosuvav motivi Kovacha u perebudovi vlasnogo budinku u Krakovi na vulici Shpitalnij 4 Yevgen Vesolovskij sporudiv derev yanij litnij teatr v Okosimi a takozh ryad zhitlovih budinkiv kotri razom praktichno utvoryuyut cilij zakopanskij ansambl Yuzef Mikulskij zvernuvsya do ciyeyi stilistiki u budinku Sokola u Vadovicyah Yan Peros u dekoraciyi zali dlya prijomiv Oshadnoyi kasi v Ryashevi Sam Kovach u konteksti sposobu rozrobiv amvon parafiyalnogo kostelu v Okulicyah mebli i vivtar dlya kaplici u Vitkovicyah Galickij inter yer na vsesvitnij vistavci u Parizhi 1900 roku Paviljon Galichini na Vsesvitnij vistavci 1900 Paviljon Galichini Proyekt 1898 Nacionalnij muzej u Peremishli Naprikinci 1890 h rokiv rozpochato pidgotovku do uchasti Avstro Ugorshini u Vsesvitnij vistavci 1900 roku v Parizhi Galichinu planuvalos predstaviti okremim dosit nevelikim paviljonom sho mav zajmati 40 m U Lvovi 1898 roku stvoreno komitet z pidgotovki paviljonu na choli z Leonom Pininskim Mistecke oblashtuvannya dorucheno Yulianu Zaharevichu kotrij zvernuvsya do Stanislava Vitkevicha iz propoziciyeyu vigotoviti detalnij proyekt Raptova smert Zaharevicha prizvela do togo sho na jogo misce zaprosheno Edgara Kovacha kotrij rozrobiv novij proyekt a 1899 roku inshij ostatochnij Na z yizdi polskih tehnikiv u Krakovi 8 10 veresnya 1899 roku eksponuvalis 11 fotografij z robotami Kovacha i zokrema fotografiyi gotovogo paviljonu Sam zhe paviljon na kilkanadcyat dniv poperedno vistavleno u palaci Potockih u Lvovi vid 29 sichnya togo zh roku V presi z yavilos bagato shvalnih vidgukiv Na vistavci u Parizhi paviljon koristuvavsya znachnim uspihom i zdobuv ryad nagorod zolota medal u nominaciyi mebli sribni medali u nominaciyah dekoruvannya inter yeriv gromadskih i zhitlovih sporud i svichniki Sribnoyu medallyu vidznacheno takozh osobisto Kovacha Po zavershennyu vistavki planuvalos rozmistiti paviljon u Lvivskomu promislovomu muzeyi sho jmovirno bulo zrobleno Odnak nini dolya paviljonu ne vidoma Sogodni skladno sklasti ostatochne uyavlennya pro viglyad paviljonu Zbereglis fotografiyi kotri odnak ye chorno bilimi U Nacionalnomu muzeyi v Peremishli znahodyatsya dva eskizi vigotovleni olijnimi farbami 1898 roku kotri za ukladom znachno riznyatsya vid fotografij paviljonu i jmovirno nalezhat do pershoyi bilsh rannoyi seriyi Voni demonstruyut vazhlivu yaksho ne klyuchovu rol koloru v paviljoni Na skilki cej koloristichnij pidhid vdalos realizuvati na praktici nevidomo Lvivskij periodDiskusiya shodo Sposobu zakopanskogo Popri zagalne viznannya Galickogo inter yeru u Parizhi na batkivshini paviljon otrimav superechlivi vidguki Recenziya kritika paviljonu Antoniyem Potockim bula nadzvichajno rizkoyu i navit obrazlivoyu Vikladi i kritichni publikaciyi shodo novogo stilyu nosili vojovnichij harakter Do diskusiyi zaluchilas znachna kilkist polskih arhitektoriv Pri comu ne raz pidnimalos pitannya pro nibito nepriyazni stosunki mizh Kovachem i Vitkevichem golovnimi ideologami protidiyuchih taboriv sho yavno vihodilo za ramki chisto profesijnoyi diskusiyi Vikladacka diyalnist restavraciya zhivopis Vid 1900 roku profesor Lvivskoyi politehniki Zajnyav kolishnyu posadu Yuliana Zaharevicha U 1906 1907 rokah rektor Umovna porazka v publichnij diskusiyi znachno zvuzila mozhlivosti Kovacha do realizaciyi svoyih zadumiv Tim ne menshe vin a takozh kilka prihilnikiv Sposobu ne pripinili jogo zastosuvannya u svoyih proyektah Zokrema Kovach vikonav vivtar kaplici Rozip yatogo Hrista u dominikanskomu kosteli Zhovkvi zastosuvavshi davni napracyuvannya Nini ne zberezhenij znachnoyu miroyu podibnij na vivtar svyatogo Antoniya u parafiyalnomu kosteli Zakopanogo Kahlevi pechi ta jmovirno dekoraciyi Polskogo domu v Chernivcyah Nezvichno barvista polihromiya zaliv polskogo gimnastichnogo tovaristva Sokil u Vadovicyah Zberigsya nedatovanij proyekt derev yanoyi villi rozroblenij imovirno u Lvovi 1901 roku vidbulas personalna vistavka Kovacha u Lvovi Yuvilejna vistavka z nagodi richnici Politehnichnogo tovaristva u Lvovi projshla nastupnogo 1902 roku Malyuvav olijni ta akvarelni pejzazhi pobutovi ta religijni kartini natyurmorti Rozroblyav ornamenti proyektuvav mebli keramiku ta inshi uzhitkovi rechi Buv chlenom zhuri konkursiv na proyekt perebudovi sadibi Skibnevskih u seli Golozubinci 1904 cerkvi v Sokolivci Buskogo rajonu 1904 kaplici v Homincyah 1905 1910 roku eksponuvav arhitekturni ta ozdoblyuvalni proyekti na vistavci polskih arhitektoriv u Lvovi Pomer 4 lipnya 1912 roku u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 19 Nadmogilnu plitu cherez pochatok Pershoyi svitovoyi tak i ne vstanovleno mogilu vidnajshli pracivniki muzeyu Lichakivskij cvintar vzhe u 2000 rokah Tvorchosti Edgara Kovacha prisvyachena disertaciya A Glyuzinskoyi 2003 roku Neshodavno direkciyeyu LKP Muzej Lichakivskij cvintar vstanovleno nadgrobok na misci pohovannya Edgara Kovacha Spisok robitRestavraciya ta proyektuvannya sporud Plan regulyaciyi videnskoyi dilnici Shtubentor 1892 Vivtari parafiyalnogo kostelu v Zakopanomu Nerealizovanij proyekt polihromiyi tam zhe Amvon parafiyalnogo kostelu v Okulicah Kahlevi pechi i jmovirno she yakis roboti u Polskomu domi v Chernivcyah 1905 Pivnichna nava monastirskoyi cerkvi sv Onufriya u Lvovi Proyekt Kovacha vid 1902 roku bazuvavsya na formah kolishnoyi kaplici sho primikaye do hramu z pivdnya Bulo zaplanovano takozh rozshirennya granchastoyi absidi golovnoyi navi i dobudovu dvoh zahristij Use realizovano firmoyu Ivana Levinskogo Za proyektom Kovacha v golovnij navi vstanovleno prestil iz baldahinom Polihromiya stel budinku Sokola u Vadovicyah 1903 Nedatovanij proyekt derev yanoyi villi zberigayetsya u Lvovi Restavraciya cerkvi vasiliyanskogo monastirya v Zhovkvi Vivtar u kaplici Rozp yatogo Hrista dominikanskogo kostelu v Zhovkvi 1901 1906 ne zberezhenij Budinok u stili neobaroko na ploshi Sobornij 1 u Lvovi Proyekt rozpisiv cerkvi Presvyatoyi Trijci u Drogobichi 1905 Kaplicya yezuyitskogo konviktu v Hirovi Konkursnij proyekt budivli galickogo sejmu u Lvovi 1877 Proyekt Shlonskogo muzeyu u Vroclavi Proyekt perebudovi kostelu v Kalvariyi Zebzhidovskij do 1910 spivavtor Zigmunt Gendel Zhivopis Period navchannya Ciganskij tabir Obraz Hrista Richard III yakomu snitsya bitva Lvivskij period Krayevidi Tatr Krayevidi z Kastelivki u Lvovi Drukovani praci Sposob zakopanski Lviv 1899 Albom ornamentalnih motiviv O zasadach architektury nowoczesnej Lviv 1901 Budinok na pl Sobornij u Lvovi Ekster yer cerkvi vasiliyanskogo monastirya u Zhovkvi Bichnij vivtar vasiliyanskogo monastirya u Zhovkvi Pozdovzhnij pereriz monastirya u Zhovkvi Proyekt rozpisiv steli monastirya u Zhovkvi Paviljon Galichini na vistavci u Parizhi Paviljon Galichini na vistavci u Parizhi Proyekt meblivPrimitkiProjekt na dwor szlachecki Gazeta Narodowa 20 maja 1904 115 S 2 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 189 ISBN 83 88372 29 7 Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektow polskich Czasopismo Techniczne 1910 24 S 387 Zagajska R Viter v dolonyah Kniga prohodiv Lichakivskim cvintarem Lviv APRIORI 2017 S 150 152 Vujcik V S Monastir svyatogo Onufriya u Lvovi Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 57 58 Posiedzenie Grona konserwatorow Nowa Reforma 13 kwietnia 1910 165 S 2 DzherelaBiryulov Yu O Kovach Edgar Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 306 307 ISBN 978 966 7007 99 7 Borowik A Dzieje architektura oraz tworcy Zakladu OO Jezuitow w Chyrowie tworczosc Antoniego Luszczkiewicza oraz Edgara Kovatsa na tle epoki Katowice 2012 link https sbc org pl dlibra publication 389737 Loza S Kovats Edgar Slownik architektow i budowniczych polakow oraz cudzoziemcow w Polsce pracujacych Warszawa Wydawnictwo im Mianowskiego Instytutu popierania nauki 1931 S 171 Szybisty T Sposob zakopianski i jego tworca Edgar Kovats 1849 1912 Rocznik Podhalanski Zakopane 2007 T 10 2003 2006 S 55 104 ISSN 0208 4155 http www biographien ac at oebl 4 169 pdf 5 bereznya 2020 u Wayback Machine http www franko lviv ua faculty web kultura Visnyk Cult Arts 2008 08 Sadova pdf nedostupne posilannya z kvitnya 2019