Тадеуш Стриєнський (пол. Tadeusz Stryjeński, 29 липня 1849, Каруж — 3 травня 1943, Краків) — польський архітектор, підприємець.
Тадеуш Стриєнський | |
---|---|
Народження | 29 липня 1849 |
Смерть | 3 травня 1943 (93 роки) |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна (підданство) | Республіка Польща |
Навчання | Федеральна вища технічна школа Цюриха, Віденський технічний університет і Національна вища школа красних мистецтв |
Діяльність | архітектор, скульптор, графічний дизайнер |
Праця в містах | Ліма, Краків |
Членство | d |
Нагороди | |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
Діти | ·Кароль Стриєнський і d |
Тадеуш Стриєнський у Вікісховищі |
Біографія
Тадеуш Стриєнський був одним із шести дітей у сім'ї інженера , учасника повстання 1831 року, який проживав на еміграції в Женеві. Мати — Пауліна де Лесток (Paulina de Lestocq), громадянка Швейцарії. Закінчив польську школу в Батіньйолі. У 1868—1872 роках навчався на відділі архітектури політехніки Цюриха, 1873 року — у Відні. Працював на державній службі в Лімі (Перу), певний час перебував у Пешті. У 1877—1878 роках навчався в École des Beaux-Arts у Парижі. Від 1878 року жив і працював у Кракові. Заснував будівельну фірму. Першим спільником був архітектор Томаш Прилінський. Спільно виконали перебудову дому страхового товариства «Флоріанка», збудували поруч прибутковий будинок. Стриєнський був ймовірно автором фасадів. У наступні роки спільниками у підприємстві Стриєнського по черзі були Владислав Рауш, , , Владислав Екельський, Франциск Мончинський. Останній пропрацював у спілці найдовше. У проєктах Стриєнський виступав переважно як автор планів. Підприємство реалізовувало також проєкти інших архітекторів. Це зокрема новий будинок пошти та хірургічна клініка у Кракові, заклад психічно хворих у , військові об'єкти. Спільно з братами Мураниі володів паровою столярною майстернею. Пізніше усунув братів від справи. Підприємство збанкрутувало. Певний час був також власником фабрики азбествої плитки. Заснував у Крешовицях ще одну — з виробництва фарби. Певний час був співвласником фірми, що займалась видобутком нафти. Усі перелічені підприємства збанкрутували. Придбав друкарню Фішера у Кракові.
Після Першої світової війни був одним з організаторів Товариства приятелів Франції. Відзначений хрестом Ордена Почесного легіону. Заснував нове будівельне підприємство, спільниками у якому були Франциск Мончинський, К. Керн, будівничий доктор Тауб. Спілка збудувала Польський базар у Кракові за проєктами Мончинського.
Стриєнський у 1892—1897 роках належав до Політехнічного товариства у Львові. Був членом Спілки архітекторів Краківського воєводства. Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року від імені товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові. Там був обраний до тимчасового складу Сталої делегації польських архітекторів.
Від 1892 року був одним організаторів Галицької крайової виставки у Львові. Входив до статутної виставкової комісії. Входив до журі конкурсів проєктів будинку Товариства приятелів красних мистецтв у Кракові (1898), вівтаря для костелу в Закопаному (1902), польської вілли для виставки в Римі (1910), фасадів Національного музею на Вавелі (1912), будівлі Ощадної каси в Сяноку (1912), двору родини Влодків у Неговичі (1913). Працював при організації архітектурної виставки 1912 року у Кракові. Входив до її виконавчого комітету. На підготовчому етапі 1911 року виїздив із Єжи Вархаловським до Варшави, де з метою промоції 27 жовтня прочитав доповідь на тему майбутньої виставки на засіданні варшавського Товариства техніків. Було створено варшавський комітет виставки. Належав до редакційних комітетів часописів «Architektura», «Rzeczy Piękne», «Architektura i Budownictwo». 1926 року відзначений Кавалерським хрестом Ордену Відродження Польщі. Помер 3 травня 1943 у Кракові. Син Тадеуша Стриєнського, Кароль — також архітектор.
Роботи
- Будинок Товариства взаємного кредитування «Флоріанка» на вулиці Баштовій, 6-8 у Кракові. Збудований 1879 року у стилі неоренесансу. Співавтор Томаш Прилінський. Пізніше розбудований Прилінським.
- Притулок для хлопців фундації князя Александра Любомирського, вулиця Раковицька, 27 (1880-ті співавтор Владислав Екельський). Збудований за конкурсним проєктом.
- Керівництво реставрацією Мар'яцького костелу у Кракові. Обстеження внутрішнього оздоблення презбітерія провів у грудні 1888 року. Обраний керівником робіт, майже відразу розпочав роботи з очистки презбітерія від барокових оздоб. При цьому відкрито велику кількість автентичних елементів кам'яної різьби. Для відновлювальних робіт Стриєнський запросив скульпторів Адама Трембецького та Владислава Хросьнікевича. Кількість робітників у певний момент сягала 44 чоловік. Згодом виконано нову поліхромію проєкту Яна Матейка. Над реалізацією працювали до 28 ремісників та живописців, під керівництвом Антонія Туха, Томаша Лісевича, Юзефа Домагальського, а згодом також Юзефа Мегофера та Станіслава Виспянського. Роботи у презбітерії завершено в березні 1890 року. У травні того ж року розпочато реставрацію нав, яка в основному була завершена до кінця року. До 1891 виконувались розписи та монтаж вітражів. Протягом цього періоду Стриєнський неодноразово виступав фінансовим поручителем у позичках, які був змушений брати комітет реставрації. Роботи оцінюються як загалом позитивні. Суперечливі оцінки в подальшому отримала реставрація склепінь презбітерія.
- Реставрація вавельської катедри (1889—1891).
- Проєкт реставрації костелу в Підгайцях. Виготовлений наприкінці 1892 року. Наступного року реалізований тернопільським будівничим Юзефом Пйонтковським. Було доповнено псевдомашикулями вежу, змінено конструкцію даху вежі. Перебудовано дах над навами, доповнено люкарнами. Проєкт перебудови даху каплиці не реалізовано.
- Реставрація костелу Святого Хреста у Кракові (1896, спільно із Зигмунтом Генделем).
- Повітова ощадна каса на вулиці Піарській, 1 у Кракові (1896).
- Повітова рада в Ряшеві. Будівництвом керував Казимир Голубович.
- Перебудова одноповерхової резиденції маєтку Толлочків у Вердомичах. Стосувалась переважно інтер'єрів. 1905 рік. Поширеною є хибна версія про авторство Стриєнського у місцевій каплиці-усипальниці Толлочків.
- Перебудова Старого театру у Кракові (1904—1906, співавтор Франциск Мончинський).
- Перебудова сходової клітки Технічно-промислового музею у Кракові (1908, співавтор Й. Чайковський).
- Дім Генрика Махера у місті Ясло. Зведений на головній вулиці, що веде до вокзалу. Двоповерховий, у вигляді окремої вілли, стилістично відноситься до необароко з елементами французького різновиду сецесії.
- Дім на вулиці Липневого маніфесту, 14 (співавтор Владислав Екельський).
- Магазини на краківській Виставці архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні 1912 року.
- Проєкт регуляції Кракова (генерального плану). Здобув перше місце на конкурсі 1910 року. Співавтори Владислав Екельський, Юзеф Чайковський, Казімеж Вичинський і Людвік Войтичко. У проєкті задумано кілька віллових дільниць, великих міських площ, замість великої кількості малих — тогочасної європейської тенденції. Кілька великих ділянок із зеленими насадженнями. Передбачено добре сполучення з вокзалом. Проєкт отримав велику кількість відгуків у пресі. Переважно позитивних. Серед критичних були зауваження щодо коштовності, щодо малої ширини зеленої смуги на місці колишніх колій, планування бічних вулиць у дільницях Чарна Вєсь і Вєсь Народова, забудови віллами узбережжя Вісли на Дембніках, необідності знесення низки будинків (не було відповідного законодавства для примусового їх викупу магістратом). На думку членів редакції часопису «Architekt» більшість критичних відгуків була неслушна. Надмірна вартість деяких рішень на їхню думку не повинна була стати на перешкоді реалізації проєкту. Особливістю ситуації було однак і те, більшість авторів проєкту були одночасно членами редакції часопису.
- Новий 4-поверховий будинок Технічно-промислового музею на вулиці Смоленськ, 9 у Кракові. Збудований у 1908—1914 роках. Автор фасаду від вулиці Смоленськ — Юзеф Чайковський.
- Перебудова Польського базару у Кракові (1921).
- Комплекс споруд монастиря кармеліток босих на вулиці Лобзовській, 40 у Кракові (співавтор Франциск Мончинський).
- Проєкт палацу в місті Казімежа-Велька
Нереалізовані проєкти
- Два конкурсні проєкти Ощадної каси у Львові. 1888 рік, співавтор Владислав Екельський. Один з них здобув першу премію..
- Перше місце на конкурсі проєктів дому Товариства працівників торгівлі віровизнання мойсеєвого у Варшаві. Будинок заплановано на ділянці між вулицями Зєльною, 25 та Вєлькою, 56. На першому поверсі мали розміщуватись магазини зі складами, а на решті поверхів — зала для засідань, офісні та житлові приміщення. Співавтор Франциск Мончинський.
- Конкурсний проєкт санаторію для грязелікування у Криниці-Здруй. 1906 рік. III місце. Співавтор Франциск Мончинський.
- Конкурсний проєкт будинку Торгово-промислової палати на вул. Академічній, 17 у Львові (нині Проспект Шевченка) (1907, співавтор Франциск Мончинський). Не відзначений нагородами, однак усе ж придбаний організаторами. У критичній статті у краківському часописі «Architekt» відзначено добре влаштований план будинку.
- Проєкт костелу у стилі «свойському» для села Орлув-Муровани Люблінського воєводства. Призначений для конкурсу 1910 року. Призових місць не здобув. Співавтор Юзеф Чайковський.
- Проєкт дому з дешевими квартирами на 8 родин. Також будинки на 4 родини для робітничої колонії. Розроблені у співавторстві з Каролем Стриєнським для краківської Виставки архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні, призначеної на 1912 рік. Обидва проєкти здобули перші місця у відповідних номінаціях на конкурсі 1911 року, організованому комітетом виставки і Делегацією архітекторів польських. На виставці експонувався макет 8-квартирного будинку.
- Конкурсний проєкт готелю «Краківського» у Львові зі спорудами Товариства взаємного страхування державних службовців на розі нинішньої площі Соборної і вулиці Пекарської (1911, співавтор Франциск Мончинський).
- Проєкт будинку Ремісницької палати у Львові. Розроблений 1912 року для конкурсу, на якому здобув 2 місце. Співавтор Франциск Мончинський. Разом з роботами інших учасників проєкт експонувався того ж року у приміщенні Технологічного інституту на вулиці Нижанківського, 5.
- Третя нагорода на конкурсі проєктів Купецької палати у Кракові (1913, співавтор Франциск Мончинський).
- Одна з двох третіх нагород на конкурсі проєктів ратуші в Дрогобичі (1913, співавтор Франциск Мончинський). Того ж року робота експонувалась у залі засідань Львівської політехніки.
- Проєкт нового будинку Львівсього університету на нинішній вулиці Грушевського. Виконаний спільно з Каролем Стриєнським для конкурсу 1913 року. Опублікований у збірці, присвяченій конкурсу.
- Конкурсні проєкти двох будівель — Окружної дирекції пошти і телеграфу, а також Поштової ощадної каси у Кракові. На конкурсі 1922 року проєкт дирекції здобув друге місце. Співавтори Франциск Мончинський і архітектор Керн.
- Проєкт реставрації та адаптації шпитальних будинків на Вавелі для потреб Національного музею. Розроблений 1926 року. Через критику самого задуму на засіданнях Краківського технічного товариства, проєкт не було реалізовано.
Примітки
- Orłowski B. Stryjeński Aleksander // Polskie Towarzystwo Historii Techniki: Inżynierowie polscy w XIX i XX wieku / pod red. J. Piłatowicza. — T. VII : 100 najwybitniejszych polskich twórców techniki. — Warszawa : Retro-Art, 2001. — S. 235—237. — .
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 95.
- Spis członków z nowemi adresami // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61.
- Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5—6; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 106. — .
- Konkursa // Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego. — 1898. — № 5. — S. 50; Z dziejów budowy domu Tow. Przyj. Sztuk pięknych // Architekt. — 1901. — № 2. — S. 24.
- Protokół z posiedzenia sądu konkursowego // Architekt. — 1902. — № 6. — S. 61—64.
- Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Rozstrzygnięcie konkursu na dworek // Nowa Reforma. — 18 kwietnia 1910. — № 173. — S. 5.
- Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
- Konkurs na szkice gmachu Kasy Oszczędności w Sanoku // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
- Konkursy // Architekt. — 1914. — № 1—2. — S. 30.
- Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17; Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1911. — № 434. — S. 1; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 87.
- Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 9 lisopada 1911. — № 512. — S. 2.
- Co dzień niesie // Gazeta Lwowska. — 6 maja 1926. — № 101. — S. 2.
- Purchla J. Jak powstał nowoczesny Kraków. — Wyd. drugie, przejrzane i uzupełnione. — Kraków: Wydawnictwo literackie, 1990. — S. 24, 130. — .
- Lameński L. Restauracja kościoła Mariackiego w Krakowie (1889—1891) // Rocznik Krakowski. — 1988. — T. LIV. — S. 179—199.
- Ostrowski J. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Drukarnia Narodowa, 1996. — Т. 4. — S. 146, 161. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
- Objaśnienie tablic // Architekt. — 1902. — № 3. — S. 24. — Tabl. — 14.
- Powiatowa Kasa Oszczędności w Krakowie // Architekt. — 1901. — № 3. — S. 35—37.
- Architekt. — 1902. — № 11. — S. 151—152.
- Piramidowicz D. Kaplica grobowa rodziny Tołłoczków w Wierdomiczach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa nowogródzkiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 2. — S. 329, 331. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 2). — .
- Dom Henryka Machera w Jaśle // Architekt. — 1902. — № 10. — S. 134—135.
- R. P. Wystawa architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem w Krakowie w r. 1912 // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 65; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 88.
- Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90, Tabl. 16—17; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 8. — S. 116.
- Z powodu konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 121—123.
- Purchla J. Jak powstał… — S. 130; Kronika // Architekt. — 1914. — № 1—2. — S. 18.
- Historia (пол.)
- Gmach Galicyjskiej kasy oszczędności we Lwowie // Architekt. — 1900. — № 1. — S. 10.
- Program konkursu na dom Stów. Prac. handl. wyzn. mojżeszowego // Architekt. — 1903. — № 1. — S. 3—6, 15—16.
- Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 10. — S. 240.
- Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 6—7.
- Konkurs na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 62, 64, 65.
- K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 22 czerwca 1912. — № 25 (2745). — S. 526; Rozstrzygnięcie konkursu na typy domów mieszkalnych // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 75.
- Architekt. — 1912. — № 9. — S. 94, tabl. 29.
- Konkurs Towarzystwa wzajemnych ubezpieczeń urzędników prywatnych we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 7. — S. 152, 155.
- Rozstrzygnięcie konkursu // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 76; Z konkursu na gmach Izby rękodzielniczej we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 28. — S. 368; Roztrzygnięcie konkursu na wypracowanie szkiców domu Izby rękodzielniczej // Głos Mieszczański. — 21 lipca 1912. — № 29. — S. 5.
- Rozstrygnięcie konkursu na dom Stow. kupców i młodzieży handl. w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 164; Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183.
- Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 369; Rozstrzygnięcie XIV konkursu architektonicznego Koła Arch. we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 42. — S. 556.
- Rozstrzygnięcie XIV konkursu architektonicznego // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 26. — S. 312; Konkurs na ratusz w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 28. — S. 335.
- Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
- Rozstrzygnięcie konkursu na budowę gmachów pocztowych Krakowie // Nowa Reforma. — 27 stycznia 1922. — № 22. — S. 2.
- Tadanier F. Budowa Muzeum Narodowego w Krakowie // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 40—49.
Джерела
- Ma. K. [Knapikowa M.] Stryjeński Tadeusz // Słownik biograficzny historii Polski / Pod red. J. Chodery i F. Kiryka. — Wrocław—Warszawa—Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — T. 2. — S. 1472—1473. — .
- Stryjeński Tadeusz // Mała encyklopedia Krakowa. — Wyd. trzecie. — Kraków : Wanda, 1999. — S. 504. — .
- Stryjeński Tadeusz // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. — T. 11. — S. 65—66.
- Estreicher K. Wspomnienia dwóch Krakowian // Rocznik Krakowski. — 1975. — № 46. — S. 131, 139—143.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Tadeush Tadeush Striyenskij pol Tadeusz Stryjenski 29 lipnya 1849 Karuzh 3 travnya 1943 Krakiv polskij arhitektor pidpriyemec Tadeush StriyenskijNarodzhennya29 lipnya 1849 1849 07 29 Karuzh ShvejcariyaSmert3 travnya 1943 1943 05 03 93 roki KrakivPohovannyaRakovickij cvintarKrayina piddanstvo Respublika PolshaNavchannyaFederalna visha tehnichna shkola Cyuriha Videnskij tehnichnij universitet i Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnistarhitektor skulptor grafichnij dizajnerPracya v mistahLima KrakivChlenstvodNagorodiVelikij Hrest ordena Pochesnogo legionuBatkodBrati sestridDiti Karol Striyenskij i d Tadeush Striyenskij u Vikishovishi Maket do konkursnogo proyektu kostelu Yelizaveti u Lvovi 1903 r Spivavtor Francisk Monchinskij Starij teatr u Krakovi perebudovanij u 1904 1906 rokah Spivavtor Francisk MonchinskijBiografiyaTadeush Striyenskij buv odnim iz shesti ditej u sim yi inzhenera uchasnika povstannya 1831 roku yakij prozhivav na emigraciyi v Zhenevi Mati Paulina de Lestok Paulina de Lestocq gromadyanka Shvejcariyi Zakinchiv polsku shkolu v Batinjoli U 1868 1872 rokah navchavsya na viddili arhitekturi politehniki Cyuriha 1873 roku u Vidni Pracyuvav na derzhavnij sluzhbi v Limi Peru pevnij chas perebuvav u Peshti U 1877 1878 rokah navchavsya v Ecole des Beaux Arts u Parizhi Vid 1878 roku zhiv i pracyuvav u Krakovi Zasnuvav budivelnu firmu Pershim spilnikom buv arhitektor Tomash Prilinskij Spilno vikonali perebudovu domu strahovogo tovaristva Florianka zbuduvali poruch pributkovij budinok Striyenskij buv jmovirno avtorom fasadiv U nastupni roki spilnikami u pidpriyemstvi Striyenskogo po cherzi buli Vladislav Raush Vladislav Ekelskij Francisk Monchinskij Ostannij propracyuvav u spilci najdovshe U proyektah Striyenskij vistupav perevazhno yak avtor planiv Pidpriyemstvo realizovuvalo takozh proyekti inshih arhitektoriv Ce zokrema novij budinok poshti ta hirurgichna klinika u Krakovi zaklad psihichno hvorih u vijskovi ob yekti Spilno z bratami Muranii volodiv parovoyu stolyarnoyu majsterneyu Piznishe usunuv brativ vid spravi Pidpriyemstvo zbankrutuvalo Pevnij chas buv takozh vlasnikom fabriki azbestvoyi plitki Zasnuvav u Kreshovicyah she odnu z virobnictva farbi Pevnij chas buv spivvlasnikom firmi sho zajmalas vidobutkom nafti Usi perelicheni pidpriyemstva zbankrutuvali Pridbav drukarnyu Fishera u Krakovi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni buv odnim z organizatoriv Tovaristva priyateliv Franciyi Vidznachenij hrestom Ordena Pochesnogo legionu Zasnuvav nove budivelne pidpriyemstvo spilnikami u yakomu buli Francisk Monchinskij K Kern budivnichij doktor Taub Spilka zbuduvala Polskij bazar u Krakovi za proyektami Monchinskogo Striyenskij u 1892 1897 rokah nalezhav do Politehnichnogo tovaristva u Lvovi Buv chlenom Spilki arhitektoriv Krakivskogo voyevodstva Chlen Krakivskogo tehnichnogo tovaristva Na pochatku grudnya 1908 roku vid imeni tovaristva brav uchast u Pershomu z yizdi delegativ polskih arhitekturnih kil u Krakovi Tam buv obranij do timchasovogo skladu Staloyi delegaciyi polskih arhitektoriv Vid 1892 roku buv odnim organizatoriv Galickoyi krajovoyi vistavki u Lvovi Vhodiv do statutnoyi vistavkovoyi komisiyi Vhodiv do zhuri konkursiv proyektiv budinku Tovaristva priyateliv krasnih mistectv u Krakovi 1898 vivtarya dlya kostelu v Zakopanomu 1902 polskoyi villi dlya vistavki v Rimi 1910 fasadiv Nacionalnogo muzeyu na Vaveli 1912 budivli Oshadnoyi kasi v Syanoku 1912 dvoru rodini Vlodkiv u Negovichi 1913 Pracyuvav pri organizaciyi arhitekturnoyi vistavki 1912 roku u Krakovi Vhodiv do yiyi vikonavchogo komitetu Na pidgotovchomu etapi 1911 roku viyizdiv iz Yezhi Varhalovskim do Varshavi de z metoyu promociyi 27 zhovtnya prochitav dopovid na temu majbutnoyi vistavki na zasidanni varshavskogo Tovaristva tehnikiv Bulo stvoreno varshavskij komitet vistavki Nalezhav do redakcijnih komitetiv chasopisiv Architektura Rzeczy Piekne Architektura i Budownictwo 1926 roku vidznachenij Kavalerskim hrestom Ordenu Vidrodzhennya Polshi Pomer 3 travnya 1943 u Krakovi Sin Tadeusha Striyenskogo Karol takozh arhitektor RobotiBudinok Tovaristva vzayemnogo kredituvannya Florianka na vulici Bashtovij 6 8 u Krakovi Zbudovanij 1879 roku u stili neorenesansu Spivavtor Tomash Prilinskij Piznishe rozbudovanij Prilinskim Pritulok dlya hlopciv fundaciyi knyazya Aleksandra Lyubomirskogo vulicya Rakovicka 27 1880 ti spivavtor Vladislav Ekelskij Zbudovanij za konkursnim proyektom Kerivnictvo restavraciyeyu Mar yackogo kostelu u Krakovi Obstezhennya vnutrishnogo ozdoblennya prezbiteriya proviv u grudni 1888 roku Obranij kerivnikom robit majzhe vidrazu rozpochav roboti z ochistki prezbiteriya vid barokovih ozdob Pri comu vidkrito veliku kilkist avtentichnih elementiv kam yanoyi rizbi Dlya vidnovlyuvalnih robit Striyenskij zaprosiv skulptoriv Adama Trembeckogo ta Vladislava Hrosnikevicha Kilkist robitnikiv u pevnij moment syagala 44 cholovik Zgodom vikonano novu polihromiyu proyektu Yana Matejka Nad realizaciyeyu pracyuvali do 28 remisnikiv ta zhivopisciv pid kerivnictvom Antoniya Tuha Tomasha Lisevicha Yuzefa Domagalskogo a zgodom takozh Yuzefa Megofera ta Stanislava Vispyanskogo Roboti u prezbiteriyi zaversheno v berezni 1890 roku U travni togo zh roku rozpochato restavraciyu nav yaka v osnovnomu bula zavershena do kincya roku Do 1891 vikonuvalis rozpisi ta montazh vitrazhiv Protyagom cogo periodu Striyenskij neodnorazovo vistupav finansovim poruchitelem u pozichkah yaki buv zmushenij brati komitet restavraciyi Roboti ocinyuyutsya yak zagalom pozitivni Superechlivi ocinki v podalshomu otrimala restavraciya sklepin prezbiteriya Restavraciya vavelskoyi katedri 1889 1891 Proyekt restavraciyi kostelu v Pidgajcyah Vigotovlenij naprikinci 1892 roku Nastupnogo roku realizovanij ternopilskim budivnichim Yuzefom Pjontkovskim Bulo dopovneno psevdomashikulyami vezhu zmineno konstrukciyu dahu vezhi Perebudovano dah nad navami dopovneno lyukarnami Proyekt perebudovi dahu kaplici ne realizovano Restavraciya kostelu Svyatogo Hresta u Krakovi 1896 spilno iz Zigmuntom Gendelem Povitova oshadna kasa na vulici Piarskij 1 u Krakovi 1896 Povitova rada v Ryashevi Budivnictvom keruvav Kazimir Golubovich Perebudova odnopoverhovoyi rezidenciyi mayetku Tollochkiv u Verdomichah Stosuvalas perevazhno inter yeriv 1905 rik Poshirenoyu ye hibna versiya pro avtorstvo Striyenskogo u miscevij kaplici usipalnici Tollochkiv Perebudova Starogo teatru u Krakovi 1904 1906 spivavtor Francisk Monchinskij Perebudova shodovoyi klitki Tehnichno promislovogo muzeyu u Krakovi 1908 spivavtor J Chajkovskij Dim Genrika Mahera u misti Yaslo Zvedenij na golovnij vulici sho vede do vokzalu Dvopoverhovij u viglyadi okremoyi villi stilistichno vidnositsya do neobaroko z elementami francuzkogo riznovidu secesiyi Dim na vulici Lipnevogo manifestu 14 spivavtor Vladislav Ekelskij Magazini na krakivskij Vistavci arhitekturi ta inter yeriv u sadovomu otochenni 1912 roku Proyekt regulyaciyi Krakova generalnogo planu Zdobuv pershe misce na konkursi 1910 roku Spivavtori Vladislav Ekelskij Yuzef Chajkovskij Kazimezh Vichinskij i Lyudvik Vojtichko U proyekti zadumano kilka villovih dilnic velikih miskih plosh zamist velikoyi kilkosti malih togochasnoyi yevropejskoyi tendenciyi Kilka velikih dilyanok iz zelenimi nasadzhennyami Peredbacheno dobre spoluchennya z vokzalom Proyekt otrimav veliku kilkist vidgukiv u presi Perevazhno pozitivnih Sered kritichnih buli zauvazhennya shodo koshtovnosti shodo maloyi shirini zelenoyi smugi na misci kolishnih kolij planuvannya bichnih vulic u dilnicyah Charna Vyes i Vyes Narodova zabudovi villami uzberezhzhya Visli na Dembnikah neobidnosti znesennya nizki budinkiv ne bulo vidpovidnogo zakonodavstva dlya primusovogo yih vikupu magistratom Na dumku chleniv redakciyi chasopisu Architekt bilshist kritichnih vidgukiv bula neslushna Nadmirna vartist deyakih rishen na yihnyu dumku ne povinna bula stati na pereshkodi realizaciyi proyektu Osoblivistyu situaciyi bulo odnak i te bilshist avtoriv proyektu buli odnochasno chlenami redakciyi chasopisu Novij 4 poverhovij budinok Tehnichno promislovogo muzeyu na vulici Smolensk 9 u Krakovi Zbudovanij u 1908 1914 rokah Avtor fasadu vid vulici Smolensk Yuzef Chajkovskij Perebudova Polskogo bazaru u Krakovi 1921 Kompleks sporud monastirya karmelitok bosih na vulici Lobzovskij 40 u Krakovi spivavtor Francisk Monchinskij Proyekt palacu v misti Kazimezha VelkaNerealizovani proyektiDva konkursni proyekti Oshadnoyi kasi u Lvovi 1888 rik spivavtor Vladislav Ekelskij Odin z nih zdobuv pershu premiyu Pershe misce na konkursi proyektiv domu Tovaristva pracivnikiv torgivli viroviznannya mojseyevogo u Varshavi Budinok zaplanovano na dilyanci mizh vulicyami Zyelnoyu 25 ta Vyelkoyu 56 Na pershomu poversi mali rozmishuvatis magazini zi skladami a na reshti poverhiv zala dlya zasidan ofisni ta zhitlovi primishennya Spivavtor Francisk Monchinskij Konkursnij proyekt sanatoriyu dlya gryazelikuvannya u Krinici Zdruj 1906 rik III misce Spivavtor Francisk Monchinskij Konkursnij proyekt budinku Torgovo promislovoyi palati na vul Akademichnij 17 u Lvovi nini Prospekt Shevchenka 1907 spivavtor Francisk Monchinskij Ne vidznachenij nagorodami odnak use zh pridbanij organizatorami U kritichnij statti u krakivskomu chasopisi Architekt vidznacheno dobre vlashtovanij plan budinku Proyekt kostelu u stili svojskomu dlya sela Orluv Murovani Lyublinskogo voyevodstva Priznachenij dlya konkursu 1910 roku Prizovih misc ne zdobuv Spivavtor Yuzef Chajkovskij Proyekt domu z deshevimi kvartirami na 8 rodin Takozh budinki na 4 rodini dlya robitnichoyi koloniyi Rozrobleni u spivavtorstvi z Karolem Striyenskim dlya krakivskoyi Vistavki arhitekturi ta inter yeriv u sadovomu otochenni priznachenoyi na 1912 rik Obidva proyekti zdobuli pershi miscya u vidpovidnih nominaciyah na konkursi 1911 roku organizovanomu komitetom vistavki i Delegaciyeyu arhitektoriv polskih Na vistavci eksponuvavsya maket 8 kvartirnogo budinku Konkursnij proyekt gotelyu Krakivskogo u Lvovi zi sporudami Tovaristva vzayemnogo strahuvannya derzhavnih sluzhbovciv na rozi ninishnoyi ploshi Sobornoyi i vulici Pekarskoyi 1911 spivavtor Francisk Monchinskij Proyekt budinku Remisnickoyi palati u Lvovi Rozroblenij 1912 roku dlya konkursu na yakomu zdobuv 2 misce Spivavtor Francisk Monchinskij Razom z robotami inshih uchasnikiv proyekt eksponuvavsya togo zh roku u primishenni Tehnologichnogo institutu na vulici Nizhankivskogo 5 Tretya nagoroda na konkursi proyektiv Kupeckoyi palati u Krakovi 1913 spivavtor Francisk Monchinskij Odna z dvoh tretih nagorod na konkursi proyektiv ratushi v Drogobichi 1913 spivavtor Francisk Monchinskij Togo zh roku robota eksponuvalas u zali zasidan Lvivskoyi politehniki Proyekt novogo budinku Lvivsogo universitetu na ninishnij vulici Grushevskogo Vikonanij spilno z Karolem Striyenskim dlya konkursu 1913 roku Opublikovanij u zbirci prisvyachenij konkursu Konkursni proyekti dvoh budivel Okruzhnoyi direkciyi poshti i telegrafu a takozh Poshtovoyi oshadnoyi kasi u Krakovi Na konkursi 1922 roku proyekt direkciyi zdobuv druge misce Spivavtori Francisk Monchinskij i arhitektor Kern Proyekt restavraciyi ta adaptaciyi shpitalnih budinkiv na Vaveli dlya potreb Nacionalnogo muzeyu Rozroblenij 1926 roku Cherez kritiku samogo zadumu na zasidannyah Krakivskogo tehnichnogo tovaristva proyekt ne bulo realizovano PrimitkiOrlowski B Stryjenski Aleksander Polskie Towarzystwo Historii Techniki Inzynierowie polscy w XIX i XX wieku pod red J Pilatowicza T VII 100 najwybitniejszych polskich tworcow techniki Warszawa Retro Art 2001 S 235 237 ISBN 83 87992 15 1 Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 95 Spis czlonkow z nowemi adresami Architekt 1930 3 4 S 61 Protokol I zjazdu Kol architektonicznych polskich w Krakowie Czasopismo Techniczne 1909 1 S 5 6 Z I go Zjazdu Delegatow Kol Architektonicznych Polskich w Krakowie 1908 Przeglad Techniczny 1908 52 S 635 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 106 ISBN 83 88372 29 7 Konkursa Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego 1898 5 S 50 Z dziejow budowy domu Tow Przyj Sztuk pieknych Architekt 1901 2 S 24 Protokol z posiedzenia sadu konkursowego Architekt 1902 6 S 61 64 Konkursy Architekt 1910 4 S 69 Rozstrzygniecie konkursu na dworek Nowa Reforma 18 kwietnia 1910 173 S 5 Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu Architekt 1912 5 S 58 Konkurs na szkice gmachu Kasy Oszczednosci w Sanoku Architekt 1912 5 S 58 Konkursy Architekt 1914 1 2 S 30 Katalog wystawy architektury i wnetrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie czerwiec pazdziernik 1912 r Krakow Drukarnia Uniwersytetu Jagiell 1912 S 17 Wystawa architektury w 1912 r w Krakowie Nowa Reforma 23 wrzesnia 1911 434 S 1 Posiedzenie Delegacyi Architektow Polskich w Krakowie Architekt 1912 9 S 87 Wystawa architektury w 1912 r w Krakowie Nowa Reforma 9 lisopada 1911 512 S 2 Co dzien niesie Gazeta Lwowska 6 maja 1926 101 S 2 Purchla J Jak powstal nowoczesny Krakow Wyd drugie przejrzane i uzupelnione Krakow Wydawnictwo literackie 1990 S 24 130 ISBN 83 08 02087 9 Lamenski L Restauracja kosciola Mariackiego w Krakowie 1889 1891 Rocznik Krakowski 1988 T LIV S 179 199 Ostrowski J Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Podhajcach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Drukarnia Narodowa 1996 T 4 S 146 161 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 85739 34 3 Objasnienie tablic Architekt 1902 3 S 24 Tabl 14 Powiatowa Kasa Oszczednosci w Krakowie Architekt 1901 3 S 35 37 Architekt 1902 11 S 151 152 Piramidowicz D Kaplica grobowa rodziny Tolloczkow w Wierdomiczach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa nowogrodzkiego Krakow Antykwa 2006 T 2 S 329 331 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 2 ISBN 83 89273 43 8 Dom Henryka Machera w Jasle Architekt 1902 10 S 134 135 R P Wystawa architektury i wnetrz w otoczeniu ogrodowem w Krakowie w r 1912 Architekt 1912 6 7 S 65 Posiedzenie Delegacyi Architektow Polskich w Krakowie Architekt 1912 9 S 88 Konkursy Architekt 1910 4 S 69 Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa Architekt 1910 6 7 8 S 90 Tabl 16 17 Nagrody za plany regulacyi Krakowa Czasopismo Techniczne 1910 8 S 116 Z powodu konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa Architekt 1910 6 7 8 S 121 123 Purchla J Jak powstal S 130 Kronika Architekt 1914 1 2 S 18 Historia pol Gmach Galicyjskiej kasy oszczednosci we Lwowie Architekt 1900 1 S 10 Program konkursu na dom Stow Prac handl wyzn mojzeszowego Architekt 1903 1 S 3 6 15 16 Rozmaitosci Architekt 1906 10 S 240 Konkurs na dom izby handlowej i przemyslowej we Lwowie Architekt 1907 7 S 6 7 Konkurs na projekt kosciola we wsi Orlow Architekt 1910 4 S 62 64 65 K S Wystawa architektoniczna w Krakowie Tygodnik Ilustrowany 22 czerwca 1912 25 2745 S 526 Rozstrzygniecie konkursu na typy domow mieszkalnych Architekt 1912 6 7 S 75 Architekt 1912 9 S 94 tabl 29 Konkurs Towarzystwa wzajemnych ubezpieczen urzednikow prywatnych we Lwowie Architekt 1911 7 S 152 155 Rozstrzygniecie konkursu Architekt 1912 6 7 S 76 Z konkursu na gmach Izby rekodzielniczej we Lwowie Czasopismo Techniczne 1912 28 S 368 Roztrzygniecie konkursu na wypracowanie szkicow domu Izby rekodzielniczej Glos Mieszczanski 21 lipca 1912 29 S 5 Rozstrygniecie konkursu na dom Stow kupcow i mlodziezy handl w Krakowie Architekt 1913 11 S 164 Protokol sadu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupcow i mlodziezy handlowej w Krakowie Architekt 1913 12 S 183 Protokol Sadu konkursowego dla planow ratusza w Drohobyczu Czasopismo Techniczne 1913 31 S 369 Rozstrzygniecie XIV konkursu architektonicznego Kola Arch we Lwowie Przeglad Techniczny 1913 42 S 556 Rozstrzygniecie XIV konkursu architektonicznego Czasopismo Techniczne 1913 26 S 312 Konkurs na ratusz w Drohobyczu Czasopismo Techniczne 1913 28 S 335 Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie Architekt 1913 11 S 162 Rozstrzygniecie konkursu na budowe gmachow pocztowych Krakowie Nowa Reforma 27 stycznia 1922 22 S 2 Tadanier F Budowa Muzeum Narodowego w Krakowie Architekt 1926 6 7 S 40 49 DzherelaPortal Mistectvo Ma K Knapikowa M Stryjenski Tadeusz Slownik biograficzny historii Polski Pod red J Chodery i F Kiryka Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 2005 T 2 S 1472 1473 ISBN 83 04 04857 4 Stryjenski Tadeusz Mala encyklopedia Krakowa Wyd trzecie Krakow Wanda 1999 S 504 ISBN 83 87023 08 6 Stryjenski Tadeusz Wielka Encyklopedia Powszechna PWN Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1968 T 11 S 65 66 Estreicher K Wspomnienia dwoch Krakowian Rocznik Krakowski 1975 46 S 131 139 143