Бу ський райо н колишній район України на північному сході Львівської області Районний та адміністративний центр місто р

Бу́ський райо́н — колишній район України на північному сході Львівської області. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Буськ (старовинна назва Бужськ). Знаходиться за 51 км від м. Львова, уздовж сучасної автостради E40 (Київ-Чоп). Населення становить 46 244 особи (на 1 січня 2019). Площа району 856 км². 83 населених пункти (1 місто, 2 селища, 80 сіл) входять до складу міської (Буської), двох селищних (Красненської, Олеської) та 24 сільських рад.

Буський район

адміністративно-територіальна одиниця


Герб	Прапор

Район на карті

Львівська область

Основні дані

Країна:

Україна

Область:

Львівська область

Код КОАТУУ:

4620600000

Утворений:

8 вересня 1966

Населення:

▬ 46 244 (на 1.01.2019)

Площа:

856 км²

Густота:

54.0 осіб/км²

Тел. код:

+380-3264

Поштові індекси:

80500—80565

Населені пункти та ради

Районний центр:

Буськ

Міські ради:

1

Селищні ради:

2

Сільські ради:

24

Міста:

1

Смт:

2

Села:

80

Мапа району

Районна влада

Голова ради:

Глова Богдан Володимирович

Голова РДА:

Коваль Олег Васильович

Вебсторінка:

Буська РДА
Буська райрада

Адреса:

80500, Львівська обл., Буський р-н, м. Буськ, вул. Львівська, 2

Мапа

Буський район у Вікісховищі

Географія

	Радехівський район
Кам'янка-Бузький район		Бродівський район
Пустомитівський район	Золочівський район

Історія

17 січня 1940 року утворено Буський район.

У 1959 році до Буського району включені частини території ліквідованих Красненського району і Новомилятинського районів.

У 1962 році до складу району увійшов Олеський район. Так, у 1963 р. район був ліквідований. У кінці 1966 р. Буський район почав заново функціонувати.

Історія Буська

Про Буськ як першу письмову згадку йдеться у літописній оповіді «Повість временних літ» (1097 р.). Місто згадується як таке, що вже існувало. Від цього часу і до кінця ХІІ ст. місто перебувало в руках різних господарів. У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівства.

У другій половині XIV ст. місто, як і вся Галицька земля, опинилося під владою Польщі. На початку XV ст. воно стало важливим торговельним і ремісничим центром. Уже в 1411 р. Буськ одним із перших у Галичині отримав Магдебурзьке право. Невід'ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Цей птах був найпопулярніший, і тому почав символізувати цей край.

Будучи розміщеним неподалік Чорного шляху, яким татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну, Буськ почав зростати як оборонний центр уже з другої половини XV ст.

Вигідне розташування значною мірою сприяло швидкому його відродженню. У 1539—1641 рр. з'явилась перша папірня, на папері якої надруковано «Острозьку Біблію» (1581 р.) Івана Федоровича (Федорова). У 1746 р. вже діяв цех різників, засновано було цех ткачів. У наступному столітті — цехи кушпірський, кравецький, пивоварний. Культурно-національному відродженню сприяло Буське Миколаївське братство, яке виступало проти обмежень польських феодалів. У 1772 р., після першого поділу Польщі, Буськ опинився під владою Австрії, під якою перебував аж до розпаду Австро-Угорської Імперії в 1918 р.

З 1919 по 1939 Буськ, як і вся Західна Україна, перебував під владою Польщі. У вересні 1939 р. місто стало радянським, органи влади націоналізували підприємства, конфіскували поміщицькі землі. 1 липня 1941 р. місто захопили німецькі війська, які завдали Буську великих збитків. 18 липня 1944 р. радянські війська знову увійшли в Буськ. Почалась відбудова зруйнованого міста. Водночас репресії і арешти тих, хто підтримував визвольну боротьбу УПА.

У повоєнні роки адміністративний статус Буська сприяв (хоч і незначному) його розвитку.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Буського району

Адміністративно-територіальний устрій Буського району охоплював 1 міську раду, 2 селищні ради та 24 сільські ради, що об'єднували 93 населені пункти і підпорядковані були . Адміністративним центром — місто Буськ.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

23 681

5061

3638

7348

4692

2795

147

Жінки

27 188

4876

3590

6872

5724

5619

507

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
147	85 +	507
203	80-84	627
499	75-79	1364
943	70-74	1777
1150	65-69	1851
1145	60-64	1799
904	55-59	1125
1173	50-54	1311
1470	45-49	1489
1985	40-44	1895
1905	35-39	1781
1783	30-34	1608
1675	25-29	1588
1626	20-24	1644
2012	15-20	1946
2050	10-14	1920
1725	5-9	1676
1286	0-4	1280

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	50427	99,13 %
росіяни	280	0,55 %
поляки	75	0,15 %
білоруси	22	0,04 %
інші	67	0,13 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	50546	99,36 %
російська	239	0,47 %
польська	22	0,04 %
білоруська	13	0,03 %
угорська	10	0,02 %
інші	41	0,08 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Буського району було створено 62 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 80,67 % (проголосували 29 706 із 36 826 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,55 % (19 473 виборців); Юлія Тимошенко — 16,74 % (4 974 виборців), Олег Ляшко — 7,27 % (2 161 виборців), Анатолій Гриценко — 4,55 % (1 351 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,63 %.

31 березня 2019 року відбулися Президентські вибори України. Явка на виборах складала — 73,03 % (проголосували 23 608 із 32 326 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,64 % (6 933 виборців); Юлія Тимошенко — 20,48 % (4 791 виборців), Анатолій Гриценко — 19,43 % (4 544 виборців), Володимир Зеленський — 11,66 % (2 726 виборців), Олег Ляшко — 6,43 % (1 503 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів.

Див. також

Галерея

Палац графа Бадені 19 ст у Буську
Дерев'яна церква св. Параскеви у Буську
Храм святого архістратига Михаїла в селі Кути

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буський район

Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 545/2019-рп «Про призначення О.Коваля головою Буської районної державної адміністрації Львівської області»
s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
Адміністративно-територіальний устрій Буського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
[Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 червня 2017.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2016.
. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.

Посилання

Буський район [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ

[1] Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 545/2019-рп «Про призначення О.Коваля головою Буської районної державної адміністрації Львівської області»

[2] s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»

[3] Адміністративно-територіальний устрій Буського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України

[ukrcensus-4] [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2021.

[Розподіл_населення_за_національністю_та_рідною_мовою-5] . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 червня 2017.

[6] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2016.

[7] . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.