Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Севі́льський собо́р (ісп. Catedral de Sevilla), або Катедральний собор святої Марії — католицький катедральний собор в Іспанії, в місті Севілья. Головний храм Севільської архідіоцезії. Один із найбільших у Західній Європі.
| Севільський собор | |
|---|---|
 | |
| 37°23′08″ пн. ш. 5°59′35″ зх. д. / 37.38574215965907399° пн. ш. 5.9930955623246778° зх. д.Координати: 37°23′08″ пн. ш. 5°59′35″ зх. д. / 37.38574215965907399° пн. ш. 5.9930955623246778° зх. д. | |
| Країна |  Іспанія[1][2][…] |
| Розташування | Севілья[1][2] |
| Тип | d |
| Площа | 2,4 га і 68,34 га |
| Стиль | готика |
| Дата заснування | 1402 і 1410[4] |
  Севільський собор Севільський собор (Іспанія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
У XV столітті Севілья залишалася багатим і великим містом Іспанії, до того ж — єдиним значним річковим портом. Католицька церква вирішує побудувати в місті новий собор, надзвичайний за розмірами та такий, щоби перевищував велетенську міську мечеть, збудовану ще арабами. Декан церкви наголосив: «Ми будуємо такий велетенський храм, що наступні покоління казатимуть, що ми були божевільні».
Мечеть зруйнували, а на її місці розпочали будівництво.
Проект та будівництво
Проектування та перший етап будівництва припали на перехідну добу від пізньої іспанської готики до місцевого варіанту ренесансу. Але ідеї та форми європейського Відродження доходили до Іспанії з запізненням. Тому звернулися не до зразків ренесансної архітектури Італії, а до звичних для Іспанії зразків готичних соборів. Уява про величне та значуще в архітектурі ще цілком пов'язувалась з готикою.
Автор первісного проекту собору невідомий. За проектом собор цілком покривав площу колишньої мечеті. І мав не три нави, як це звично в іспанських готичних соборах, а п'ять. Мусульманський дворик для омовінь перетворили на відкритий двір нового собору (тепер Помаранчевий дворик). Міхраб колишньої мечеті перебудували в каплицю Антигуа, а величний мінарет Хіральду зробили дзвіницею. Дотримувались стилістики готики в її кастильському варіанті, тому використали готичну вікно-троянду, готичні склепіння, вітражі, скульптури на порталах. Але почалися відступи та розбіжності, що перетворювали споруду на унікальну і незвичну навіть для Іспанії.
-
![image]()
Інтер'єр собору -
![image]()
Вікно-троянда -
![image]()
Помаранчевий дворик -
![image]()
Двері Пробачення.
Черговий довгобуд
Іспанія залишалась конгломератом досить відокремлених одна від одної областей в час значної феодальної кризи, нестачі майстрів, кризи духовної та матеріальної. Ніщо не сприяло грандіозному будівництву собору. Він ставав черговим іспанським . Тільки головні частини собору змогли вивести під дахи за 180 років.
Будівництво тривало з 1401 до 1519 року, а потім продовжилося. У 1511 році обвалився купол над середхрестям собору. Ренесансну деталь собору не відновили, а перебудували в пласке , збережене дотепер (архітектор ).
Головний фасад собору — наче б то західний. Він має звичні три портали, але скульптурні оздоби у XV столітті отримали тільки бокові портали. Центральний (Пуерта Майор) був недобудованим 300 років, завершили його тільки наприкінці XIX століття. Кожний з фасадів собору мав свій головний вхід і жоден з них не виконував ролі образного центру готичної споруди, як у зразків з Франції. Залишені на місці і фрагменти муру колишньої мечеті по вулиці Алеманес з оригінальною брамою маврів. Іспанці надбудували мавританську браму та прикрасили її скульптурою у XVI столітті . Ця суміш різних архітектурних стилів брами отримала назву Двері Пробачення.
До будівництва у 15-16 століттях залучили цілу армію місцевих та іноземних (німецьких, нідерландських, французьких) архітекторів, скульпторів та будівничих, серед яких —
- .
До цього переліку слід додати навмисне забуті імена арабських архітекторів та митців XIX століття, аби перелік творців собору був досить повним.
Собор
За поземним планом — видовжений прямокутник 140 на 76 метрів без прибудов. Трансепт не виходить за межі плану і на фасадах підкреслений порталами. За межі плану виходить Королівська каплиця, побудована у 16 столітті. Центральна нава в соборі найширша (16 м), а її висота сягає 36 метрів, бічні нави нижчі на 10 метрів. Склепіння собору підтримують 40 могутніх кам'яних стовпів. За бічними нефами вздовж північної та південної сторін іде низка глибоких каплиць.
Добудови і дари
У 16 столітті почалися добудови собору без втручання у простір його інтер'єра: овальний зал капітули, головна сакристія, Королівська каплиця у 1551—1575 рр. Усі добудови вже витримані у формах іспанського Відродження, прихильниками якого були архітектори нових поколінь — *
- .
У 16 столітті місто Севілья отримало монополію на колоніальну торгівлю з захопленими землями в Америці. Через Севілью потекли ріки коштовних товарів та золота. Це відбилося багатими дарами та внесками на будівництво катедрального собору, який почав наповнюватися церковним сріблом, скульптурами, свічниками та релікваріями, картинами, металевими огорожами з багатим візерунком і т. д. Собору дарували навіть зброю. Є тут і велика за розмірами фреска «Св. Христофор» (10 метрів), хоча фрески не мали значного поширення в Іспанії. Їх замінником став олійний живопис. Собор за століття прикрасили картинами митців, серед яких майже всі значні імена іспанського живопису — *
-
![image]()
Майстерня делла Роббіа. Мадонна з немовлям -
![image]()
Кустодія, срібло, 16 ст. -
![image]()
Бартоломео Естебан Мурільйо, , 1655 -
![image]()
. Зняття з хреста
Меморіали в соборі
Собор у Севільї швидко став усипальницею королів та князів церкви. Саме тут були поховані кастильські королі — , Альфонс Х Мудрий, .
Серед багатих донаторів собору син Колумба — . Він передав храму значні коштовності та книги батька, для яких побудували окреме приміщення — . Поховання — в головній наві собору.
У 1899 р. з Гавани в Севілью вивезли прах самого Христофора Колумба. Пишне поховання у вигляді скульптур поховальної ходи створив 19 ст. в стилі історизму.
-
![image]()
Королева Беатріс, мати Фернандо ІІІ -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
.
Центр міського життя
Севільський катедральний собор швидко став центором міського життя, часто далекого від життя церковного та релігійного. Адже портова Севілья швидко стала кримінальним центром з і повіями, ігорними будинками, злочинними угрупованнями, власною армією жебраків та бідноти. За словами письменника Матео Алемана, Севілья була містом — матір'ю усіх сиріт, де мало правди, мало сорому, мало Божого страху і втричі за це менше чесності. Королівська тюрма Севільї була перевантажена злочинцями усіх рангів. Драматична реальність Севільї неодноразово знайшла сатиричне відтворення в іспанській літературі та відгуках сучасників.
Стара каплиця Антигуа в соборі отримала відомість в суспільстві Севільї як місце побачень кабальєро з дамами легкої поведінки. На зовнішній огороженій галереї собору утворили місце найму слуг та служниць, місце побачень та прогулянок, тут шукали новин та нових пліток. Збирались тут і купці та місцеві бізнесмени, шукали ділових партнерів. Якщо негода псувала спілкування, його переносили в сам собор, де гомін нахабного товариства перекривав Божу службу. Роздратований галасом,архієпископ Севільї звернувся до короля з клопотанням вибудувати для ділків окреме приміщення. Так біля собору у 1582 р.. побудували біржу. Потім поряд постала Ратуша. А в 18 столітті частину приміщень біржі віддали під архівний заклад американських колоній — Архів Індій.
У 1981 р. Севільський катедральний собор отримав статус Всесвітнього надбання ЮНЕСКО.
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Digital Guide to the Cultural Heritage of Andalusia
- Deutsche Nationalbibliothek Record #4416448-8 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- David José Caramazana Malia Los antecedentes constructivos de la catedral de Sevilla desde la promoción arzobispal (1369-1432) — 2023. — ISSN 2340-1362 — doi:10.5944/ETFIII.36.2023.35992
Джерела
- Рафаель Альтамира и Кревеа, «История Испании», М, 1951
- «Литература 17 века», автор-составитель Пуришев Б. И., М, 1949
- Сервантес, «Назидательные новеллы», М, 1955
- Матео Алеман, « Жизнеописание Гусмана де Альфараче», М, 1963
- Матеріали періодичних видань.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Севільський собор
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sevi lskij sobo r isp Catedral de Sevilla abo Katedralnij sobor svyatoyi Mariyi katolickij katedralnij sobor v Ispaniyi v misti Sevilya Golovnij hram Sevilskoyi arhidioceziyi Odin iz najbilshih u Zahidnij Yevropi Sevilskij sobor37 23 08 pn sh 5 59 35 zh d 37 38574215965907399 pn sh 5 9930955623246778 zh d 37 38574215965907399 5 9930955623246778 Koordinati 37 23 08 pn sh 5 59 35 zh d 37 38574215965907399 pn sh 5 9930955623246778 zh d 37 38574215965907399 5 9930955623246778Krayina Ispaniya 1 2 RoztashuvannyaSevilya 1 2 TipdPlosha2 4 ga i 68 34 gaStilgotikaData zasnuvannya1402 i 1410 4 Sevilskij soborSevilskij sobor Ispaniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaU XV stolitti Sevilya zalishalasya bagatim i velikim mistom Ispaniyi do togo zh yedinim znachnim richkovim portom Katolicka cerkva virishuye pobuduvati v misti novij sobor nadzvichajnij za rozmirami ta takij shobi perevishuvav veletensku misku mechet zbudovanu she arabami Dekan cerkvi nagolosiv Mi buduyemo takij veletenskij hram sho nastupni pokolinnya kazatimut sho mi buli bozhevilni Mechet zrujnuvali a na yiyi misci rozpochali budivnictvo Proekt ta budivnictvo Plan soboru Proektuvannya ta pershij etap budivnictva pripali na perehidnu dobu vid piznoyi ispanskoyi gotiki do miscevogo variantu renesansu Ale ideyi ta formi yevropejskogo Vidrodzhennya dohodili do Ispaniyi z zapiznennyam Tomu zvernulisya ne do zrazkiv renesansnoyi arhitekturi Italiyi a do zvichnih dlya Ispaniyi zrazkiv gotichnih soboriv Uyava pro velichne ta znachushe v arhitekturi she cilkom pov yazuvalas z gotikoyu Avtor pervisnogo proektu soboru nevidomij Za proektom sobor cilkom pokrivav ploshu kolishnoyi mecheti I mav ne tri navi yak ce zvichno v ispanskih gotichnih soborah a p yat Musulmanskij dvorik dlya omovin peretvorili na vidkritij dvir novogo soboru teper Pomaranchevij dvorik Mihrab kolishnoyi mecheti perebuduvali v kaplicyu Antigua a velichnij minaret Hiraldu zrobili dzviniceyu Dotrimuvalis stilistiki gotiki v yiyi kastilskomu varianti tomu vikoristali gotichnu vikno troyandu gotichni sklepinnya vitrazhi skulpturi na portalah Ale pochalisya vidstupi ta rozbizhnosti sho peretvoryuvali sporudu na unikalnu i nezvichnu navit dlya Ispaniyi Inter yer soboru Vikno troyanda Pomaranchevij dvorik Dveri Probachennya Chergovij dovgobud Ispaniya zalishalas konglomeratom dosit vidokremlenih odna vid odnoyi oblastej v chas znachnoyi feodalnoyi krizi nestachi majstriv krizi duhovnoyi ta materialnoyi Nisho ne spriyalo grandioznomu budivnictvu soboru Vin stavav chergovim ispanskim Tilki golovni chastini soboru zmogli vivesti pid dahi za 180 rokiv Budivnictvo trivalo z 1401 do 1519 roku a potim prodovzhilosya U 1511 roci obvalivsya kupol nad seredhrestyam soboru Renesansnu detal soboru ne vidnovili a perebuduvali v plaske zberezhene doteper arhitektor Golovnij fasad soboru nache b to zahidnij Vin maye zvichni tri portali ale skulpturni ozdobi u XV stolitti otrimali tilki bokovi portali Centralnij Puerta Major buv nedobudovanim 300 rokiv zavershili jogo tilki naprikinci XIX stolittya Kozhnij z fasadiv soboru mav svij golovnij vhid i zhoden z nih ne vikonuvav roli obraznogo centru gotichnoyi sporudi yak u zrazkiv z Franciyi Zalisheni na misci i fragmenti muru kolishnoyi mecheti po vulici Alemanes z originalnoyu bramoyu mavriv Ispanci nadbuduvali mavritansku bramu ta prikrasili yiyi skulpturoyu u XVI stolitti Cya sumish riznih arhitekturnih stiliv brami otrimala nazvu Dveri Probachennya Shidnij fasad Portal Puerta de los Palos cherez yakij zazvichaj vhodyat do soboru Do budivnictva u 15 16 stolittyah zaluchili cilu armiyu miscevih ta inozemnih nimeckih niderlandskih francuzkih arhitektoriv skulptoriv ta budivnichih sered yakih Do cogo pereliku slid dodati navmisne zabuti imena arabskih arhitektoriv ta mitciv XIX stolittya abi perelik tvorciv soboru buv dosit povnim Sobor Za pozemnim planom vidovzhenij pryamokutnik 140 na 76 metriv bez pribudov Transept ne vihodit za mezhi planu i na fasadah pidkreslenij portalami Za mezhi planu vihodit Korolivska kaplicya pobudovana u 16 stolitti Centralna nava v sobori najshirsha 16 m a yiyi visota syagaye 36 metriv bichni navi nizhchi na 10 metriv Sklepinnya soboru pidtrimuyut 40 mogutnih kam yanih stovpiv Za bichnimi nefami vzdovzh pivnichnoyi ta pivdennoyi storin ide nizka glibokih kaplic Dobudovi i dari Bichnij vivtar v stili baroko U 16 stolitti pochalisya dobudovi soboru bez vtruchannya u prostir jogo inter yera ovalnij zal kapituli golovna sakristiya Korolivska kaplicya u 1551 1575 rr Usi dobudovi vzhe vitrimani u formah ispanskogo Vidrodzhennya prihilnikami yakogo buli arhitektori novih pokolin U 16 stolitti misto Sevilya otrimalo monopoliyu na kolonialnu torgivlyu z zahoplenimi zemlyami v Americi Cherez Sevilyu potekli riki koshtovnih tovariv ta zolota Ce vidbilosya bagatimi darami ta vneskami na budivnictvo katedralnogo soboru yakij pochav napovnyuvatisya cerkovnim sriblom skulpturami svichnikami ta relikvariyami kartinami metalevimi ogorozhami z bagatim vizerunkom i t d Soboru daruvali navit zbroyu Ye tut i velika za rozmirami freska Sv Hristofor 10 metriv hocha freski ne mali znachnogo poshirennya v Ispaniyi Yih zaminnikom stav olijnij zhivopis Sobor za stolittya prikrasili kartinami mitciv sered yakih majzhe vsi znachni imena ispanskogo zhivopisu Fransisko de Surbaran Alonso Kano Bartolomeo Esteban Muriljo Huan de Valdes Leal Fransisko Gojya Majsternya della Robbia Madonna z nemovlyam Kustodiya sriblo 16 st Bartolomeo Esteban Muriljo 1655 Znyattya z hrestaMemoriali v soboriKenotaf Kolumba v sobori Sobor u Sevilyi shvidko stav usipalniceyu koroliv ta knyaziv cerkvi Same tut buli pohovani kastilski koroli Alfons H Mudrij Sered bagatih donatoriv soboru sin Kolumba Vin peredav hramu znachni koshtovnosti ta knigi batka dlya yakih pobuduvali okreme primishennya Pohovannya v golovnij navi soboru U 1899 r z Gavani v Sevilyu vivezli prah samogo Hristofora Kolumba Pishne pohovannya u viglyadi skulptur pohovalnoyi hodi stvoriv 19 st v stili istorizmu Koroleva Beatris mati Fernando III Alfons H Mudrij Centr miskogo zhittyaSobor ta Arhiv Indij Sevilskij katedralnij sobor shvidko stav centorom miskogo zhittya chasto dalekogo vid zhittya cerkovnogo ta religijnogo Adzhe portova Sevilya shvidko stala kriminalnim centrom z i poviyami igornimi budinkami zlochinnimi ugrupovannyami vlasnoyu armiyeyu zhebrakiv ta bidnoti Za slovami pismennika Mateo Alemana Sevilya bula mistom matir yu usih sirit de malo pravdi malo soromu malo Bozhogo strahu i vtrichi za ce menshe chesnosti Korolivska tyurma Sevilyi bula perevantazhena zlochincyami usih rangiv Dramatichna realnist Sevilyi neodnorazovo znajshla satirichne vidtvorennya v ispanskij literaturi ta vidgukah suchasnikiv Stara kaplicya Antigua v sobori otrimala vidomist v suspilstvi Sevilyi yak misce pobachen kabalyero z damami legkoyi povedinki Na zovnishnij ogorozhenij galereyi soboru utvorili misce najmu slug ta sluzhnic misce pobachen ta progulyanok tut shukali novin ta novih plitok Zbiralis tut i kupci ta miscevi biznesmeni shukali dilovih partneriv Yaksho negoda psuvala spilkuvannya jogo perenosili v sam sobor de gomin nahabnogo tovaristva perekrivav Bozhu sluzhbu Rozdratovanij galasom arhiyepiskop Sevilyi zvernuvsya do korolya z klopotannyam vibuduvati dlya dilkiv okreme primishennya Tak bilya soboru u 1582 r pobuduvali birzhu Potim poryad postala Ratusha A v 18 stolitti chastinu primishen birzhi viddali pid arhivnij zaklad amerikanskih kolonij Arhiv Indij U 1981 r Sevilskij katedralnij sobor otrimav status Vsesvitnogo nadbannya YuNESKO Div takozhHiralda Kaplicya Kvatrochento Mistectvo Ispaniyi Sevilya Spisok arhitektoriv Ispaniyi Ispanskij RenesansPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Digital Guide to the Cultural Heritage of Andalusia d Track Q5758805 Deutsche Nationalbibliothek Record 4416448 8 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 David Jose Caramazana Malia Los antecedentes constructivos de la catedral de Sevilla desde la promocion arzobispal 1369 1432 2023 ISSN 2340 1362 doi 10 5944 ETFIII 36 2023 35992DzherelaRafael Altamira i Krevea Istoriya Ispanii M 1951 Literatura 17 veka avtor sostavitel Purishev B I M 1949 Servantes Nazidatelnye novelly M 1955 Mateo Aleman Zhizneopisanie Gusmana de Alfarache M 1963 Materiali periodichnih vidan PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sevilskij sobor