Битва під Фрідландом — битва між французькою армією під командуванням Наполеона і російською армією під командуванням генерала Беннігсена, яка відбулась 14 червня 1807 року під Фрідландом (нині місто Правдинськ). Битва завершилася розгромом російської армії.
Битва під Фрідландом | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна четвертої коаліції | |||||||
Наполеон I на полі бою під Фрідландом. Орас Верне, 1836 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Франція | Російська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Наполеон І Жан Лан | |||||||
Сили | |||||||
80,000 118 гармат | 46,000-62,000 120 гармат | ||||||
Втрати | |||||||
8 000 – 10 000 | 20 000 – 40 000 вбито, поранено і полонено 80 гармат |
Хід битви
4:00 ранку — 5:30 вечора
На момент початку бою французька армія налічувала 75 000 бійців, російська — 60 000. Битва почалася о 3 годині ранку, коли з французького боку на полі бою знаходився тільки корпус маршала Лана. Спочатку Беннігсен обмежувався тільки артилерійською дуеллю і не атакував до 7 годин ранку, хоча на позиціях було тільки 26 000 французів. Останні утримували позиції до приходу Наполеона. Наполеон прибув на поле битви незабаром по обіді разом із своїм штабом і перейняв командування у Лана. До 4 годин дня імператорська гвардія і частина I корпусу були на місці битви, і Наполеон вирішив, що у нього досить сил (бл. 80 000 чол.), щоб виграти вирішальну битву. Росіяни були розгорнуті уздовж 4-мильної лінії по обох сторонах річки Аллі. Але на її лівому березі їх було значно менше, і саме тут Наполеон вирішив почати атаку.
5:30 — 10 вечора
Рівно в 5:30 тишу, що запанувала над полем бою, несподівано розірвали декілька частих залпів французької батареї з 20 гармат.
Це був сигнал імператора маршалові Нею про початок загальної атаки. На чолі французьких частин, що наступали, пішла дивізія генерала Маршана, лівіше від нього йшли солдати генерала Біссона, а за ними наступала кавалерія Латур-Мобура. Росіяни перед ними відступали, і Маршан злегка відхилився управо, щоб загнати утікачів в річку Аллі. Мабуть, цей маневр здався Беннігсену вдалим моментом для контратаки. Він кинув в атаку загін казаків і полки регулярної кавалерії генерала Кологрівова для розширення пролому, що утворився між двома французькими дивізіями. Проте ця атака ні до чого не привела — назустріч атакуючим, висунулася кавалерійська дивізія Латур-Мобура. Потрапивши між трьох вогнів, російські кавалеристи в паніці повернули назад. Французи відновили наступ.
Проте далі їх зустрів добре організований фланговий вогонь гармат 14-ї резервної дивізії росіян, поставленій на східному березі Аллі. Французи було завагалися, тим паче, що Беннігсен кинув на них новий загін кавалеристів і направив його проти лівого флангу Біссона.
У цей критичний момент, коли французька атака почала захлинатися, Наполеон на допомогу дивізіям Нея кинув в бій резервний корпус маршала Віктора, головні частини якого вів генерал . З допомогою кавалеристів Латур-Мобура контратака французів досягла успіху — російські ескадрони були відкинуті назад до своєї піхоти.
Паніка, що почалася в рядах росіян, зробила їх прекрасною мішенню для французьких канонірів. Французька картеч косила ряди російської піхоти, причому відстань від гармат до піхотних рядів скоротилася поступово з 1600 до 150 ярдів і, нарешті, до 60 кроків. Залишки російської кавалерії намагалися допомогти своїм піхотинцям, але тільки розділили їх сумну долю — картеч розкидала у боки людей і коней.
Не мала успіху і спроба Беннігсена спинити атаку частин Лана, Мортьє і Груші. У дедалі більшому відчаї Беннігсен почав багнетну атаку проти правого флангу дивізій Нея, але єдиним результатом цього була загибель декількох тисяч російських солдатів у водах Аллі. У цей момент битви відрізнився генерал Дюпон. Зі своєю дивізією завдав удару у фланг і тил російського центру (солдати якого вже були сильно стомлені боями), а потім атакував тільки що введені в бій полки російської гвардії. Дуже скоро гвардійські полки вкрили своїми тілами поле бою. Сучасник бою пише, що це була перемога піґмеїв над гігантами.
Дії генерала високо оцінив імператор, і Наполеон обіцяв йому маршальський жезл за першу наступальну вдалу справу.
Підсумки битви
Битва під Фрідландом закінчилася. Російська армія зазнала нищівної поразки. Французи втратили, ймовірно, близько 12 000 осіб, а росіяни — від 18 000 до 20 000; це близько 30 % армії Беннігсена. Французи захопили також 80 гармат. Наполеон отримав нарешті рішучу перемогу, яка не давалася йому близько 6 місяців. Але головним підсумком перемоги Наполеона в цій битві стало підписання Тільзитського миру на річці Німан.
Література
- Харботл Т. Битвы мировой истории. — М.: Внешсигма, 1993. — С. 485—486. —
- Чандлер Д. Военные кампании Наполеона. Триумф и трагедия завоевателя. — .
- Большой энциклопедический словарь (БЭС). — М., 1994. — С. 1436.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Fridlandom bitva mizh francuzkoyu armiyeyu pid komanduvannyam Napoleona i rosijskoyu armiyeyu pid komanduvannyam generala Bennigsena yaka vidbulas 14 chervnya 1807 roku pid Fridlandom nini misto Pravdinsk Bitva zavershilasya rozgromom rosijskoyi armiyi Bitva pid FridlandomVijna chetvertoyi koaliciyiNapoleon I na poli boyu pid Fridlandom Oras Verne 1836Data14 chervnya 1807 rokuMisceFridland PrussiyaRezultatvirishalna peremoga francuziv pidpisannya Tilzitskogo miruStoroniFranciyaRosijska imperiyaKomanduvachiNapoleon I Zhan LanSili80 000 118 garmat46 000 62 000 120 garmatVtrati8 000 10 00020 000 40 000 vbito poraneno i poloneno 80 garmatHid bitvi4 00 ranku 5 30 vechora Na moment pochatku boyu francuzka armiya nalichuvala 75 000 bijciv rosijska 60 000 Bitva pochalasya o 3 godini ranku koli z francuzkogo boku na poli boyu znahodivsya tilki korpus marshala Lana Spochatku Bennigsen obmezhuvavsya tilki artilerijskoyu duellyu i ne atakuvav do 7 godin ranku hocha na poziciyah bulo tilki 26 000 francuziv Ostanni utrimuvali poziciyi do prihodu Napoleona Napoleon pribuv na pole bitvi nezabarom po obidi razom iz svoyim shtabom i perejnyav komanduvannya u Lana Do 4 godin dnya imperatorska gvardiya i chastina I korpusu buli na misci bitvi i Napoleon virishiv sho u nogo dosit sil bl 80 000 chol shob vigrati virishalnu bitvu Rosiyani buli rozgornuti uzdovzh 4 milnoyi liniyi po oboh storonah richki Alli Ale na yiyi livomu berezi yih bulo znachno menshe i same tut Napoleon virishiv pochati ataku 5 30 10 vechora Rivno v 5 30 tishu sho zapanuvala nad polem boyu nespodivano rozirvali dekilka chastih zalpiv francuzkoyi batareyi z 20 garmat Ce buv signal imperatora marshalovi Neyu pro pochatok zagalnoyi ataki Na choli francuzkih chastin sho nastupali pishla diviziya generala Marshana livishe vid nogo jshli soldati generala Bissona a za nimi nastupala kavaleriya Latur Mobura Rosiyani pered nimi vidstupali i Marshan zlegka vidhilivsya upravo shob zagnati utikachiv v richku Alli Mabut cej manevr zdavsya Bennigsenu vdalim momentom dlya kontrataki Vin kinuv v ataku zagin kazakiv i polki regulyarnoyi kavaleriyi generala Kologrivova dlya rozshirennya prolomu sho utvorivsya mizh dvoma francuzkimi diviziyami Prote cya ataka ni do chogo ne privela nazustrich atakuyuchim visunulasya kavalerijska diviziya Latur Mobura Potrapivshi mizh troh vogniv rosijski kavaleristi v panici povernuli nazad Francuzi vidnovili nastup Prote dali yih zustriv dobre organizovanij flangovij vogon garmat 14 yi rezervnoyi diviziyi rosiyan postavlenij na shidnomu berezi Alli Francuzi bulo zavagalisya tim pache sho Bennigsen kinuv na nih novij zagin kavaleristiv i napraviv jogo proti livogo flangu Bissona U cej kritichnij moment koli francuzka ataka pochala zahlinatisya Napoleon na dopomogu diviziyam Neya kinuv v bij rezervnij korpus marshala Viktora golovni chastini yakogo viv general Z dopomogoyu kavaleristiv Latur Mobura kontrataka francuziv dosyagla uspihu rosijski eskadroni buli vidkinuti nazad do svoyeyi pihoti Panika sho pochalasya v ryadah rosiyan zrobila yih prekrasnoyu mishennyu dlya francuzkih kanoniriv Francuzka kartech kosila ryadi rosijskoyi pihoti prichomu vidstan vid garmat do pihotnih ryadiv skorotilasya postupovo z 1600 do 150 yardiv i nareshti do 60 krokiv Zalishki rosijskoyi kavaleriyi namagalisya dopomogti svoyim pihotincyam ale tilki rozdilili yih sumnu dolyu kartech rozkidala u boki lyudej i konej Ne mala uspihu i sproba Bennigsena spiniti ataku chastin Lana Mortye i Grushi U dedali bilshomu vidchayi Bennigsen pochav bagnetnu ataku proti pravogo flangu divizij Neya ale yedinim rezultatom cogo bula zagibel dekilkoh tisyach rosijskih soldativ u vodah Alli U cej moment bitvi vidriznivsya general Dyupon Zi svoyeyu diviziyeyu zavdav udaru u flang i til rosijskogo centru soldati yakogo vzhe buli silno stomleni boyami a potim atakuvav tilki sho vvedeni v bij polki rosijskoyi gvardiyi Duzhe skoro gvardijski polki vkrili svoyimi tilami pole boyu Suchasnik boyu pishe sho ce bula peremoga pigmeyiv nad gigantami Diyi generala visoko ociniv imperator i Napoleon obicyav jomu marshalskij zhezl za pershu nastupalnu vdalu spravu Pidsumki bitviBitva pid Fridlandom zakinchilasya Rosijska armiya zaznala nishivnoyi porazki Francuzi vtratili jmovirno blizko 12 000 osib a rosiyani vid 18 000 do 20 000 ce blizko 30 armiyi Bennigsena Francuzi zahopili takozh 80 garmat Napoleon otrimav nareshti rishuchu peremogu yaka ne davalasya jomu blizko 6 misyaciv Ale golovnim pidsumkom peremogi Napoleona v cij bitvi stalo pidpisannya Tilzitskogo miru na richci Niman LiteraturaHarbotl T Bitvy mirovoj istorii M Vneshsigma 1993 S 485 486 ISBN 5 86290 195 7 Chandler D Voennye kampanii Napoleona Triumf i tragediya zavoevatelya ISBN 978 5 227 02457 2 Bolshoj enciklopedicheskij slovar BES M 1994 S 1436