Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Єною та Ауерштедтом — два бої, що відбулися одночасно 14 жовтня 1806 року між Великою армією Наполеона та пруською армією під командуванням князя Гогенлое в ході війни Четвертої коаліції.
| Битва під Єною та Ауерштедтом | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна четвертої коаліції | |||||||||
 Наполеон оглядає Імператорську гвардію, Орас Верне, 1836 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Франція |  Пруссія, Саксонія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Єна: Наполеон І Ауерштедт: Луї Ніколя Даву | Єна: Князь Ауерштедт: Карл Вільгельм Брауншвейзький † Фрідріх-Вільгельм III | ||||||||
| Сили | |||||||||
| 123 000 96 000 (Єна) 27 000 (Ауерштедт) | 103 000 53 000 (Єна) 50 000 (Ауерштедт) | ||||||||
Поразка останнього дозволила Французькій Імперії окупувати Пруссію до 1812 року.
Передумови
Після нищівної поразки антифранцузької коаліції в Битві трьох імператорів, Наполеон почав диктувати свої умови. За Пресбурзьким мирним договором, підписаним у Братиславі 26 грудня 1805 року, французький імператор відібрав у Австрії володіння в Італії та південній Німеччині на користь Франції та її союзників. В результаті таких значних територіальних змін Австрія втратила близько 17 % всього населення імперії. 12 липня 1806 року 16 князівств Південної і Центральної Німеччини були об'єднані Наполеоном в Рейнський союз, який де-факто перебував під протекторатом Французької імперії. 6 серпня 1806 Франц ІІ склав свої імператорські повноваження. Це стало кінцем тисячолітнього існування Священної Римської імперії. Пам'ятаючи спроби неаполітанських Бурбонів вийти з-під його контролю, Наполеон позбавив їх влади в Неаполі. Їхнє місце зайняв Жозеф Бонапарт, брат імператора. В Голландії королем став Людовик Бонапарт, інший брат Наполеона.
Після поразки російсько-австрійських військ під Аустерліцом змінила свою позицію Пруссія. Від представника Фрідріха Вільгельма III, барона , Бонапарт зажадав укласти з Францією оборонно-наступальний союз. Король погодився на вимоги Імператора, і в грудні 1805 року в Шенбруннському палаці такий договір був підписаний. Франція також обмінялася певними територіями з Пруссією: та князівство Невшатель відійшли до Першої Імперії, а союзник Франції — Баварія отримала Ансбах. Натомість Наполеон поступився Пруссії Ганновером — континентальним володінням короля Великої Британії, окупованим французами та невеликим регіоном біля Байройту.
На початку 1806 року в континентальній Європі єдиним суперником Наполеона залишалася лише Росія. Олександр І бажав миру з Наполеоном, щоб отримати для імперії довгоочікуваний перепочинок. У свою чергу, Бонапарт дав зрозуміти і Лондону, і Петербургу, що Франція теж готова укласти сепаратні мирні переговори. Так, в лютому 1806 року міністр закордонних справ Франції Шарль Талейран почав мирні переговори з англійським послом — , а в Париж з Росії був відправлений (який не мав мандата на підписання серйозних дипломатичних угод) для обговорення щодо можливого укладення миру. Однак переговори Талейрана з англійським двором не увінчалися успіхом через непоступливість Наполеона та правлячих класів Великої Британії. Смерть міністра закордонних справ Англії — Фокса, активного борця за мир з Францією лише ускладнила ситуацію.
До осені 1806 року різко змінилася міжнародна обстановка в Європі. Пруссія, відчуваючи сильне хвилювання і невдоволення через створення Рейнського союзу, який загрожував цілісності вже самій Пруссії, взяла курс на зближення з Лондоном і Петербургом. Такий крок Фрідріха Вільгельма III пояснюється ще й тим, що Франція могла повернути прусський Ганновер Англії в обмін на мир.
Пруссія, Росія і Британія, маючи спільного ворога — Наполеона, досить легко знайшли спільну мову, і вже у жовтні 1806 оформили Четверту антифранцузьку коаліцію (до них також приєдналися Швеція та Саксонія).
В цей час серед пруського дворянства панувало хвилювання та роздратування. Радники Фрідріха-Вільгельма переконували його в необхідності оголошення війни. Партію війни особливо підтримувала королева Луїза, яка називала Наполеона «моральним чудовиськом». Пруссія, впевнена в тому, що її армія — справжня берегиня традицій непереможного Фрідріха II Великого, вважала, що може самостійно перемогти Францію, не чекаючи на союзників. Насправді, пруське військо потребувало реформ, адже незважаючи на високий моральний дух солдат, воно потерпало від бюрократизму, внутрішніх суперечок між керівництвом, похилого віку генералітету тощо. Через ці проблеми військові дії відзначалися повільністю та передбачуваністю.
1 жовтня Наполеону був виставлений ультиматум, який вимагав протягом десяти днів очистити від французьких військ німецькі землі до Рейну. Відповіді з Парижа вимагали не пізніше 8 жовтня. У перемозі не сумнівався ніхто: вище дворянство, генералітет і офіцерство щосили вихвалялися, що провчать корсиканського вискочку, ватажка санкюлотів. В очікуванні відповіді на ультиматум пруссаки хизувалися парадами з переможними криками і насмішками на адресу Бонапарта. Прусські офіцери відкрито приходили до готелю, де розташовувався французький посланник, і «сміливо» точили свої шаблі об сходи парадних сходів. Деякі з генералів заявляли, що війна закінчиться в лічені дні, одним ударом, і жалкували, що прусська армія бере з собою на війну рушниці і шаблі, — щоб прогнати французів було б достатньо одних дубин. Боялися тільки одного, щоб Фрідріх Вільгельм III не уклав миру .
Великої армії Наполеона Пруссія була здатна протиставити 113 000—180 000 чоловік . Прусська армія складалася з двох частин: основними силами командував фельдмаршал герцог Карл Брауншвейгский (де-юре і де-факто він був головнокомандувачем всієї прусської армії), друга частина армії складалася з прусських і саксонських військ і перебувала під командуванням фельдмаршала Фрідріха Гогенлое .
План прусських воєначальників припускав два варіанти розвитку військових дій в майбутній кампанії. Перший варіант передбачав притримування оборонної тактики з поступовим відступом за річку Ельбу, а потім за річку Одер, з метою з'єднання зі своїми резервами і свіжими російськими частинами. Після збору сил в кулак, даний план передбачав в кінцевому підсумку дати Наполеону генеральний бій. Однак прусський генералітет, свято шанував традиції Фрідріха Великого, практично одностайно і відразу визнав для себе неприйнятним «опуститися» до відступу, внаслідок чого цей план був відкинутий найрішучішим чином. Вибір прусського командування упав на другий варіант дій, який передбачав наступне: вторгнення на територію союзної Франції Баварії, стрімка атака на розрізнені розквартировані французькі корпусу з метою запобігти їх з'єднання. За задумом прусаків, це змусило б Наполеона відступити за Рейн.
Хід кампанії
Приготовлення
6 жовтня Велика армія отримала наказ швидким маршом висуватися до кордонів Пруссії. В цей же день Наполеон направив повідомлення Сенату, в якому оголосив, що Франція починає військові дії проти Пруссії. 8 жовтня 1806 року Велика армія, зосереджена в Баварії, трьома колонами перетнула кордон, вторгшись на територію союзника Пруссії — Саксонію. Центральної колоною, складеної з кавалерії, командував Маршал Франції Йоахім Мюрат. За ним слідував імператор французів, який очолював головні сили. Прусської армії Наполеон протиставив, за різними підрахунками, від 130 000 до 195 000 чоловік. Крім того, план кампанії, розроблений імператором, передбачав поповнення армії новобранцями з тилових таборів. Велика армія пройшла Франконский Ліс і вийшла до Ельби. Цим маневром імператор вийшов в тил прусським з'єднанням, відрізавши їх тим самим від можливих шляхів відступу.
Як відзначають Клаузевіц і Тарле, Наполеон, на відміну від прусського командування, підійшов до підготовки кампанії з усією ретельністю. Так, в сторону кордону Пруссії висувалася не тільки французька армія, а й союзні імператору сили: недавно створений Рейнський союз виставив мобілізований резервний корпус; Баварія надала 10 000 чоловік під керівництвом Жерома Бонапарта. Крім того, французькі війська були забезпечені всім необхідним. Наприклад, у кожного солдата було три пари взуття з собою, а також четверта пара — запасна — перебувала в обозі. Завдяки цьому армія Наполеона була дуже мобільною для свого часу і здійснювала дуже швидкі переходи. Форгейм і Варсбург були обрані в якості штабних вузлових пунктів Великої армії. У цих містах були влаштовані арсенали, що прикриваються артилерійськими батареями, а також склади для боєприпасів і 10 пекарень, що забезпечувала харчами 30 000 солдатів. Не оминув стороною Наполеон і медичне забезпечення армії: він передбачив військово-польовий госпіталь на 500 поранених. В цілому ж Наполеон був вірний собі: «Війна повинна годувати сама себе».
Всі приготування до Прусської кампанії 1806 року ґрунтувалися на військовому генії Наполеона і його маршалів. Плануючи кожен свій крок на театрі військових дій, імператорський штаб приділяв найпильнішу увагу аналізу розвідданих, які безперервним потоком надходили від розгалуженої агентурної мережі. Серед інших, від таких розвідників, як полковник Блен з Понтонерской і Саперної Школи, інженер-полковник в 1805 році; батальйонний командир Гільеміно, співробітник історіографічного та географічного відомства Головною квартири, ад'ютант Наполеона; батальйонний командир ПАР (Huart) (випускник школи Меца, поранений при Монтебелло, учасник битви при Маренго і ін). Надходивша від цих та інших офіцерів розвідка мала надзвичайну цінність, оскільки складалася фахівцями вищої кваліфікації: вони не тільки оцінювали маршрути руху ворожих військ, їх моральний стан і поведінку, а й також аналізували ландшафт місцевості, ресурси, і інші важливі для успішного ведення кампанії чинники. Крім офіцерів французької армії, розвіддані надходили від численних агентів, послуги яких Наполеон щедро оплачував.
Перші зіткнення
Перші авангардні бої відбулися 9 і 10 жовтня і розкрили неспроможність прусського генералітету. Так, в битві при Шлайце (9 жовтня) 4-й гусарський полк, що був у авангарді французької армії під командуванням Йоахіма Мюрата, атакою з ходу обрушився на легку кавалерію саксонців, які перебувають в підпорядкуванні принца Іоанна, і прусських гусарів. Після трьох атак кавалерія 4-го гусарського так і не змогла потіснити супротивника, але після того, як маршал ввів в бій підкріплення у складі 27-го легкого, 5-го кінно-єгерського і 94-го лінійного полків, союзники по антифранцузької коаліції були змушені відступити. Результатом битви при Шлейце стала відкрита генералом Тауенціном дорога на Лейпциг
Першим по-справжньому істотним зіткненням цієї кампанії стала битва під Заальфельдом, що відбулася 10 жовтня..
Під Заальфельдом французи мали 5-й корпус Великої армії, яким командував маршал Жан Лан. Безпосередню участь в битві брали такі сполуки 5-го Корпусу: 17-й Легкий полк; 34-й, 40-й, 64-й і 80-й Лінійні полки; 9-й і 10-й Гусарські полки, а також 21-й Конноєгерский полк.
Ланну протистояли війська принца Людвіга (приблизно 7000 піхоти і 1300 кавалерії), який загинув у кавалерійській сутичці неподалік від Шварца, убитий ударом сержант-квартирмейстера Гіндея (Guindey).
Перемога французької зброї була повною і приголомшливою. В результаті нанесеного пруссакам ураження було вбито, поранено і взято в полон понад 1700 осіб з боку союзників. Як трофеї французам дісталося 4 ворожих прапора і 34 одиниць артилерії. Крім того, в Рудольштадті і Заальфельді Ланн захопив багато військового обладнання в складах, а також фургони з боєприпасами і багажем. Ланн втратив 172 солдата і офіцера.
Тривогу і паніку принесли з собою в головну штаб-квартиру прусського командування новини про поразку під Заальфельдом. Пиха прусського генералітету помітно зменшилася, і в терміновому порядку було вирішено відступати з метою зосередитися у Веймарі (там збиралися війська герцога Брауншвейзького) і Єні (туди було наказано йти армії князя Гогенлое).
Битва під Єною
| Цей розділ статті ще . |
Битва під Ауерштедтом
| Цей розділ статті ще . |
Наслідки
| Цей розділ статті ще . |
Вплив
Битва продемонструвала необхідність проведення реформ у тодішній «феодальній» пруській державі та армії. Важливі прусські реформатори, такі як , та Клаузевіц, брали участь в битві. Їхні військові й соціальні реформи перетворили Пруссію в сучасну розвинену державу, яка вигнала Францію з Німеччини і з часом зайняла провідну роль на континенті.
В літературі
Оноре де Бальзак зобразив Наполеона напередодні битви під Єною у . У той момент, коли приходить, щоб попросити його помилувати засуджених дворян, кажучи: «Вони є невинними», Наполеон показує їй табір своїх армій та відповідає: «Ці, безумовно, теж невинні, але завтра загинуть тридцять тисяч чоловік».
Пам'ять
У 1986 році Асоціація Культури НДР провела у Капеллендорфі церемонію вшанування пам'яті прусської поразки. Бої були відтворені солдатами в історичній уніформі. Мер Капеллендорфа особисто привітав гостей багатоденного заходу біля монументу полеглим у битві.
14 жовтня 2006 року, відбулася ще одна реконструкція присвячена 200-ій річниці. В ній взяли участь 1300 учасників та 32 0000 глядачів, які розмістились на великій території, площею 600×800 м біля села . Щороку в жовтні, асоціацією «Jena 1806 e. V.» організовуються урочисті заходи з нагоди річниці. Кожних 5 років події проводяться в більших масштабах.
На честь Наполеона та деяких його маршалів також названо декілька доріг в околицях Єни. У селах Коспеда, Люцерода та Фірценхайліген встановлено меморіальні дошки, пам'ятні камені та мурали на згадку про битву.
На височині Ландграфенсберг присутня стела, прикрашена коронованим «N», яка позначає місце, де Наполеон розмістив свою артилерію за день до бою. На зворотному боці пам'ятника викарувана цитата історика , сина Томаса Манна: «Протягом більше століття Німеччина була піддана великій ненависті та захопленню Наполеоном».
В Парижі теж є місця названі на честь битви: — один з найвідоміших пішохідних мостів, що веде до Ейфелевої вежі та бульвар .
Див. також
Примітки
- . ukrmap.su. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 16 вересня 2018.
- Не плутати з Шенбруннським миром 1809 року!
- de Clercq (1880). (фр) . Paris. с. 143—44, 154—56. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
- Fisher, Todd (2004). The Napoleonic Wars: The Rise and Fall of an Empire (англ) . Oxford, UK: Osprey Publishing. с. 254.
- Оноре де Бальзак (1841). (англ) . Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
- . Spiegel Online (англ) . 16 жовтня 2006. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 16 вересня 2018.
- www.jena1806.org (нім) . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 16 вересня 2018.
- Adrien, Jaulmes (7 серпня 2015). . Le Figaro (франц.) . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
Література
- Fisher, Todd; Gregory Fremont-Barnes; Bernhard Cornwell (2004). The Napoleonic Wars: The Rise and Fall of an Empire [ 15 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ). Oxford, UK: Osprey Publishing.
- David G. Chandler (1993). Jena 1806: Napoleon Destroys Prussia (Campaign) [ 15 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ). Oxford, UK: Osprey Publishing.
Посилання
http://ukrmap.su/uk-wh9/348.html [ 1 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Yenoyu ta Auershtedtom dva boyi sho vidbulisya odnochasno 14 zhovtnya 1806 roku mizh Velikoyu armiyeyu Napoleona ta pruskoyu armiyeyu pid komanduvannyam knyazya Gogenloe v hodi vijni Chetvertoyi koaliciyi Bitva pid Yenoyu ta AuershtedtomVijna chetvertoyi koaliciyiNapoleon oglyadaye Imperatorsku gvardiyu Oras Verne 1836Data14 zhovtnya 1806 rokuMisceYena i Auershtedt Prussiya 50 57 00 pn sh 11 34 30 sh d 50 95000 pn sh 11 57500 sh d 50 95000 11 57500 Koordinati 50 57 00 pn sh 11 34 30 sh d 50 95000 pn sh 11 57500 sh d 50 95000 11 57500RezultatVirishalna peremoga francuziv Prussiya vihodit z vijniTeritorialni zminiVelika armiya okupuvala PrussiyuStoroniFranciyaPrussiya SaksoniyaKomanduvachiYena Napoleon I Auershtedt Luyi Nikolya DavuYena Knyaz Auershtedt Karl Vilgelm Braunshvejzkij Fridrih Vilgelm IIISili123 000 96 000 Yena 27 000 Auershtedt 103 000 53 000 Yena 50 000 Auershtedt Porazka ostannogo dozvolila Francuzkij Imperiyi okupuvati Prussiyu do 1812 roku PeredumoviPislya nishivnoyi porazki antifrancuzkoyi koaliciyi v Bitvi troh imperatoriv Napoleon pochav diktuvati svoyi umovi Za Presburzkim mirnim dogovorom pidpisanim u Bratislavi 26 grudnya 1805 roku francuzkij imperator vidibrav u Avstriyi volodinnya v Italiyi ta pivdennij Nimechchini na korist Franciyi ta yiyi soyuznikiv V rezultati takih znachnih teritorialnih zmin Avstriya vtratila blizko 17 vsogo naselennya imperiyi 12 lipnya 1806 roku 16 knyazivstv Pivdennoyi i Centralnoyi Nimechchini buli ob yednani Napoleonom v Rejnskij soyuz yakij de fakto perebuvav pid protektoratom Francuzkoyi imperiyi 6 serpnya 1806 Franc II sklav svoyi imperatorski povnovazhennya Ce stalo kincem tisyacholitnogo isnuvannya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pam yatayuchi sprobi neapolitanskih Burboniv vijti z pid jogo kontrolyu Napoleon pozbaviv yih vladi v Neapoli Yihnye misce zajnyav Zhozef Bonapart brat imperatora V Gollandiyi korolem stav Lyudovik Bonapart inshij brat Napoleona Pislya porazki rosijsko avstrijskih vijsk pid Austerlicom zminila svoyu poziciyu Prussiya Vid predstavnika Fridriha Vilgelma III barona Bonapart zazhadav uklasti z Franciyeyu oboronno nastupalnij soyuz Korol pogodivsya na vimogi Imperatora i v grudni 1805 roku v Shenbrunnskomu palaci takij dogovir buv pidpisanij Franciya takozh obminyalasya pevnimi teritoriyami z Prussiyeyu ta knyazivstvo Nevshatel vidijshli do Pershoyi Imperiyi a soyuznik Franciyi Bavariya otrimala Ansbah Natomist Napoleon postupivsya Prussiyi Gannoverom kontinentalnim volodinnyam korolya Velikoyi Britaniyi okupovanim francuzami ta nevelikim regionom bilya Bajrojtu Na pochatku 1806 roku v kontinentalnij Yevropi yedinim supernikom Napoleona zalishalasya lishe Rosiya Oleksandr I bazhav miru z Napoleonom shob otrimati dlya imperiyi dovgoochikuvanij perepochinok U svoyu chergu Bonapart dav zrozumiti i Londonu i Peterburgu sho Franciya tezh gotova uklasti separatni mirni peregovori Tak v lyutomu 1806 roku ministr zakordonnih sprav Franciyi Sharl Talejran pochav mirni peregovori z anglijskim poslom a v Parizh z Rosiyi buv vidpravlenij yakij ne mav mandata na pidpisannya serjoznih diplomatichnih ugod dlya obgovorennya shodo mozhlivogo ukladennya miru Odnak peregovori Talejrana z anglijskim dvorom ne uvinchalisya uspihom cherez nepostuplivist Napoleona ta pravlyachih klasiv Velikoyi Britaniyi Smert ministra zakordonnih sprav Angliyi Foksa aktivnogo borcya za mir z Franciyeyu lishe uskladnila situaciyu Do oseni 1806 roku rizko zminilasya mizhnarodna obstanovka v Yevropi Prussiya vidchuvayuchi silne hvilyuvannya i nevdovolennya cherez stvorennya Rejnskogo soyuzu yakij zagrozhuvav cilisnosti vzhe samij Prussiyi vzyala kurs na zblizhennya z Londonom i Peterburgom Takij krok Fridriha Vilgelma III poyasnyuyetsya she j tim sho Franciya mogla povernuti prusskij Gannover Angliyi v obmin na mir Prussiya Rosiya i Britaniya mayuchi spilnogo voroga Napoleona dosit legko znajshli spilnu movu i vzhe u zhovtni 1806 oformili Chetvertu antifrancuzku koaliciyu do nih takozh priyednalisya Shveciya ta Saksoniya V cej chas sered pruskogo dvoryanstva panuvalo hvilyuvannya ta rozdratuvannya Radniki Fridriha Vilgelma perekonuvali jogo v neobhidnosti ogoloshennya vijni Partiyu vijni osoblivo pidtrimuvala koroleva Luyiza yaka nazivala Napoleona moralnim chudoviskom Prussiya vpevnena v tomu sho yiyi armiya spravzhnya bereginya tradicij neperemozhnogo Fridriha II Velikogo vvazhala sho mozhe samostijno peremogti Franciyu ne chekayuchi na soyuznikiv Naspravdi pruske vijsko potrebuvalo reform adzhe nezvazhayuchi na visokij moralnij duh soldat vono poterpalo vid byurokratizmu vnutrishnih superechok mizh kerivnictvom pohilogo viku generalitetu tosho Cherez ci problemi vijskovi diyi vidznachalisya povilnistyu ta peredbachuvanistyu 1 zhovtnya Napoleonu buv vistavlenij ultimatum yakij vimagav protyagom desyati dniv ochistiti vid francuzkih vijsk nimecki zemli do Rejnu Vidpovidi z Parizha vimagali ne piznishe 8 zhovtnya U peremozi ne sumnivavsya nihto vishe dvoryanstvo generalitet i oficerstvo shosili vihvalyalisya sho provchat korsikanskogo viskochku vatazhka sankyulotiv V ochikuvanni vidpovidi na ultimatum prussaki hizuvalisya paradami z peremozhnimi krikami i nasmishkami na adresu Bonaparta Prusski oficeri vidkrito prihodili do gotelyu de roztashovuvavsya francuzkij poslannik i smilivo tochili svoyi shabli ob shodi paradnih shodiv Deyaki z generaliv zayavlyali sho vijna zakinchitsya v licheni dni odnim udarom i zhalkuvali sho prusska armiya bere z soboyu na vijnu rushnici i shabli shob prognati francuziv bulo b dostatno odnih dubin Boyalisya tilki odnogo shob Fridrih Vilgelm III ne uklav miru Velikoyi armiyi Napoleona Prussiya bula zdatna protistaviti 113 000 180 000 cholovik Prusska armiya skladalasya z dvoh chastin osnovnimi silami komanduvav feldmarshal gercog Karl Braunshvejgskij de yure i de fakto vin buv golovnokomanduvachem vsiyeyi prusskoyi armiyi druga chastina armiyi skladalasya z prusskih i saksonskih vijsk i perebuvala pid komanduvannyam feldmarshala Fridriha Gogenloe Plan prusskih voyenachalnikiv pripuskav dva varianti rozvitku vijskovih dij v majbutnij kampaniyi Pershij variant peredbachav pritrimuvannya oboronnoyi taktiki z postupovim vidstupom za richku Elbu a potim za richku Oder z metoyu z yednannya zi svoyimi rezervami i svizhimi rosijskimi chastinami Pislya zboru sil v kulak danij plan peredbachav v kincevomu pidsumku dati Napoleonu generalnij bij Odnak prusskij generalitet svyato shanuvav tradiciyi Fridriha Velikogo praktichno odnostajno i vidrazu viznav dlya sebe neprijnyatnim opustitisya do vidstupu vnaslidok chogo cej plan buv vidkinutij najrishuchishim chinom Vibir prusskogo komanduvannya upav na drugij variant dij yakij peredbachav nastupne vtorgnennya na teritoriyu soyuznoyi Franciyi Bavariyi strimka ataka na rozrizneni rozkvartirovani francuzki korpusu z metoyu zapobigti yih z yednannya Za zadumom prusakiv ce zmusilo b Napoleona vidstupiti za Rejn Hid kampaniyiPrigotovlennya 6 zhovtnya Velika armiya otrimala nakaz shvidkim marshom visuvatisya do kordoniv Prussiyi V cej zhe den Napoleon napraviv povidomlennya Senatu v yakomu ogolosiv sho Franciya pochinaye vijskovi diyi proti Prussiyi 8 zhovtnya 1806 roku Velika armiya zoseredzhena v Bavariyi troma kolonami peretnula kordon vtorgshis na teritoriyu soyuznika Prussiyi Saksoniyu Centralnoyi kolonoyu skladenoyi z kavaleriyi komanduvav Marshal Franciyi Joahim Myurat Za nim sliduvav imperator francuziv yakij ocholyuvav golovni sili Prusskoyi armiyi Napoleon protistaviv za riznimi pidrahunkami vid 130 000 do 195 000 cholovik Krim togo plan kampaniyi rozroblenij imperatorom peredbachav popovnennya armiyi novobrancyami z tilovih taboriv Velika armiya projshla Frankonskij Lis i vijshla do Elbi Cim manevrom imperator vijshov v til prusskim z yednannyam vidrizavshi yih tim samim vid mozhlivih shlyahiv vidstupu Yak vidznachayut Klauzevic i Tarle Napoleon na vidminu vid prusskogo komanduvannya pidijshov do pidgotovki kampaniyi z usiyeyu retelnistyu Tak v storonu kordonu Prussiyi visuvalasya ne tilki francuzka armiya a j soyuzni imperatoru sili nedavno stvorenij Rejnskij soyuz vistaviv mobilizovanij rezervnij korpus Bavariya nadala 10 000 cholovik pid kerivnictvom Zheroma Bonaparta Krim togo francuzki vijska buli zabezpecheni vsim neobhidnim Napriklad u kozhnogo soldata bulo tri pari vzuttya z soboyu a takozh chetverta para zapasna perebuvala v obozi Zavdyaki comu armiya Napoleona bula duzhe mobilnoyu dlya svogo chasu i zdijsnyuvala duzhe shvidki perehodi Forgejm i Varsburg buli obrani v yakosti shtabnih vuzlovih punktiv Velikoyi armiyi U cih mistah buli vlashtovani arsenali sho prikrivayutsya artilerijskimi batareyami a takozh skladi dlya boyepripasiv i 10 pekaren sho zabezpechuvala harchami 30 000 soldativ Ne ominuv storonoyu Napoleon i medichne zabezpechennya armiyi vin peredbachiv vijskovo polovij gospital na 500 poranenih V cilomu zh Napoleon buv virnij sobi Vijna povinna goduvati sama sebe Vsi prigotuvannya do Prusskoyi kampaniyi 1806 roku gruntuvalisya na vijskovomu geniyi Napoleona i jogo marshaliv Planuyuchi kozhen svij krok na teatri vijskovih dij imperatorskij shtab pridilyav najpilnishu uvagu analizu rozviddanih yaki bezperervnim potokom nadhodili vid rozgaluzhenoyi agenturnoyi merezhi Sered inshih vid takih rozvidnikiv yak polkovnik Blen z Pontonerskoj i Sapernoyi Shkoli inzhener polkovnik v 1805 roci bataljonnij komandir Gilemino spivrobitnik istoriografichnogo ta geografichnogo vidomstva Golovnoyu kvartiri ad yutant Napoleona bataljonnij komandir PAR Huart vipusknik shkoli Meca poranenij pri Montebello uchasnik bitvi pri Marengo i in Nadhodivsha vid cih ta inshih oficeriv rozvidka mala nadzvichajnu cinnist oskilki skladalasya fahivcyami vishoyi kvalifikaciyi voni ne tilki ocinyuvali marshruti ruhu vorozhih vijsk yih moralnij stan i povedinku a j takozh analizuvali landshaft miscevosti resursi i inshi vazhlivi dlya uspishnogo vedennya kampaniyi chinniki Krim oficeriv francuzkoyi armiyi rozviddani nadhodili vid chislennih agentiv poslugi yakih Napoleon shedro oplachuvav Pershi zitknennya Pershi avangardni boyi vidbulisya 9 i 10 zhovtnya i rozkrili nespromozhnist prusskogo generalitetu Tak v bitvi pri Shlajce 9 zhovtnya 4 j gusarskij polk sho buv u avangardi francuzkoyi armiyi pid komanduvannyam Joahima Myurata atakoyu z hodu obrushivsya na legku kavaleriyu saksonciv yaki perebuvayut v pidporyadkuvanni princa Ioanna i prusskih gusariv Pislya troh atak kavaleriya 4 go gusarskogo tak i ne zmogla potisniti suprotivnika ale pislya togo yak marshal vviv v bij pidkriplennya u skladi 27 go legkogo 5 go kinno yegerskogo i 94 go linijnogo polkiv soyuzniki po antifrancuzkoyi koaliciyi buli zmusheni vidstupiti Rezultatom bitvi pri Shlejce stala vidkrita generalom Tauencinom doroga na Lejpcig Pershim po spravzhnomu istotnim zitknennyam ciyeyi kampaniyi stala bitva pid Zaalfeldom sho vidbulasya 10 zhovtnya Pid Zaalfeldom francuzi mali 5 j korpus Velikoyi armiyi yakim komanduvav marshal Zhan Lan Bezposerednyu uchast v bitvi brali taki spoluki 5 go Korpusu 17 j Legkij polk 34 j 40 j 64 j i 80 j Linijni polki 9 j i 10 j Gusarski polki a takozh 21 j Konnoyegerskij polk Lannu protistoyali vijska princa Lyudviga priblizno 7000 pihoti i 1300 kavaleriyi yakij zaginuv u kavalerijskij sutichci nepodalik vid Shvarca ubitij udarom serzhant kvartirmejstera Gindeya Guindey Peremoga francuzkoyi zbroyi bula povnoyu i prigolomshlivoyu V rezultati nanesenogo prussakam urazhennya bulo vbito poraneno i vzyato v polon ponad 1700 osib z boku soyuznikiv Yak trofeyi francuzam distalosya 4 vorozhih prapora i 34 odinic artileriyi Krim togo v Rudolshtadti i Zaalfeldi Lann zahopiv bagato vijskovogo obladnannya v skladah a takozh furgoni z boyepripasami i bagazhem Lann vtrativ 172 soldata i oficera Trivogu i paniku prinesli z soboyu v golovnu shtab kvartiru prusskogo komanduvannya novini pro porazku pid Zaalfeldom Piha prusskogo generalitetu pomitno zmenshilasya i v terminovomu poryadku bulo virisheno vidstupati z metoyu zosereditisya u Vejmari tam zbiralisya vijska gercoga Braunshvejzkogo i Yeni tudi bulo nakazano jti armiyi knyazya Gogenloe Bitva pid YenoyuCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Bitva pid AuershtedtomCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo NaslidkiCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo VplivBitva prodemonstruvala neobhidnist provedennya reform u todishnij feodalnij pruskij derzhavi ta armiyi Vazhlivi prusski reformatori taki yak ta Klauzevic brali uchast v bitvi Yihni vijskovi j socialni reformi peretvorili Prussiyu v suchasnu rozvinenu derzhavu yaka vignala Franciyu z Nimechchini i z chasom zajnyala providnu rol na kontinenti V literaturi Madmuazel de San Sin i Napoleon Onore de Balzak zobraziv Napoleona naperedodni bitvi pid Yenoyu u U toj moment koli prihodit shob poprositi jogo pomiluvati zasudzhenih dvoryan kazhuchi Voni ye nevinnimi Napoleon pokazuye yij tabir svoyih armij ta vidpovidaye Ci bezumovno tezh nevinni ale zavtra zaginut tridcyat tisyach cholovik Pam yatU 1986 roci Asociaciya Kulturi NDR provela u Kapellendorfi ceremoniyu vshanuvannya pam yati prusskoyi porazki Boyi buli vidtvoreni soldatami v istorichnij uniformi Mer Kapellendorfa osobisto privitav gostej bagatodennogo zahodu bilya monumentu poleglim u bitvi 14 zhovtnya 2006 roku vidbulasya she odna rekonstrukciya prisvyachena 200 ij richnici V nij vzyali uchast 1300 uchasnikiv ta 32 0000 glyadachiv yaki rozmistilis na velikij teritoriyi plosheyu 600 800 m bilya sela Shoroku v zhovtni asociaciyeyu Jena 1806 e V organizovuyutsya urochisti zahodi z nagodi richnici Kozhnih 5 rokiv podiyi provodyatsya v bilshih masshtabah Pont d Yena Na chest Napoleona ta deyakih jogo marshaliv takozh nazvano dekilka dorig v okolicyah Yeni U selah Kospeda Lyuceroda ta Fircenhajligen vstanovleno memorialni doshki pam yatni kameni ta murali na zgadku pro bitvu Na visochini Landgrafensberg prisutnya stela prikrashena koronovanim N yaka poznachaye misce de Napoleon rozmistiv svoyu artileriyu za den do boyu Na zvorotnomu boci pam yatnika vikaruvana citata istorika sina Tomasa Manna Protyagom bilshe stolittya Nimechchina bula piddana velikij nenavisti ta zahoplennyu Napoleonom V Parizhi tezh ye miscya nazvani na chest bitvi odin z najvidomishih pishohidnih mostiv sho vede do Ejfelevoyi vezhi ta bulvar Div takozhVijna chetvertoyi koaliciyi Napoleonivski vijniPrimitki ukrmap su Arhiv originalu za 1 lipnya 2017 Procitovano 16 veresnya 2018 Ne plutati z Shenbrunnskim mirom 1809 roku de Clercq 1880 fr Paris s 143 44 154 56 Arhiv originalu za 29 chervnya 2018 Procitovano 29 chervnya 2018 Fisher Todd 2004 The Napoleonic Wars The Rise and Fall of an Empire angl Oxford UK Osprey Publishing s 254 Onore de Balzak 1841 angl Arhiv originalu za 19 lipnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 Spiegel Online angl 16 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 16 veresnya 2018 www jena1806 org nim Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 16 veresnya 2018 Adrien Jaulmes 7 serpnya 2015 Le Figaro franc Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2018 LiteraturaFisher Todd Gregory Fremont Barnes Bernhard Cornwell 2004 The Napoleonic Wars The Rise and Fall of an Empire 15 listopada 2018 u Wayback Machine angl Oxford UK Osprey Publishing David G Chandler 1993 Jena 1806 Napoleon Destroys Prussia Campaign 15 listopada 2018 u Wayback Machine angl Oxford UK Osprey Publishing PosilannyaBitva pid Yenoyu ta Auershtedtom u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi http ukrmap su uk wh9 348 html 1 lipnya 2017 u Wayback Machine