Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Граф Богислав Фрідріх Емануель Тауенцін фон Віттенберг нім Bogislav Friedrich Emanuel Graf Tauentzien von Wittenberg 15

Богислав Фрідріх Емануель Тауенцін фон Віттенберг

Богислав Фрідріх Емануель Тауенцін фон Віттенберг

Граф Богислав Фрідріх Емануель Тауенцін фон Віттенберг (нім. Bogislav Friedrich Emanuel Graf Tauentzien von Wittenberg; 15 вересня 1760 — 20 лютого 1824) — прусський воєначальник, генерал піхоти.

Богислав Фрідріх Емануель Тауенцін фон Віттенберг
нім. Bogislav Friedrich Emanuel Tauentzien von Wittenberg
image
Ім'я при народженні нім. Bogislav Friedrich Emanuel von Tauentzien
Народився 15 вересня 1760(1760-09-15)[2]
Потсдам, Королівство Пруссія[1]
Помер 20 лютого 1824(1824-02-20)[1] (63 роки)
Берлін, Німецький союз[1]
Поховання Інваліденфрідгоф
Країна image Королівство Пруссія
Діяльність офіцер, військовослужбовець
Учасник Наполеонівські війни і Битва під Лейпцигом 1813
Титул граф[d]
Військове звання генерал армії[d]
Батько d
Діти d
Нагороди
image
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
image
Великий Хрест ордена Червоного орла
image
Орден Чорного орла
image
Великий хрест Залізного хреста
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
image
Командор ордена Марії-Терезії
image
Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
image
image
Великий хрест ордена Білого Сокола
 image
image
Орден Святої Анни 1 ступеня
image
Орден Святого Олександра Невського
image
Орден Святого Георгія
image
Орден Святого Георгія
image
Орден Святого Володимира 2 ступеня

Біографія

Син генерала піхоти і губернатора Бреслау Фрідріха Богислава фон Тауенціна. Освіту здобув у Військовій академії в Берліні. Службу розпочав 1 вересня 1775 року штандарт-юнкером Гендського полку, незабаром переведений в 35-й піхотний полк принца Генріха.

Під час війни за баварську спадщину був ад'ютантом принца Генріха. Відзначився під час воєн з Францією в 1792-94 роках. 16 лютого 1793 року призначений флігель-ад'ютантом короля Фрідріха Вільгельма II, був військовим представником при командуванні австрійської армії в Нідерландах. 18 січня 1794 року призначений міністром при генерал-губернаторові Нідерландів. В 1794-96 роках був посланцем в Росії.

Після початку кампанії 1806 року отримав в командування 6000 чоловік (8 батальйонів і 9 ескадронів) ударного корпусу, який був висунутий вперед князем Гогенлое, але 9 жовтня французькі війська маршала Жана-Батіста Бернадота змусили його відійти. Під час битви під Єною Тауенцін командував дивізією в авангарді Гогенлое і разом з ним капітулював 28 жовтня в Пренцлау.

В 1808 році призначений командиром бранденбурзької бригади в Берліні. З серпня 1811 року — губернатор Померанії. У початку 1813 року мобілізував війська в Померанії і 5 березня призначений військовим губернатором земель між Одером і Віслою (за винятком Сілезії) і під час військового протистояння до 4 червня командував блокадним корпусом Штеттіна. З 18 липня 1813 року — командир 4-го армійського корпусу, який увійшов до складу військ, що знаходилися під керівництвом шведського принца Карла Юхана. 20 серпня його частини вступили в Берлін.

Успішно діяв в боях при Грос-Берені і при Денневіці, де протистояв 4-му французькому корпусу і домігся перемоги. Коли Північна армія перейшла Ельбу, корпус Тауенціна після бою при Роцлау 5 жовтня перейшов в Сілезьку армію. Блокував Віттенберг, але 2 французьких корпуси змусили його відійти до Потсдаму. Після Битви народів керував облогою Торгау і Віттенберга, потім блокадою Магдебурга. Торгау капітулював 26 грудня 1813 року, Віттенберг був узятий штурмом 13 січня 1814 року. Тоді ж отримав дозвіл додати до свого прізвища «фон Віттенберг». 24 травня 1814 року взяв Магдебург.

З 7 серпня 1814 року — головнокомандувач в Бранденбурзькій марці і Померанії. На початку 1815 року командував 6-м армійським корпусом, який залишався на Ельбі як армійський резерв. Після повернення Наполеона вступив на територію Франції. Його корпус виконував окупаційні функції в Бретані. Після Паризького миру Тауенцін знову зайняв пост головнокомандувача в Померанії і Бранденбурзі зі штаб-квартирою в Берліні. З 3 квітня 1820 року — одночасно командир 3-го армійського корпусу.

Нагороди

Вшанування пам'яті

Ім'я генерала Тауенціна носить вулиця в західній частині Берліна біля площі Віттенберг, названої на честь битви при Віттенберзі 13 січня 1814 року.

Література

  • Тауенцин, Богислав-Фридрих-Эммануэль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • C. von Gorszkowsky: Das Leben des Generals Grafen Bogislaw Tauentzien von Wittenberg, 1832 (PDF-Datei)
  • Georg Gaebel: Die Belagerung von Stettin im Jahre 1813, 1913

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117247448 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
    d:Track:Q2079d:Track:Q2818964d:Track:Q316626d:Track:Q14565672d:Track:Q590208

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Graf Bogislav Fridrih Emanuel Tauencin fon Vittenberg nim Bogislav Friedrich Emanuel Graf Tauentzien von Wittenberg 15 veresnya 1760 20 lyutogo 1824 prusskij voyenachalnik general pihoti Bogislav Fridrih Emanuel Tauencin fon Vittenbergnim Bogislav Friedrich Emanuel Tauentzien von WittenbergIm ya pri narodzhenni nim Bogislav Friedrich Emanuel von TauentzienNarodivsya 15 veresnya 1760 1760 09 15 2 Potsdam Korolivstvo Prussiya 1 Pomer 20 lyutogo 1824 1824 02 20 1 63 roki Berlin Nimeckij soyuz 1 Pohovannya InvalidenfridgofKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnist oficer vijskovosluzhbovecUchasnik Napoleonivski vijni i Bitva pid Lejpcigom 1813Titul graf d Vijskove zvannya general armiyi d Batko dDiti dNagorodi Orden Pour le Merite Prussiya Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Chornogo orla Velikij hrest Zaliznogo hresta Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Komandor ordena Mariyi Tereziyi Pochesnij licar ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin generala pihoti i gubernatora Breslau Fridriha Bogislava fon Tauencina Osvitu zdobuv u Vijskovij akademiyi v Berlini Sluzhbu rozpochav 1 veresnya 1775 roku shtandart yunkerom Gendskogo polku nezabarom perevedenij v 35 j pihotnij polk princa Genriha Pid chas vijni za bavarsku spadshinu buv ad yutantom princa Genriha Vidznachivsya pid chas voyen z Franciyeyu v 1792 94 rokah 16 lyutogo 1793 roku priznachenij fligel ad yutantom korolya Fridriha Vilgelma II buv vijskovim predstavnikom pri komanduvanni avstrijskoyi armiyi v Niderlandah 18 sichnya 1794 roku priznachenij ministrom pri general gubernatorovi Niderlandiv V 1794 96 rokah buv poslancem v Rosiyi Pislya pochatku kampaniyi 1806 roku otrimav v komanduvannya 6000 cholovik 8 bataljoniv i 9 eskadroniv udarnogo korpusu yakij buv visunutij vpered knyazem Gogenloe ale 9 zhovtnya francuzki vijska marshala Zhana Batista Bernadota zmusili jogo vidijti Pid chas bitvi pid Yenoyu Tauencin komanduvav diviziyeyu v avangardi Gogenloe i razom z nim kapitulyuvav 28 zhovtnya v Prenclau V 1808 roci priznachenij komandirom brandenburzkoyi brigadi v Berlini Z serpnya 1811 roku gubernator Pomeraniyi U pochatku 1813 roku mobilizuvav vijska v Pomeraniyi i 5 bereznya priznachenij vijskovim gubernatorom zemel mizh Oderom i Visloyu za vinyatkom Sileziyi i pid chas vijskovogo protistoyannya do 4 chervnya komanduvav blokadnim korpusom Shtettina Z 18 lipnya 1813 roku komandir 4 go armijskogo korpusu yakij uvijshov do skladu vijsk sho znahodilisya pid kerivnictvom shvedskogo princa Karla Yuhana 20 serpnya jogo chastini vstupili v Berlin Uspishno diyav v boyah pri Gros Bereni i pri Dennevici de protistoyav 4 mu francuzkomu korpusu i domigsya peremogi Koli Pivnichna armiya perejshla Elbu korpus Tauencina pislya boyu pri Roclau 5 zhovtnya perejshov v Silezku armiyu Blokuvav Vittenberg ale 2 francuzkih korpusi zmusili jogo vidijti do Potsdamu Pislya Bitvi narodiv keruvav oblogoyu Torgau i Vittenberga potim blokadoyu Magdeburga Torgau kapitulyuvav 26 grudnya 1813 roku Vittenberg buv uzyatij shturmom 13 sichnya 1814 roku Todi zh otrimav dozvil dodati do svogo prizvisha fon Vittenberg 24 travnya 1814 roku vzyav Magdeburg Z 7 serpnya 1814 roku golovnokomanduvach v Brandenburzkij marci i Pomeraniyi Na pochatku 1815 roku komanduvav 6 m armijskim korpusom yakij zalishavsya na Elbi yak armijskij rezerv Pislya povernennya Napoleona vstupiv na teritoriyu Franciyi Jogo korpus vikonuvav okupacijni funkciyi v Bretani Pislya Parizkogo miru Tauencin znovu zajnyav post golovnokomanduvacha v Pomeraniyi i Brandenburzi zi shtab kvartiroyu v Berlini Z 3 kvitnya 1820 roku odnochasno komandir 3 go armijskogo korpusu NagorodiPour le Merite 13 grudnya 1792 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya Rosijska imperiya 5 bereznya 1797 Orden Chervonogo orla 1806 velikij hrest Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Rosijska imperiya 20 sichnya 1809 Orden Chornogo orla 15 veresnya 1813 Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Velikij hrest Zaliznogo hresta 26 sichnya 1814 Orden Svyatogo Georgiya Rosijska imperiya 3 go stupenya 25 serpnya 1813 2 go stupenya 21 lyutogo 1814 Za vzyattya fortec Vitenberg i Magdeburg Orden Mecha velikij hrest Shveciya 19 veresnya 1813 Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya Rosijska imperiya Vijskovij orden Mariyi Tereziyi komandorskij hrest Avstrijska imperiya pochesnij licar Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest Britanska imperiya Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske Orden Vijskovih zaslug velikij hrest Franciya Vshanuvannya pam yatiIm ya generala Tauencina nosit vulicya v zahidnij chastini Berlina bilya ploshi Vittenberg nazvanoyi na chest bitvi pri Vittenberzi 13 sichnya 1814 roku LiteraturaTauencin Bogislav Fridrih Emmanuel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 C von Gorszkowsky Das Leben des Generals Grafen Bogislaw Tauentzien von Wittenberg 1832 PDF Datei Georg Gaebel Die Belagerung von Stettin im Jahre 1813 1913PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117247448 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie Hrsg Historische Commission bei der konigl Akademie der Wissenschaften L Duncker amp Humblot 1875 d Track Q2079d Track Q2818964d Track Q316626d Track Q14565672d Track Q590208

Дата публікації:
Топ