Гробниця Червоної королеви (ісп. Reina Roja) — поховальна комора з тілом померлої жінки вищого рангу, випадково знайдена 1994 року в колишньому місті Паленке.
Походження назви
Назва поховання пізня, штучна і походить від червоної фарби, котрою засипали тіло померлої під час поховання. Цю назву дали археологи.
Дещо про місто
Паленке — назва міста стародавніх мая. Місто було розташоване у передгір'ї Чіапас. Поселення мало вигідне розташування, позаяк було в місцині, де протікало декілька річок (з водоспадами і ставками) у посушливому районі. Тому згодом місто стало одним із впливовіших поселень у Центральній Америці в доколумбовий період. Хоча тут були розташовані міста й з більшою кількістю мешканців.
За розшуками дослідників місто мало назву Lakamha за самоназвою місцевих мая, що в перекладі означало «Велика вода». Мая оселились тут у період 200—600 років. Приблизно у 800-х роках місто було покинуте мешканцями і його земельну ділянку поглинув тропічний ліс.
Історія відкриття міста Паленке європейцями
Іспанці вперше відвідали місцевість у 1773 і 1784 роках. 1786 року відбулася військова експедиція, яка за мету мала зовсім не наукові дослідження. Ставлення до американських територій було суто прагматичним, колоніальним у гіршому розумінні цього терміну і метою був пошук скарбів для швидкого збагачення. Саме цим обумовлений штурм стін покинутого міста та його споруд у пошуках скарбів і виробів із золота. Але «царських», тобто багатих, поховань у той рік не знайшли.
Відомості про покинуте місто спонукали декількох авантюрно налаштованих осіб відвідати руїни також у 19 столітті. Від їхніх візитів навіть залишились замальовки споруд і звіти у іспаномовних періодичних виданнях.
У 20 столітті
Доволі систематичне дослідження руїн відбулося у 20 столітті. Так, 1948 року археолог Альберто Руіс Луїльєр при обстеженні піраміди Написів знайшов прихований вхід до якогось приміщення. Через чотири роки розчищення сходинок була знайдена гробниця індіанського вождя Пакаля.
Пакаль був володарем міста у 615–683 роках. Поряд із пірамідою Написів розташовані дві подібні за архітектурою, але помітно менші за розмірами.
Неподалік був розташований так званий храм ХІІІ, який десятиліттями залишався не обстеженим і не розкопаним. Його висота дорівнювала дванадцяти метрів, храм мав сходинки до її верхівки. Але сходинки були поруйновані, а сама споруда завалена сміттям і камінням. 1973 року храм ХІІІ обстежив археолог Хорхе Акоста, але тільки дві його тераси і нічого тоді не знайшов.
Відкриття поховання Червоної королеви
Навесні 1984 археолог Арнольдо Гонсалес Круз і його команда з Національного інституту антропології та історії Мексики розпочали нове дослідження храмової споруди ХІІІ. При обстеженні другого рівня піраміди був знайдений дверний отвір у вертикальній структурі, забитий сміттям. Вхід до поховальної комори був на відстані шість метрів. Виявилось, що це лише перший етап і археологів чекав новий коридор у п'ятнадцять метрів, вибудований з брил вапняка. Довгий коридор приводив до якихось комор. Їх виявилось три, дві невеликі були порожні. А третя була заблокована муром з тиньком і .
Мур первісно не руйнували з міркувань не пошкодити якісь артефакти, якщо вони є в неушкодженій коморі. Був зроблений невеликий отвір 15 на 15 см. При первісному огляді археологи побачили гробівець і переконались, що гробниця залишилась недоторканою.
Поховальна комора із саркофагом
Поховальна комора мала розміри 3,8 на 2,5 метрів. Стіни комори були викладені з вапняка і не мали ні тинькування, ні якихось прикрас чи стінописів, ні їхніх залишків.
Майже увесь її простір на підлозі був перекритий саркофагом розміром 2,4 на 1,8 метрів. Поряд із кришкою із західного боку найшли кістяк хлопчика приблизно у віці 11 років, принесеного у жертву і без слідів поховання (його вважають слугою похованої пані). Зі східного боку також знайдений кістяк жінки у віці приблизно 30-35 років без слідів поховання і яку теж вважають служницею вельможної пані.
Кам'яна кришка саркофага була завтовшки 10 сантиметрів. Її підняли на висоту двадцять сантиметрів і зазирнули під неї. Шляхетна пані колись була покладена на спину. Кістяк пані був оточений великою кількістю виробів з нефриту і перлів, серед яких були кістяні голки, намистини тощо. Голову померлої пані прикрашала діадема з нефритових шматочків, а її обличчя прикрите поховальною маскою, створеною з пластівців нефриту і малахіту, насичено зелений колір яких обожнювали мая. Тіло шляхетної пані було засипане червоним пігментом, що і надало назву похованню.
Дослідження кістяка вельможної пані з Паленке
Були використані усі засоби досліджень кістяка та датування речей з поховання. Керамічні стулки і два керамічні глеки з поховання були ідентифіковані з подібними, знайденими у інших містах. За датуванням вийшли на 600—700 роки н. е. Була успішно видалена ДНК з кістяка вельможної пані. Її вік становив приблизно 60 років і вона дивом зберегла чудові зуби. Але кістяк мав ознаки помітного остеопорозу, хоча пані добре харчувалась у порівнянні з пересічними мешканцями міста. Ні на керамічних виробах, ні на стінах поховальної комори не було знайдено якихось написів або вказівок імені пані.
Її ДНК не збігалося із ДНК Пакаля і не підтверджувало їхню спорідненість або родинність. Тим не менше розкішні речі у похованні були вказівками на надто високий соціальний стан пані, а аналоги речей схожі з коштовностями у похованні Пакаля.
За черговою версією шляхетна пані може бути бабусею останнього володаря міста. На меті дослідників міста Паленке розкопати недосліджені споруди старовинного міста і, якщо пощастить, знайти або синів і нащадків Пакаля, або родичів шляхетної пані, умовно названої Червоною королевою.
Див. також
Джерела
- Талах В. Н., Куприенко С. А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 370 с. — . (рос.)
- Gonzalez Cruz, Arnoldo (2011). La Reina Roja: una tomba real in Palenque. . (ісп.)
- caroleone. Culture Maya - Palenque, tombe de Pakal. coco Magnanville (фр.). Процитовано 19 вересня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grobnicya Chervonoyi korolevi isp Reina Roja pohovalna komora z tilom pomerloyi zhinki vishogo rangu vipadkovo znajdena 1994 roku v kolishnomu misti Palenke Pohovalna maska prikrasi ta golovnoj ubir Chervonoyi korolevi nazva vid chervonoyi kinovari yakoyu bulo vkrite tilo Pohodzhennya nazviNazva pohovannya piznya shtuchna i pohodit vid chervonoyi farbi kotroyu zasipali tilo pomerloyi pid chas pohovannya Cyu nazvu dali arheologi Desho pro mistoPalenke nazva mista starodavnih maya Misto bulo roztashovane u peredgir yi Chiapas Poselennya malo vigidne roztashuvannya pozayak bulo v miscini de protikalo dekilka richok z vodospadami i stavkami u posushlivomu rajoni Tomu zgodom misto stalo odnim iz vplivovishih poselen u Centralnij Americi v dokolumbovij period Hocha tut buli roztashovani mista j z bilshoyu kilkistyu meshkanciv Za rozshukami doslidnikiv misto malo nazvu Lakamha za samonazvoyu miscevih maya sho v perekladi oznachalo Velika voda Maya oselilis tut u period 200 600 rokiv Priblizno u 800 h rokah misto bulo pokinute meshkancyami i jogo zemelnu dilyanku poglinuv tropichnij lis Istoriya vidkrittya mista Palenke yevropejcyamiIspanci vpershe vidvidali miscevist u 1773 i 1784 rokah 1786 roku vidbulasya vijskova ekspediciya yaka za metu mala zovsim ne naukovi doslidzhennya Stavlennya do amerikanskih teritorij bulo suto pragmatichnim kolonialnim u girshomu rozuminni cogo terminu i metoyu buv poshuk skarbiv dlya shvidkogo zbagachennya Same cim obumovlenij shturm stin pokinutogo mista ta jogo sporud u poshukah skarbiv i virobiv iz zolota Ale carskih tobto bagatih pohovan u toj rik ne znajshli Vidomosti pro pokinute misto sponukali dekilkoh avantyurno nalashtovanih osib vidvidati ruyini takozh u 19 stolitti Vid yihnih vizitiv navit zalishilis zamalovki sporud i zviti u ispanomovnih periodichnih vidannyah Diadema i pohovalna maska velmozhnoyi pani z Palenke Foto 2008 roku U 20 stolittiCentralna chastina Palenke pislya rozkopok i restavraciyi foto 2005 roku Dovoli sistematichne doslidzhennya ruyin vidbulosya u 20 stolitti Tak 1948 roku arheolog Alberto Ruis Luyilyer pri obstezhenni piramidi Napisiv znajshov prihovanij vhid do yakogos primishennya Cherez chotiri roki rozchishennya shodinok bula znajdena grobnicya indianskogo vozhdya Pakalya Pakal buv volodarem mista u 615 683 rokah Poryad iz piramidoyu Napisiv roztashovani dvi podibni za arhitekturoyu ale pomitno menshi za rozmirami Nepodalik buv roztashovanij tak zvanij hram HIII yakij desyatilittyami zalishavsya ne obstezhenim i ne rozkopanim Jogo visota dorivnyuvala dvanadcyati metriv hram mav shodinki do yiyi verhivki Ale shodinki buli porujnovani a sama sporuda zavalena smittyam i kaminnyam 1973 roku hram HIII obstezhiv arheolog Horhe Akosta ale tilki dvi jogo terasi i nichogo todi ne znajshov Vidkrittya pohovannya Chervonoyi koroleviTretya komora z rozchishenim vhidnim otvorom foto 2011 roku Navesni 1984 arheolog Arnoldo Gonsales Kruz i jogo komanda z Nacionalnogo institutu antropologiyi ta istoriyi Meksiki rozpochali nove doslidzhennya hramovoyi sporudi HIII Pri obstezhenni drugogo rivnya piramidi buv znajdenij dvernij otvir u vertikalnij strukturi zabitij smittyam Vhid do pohovalnoyi komori buv na vidstani shist metriv Viyavilos sho ce lishe pershij etap i arheologiv chekav novij koridor u p yatnadcyat metriv vibudovanij z bril vapnyaka Dovgij koridor privodiv do yakihos komor Yih viyavilos tri dvi neveliki buli porozhni A tretya bula zablokovana murom z tinkom i Mur pervisno ne rujnuvali z mirkuvan ne poshkoditi yakis artefakti yaksho voni ye v neushkodzhenij komori Buv zroblenij nevelikij otvir 15 na 15 sm Pri pervisnomu oglyadi arheologi pobachili grobivec i perekonalis sho grobnicya zalishilas nedotorkanoyu Pohovalna komora iz sarkofagomPohovalna komora mala rozmiri 3 8 na 2 5 metriv Stini komori buli vikladeni z vapnyaka i ne mali ni tinkuvannya ni yakihos prikras chi stinopisiv ni yihnih zalishkiv Majzhe uves yiyi prostir na pidlozi buv perekritij sarkofagom rozmirom 2 4 na 1 8 metriv Poryad iz krishkoyu iz zahidnogo boku najshli kistyak hlopchika priblizno u vici 11 rokiv prinesenogo u zhertvu i bez slidiv pohovannya jogo vvazhayut slugoyu pohovanoyi pani Zi shidnogo boku takozh znajdenij kistyak zhinki u vici priblizno 30 35 rokiv bez slidiv pohovannya i yaku tezh vvazhayut sluzhniceyu velmozhnoyi pani Kam yana krishka sarkofaga bula zavtovshki 10 santimetriv Yiyi pidnyali na visotu dvadcyat santimetriv i zazirnuli pid neyi Shlyahetna pani kolis bula pokladena na spinu Kistyak pani buv otochenij velikoyu kilkistyu virobiv z nefritu i perliv sered yakih buli kistyani golki namistini tosho Golovu pomerloyi pani prikrashala diadema z nefritovih shmatochkiv a yiyi oblichchya prikrite pohovalnoyu maskoyu stvorenoyu z plastivciv nefritu i malahitu nasicheno zelenij kolir yakih obozhnyuvali maya Tilo shlyahetnoyi pani bulo zasipane chervonim pigmentom sho i nadalo nazvu pohovannyu Doslidzhennya kistyaka velmozhnoyi pani z PalenkeBuli vikoristani usi zasobi doslidzhen kistyaka ta datuvannya rechej z pohovannya Keramichni stulki i dva keramichni gleki z pohovannya buli identifikovani z podibnimi znajdenimi u inshih mistah Za datuvannyam vijshli na 600 700 roki n e Bula uspishno vidalena DNK z kistyaka velmozhnoyi pani Yiyi vik stanoviv priblizno 60 rokiv i vona divom zberegla chudovi zubi Ale kistyak mav oznaki pomitnogo osteoporozu hocha pani dobre harchuvalas u porivnyanni z peresichnimi meshkancyami mista Ni na keramichnih virobah ni na stinah pohovalnoyi komori ne bulo znajdeno yakihos napisiv abo vkazivok imeni pani Yiyi DNK ne zbigalosya iz DNK Pakalya i ne pidtverdzhuvalo yihnyu sporidnenist abo rodinnist Tim ne menshe rozkishni rechi u pohovanni buli vkazivkami na nadto visokij socialnij stan pani a analogi rechej shozhi z koshtovnostyami u pohovanni Pakalya Za chergovoyu versiyeyu shlyahetna pani mozhe buti babuseyu ostannogo volodarya mista Na meti doslidnikiv mista Palenke rozkopati nedoslidzheni sporudi starovinnogo mista i yaksho poshastit znajti abo siniv i nashadkiv Pakalya abo rodichiv shlyahetnoyi pani umovno nazvanoyi Chervonoyu korolevoyu Div takozhMaska film 1994 Maya civilizaciya Bonampak Palenke Indianska mozayika iz pir ya Mistectvo Meksiki Kultura dokolumbovoyi Ameriki Nacionalnij muzej antropologiyi Mehiko Kamenyarni ta tehnologiyi obrobki kamenyu narodiv Ameriki Portal Istoriya DzherelaTalah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 ros Gonzalez Cruz Arnoldo 2011 La Reina Roja una tomba real in Palenque ISBN 978 8 4750 6973 9 isp caroleone Culture Maya Palenque tombe de Pakal coco Magnanville fr Procitovano 19 veresnya 2023