Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ек-Балам (ісп. Ek Balam) — руїни міста цивілізації мая в штаті Юкатан (Мексика). Назва перекладається як «Темний (Чорний) Ягуар» («Зірка-Ягуар»).
| Ек-Балам | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Мексика |
| Регіон | Юкатан |
| Історія | |
| Датування | 400 до н. е. — 1100 |
| Періоди | докласичний, класичний, післякласичний періоди |
| Археологічна культура | мая |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1880-ті |
| Відкривач | Дезіре Шарне |
 Ек-Балам у Вікісховищі | |
Історія
Точне стародавня назва невідома. Вважається, що звалося саме Ек-балам (або Ек' Балам). Поселення утворилося в середині докласичного періоду. Наприкінці докласичного періоду навколо міста утворилося царство Талол. Перше піднесення міста і держави сягає 100—300 років до н. е. Тоді населення постійно зростало. Про місто в ранній класичний період відомо недостатньо.
Найбільшого розквіту набуло під час володарювання ахава Укіт-Кан-Леєк-Ток'а. Цьому сприяло послаблення Канульського царства. Посилення міста тривало до 840-х років. Зуміло зберегти свою могутність під час колапсу класичного періоду. При цьому вплив на північ поширився, були підкорені області на схід Юкатану включно з островом Косумель.
З середини X століття населення почало поступово скорочуватися. Це пов'язують з війнами з племенами мая-іца та загарбниками-тольтеками. Близько 1000 року населення скоротилося до 10 % від своєї чисельності у VIII—IX століттях. Остаточно було залишено населенням близько 1100 року внаслідок навали ворогів, про що свідчать археологічні розкопки.
За часів колоніалізму ці місця входили до енком'єнди іспанської королівської родини.
Ахави
- Укіт-Кан-Леєк-Ток' (770—806)
- К'ан-Боб'-Ток' (806-бл.814)
- Укіт-Йоль-Акуль (814—830)
- К'ініч-Хуун-Пік-Ток’ (?-бл.872)
Опис
Розташовано у межах муніципалітету Темосон, на відстані 25 км на північ від Вальядоліда і 56 км на північний схід від руїн Чичен-Іци.
За своєю архітектурою відповідає стилю Ченес. Навколо всього Ек Балама були побудовані захисні стіни, які вдало вписалися в архітектуру міста. Складається з внутрішньої та зовнішньої стін. Перша охоплює площу 9,55 га, завширшки 3 м, вкрито гіпсом. Також знайдено стіну 1 м завширшки, що перетинала центральну площу, зведено було у післякласичний період.
Донині досліджено 45 будов.
Ритуально-адміністративний центр складається з центральної площі, храмів та акрополя (Споруда 1). Основу становить будова Ла-Торре, що завдовжки 156 м, завширшки 75 м, заввишки 31 м. Створена у «стилі Ченес». До неї ведуть центральні сходи. Вхідні двері виконані у вигляді зміїної пащі. Розташована угорі ліворуч від центральних сходів.
Важливою частиною акрополю є будова Сак Шок Наах («Біла Світлиця Шанування»), будівля з виступаючим зооморфним фасадом, з екстраординарно декорованим насипом з 4 ліпними різьбленими фігурами, які зображують сонячне божество. Тут знайдено поховання Укіт-Кан-Лек-Ток'а, поруч з яким виявлено 21 посудину, більш ніж 7000 шматочків жадеїту, мушель, кісток і піриту, а також рідкісних золотих кулонів у формі жаби і 3 перлини.
Палац ахава (відомий як «Овальний палац»), що розташовано ліворуч Акрополя, багато і дуже майстерно прикрашено барельєфами і скульптурами, чудово виконаними з стукко. Фігури виконані майже в натуральний розмір з дотриманням пропорцій, природних розворотів ступенів ніг і вони мають нестандартні для скульптури і барельєфів мая положення тіл.
Поруч з Ла-Торре розташовується Південна площа. Праворуч від неї виявлено майданчик для гри у м'яч, який зведено у 841 році. На західному боці площі розкопано будову, що отримало назву «Гемелас» (Близнюки). Являє собою подвійні піраміди заввишки (Споруда 17). Мають 2 однакові сходи.
Інтерес являє арочна будівля, яка стоїть самотня на краю міста. Ця арка є межею міста, на якій закінчується захисна стіна і насипна дорога.
Монументи знайдені переважно біля Ла-Торре та Гемелас.
У кімнатах Акрополя знайдено настінний живопис. На сьогодні гарно збереглося 96 малюнків, що мають переважно міфологічний сюжет.
Дослідження
Відкрив археологічну пам'ятку і здійснив перші розкопки Дезіре Шарне у 1880-х роках. Після цього тривалий час про Ек-балам не згадували. Лише наприкінці 1980-х роках відбулися нові розкопки на чолі із Біллом Рінглом та Джорджем Беєм. Останні продовжували дослідження протягом 1990-х років.
Сучасні розкопки здійснюються під егідою Інституту археології та історії Мексики.
Джерела
- Bey III, George J., et al. «The Ceramic Chronology of Ek Balam, Yucatan, Mexico.» Ancient Mesoamerica. 9. (1998): 101-20. (англ.)
- Martin, Simon, and Nikolai Grube. Chronicle of the Maya Kings and Queens. 2nd ed. London: Thames & Hudson, 2000. (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ек-Балам |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ek Balam isp Ek Balam ruyini mista civilizaciyi maya v shtati Yukatan Meksika Nazva perekladayetsya yak Temnij Chornij Yaguar Zirka Yaguar Ek BalamKrayina MeksikaRegionYukatanIstoriyaDatuvannya400 do n e 1100Periodidoklasichnij klasichnij pislyaklasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1880 tiVidkrivachDezire Sharne Ek Balam u VikishovishiIstoriyaTochne starodavnya nazva nevidoma Vvazhayetsya sho zvalosya same Ek balam abo Ek Balam Poselennya utvorilosya v seredini doklasichnogo periodu Naprikinci doklasichnogo periodu navkolo mista utvorilosya carstvo Talol Pershe pidnesennya mista i derzhavi syagaye 100 300 rokiv do n e Todi naselennya postijno zrostalo Pro misto v rannij klasichnij period vidomo nedostatno Najbilshogo rozkvitu nabulo pid chas volodaryuvannya ahava Ukit Kan Leyek Tok a Comu spriyalo poslablennya Kanulskogo carstva Posilennya mista trivalo do 840 h rokiv Zumilo zberegti svoyu mogutnist pid chas kolapsu klasichnogo periodu Pri comu vpliv na pivnich poshirivsya buli pidkoreni oblasti na shid Yukatanu vklyuchno z ostrovom Kosumel Z seredini X stolittya naselennya pochalo postupovo skorochuvatisya Ce pov yazuyut z vijnami z plemenami maya ica ta zagarbnikami toltekami Blizko 1000 roku naselennya skorotilosya do 10 vid svoyeyi chiselnosti u VIII IX stolittyah Ostatochno bulo zalisheno naselennyam blizko 1100 roku vnaslidok navali vorogiv pro sho svidchat arheologichni rozkopki Za chasiv kolonializmu ci miscya vhodili do enkom yendi ispanskoyi korolivskoyi rodini Ahavi Ukit Kan Leyek Tok 770 806 K an Bob Tok 806 bl 814 Ukit Jol Akul 814 830 K inich Huun Pik Tok bl 872 OpisRoztashovano u mezhah municipalitetu Temoson na vidstani 25 km na pivnich vid Valyadolida i 56 km na pivnichnij shid vid ruyin Chichen Ici Za svoyeyu arhitekturoyu vidpovidaye stilyu Chenes Navkolo vsogo Ek Balama buli pobudovani zahisni stini yaki vdalo vpisalisya v arhitekturu mista Skladayetsya z vnutrishnoyi ta zovnishnoyi stin Persha ohoplyuye ploshu 9 55 ga zavshirshki 3 m vkrito gipsom Takozh znajdeno stinu 1 m zavshirshki sho peretinala centralnu ploshu zvedeno bulo u pislyaklasichnij period Donini doslidzheno 45 budov Poglyad na La Torre Ritualno administrativnij centr skladayetsya z centralnoyi ploshi hramiv ta akropolya Sporuda 1 Osnovu stanovit budova La Torre sho zavdovzhki 156 m zavshirshki 75 m zavvishki 31 m Stvorena u stili Chenes Do neyi vedut centralni shodi Vhidni dveri vikonani u viglyadi zmiyinoyi pashi Roztashovana ugori livoruch vid centralnih shodiv Vazhlivoyu chastinoyu akropolyu ye budova Sak Shok Naah Bila Svitlicya Shanuvannya budivlya z vistupayuchim zoomorfnim fasadom z ekstraordinarno dekorovanim nasipom z 4 lipnimi rizblenimi figurami yaki zobrazhuyut sonyachne bozhestvo Tut znajdeno pohovannya Ukit Kan Lek Tok a poruch z yakim viyavleno 21 posudinu bilsh nizh 7000 shmatochkiv zhadeyitu mushel kistok i piritu a takozh ridkisnih zolotih kuloniv u formi zhabi i 3 perlini Palac ahava vidomij yak Ovalnij palac sho roztashovano livoruch Akropolya bagato i duzhe majsterno prikrasheno barelyefami i skulpturami chudovo vikonanimi z stukko Figuri vikonani majzhe v naturalnij rozmir z dotrimannyam proporcij prirodnih rozvorotiv stupeniv nig i voni mayut nestandartni dlya skulpturi i barelyefiv maya polozhennya til Poruch z La Torre roztashovuyetsya Pivdenna plosha Pravoruch vid neyi viyavleno majdanchik dlya gri u m yach yakij zvedeno u 841 roci Na zahidnomu boci ploshi rozkopano budovu sho otrimalo nazvu Gemelas Bliznyuki Yavlyaye soboyu podvijni piramidi zavvishki Sporuda 17 Mayut 2 odnakovi shodi Interes yavlyaye arochna budivlya yaka stoyit samotnya na krayu mista Cya arka ye mezheyu mista na yakij zakinchuyetsya zahisna stina i nasipna doroga Monumenti znajdeni perevazhno bilya La Torre ta Gemelas U kimnatah Akropolya znajdeno nastinnij zhivopis Na sogodni garno zbereglosya 96 malyunkiv sho mayut perevazhno mifologichnij syuzhet DoslidzhennyaVidkriv arheologichnu pam yatku i zdijsniv pershi rozkopki Dezire Sharne u 1880 h rokah Pislya cogo trivalij chas pro Ek balam ne zgaduvali Lishe naprikinci 1980 h rokah vidbulisya novi rozkopki na choli iz Billom Ringlom ta Dzhordzhem Beyem Ostanni prodovzhuvali doslidzhennya protyagom 1990 h rokiv Suchasni rozkopki zdijsnyuyutsya pid egidoyu Institutu arheologiyi ta istoriyi Meksiki DzherelaBey III George J et al The Ceramic Chronology of Ek Balam Yucatan Mexico Ancient Mesoamerica 9 1998 101 20 angl Martin Simon and Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens 2nd ed London Thames amp Hudson 2000 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ek Balam