Пе́тра (араб. البتراء, аль-Батра́; дав.-гр. Πέτρα — скеля) — стародавнє місто та найпопулярніша історична пам'ятка Йорданії. В минулому столиця Ідумеї та Набатейського царства, пізніше — важливе місто Римської імперії. 1985 року Петра була внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, а в 2007 році була обрана одним з Семи нових чудес світу.
Петра | |
---|---|
Petra | |
Світова спадщина | |
30°19′45″ пн. ш. 35°26′37″ сх. д. / 30.32917° пн. ш. 35.44361° сх. д. | |
Країна | Йорданія |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, iii, iv |
Об'єкт № | 326 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1985 (9 сесія) |
| |
| |
Петра у Вікісховищі |
Розташування
Місто розташоване на території сучасної Йорданії, на висоті понад 900 метрів над рівнем моря і 660 метрів над навколишньою місцевістю, долиною Арави, у вузькому каньйоні Сік. Прохід в долину — через ущелини, розташовані на півночі і на півдні, тоді як зі сходу і заходу скелі прямовисно обриваються, утворюючи природні стіни до 60 метрів у висоту.
Історія
Петра розташовувалася на перехресті двох найважливіших торгових шляхів: один сполучав Червоне море з Дамаском, інший — Перську затоку з Азою на узбережжі Середземного моря. Караванам, що вирушали від Перської затоки, переповнені дорогоцінними прянощами, тижнями доводилося мужньо переносити суворі умови Аравійської пустелі, поки вони не досягали прохолоди вузького каньйону Сік, ведучого в довгожданну Петру. Там мандрівники знаходили їжу, дах і прохолодну цілющу воду. За словами римського історика Плінія туристичний бізнес жителів Петри був дуже прибутковим, тому що окрім плати за житло і за корм для верблюдів, були потрібні подарунки для охоронців, сторожів, служителів храму і слуг царя. Але прянощі і пахощі, що продаються в багатих європейських містах, приносили нечуваний прибуток, тому купці не шкодували коштів на такі витрати. Сотні років торгівля приносила Петрі велике багатство. Але коли римляни відкрили морські шляхи на схід, сухопутна торгівля прянощами зійшла нанівець і Петра поступово спорожніла, загубившись в пісках. Багато споруд Петри споруджувалися в різні епохи і при різних господарях міста, в числі яких були ідумеї (18–2 ст. до н. е.), набатеї (2 ст. до н. е. — 106 р. до н. е.), римляни (106–395 рр. н. е.), візантійці і араби. У 12 столітті н. е. ним володіли хрестоносці. Поряд з античним театром тут можна побачити будівлю епохи ідумеїв або набатеїв. Проте, пам'ятників, споруджених після 6 століття н. е. практично немає, бо в ту епоху місто вже втратило своє значення.
Сучасний стан
В наші дні близько півмільйона туристів приїжджає до Йорданії щороку, щоб подивитися на Петру, будови якої свідчать про її славне минуле. Коли туристи проходять прохолодним каньйоном Сік завдовжки півтора кілометри, за поворотом їм відкривається храм Ель-Хазме, що з арабської перекладається, як «скарбниця» — велична будівля з фасадом, висіченим з величезної скелі. Це одна із споруд першого століття, що найкраще збереглися. Будівлю вінчає величезна урна з каменя, в якій нібито зберігалося золото і коштовні камені, — звідси й походить назва. Каньйон поступово розширюється, і туристи потрапляють в природний амфітеатр, в пісковикових стінах якого безліч печер. Але головне, що впадає в очі, — це видовбані в скелях склепи, в які неодмінно бажають потрапити туристи. Колонада і амфітеатр свідчать про присутність римлян в місті в першому і другому століттях. Сучасні бедуїни, нащадки набатеїв, пропонують стомленим туристам проїхатися на верблюді, продають сувеніри і поять свої стада кіз з міських джерел, води яких угамовують спрагу людей і тварин. Старими мощеними дорогами Петри досі ходять суто верблюди, коні і осли.
Вода в пустелі
Щорічно рівень дощових опадів в Петрі складає лише близько 15 сантиметрів. Щоб добути воду, місцеві жителі вирубували канали і водоймища прямо в скелях. З часом майже кожна крапля дощу в Петрі і її околицях збиралася і зберігалася. Завдяки воді, яку жителі Петри уміло зберігали, вони могли вирощувати урожаї і розводити верблюдів. До того ж вони змогли побудувати місто — центр торгівлі. Досі вздовж всього каньйону Сик по звивистих кам’яних каналах тече вода.
Будівництво
Навчившись майстерно збирати воду, жителі Петри також оволоділи мистецтвом роботи з каменем. Сама назва «Петра», що означає «скеля», пов'язана з каменем. І Петра, дійсно, була містом з каменя, подібного до неї в Римській імперії не було. Набатеї, які побудували місто, з терпінням висікали будинки, склепи і храми з кам'яних брил. Петра затишно розташувалася серед червоних пісковиків, які відмінно підходять для будівництва, і до першого століття нашої ери в серці пустелі виросло монументальне місто.
Цистерни джинів
Привертають увагу в Петра і так звані Цистерни Джинів, або Djinn Blocs, величезні кам'яні куби у самого входу в ущелину Сік. Всього таких монументальних блоків у Петра і навколо неї знайдено 26. Вони вважаються найдавнішими із споруд Петри і втіленням набатейського бога Душара.
Галерея
- Петра вночі
- Стежка до монастиря
- Великий храм Петри
- Візантійська церква
- Мозаїка візантійської церкви
- Театр
- Цистерни джинів
- Комплекс басейнів і садів Петри
- Римська бронзова монета імператора Гети із зображенням храму Петри зі статуєю Тихе
Джерела
- Bedal, Leigh-Ann. 2004. The Petra Pool-Complex: A Hellenistic Paradeisos in the Nabataean Capital. Piscataway, NJ: Gorgias Press. .
- Rosemary Harty, «The Bedouin Tribes of Petra Photographs: 1986–2003» : [1] [ 25 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilue 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation where Petra is referred to as the Kingdom the mitchells.
- Reid, Sara Karz. 2006. The Small Temple. Piscataway, NJ: Gorgias Press. . Reid explores the nature of the small temple at Petra and concludes it is from the Roman era.
Посилання
- Віртуальный тур по Петрі [ 4 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Фоторепортаж з Петри [ 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- History of Petra [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Петра на сайті VOLOЦЮГИ [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Petra |
- В разі проблем з переглядом відео дивись .
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 26 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 4 серпня 2012.
Це незавершена стаття з географії Йорданії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Petra znachennya Pe tra arab البتراء al Batra dav gr Petra skelya starodavnye misto ta najpopulyarnisha istorichna pam yatka Jordaniyi V minulomu stolicya Idumeyi ta Nabatejskogo carstva piznishe vazhlive misto Rimskoyi imperiyi 1985 roku Petra bula vnesena do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO a v 2007 roci bula obrana odnim z Semi novih chudes svitu PetraPetra Svitova spadshina30 19 45 pn sh 35 26 37 sh d 30 32917 pn sh 35 44361 sh d 30 32917 35 44361Krayina JordaniyaTip KulturnijKriteriyi i iii ivOb yekt 326Region Arabski krayiniZareyestrovano 1985 9 sesiya Petra na karti Jordaniyi Petra u VikishovishiRoztashuvannyaMisto roztashovane na teritoriyi suchasnoyi Jordaniyi na visoti ponad 900 metriv nad rivnem morya i 660 metriv nad navkolishnoyu miscevistyu dolinoyu Aravi u vuzkomu kanjoni Sik Prohid v dolinu cherez ushelini roztashovani na pivnochi i na pivdni todi yak zi shodu i zahodu skeli pryamovisno obrivayutsya utvoryuyuchi prirodni stini do 60 metriv u visotu IstoriyaKinec Siku Petra roztashovuvalasya na perehresti dvoh najvazhlivishih torgovih shlyahiv odin spoluchav Chervone more z Damaskom inshij Persku zatoku z Azoyu na uzberezhzhi Seredzemnogo morya Karavanam sho virushali vid Perskoyi zatoki perepovneni dorogocinnimi pryanoshami tizhnyami dovodilosya muzhno perenositi suvori umovi Aravijskoyi pusteli poki voni ne dosyagali proholodi vuzkogo kanjonu Sik veduchogo v dovgozhdannu Petru Tam mandrivniki znahodili yizhu dah i proholodnu cilyushu vodu Za slovami rimskogo istorika Pliniya turistichnij biznes zhiteliv Petri buv duzhe pributkovim tomu sho okrim plati za zhitlo i za korm dlya verblyudiv buli potribni podarunki dlya ohoronciv storozhiv sluzhiteliv hramu i slug carya Ale pryanoshi i pahoshi sho prodayutsya v bagatih yevropejskih mistah prinosili nechuvanij pributok tomu kupci ne shkoduvali koshtiv na taki vitrati Sotni rokiv torgivlya prinosila Petri velike bagatstvo Ale koli rimlyani vidkrili morski shlyahi na shid suhoputna torgivlya pryanoshami zijshla nanivec i Petra postupovo sporozhnila zagubivshis v piskah Bagato sporud Petri sporudzhuvalisya v rizni epohi i pri riznih gospodaryah mista v chisli yakih buli idumeyi 18 2 st do n e nabateyi 2 st do n e 106 r do n e rimlyani 106 395 rr n e vizantijci i arabi U 12 stolitti n e nim volodili hrestonosci Poryad z antichnim teatrom tut mozhna pobachiti budivlyu epohi idumeyiv abo nabateyiv Prote pam yatnikiv sporudzhenih pislya 6 stolittya n e praktichno nemaye bo v tu epohu misto vzhe vtratilo svoye znachennya Monastir Ad Dejr u Petri Hram El HazneSuchasnij stanV nashi dni blizko pivmiljona turistiv priyizhdzhaye do Jordaniyi shoroku shob podivitisya na Petru budovi yakoyi svidchat pro yiyi slavne minule Koli turisti prohodyat proholodnim kanjonom Sik zavdovzhki pivtora kilometri za povorotom yim vidkrivayetsya hram El Hazme sho z arabskoyi perekladayetsya yak skarbnicya velichna budivlya z fasadom visichenim z velicheznoyi skeli Ce odna iz sporud pershogo stolittya sho najkrashe zbereglisya Budivlyu vinchaye velichezna urna z kamenya v yakij nibito zberigalosya zoloto i koshtovni kameni zvidsi j pohodit nazva Kanjon postupovo rozshiryuyetsya i turisti potraplyayut v prirodnij amfiteatr v piskovikovih stinah yakogo bezlich pecher Ale golovne sho vpadaye v ochi ce vidovbani v skelyah sklepi v yaki neodminno bazhayut potrapiti turisti Kolonada i amfiteatr svidchat pro prisutnist rimlyan v misti v pershomu i drugomu stolittyah Suchasni beduyini nashadki nabateyiv proponuyut stomlenim turistam proyihatisya na verblyudi prodayut suveniri i poyat svoyi stada kiz z miskih dzherel vodi yakih ugamovuyut spragu lyudej i tvarin Starimi moshenimi dorogami Petri dosi hodyat suto verblyudi koni i osli Grobnici u pivdennij chastini mistaVoda v pusteliShorichno riven doshovih opadiv v Petri skladaye lishe blizko 15 santimetriv Shob dobuti vodu miscevi zhiteli virubuvali kanali i vodojmisha pryamo v skelyah Z chasom majzhe kozhna kraplya doshu v Petri i yiyi okolicyah zbiralasya i zberigalasya Zavdyaki vodi yaku zhiteli Petri umilo zberigali voni mogli viroshuvati urozhayi i rozvoditi verblyudiv Do togo zh voni zmogli pobuduvati misto centr torgivli Dosi vzdovzh vsogo kanjonu Sik po zvivistih kam yanih kanalah teche voda BudivnictvoNavchivshis majsterno zbirati vodu zhiteli Petri takozh ovolodili mistectvom roboti z kamenem Sama nazva Petra sho oznachaye skelya pov yazana z kamenem I Petra dijsno bula mistom z kamenya podibnogo do neyi v Rimskij imperiyi ne bulo Nabateyi yaki pobuduvali misto z terpinnyam visikali budinki sklepi i hrami z kam yanih bril Petra zatishno roztashuvalasya sered chervonih piskovikiv yaki vidminno pidhodyat dlya budivnictva i do pershogo stolittya nashoyi eri v serci pusteli viroslo monumentalne misto Cisterni dzhiniv Privertayut uvagu v Petra i tak zvani Cisterni Dzhiniv abo Djinn Blocs velichezni kam yani kubi u samogo vhodu v ushelinu Sik Vsogo takih monumentalnih blokiv u Petra i navkolo neyi znajdeno 26 Voni vvazhayutsya najdavnishimi iz sporud Petri i vtilennyam nabatejskogo boga Dushara GalereyaPetra vnochi Stezhka do monastirya Velikij hram Petri Vizantijska cerkva Mozayika vizantijskoyi cerkvi Teatr Cisterni dzhiniv Kompleks basejniv i sadiv Petri Rimska bronzova moneta imperatora Geti iz zobrazhennyam hramu Petri zi statuyeyu TiheDzherelaBedal Leigh Ann 2004 The Petra Pool Complex A Hellenistic Paradeisos in the Nabataean Capital Piscataway NJ Gorgias Press ISBN 1 59333 120 7 Rosemary Harty The Bedouin Tribes of Petra Photographs 1986 2003 1 25 lyutogo 2008 u Wayback Machine Hill John E 2004 The Peoples of the West from the Weilue 魏略 by Yu Huan 魚豢 A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE Draft annotated English translation where Petra is referred to as the Kingdom the mitchells Reid Sara Karz 2006 The Small Temple Piscataway NJ Gorgias Press ISBN 1 59333 339 0 Reid explores the nature of the small temple at Petra and concludes it is from the Roman era PosilannyaVirtualnyj tur po Petri 4 travnya 2011 u Wayback Machine Fotoreportazh z Petri 9 lyutogo 2011 u Wayback Machine History of Petra 12 listopada 2020 u Wayback Machine angl Petra na sajti VOLOCYuGI 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Petra V razi problem z pereglyadom video divis Poradi z vikoristannya media vmistu Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 9 lyutogo 2011 Procitovano 26 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 sichnya 2014 Procitovano 4 serpnya 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Jordaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi