Йорданія — західноазійська країна, що знаходиться на заході континенту . Загальна площа країни 89 342 км² (112-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 88 802 км², а на поверхню внутрішніх вод — 540 км². До відмови від Західного берегу Йордану 1988 року площа країни дорівнювала 97,7 тис. км². Сучасна площа країни втричі більша за площу території Житомирської області України.
Географія Йорданії | |
---|---|
Географічне положення Йорданії | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Західна Азія |
Координати | 31°00′ пн. ш. 36°00′ сх. д. / 31.000° пн. ш. 36.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 89 342 км² (112-те) |
• суходіл | 99,7 % |
• води | 0,3 % |
Морське узбережжя | 26 км |
Державний кордон | 1744 км |
Рельєф | |
Тип | височинний |
Найвища точка | гора (1854 м) |
Найнижча точка | Мертве море (-408 м) |
Клімат | |
Тип | субтропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Йордан ( км) |
Найбільше озеро | Мертве море (810 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | фосфати, поташ, вуглеводні |
Стихійні лиха | посухи, землетруси |
Екологічні проблеми | дефіцит прісної води, знеліснення, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Хашимітське Королівство Йорданія, Йорданія (араб. الأردن,مارة شرق الأردن — Імарат Шарк ель-Урдун). Назва країни походить від назви річки Йордан, що слугує західним кордоном країни. Назва річки походить від гебрейського і кореня «урд» (івр. ירד) — спуск (до Мертвого моря). Хашиміти — династія місцевих правителів. Місцева назва Урдун — транслітерація арабської назви Йорданії. У 1921–1946 роках країна носила назву емірат Трансйорданія, тобто країна за річкою Йордан.
Історія дослідження території
Географічне положення
Йорданія — західноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Сирією (спільний кордон — 379 км), на сході — з Іраком (179 км) і Саудівською Аравією (731 км), на заході — з Ізраїлем (307 км) і Західним берегом Йордану (148 км). Загальна довжина державного кордону — 1744 км. Йорданія на півдні омивається водами Акабської затоки Червоного моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 26 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 3 морські милі.
Крайні пункти
Час
: UTC+2 (той самий час, що й у Києві). Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Геологія
На заході — тектонічна улоговина Гхор (Ель-Гор), зайнята долиною річки Йордан та безстічним Мертвим морем; її продовження — западина Ваді-ель-Араба. По суті рифтова долина, через рифт Червоного моря, є продовженням Східно-Африканського рифту. По обидві сторони западини розташовані Сирійсько-Палестинські гори, складені головним чином вапняками і пісковиками крейдового періоду і палеогену, перекритими місцями лавовими покривами.
- Тектоніка Арабської плити
- Єгипет, Синай,Ізраїль і Йорданія
- Йорданська долина з космосу
- Рельєф Йорданського рифта
- Модель Йорданського рифту
- Видобуток фосфатів з космосу
Корисні копалини
Надра Йорданії багаті на ряд корисних копалин: фосфати і калійні солі у Мертвому морі; нафту; поклади залізних, марганцевих і мідних руд у рифтовій долині.
Сейсмічність
Незважаючи на те, що Йорданія знаходиться в сейсмічно активній зоні Землі, яких-небудь серйозних землетрусів протягом останніх століть в країні не спостерігалося.
Рельєф
Середні висоти — 812 м; найнижча точка — уріз води Мертвого моря (-408 м); найвища точка — гора (1854 м). Більшу частину території Йорданії займає пустельне плоскогір'я, висота якого збільшується зі сходу на захід від 500 до 1500 м. Окремі столові гори підіймаються вище 1500 м, одна з них найвища точка — гора Джебель-Умм-ад-Дамі на південному кордоні з Саудівською Аравією. Раніше найвищою точкою вважалась гор (1745 м) на південному заході країни у гірському масиві Ваді-Рам. Південь і південний схід країни займає Сирійська пустеля (араб. الصحراء السورية), що є продовженням Аравійської пустелі. Північна частина пустелі представлена лавовими полями і базальтом, а південна — оголеннями пісковиків і граніту. Рельєф країни зазнає сильного вивітрювання, головним чином еоловим процесам.
- Рельєф Йорданії
- Рельєф Йорданії
- Гіпсометрична карта Йорданії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
У західній частині плоскогір'я розташовується глибока тектонічна западина Гхор, що перетинає західну околицю Йорданії із півночі на південь. В районі западини Гхор і долини річки Йордан, що впадає до Мертвого моря, з лівими притоками (Ярмук і Нахр-ез-Зерка) лежать найродючіші та найобжитіші землі Йорданії. Рівень Мертвого моря знаходиться на 395 м нижче рівня моря, це не тільки найнижча точка рельєфу країни, а й усього суходолу планети.
- Гора Джебель-умм-ад-Дамі
- Гора Джебель-Раман у Ваді-Рам
- Ваді-ель-Араба
- Долина Йордану
- Сирійська пустеля
Узбережжя
Йорданія має вихід до Акабської затоки Червоного моря, порт Акаба.
Клімат
Територія Йорданії лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми. Пересічна температура січня + 11 °C, липня +27 °C (в западині Гхор до +50 °C). Зима м'яка з дощами зливового характеру. Пересічна річна кількість опадів на заході до 500—700 мм, на решті території — до 200 мм.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Йорданії (за Кеппеном)
Йорданія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Територія Йорданії лежить в пустельній безстічній області, бідна на постійні водотоки й природні прісні водойми, через посушливий клімат. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,94 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 964 км² зрошуваних земель.
- Річка Йордан
- Гирло Йордану, Мертве море
- Річка Ярмук
- Річка Сейль-ез-Зарка
- у центральній Йорданії
Річки
Річки країни належать басейну Червоного моря Індійського океану. Більшість річок не має постійного водотоку — це типові пустельні ваді. Найбільша річка — Йордан (араб. نهر الأردن), довжиною 250 км, бере початок в Лівані, тече на південь через Тиверіадське озеро (Бахр-Табарія араб. بحيرة طبريا) і впадає до Мертвого моря, слугує за східний кордон країни (західний берег контролює ізраїльська влада). Значними річками є ліві притоки Йордану: Ярмук (араб. اليرموك) і Сейль-ез-Зарка (араб. نهر الزرقاء), що течуть в найбільш густонаселеній частині країни, на північному заході. Річний стік першої становить 0,46 км³, а другої 0,054 км³.
Озера
Найбільше озеро країни — солоне безстічне Мертве море (араб. البَحْر المَيّت). Йорданія контролює східну частину його узбережжя, а Ізраїль — західну. Води цього озера мають найбільшу в світі солоність — 260—270 ‰ (в окремі роки — 310 ‰). Площа озера становить 1050 км², довжина — 76 км, середня глибина — 335—356 м.
- Озеро Мертве море з космосу
- Густина вод Мертвого моря
- Кірка солі на берегах Мертвого моря
Ґрунтові води
Ґрунти
Найродючіші ґрунти Йорданії знаходяться у північно-західній частині, ґрунти на півдні і південному заході мають менший родючий шар.
Рослинність
У західній частині країни переважає середземноморський тип рослинності, на сході — напівпустельний і пустельний. В оазах () — зарості фінікової пальми.
- Рослинність у Прийорданні
Земельні ресурси Йорданії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,4 %,
- орні землі — 2 %,
- багаторічні насадження — 1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 8,4 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,1 %;
- інше — 87,5 %.
Тваринний світ
Зоогеографічнотериторія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області. Характерні представники тваринного світу: газель, гієна, пустельна лисиця, багато видів птахів і плазунів.
Охорона природи
Йорданія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи; періодичні землетруси.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- Обмежені ресурси природних джерел питної води. На початку 1980-х років площа зрошуваних земель становила лише близько 1 % від оброблюваних, у 1993 році загальна площа становила 630 км². На півночі країни в басейні річки Ярмук 1972 року було розпочато іригаційне будівництво.
- Знеліснення.
- .
- Ерозія ґрунтів.
- Спустелювання.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Йорданії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Jordan, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Йорданія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Иордания // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Йорданія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- (рос.) Иордания // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. 2 : Евлах — Миллибар. — 592 с.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Йорданія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Иордания // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Йорданії |
- Вікісховище : Атлас Йорданії.
- Карти Йорданії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Jordan : ( )[англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Йорданію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Йорданії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jordaniya zahidnoazijska krayina sho znahoditsya na zahodi kontinentu Zagalna plosha krayini 89 342 km 112 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 88 802 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 540 km Do vidmovi vid Zahidnogo beregu Jordanu 1988 roku plosha krayini dorivnyuvala 97 7 tis km Suchasna plosha krayini vtrichi bilsha za ploshu teritoriyi Zhitomirskoyi oblasti Ukrayini Geografiya JordaniyiGeografichne polozhennya JordaniyiGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionZahidna AziyaKoordinati31 00 pn sh 36 00 sh d 31 000 pn sh 36 000 sh d 31 000 36 000TeritoriyaPlosha89 342 km 112 te suhodil99 7 vodi0 3 Morske uzberezhzhya26 kmDerzhavnij kordon1744 kmRelyefTipvisochinnijNajvisha tochkagora 1854 m Najnizhcha tochkaMertve more 408 m KlimatTipsubtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaJordan km Najbilshe ozeroMertve more 810 km InshePrirodni resursifosfati potash vuglevodniStihijni lihaposuhi zemletrusiEkologichni problemideficit prisnoyi vodi znelisnennya spustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Hashimitske Korolivstvo Jordaniya Jordaniya arab الأردن مارة شرق الأردن Imarat Shark el Urdun Nazva krayini pohodit vid nazvi richki Jordan sho sluguye zahidnim kordonom krayini Nazva richki pohodit vid gebrejskogo i korenya urd ivr ירד spusk do Mertvogo morya Hashimiti dinastiya miscevih praviteliv Misceva nazva Urdun transliteraciya arabskoyi nazvi Jordaniyi U 1921 1946 rokah krayina nosila nazvu emirat Transjordaniya tobto krayina za richkoyu Jordan Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Jordaniyi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Jordaniyi ta SShA Jordaniya zahidnoazijska krayina sho mezhuye z p yatma inshimi krayinami na pivnochi z Siriyeyu spilnij kordon 379 km na shodi z Irakom 179 km i Saudivskoyu Araviyeyu 731 km na zahodi z Izrayilem 307 km i Zahidnim beregom Jordanu 148 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 1744 km Jordaniya na pivdni omivayetsya vodami Akabskoyi zatoki Chervonogo morya Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 26 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 3 morski mili Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 2 toj samij chas sho j u Kiyevi Litnij chas vvoditsya ostannoyi nedili bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v ostannyu nedilyu zhovtnya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad GeologiyaDokladnishe Na zahodi tektonichna ulogovina Ghor El Gor zajnyata dolinoyu richki Jordan ta bezstichnim Mertvim morem yiyi prodovzhennya zapadina Vadi el Araba Po suti riftova dolina cherez rift Chervonogo morya ye prodovzhennyam Shidno Afrikanskogo riftu Po obidvi storoni zapadini roztashovani Sirijsko Palestinski gori skladeni golovnim chinom vapnyakami i piskovikami krejdovogo periodu i paleogenu perekritimi miscyami lavovimi pokrivami Tektonika Arabskoyi pliti Yegipet Sinaj Izrayil i Jordaniya Jordanska dolina z kosmosu Relyef Jordanskogo rifta Model Jordanskogo riftu Vidobutok fosfativ z kosmosu Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Jordaniyi bagati na ryad korisnih kopalin fosfati i kalijni soli u Mertvomu mori naftu pokladi zaliznih margancevih i midnih rud u riftovij dolini Sejsmichnist Dokladnishe Nezvazhayuchi na te sho Jordaniya znahoditsya v sejsmichno aktivnij zoni Zemli yakih nebud serjoznih zemletrusiv protyagom ostannih stolit v krayini ne sposterigalosya RelyefDokladnishe Seredni visoti 812 m najnizhcha tochka uriz vodi Mertvogo morya 408 m najvisha tochka gora 1854 m Bilshu chastinu teritoriyi Jordaniyi zajmaye pustelne ploskogir ya visota yakogo zbilshuyetsya zi shodu na zahid vid 500 do 1500 m Okremi stolovi gori pidijmayutsya vishe 1500 m odna z nih najvisha tochka gora Dzhebel Umm ad Dami na pivdennomu kordoni z Saudivskoyu Araviyeyu Ranishe najvishoyu tochkoyu vvazhalas gor 1745 m na pivdennomu zahodi krayini u girskomu masivi Vadi Ram Pivden i pivdennij shid krayini zajmaye Sirijska pustelya arab الصحراء السورية sho ye prodovzhennyam Aravijskoyi pusteli Pivnichna chastina pusteli predstavlena lavovimi polyami i bazaltom a pivdenna ogolennyami piskovikiv i granitu Relyef krayini zaznaye silnogo vivitryuvannya golovnim chinom eolovim procesam Relyef Jordaniyi Relyef Jordaniyi Gipsometrichna karta Jordaniyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl U zahidnij chastini ploskogir ya roztashovuyetsya gliboka tektonichna zapadina Ghor sho peretinaye zahidnu okolicyu Jordaniyi iz pivnochi na pivden V rajoni zapadini Ghor i dolini richki Jordan sho vpadaye do Mertvogo morya z livimi pritokami Yarmuk i Nahr ez Zerka lezhat najrodyuchishi ta najobzhitishi zemli Jordaniyi Riven Mertvogo morya znahoditsya na 395 m nizhche rivnya morya ce ne tilki najnizhcha tochka relyefu krayini a j usogo suhodolu planeti Gora Dzhebel umm ad Dami Gora Dzhebel Raman u Vadi Ram Vadi el Araba Dolina Jordanu Sirijska pustelya Uzberezhzhya Jordaniya maye vihid do Akabskoyi zatoki Chervonogo morya port Akaba KlimatDokladnishe Teritoriya Jordaniyi lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi Uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri U teplij sezon z moriv ta okeaniv mozhut nadhoditi shtormi Peresichna temperatura sichnya 11 C lipnya 27 C v zapadini Ghor do 50 C Zima m yaka z doshami zlivovogo harakteru Peresichna richna kilkist opadiv na zahodi do 500 700 mm na reshti teritoriyi do 200 mm Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Jordaniyi za Keppenom Jordaniya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Teritoriya Jordaniyi lezhit v pustelnij bezstichnij oblasti bidna na postijni vodotoki j prirodni prisni vodojmi cherez posushlivij klimat Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 0 94 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 964 km zroshuvanih zemel Richka Jordan Girlo Jordanu Mertve more Richka Yarmuk Richka Sejl ez Zarka u centralnij Jordaniyi Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Chervonogo morya Indijskogo okeanu Bilshist richok ne maye postijnogo vodotoku ce tipovi pustelni vadi Najbilsha richka Jordan arab نهر الأردن dovzhinoyu 250 km bere pochatok v Livani teche na pivden cherez Tiveriadske ozero Bahr Tabariya arab بحيرة طبريا i vpadaye do Mertvogo morya sluguye za shidnij kordon krayini zahidnij bereg kontrolyuye izrayilska vlada Znachnimi richkami ye livi pritoki Jordanu Yarmuk arab اليرموك i Sejl ez Zarka arab نهر الزرقاء sho techut v najbilsh gustonaselenij chastini krayini na pivnichnomu zahodi Richnij stik pershoyi stanovit 0 46 km a drugoyi 0 054 km Ozera Dokladnishe Najbilshe ozero krayini solone bezstichne Mertve more arab الب ح ر الم ي ت Jordaniya kontrolyuye shidnu chastinu jogo uzberezhzhya a Izrayil zahidnu Vodi cogo ozera mayut najbilshu v sviti solonist 260 270 v okremi roki 310 Plosha ozera stanovit 1050 km dovzhina 76 km serednya glibina 335 356 m Ozero Mertve more z kosmosu Gustina vod Mertvogo morya Kirka soli na beregah Mertvogo morya Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Najrodyuchishi grunti Jordaniyi znahodyatsya u pivnichno zahidnij chastini grunti na pivdni i pivdennomu zahodi mayut menshij rodyuchij shar RoslinnistDokladnishe U zahidnij chastini krayini perevazhaye seredzemnomorskij tip roslinnosti na shodi napivpustelnij i pustelnij V oazah zarosti finikovoyi palmi Roslinnist u Prijordanni Zemelni resursi Jordaniyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 11 4 orni zemli 2 bagatorichni nasadzhennya 1 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 8 4 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 1 1 inshe 87 5 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichnoteritoriya krayini nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti Harakterni predstavniki tvarinnogo svitu gazel giyena pustelna lisicya bagato vidiv ptahiv i plazuniv Div takozh Ssavci Jordaniyi Ptahi Jordaniyi taOhorona prirodiDokladnishe Jordaniya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha posuhi periodichni zemletrusi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti Obmezheni resursi prirodnih dzherel pitnoyi vodi Na pochatku 1980 h rokiv plosha zroshuvanih zemel stanovila lishe blizko 1 vid obroblyuvanih u 1993 roci zagalna plosha stanovila 630 km Na pivnochi krayini v basejni richki Yarmuk 1972 roku bulo rozpochato irigacijne budivnictvo Znelisnennya Eroziya gruntiv Spustelyuvannya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Jordaniyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhZahidna Aziya AraviyaPrimitkiJordan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 30 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Jordaniya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Iordaniya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Jordaniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X ros Iordaniya Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1961 T 2 Evlah Millibar 592 s Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Jordaniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Iordaniya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Jordaniyi Vikishovishe Atlas Jordaniyi Karti Jordaniyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Jordan angl arh 30 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 30 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Jordaniyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Jordaniyi