Ме́ртве мо́ре (івр. יָם הַמֶּלַח (Yām Ha-Melaḥ) — «море солі»; араб. البَحْر المَيّت (al-Baḥrᵘ l-Mayyitᵘ) — «Мертве море») — тектонічне, безстічне озеро в Ізраїлі та Йорданії.
Мертве море | ||||
---|---|---|---|---|
Вид ізраїльського берега у бік Йорданії | ||||
31°20′ пн. ш. 35°30′ сх. д. / 31.333° пн. ш. 35.500° сх. д.Координати: 31°20′ пн. ш. 35°30′ сх. д. / 31.333° пн. ш. 35.500° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Ізраїль, Західний берег річки Йордан, Йорданія | |||
Регіон | Ізраїль Йорданія Палестинська держава | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | тектонічне | |||
Частина від | Йорданська рифтова долина, d, d і d | |||
Склад | d і d | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 605 км² | |||
Висота | −420 м | |||
Глибина середня | 120 м | |||
Глибина макс. | 298 м | |||
Розмір | 67×18 км | |||
Довжина | 67 км | |||
Ширина | 18 км | |||
Берегова лінія | 135 км | |||
Об'єм | 147 км³ | |||
Вода | ||||
Солоність | 33,7 відсоток | |||
Басейн | ||||
Власний басейн (категорія) | d | |||
Вливаються | Йордан | |||
Витікають | Безстічне | |||
Площа басейну | 40,650 км² | |||
Країни басейну | Ізраїль, Йорданія | |||
Інше | ||||
Geonames | 295347 | |||
| ||||
Мертве море у Вікісховищі |
Назва
Насправді гебреї називали це море Соленим (Солоним). У Йосипа Флавія та Плінія воно носить назву Асфальтового озера. Назву Мертве море це море отримало від грецьких і римських авторів II ст., що закріпилося в церковній літературі раннього середньовіччя й перейшло з неї в усі європейські мови.
Географія та загальні відомості
Розташоване у тектонічній западині Гхор (Ель-Гор), на 395 м нижче рівня моря.
Узбережжя Мертвого моря — найнижчий суходіл планети.
Площа Мертвого моря — 1050 км², довжина — 76 км, середня глибина — 335-356 м.
Береги пустельні, місцями скелясті.
У Мертве море впадає р. Йордан.
Мертве море — одна з найсолоніших водойм світу (запас солей бл. 43 млрд т), концентрація солей — 300—310 ‰ (в окремі роки — 350 ‰). Ведеться видобуток калійних та ін. солей.
Клімат
Клімат Мертвого моря | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 26,4 | 30,4 | 33,8 | 42,5 | 45,0 | 46,4 | 47,0 | 44,5 | 43,6 | 40,0 | 35,0 | 28,5 | 47,0 |
Середній максимум, °C | 20,5 | 21,7 | 24,8 | 29,9 | 34,1 | 37,6 | 39,7 | 39,0 | 36,5 | 32,4 | 26,9 | 21,7 | 30,4 |
Середня температура, °C | 16,6 | 17,7 | 20,8 | 25,4 | 29,4 | 32,6 | 34,7 | 34,5 | 32,4 | 28,6 | 23,1 | 17,9 | 26,1 |
Середній мінімум, °C | 12,7 | 13,7 | 16,7 | 20,9 | 24,7 | 27,6 | 29,6 | 29,9 | 28,3 | 24,7 | 19,3 | 14,1 | 21,9 |
Абсолютний мінімум, °C | 5,4 | 6,0 | 8,0 | 11,5 | 19,0 | 23,0 | 26,0 | 26,8 | 24,2 | 17,0 | 9,8 | 6,0 | 5,4 |
Норма опадів, мм | 7.8 | 9.0 | 7.6 | 4.3 | 0.2 | 0.0 | 0.0 | 0.0 | 0.0 | 1.2 | 3.5 | 8.3 | 41.9 |
Кількість днів з опадами | 3,3 | 3,5 | 2,5 | 1,3 | 0,2 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,4 | 1,6 | 2,8 | 15,6 |
Вологість повітря, % | 41 | 38 | 33 | 27 | 24 | 23 | 24 | 27 | 31 | 33 | 36 | 41 | |
Джерело: Israel Meteorological Service |
Походження
Мертве море є безстічним озером розташованим в Йорданський Рифтовій долині, і є частиною Розлому Мертвого моря, що є трансформним розломом вздовж межі тектонічних плит між Африканською і Аравійською плитою. Розлом тягнеться від Східно-Анатолійського розлому в Туреччині до північної частини Рифту Червоного моря на півдні Синайського півострова. Існують дві суперечливі теорії, про походження улоговини Мертвого моря. Стара теорія трактує, що улоговина знаходиться в рифтової зоні — продовження Рифту Червоного моря, або навіть Великої рифтової долини Східної Африки. Але новітня теорія наполягає на тому, що Мертве море утворилося в результаті розлому уздовж Мертвого моря, що створив розширення земної кори з подальшим осіданням ґрунту.
Близько трьох мільйонів років тому сучасна долина річки Йордан, Мертве море і Ваді-Арава був неодноразово затопленні водами Середземного моря. Вода йшла крізь вузьку, криву бухту, яка була пов'язана з морем через сучасну Долину Їзреел. Повені в долині були залежні від масштабу довготермінових кліматичних змін. , що розташоване в Рифті Мертвого моря має прошарок солі завтовшки 3 км.
Згідно з геологічною теорією, близько двох мільйонів років тому відстань між рифтовою долиною і Середземним морем збільшилась до такої міри, що океан більше не затоплював долину. Таким чином затока стала озером.
Перше таке доісторичне озеро має назву «Озеро Гомора». Озеро Гомора було солонуватим або мало прісну воду, було принаймні, 80 км на південь від нинішнього південного краю Мертвого моря і за 100 км на північ, що значно вище сьогочасної Долини Хула, пізніше клімат став посушливішим, озеро Гомора скоротилося і стало солонішим. Солоне озеро попередник Мертвого моря, зараз називають «Озеро Лісан».
У доісторичні часи була більша кількість опадів у сточищі озера Гомора. Від 70 000 до 12 000 років тому рівень озера змінювався від 100 м до 250 м вище, ніж його нинішній рівень. Озеро Лісан, різко змінювало рівень, з найвищим рівнем близько 26 тис. років тому, через вельми вологий клімат Близького Сходу. Близько 10 000 років тому, рівень води в озері різко скоротився, ймовірно, на рівні навіть нижче, ніж сьогодні. За останні декілька тисяч років рівень води в озері коливався близько 400 м, з деякими істотними падіннями і здійманнями. Можливо причиною була сейсмічна активність.
Річка Йордан є єдиним великим джерелом води, що живить Мертве море.
Галерея
- Ізраїльське шосе біля Мертвого моря
- Узбережжя
- Берегова лінія (з боку Ізраїлю)
- Мертве море на світанку (із Содомської гори, Ізраїль)
- Мертве море в сутінках (з Сувайми, Йорданія)
- Сіль на мінеральному пляжі
Див. також
Джерела і посилання
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)
- Кравчук П. А. . — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — . , с. 240
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)
- . Israel Meteorological Service. June 2011. Архів оригіналу за 14 вересня 2010.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
()
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мертве море |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — . (рос.), с. 80
- The official Israeli site
- Ezekiel's Water Project
- High Res virtual tours gallery of the Dead Sea
- Race is on to save the Dead Sea
- A Web Documentary On The Dead Sea
- Multilateral project for sustainable water management in the lower Jordan Valley
- Google Books The Dead Sea: The Lake and Its Setting By Tina M. Niemi, Zvi Ben-Avraham, Joel Gat 1997 Oxford University Press US
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Me rtve mo re ivr י ם ה מ ל ח Yam Ha Melaḥ more soli arab الب ح ر الم ي ت al Baḥrᵘ l Mayyitᵘ Mertve more tektonichne bezstichne ozero v Izrayili ta Jordaniyi Mertve moreVid izrayilskogo berega u bik Jordaniyi Vid izrayilskogo berega u bik Jordaniyi31 20 pn sh 35 30 sh d 31 333 pn sh 35 500 sh d 31 333 35 500 Koordinati 31 20 pn sh 35 30 sh d 31 333 pn sh 35 500 sh d 31 333 35 500RoztashuvannyaKrayina Izrayil Zahidnij bereg richki Jordan JordaniyaRegion Izrayil Jordaniya Palestinska derzhavaGeologichni daniTip tektonichneChastina vid Jordanska riftova dolina d d i dSklad d i dRozmiriPlosha poverhni 605 km Visota 420 mGlibina serednya 120 mGlibina maks 298 mRozmir 67 18 kmDovzhina 67 kmShirina 18 kmBeregova liniya 135 kmOb yem 147 km VodaSolonist 33 7 vidsotokBasejnVlasnij basejn kategoriya dVlivayutsya JordanVitikayut BezstichnePlosha basejnu 40 650 km Krayini basejnu Izrayil JordaniyaInsheGeonames 295347 Mertve more u VikishovishiNazvaNaspravdi gebreyi nazivali ce more Solenim Solonim U Josipa Flaviya ta Pliniya vono nosit nazvu Asfaltovogo ozera Nazvu Mertve more ce more otrimalo vid greckih i rimskih avtoriv II st sho zakripilosya v cerkovnij literaturi rannogo serednovichchya j perejshlo z neyi v usi yevropejski movi Geografiya ta zagalni vidomostiSuputnikovij znimok Mertvogo morya Roztashovane u tektonichnij zapadini Ghor El Gor na 395 m nizhche rivnya morya Uzberezhzhya Mertvogo morya najnizhchij suhodil planeti Plosha Mertvogo morya 1050 km dovzhina 76 km serednya glibina 335 356 m Beregi pustelni miscyami skelyasti U Mertve more vpadaye r Jordan Mertve more odna z najsolonishih vodojm svitu zapas solej bl 43 mlrd t koncentraciya solej 300 310 v okremi roki 350 Vedetsya vidobutok kalijnih ta in solej Klimat Klimat Mertvogo moryaPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 26 4 30 4 33 8 42 5 45 0 46 4 47 0 44 5 43 6 40 0 35 0 28 5 47 0Serednij maksimum C 20 5 21 7 24 8 29 9 34 1 37 6 39 7 39 0 36 5 32 4 26 9 21 7 30 4Serednya temperatura C 16 6 17 7 20 8 25 4 29 4 32 6 34 7 34 5 32 4 28 6 23 1 17 9 26 1Serednij minimum C 12 7 13 7 16 7 20 9 24 7 27 6 29 6 29 9 28 3 24 7 19 3 14 1 21 9Absolyutnij minimum C 5 4 6 0 8 0 11 5 19 0 23 0 26 0 26 8 24 2 17 0 9 8 6 0 5 4Norma opadiv mm 7 8 9 0 7 6 4 3 0 2 0 0 0 0 0 0 0 0 1 2 3 5 8 3 41 9Kilkist dniv z opadami 3 3 3 5 2 5 1 3 0 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 4 1 6 2 8 15 6Vologist povitrya 41 38 33 27 24 23 24 27 31 33 36 41Dzherelo Israel Meteorological ServicePohodzhennyaMertve more ye bezstichnim ozerom roztashovanim v Jordanskij Riftovij dolini i ye chastinoyu Rozlomu Mertvogo morya sho ye transformnim rozlomom vzdovzh mezhi tektonichnih plit mizh Afrikanskoyu i Aravijskoyu plitoyu Rozlom tyagnetsya vid Shidno Anatolijskogo rozlomu v Turechchini do pivnichnoyi chastini Riftu Chervonogo morya na pivdni Sinajskogo pivostrova Isnuyut dvi superechlivi teoriyi pro pohodzhennya ulogovini Mertvogo morya Stara teoriya traktuye sho ulogovina znahoditsya v riftovoyi zoni prodovzhennya Riftu Chervonogo morya abo navit Velikoyi riftovoyi dolini Shidnoyi Afriki Ale novitnya teoriya napolyagaye na tomu sho Mertve more utvorilosya v rezultati rozlomu uzdovzh Mertvogo morya sho stvoriv rozshirennya zemnoyi kori z podalshim osidannyam gruntu Blizko troh miljoniv rokiv tomu suchasna dolina richki Jordan Mertve more i Vadi Arava buv neodnorazovo zatoplenni vodami Seredzemnogo morya Voda jshla kriz vuzku krivu buhtu yaka bula pov yazana z morem cherez suchasnu Dolinu Yizreel Poveni v dolini buli zalezhni vid masshtabu dovgoterminovih klimatichnih zmin sho roztashovane v Rifti Mertvogo morya maye prosharok soli zavtovshki 3 km Zgidno z geologichnoyu teoriyeyu blizko dvoh miljoniv rokiv tomu vidstan mizh riftovoyu dolinoyu i Seredzemnim morem zbilshilas do takoyi miri sho okean bilshe ne zatoplyuvav dolinu Takim chinom zatoka stala ozerom Pershe take doistorichne ozero maye nazvu Ozero Gomora Ozero Gomora bulo solonuvatim abo malo prisnu vodu bulo prinajmni 80 km na pivden vid ninishnogo pivdennogo krayu Mertvogo morya i za 100 km na pivnich sho znachno vishe sogochasnoyi Dolini Hula piznishe klimat stav posushlivishim ozero Gomora skorotilosya i stalo solonishim Solone ozero poperednik Mertvogo morya zaraz nazivayut Ozero Lisan U doistorichni chasi bula bilsha kilkist opadiv u stochishi ozera Gomora Vid 70 000 do 12 000 rokiv tomu riven ozera zminyuvavsya vid 100 m do 250 m vishe nizh jogo ninishnij riven Ozero Lisan rizko zminyuvalo riven z najvishim rivnem blizko 26 tis rokiv tomu cherez velmi vologij klimat Blizkogo Shodu Blizko 10 000 rokiv tomu riven vodi v ozeri rizko skorotivsya jmovirno na rivni navit nizhche nizh sogodni Za ostanni dekilka tisyach rokiv riven vodi v ozeri kolivavsya blizko 400 m z deyakimi istotnimi padinnyami i zdijmannyami Mozhlivo prichinoyu bula sejsmichna aktivnist Richka Jordan ye yedinim velikim dzherelom vodi sho zhivit Mertve more GalereyaIzrayilske shose bilya Mertvogo morya Uzberezhzhya Beregova liniya z boku Izrayilyu Mertve more na svitanku iz Sodomskoyi gori Izrayil Mertve more v sutinkah z Suvajmi Jordaniya Sil na mineralnomu plyazhiDiv takozhLemurijske ozeroDzherela i posilannyaKravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros Kravchuk P A Luck PrAT Volinska oblasna drukarnya 2011 336 s ISBN 978 966 361 642 1 s 240 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros Israel Meteorological Service June 2011 Arhiv originalu za 14 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mertve moreMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Kravchuk P A Geograficheskij kalejdoskop K Radyanska shkola 1988 143 s 130 tis prim ISBN 5 330 00384 9 ros s 80 The official Israeli site Ezekiel s Water Project High Res virtual tours gallery of the Dead Sea Race is on to save the Dead Sea A Web Documentary On The Dead Sea Multilateral project for sustainable water management in the lower Jordan Valley Google Books The Dead Sea The Lake and Its Setting By Tina M Niemi Zvi Ben Avraham Joel Gat 1997 Oxford University Press US ISBN 0 19 508703 8