Джеймс «Афінянин» Стюарт (англ. James Stuart, 1713, Лондон — 2 лютого 1788, Лондон) — британський археолог, архітектор та художник, один з піонерів неокласицизму в архітектурі.
Джеймс Стюарт | |
---|---|
англ. James Stuart | |
Джеймс Стюарт, 1788 р. | |
Народився | 1713 Лондон |
Помер | 2 лютого 1788 Лондон |
Країна | Велика Британія |
Національність | шотландець |
Діяльність | антрополог, архітектор, археолог, художник, медальєр, мистецтвознавець |
Галузь | археологія, архітектура |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Нагороди | |
Джеймс Стюарт у Вікісховищі |
Біографія
Стюарт народився в 1713 році у Крід-Лейн м. Лондона, в родині шотландського моряка. Незабаром батько помер, і Джеймс заробляв своїм художнім талантом, підтримуючи родину у фінансовому відношенні. Менш з тим 1719 року він спромігся виїхати до Італії задля вдосконалення художніх здібностей. Працював провідником і художником, вивчав латинську, італійську та грецьку мови, цікавився італійським, давньоримським мистецтвом та архітектурою. Саме в Італії Джеймс Стюарт створив свою першу велику роботу — ілюстрований трактат про єгипетський обеліск Псамметіха II, а також познайомився із Ніколасом Реветтом, молодим дворянином зі Східній Англії, архітектором-аматором, який супроводжував його впродовж Grand Tour. В 1748 році Стюарт приєднався до Реветта, і архітектора під час поїздки в Неаполь, або вивчати стародавні руїни, а звідти. Звідти вони подорожували через Балкани і порт Пулу до Греції. Відвідали Салоніки, Афіни та іонічний храм на річці Іліссос, паралельно створюючи точні вимірювання та малюнки старожитностей.
Після повернення до Лондона в 1755 р. Стюарт і Реветт 1762 р. опублікували роботу «The Antiquities of Athens and Other Monuments of Greece». Тільки перший том праці містив понад 500 описів. Саме ця робота стала предтечею виникнення стилю грецького відродження в європейському мистецтві. Художні ілюстрації Джеймса Стюарта також стали першими у своєму роді і зустріли схвальні оцінки антикварів, науковців та просто поціновувачів класичної античності. Вільям Хогарт створив сатиричну гравюру у відповідь на витончену манеру Стюарта зображувати архітектурні деталі під назвою «Five Orders of Periwigs» (П'ять ордерів перук).
Після повернення до Англії, Джеймс Стюарт також працював дизайнером інтер'єрів, розробником ескізів державних нагород, створивши металевий триножник, перший з найдавніших часів, а також архітектором. За його проектами будували та реконструювали заміські, садові будинки і таун-хауси, зокрема .
Помер 2 лютого 1788 року у своїй садибі в Лондоні. Похований в крипті найзнаменитішої парафіяльної церкви Лондона Сент-Мартін-ін-зе-Філдс.
Примітки
- Glancey, Jonathan (27 березня 2007). . London: The Guardian. Архів оригіналу за 29 серпня 2007. Процитовано 16 червня 2007.
He was the Indiana Jones of his day, dodging murderers to pull off astounding architectural coups.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеймс Стюарт (Афінянин) |
- Susan Weber Soros. James 'Athenian' Stuart. The Rediscovery of Antiquity
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Afinyanin Styuart angl James Stuart 1713 London 2 lyutogo 1788 London britanskij arheolog arhitektor ta hudozhnik odin z pioneriv neoklasicizmu v arhitekturi Dzhejms Styuartangl James StuartDzhejms Styuart 1788 r Dzhejms Styuart 1788 r Narodivsya1713 1713 LondonPomer2 lyutogo 1788 1788 02 02 LondonKrayina Velika BritaniyaNacionalnistshotlandecDiyalnistantropolog arhitektor arheolog hudozhnik medalyer mistectvoznavecGaluzarheologiya arhitekturaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Dzhejms Styuart u VikishovishiBiografiyaStyuart narodivsya v 1713 roci u Krid Lejn m Londona v rodini shotlandskogo moryaka Nezabarom batko pomer i Dzhejms zaroblyav svoyim hudozhnim talantom pidtrimuyuchi rodinu u finansovomu vidnoshenni Mensh z tim 1719 roku vin spromigsya viyihati do Italiyi zadlya vdoskonalennya hudozhnih zdibnostej Pracyuvav providnikom i hudozhnikom vivchav latinsku italijsku ta grecku movi cikavivsya italijskim davnorimskim mistectvom ta arhitekturoyu Same v Italiyi Dzhejms Styuart stvoriv svoyu pershu veliku robotu ilyustrovanij traktat pro yegipetskij obelisk Psammetiha II a takozh poznajomivsya iz Nikolasom Revettom molodim dvoryaninom zi Shidnij Angliyi arhitektorom amatorom yakij suprovodzhuvav jogo vprodovzh Grand Tour V 1748 roci Styuart priyednavsya do Revetta i arhitektora pid chas poyizdki v Neapol abo vivchati starodavni ruyini a zvidti Zvidti voni podorozhuvali cherez Balkani i port Pulu do Greciyi Vidvidali Saloniki Afini ta ionichnij hram na richci Ilissos paralelno stvoryuyuchi tochni vimiryuvannya ta malyunki starozhitnostej Pislya povernennya do Londona v 1755 r Styuart i Revett 1762 r opublikuvali robotu The Antiquities of Athens and Other Monuments of Greece Tilki pershij tom praci mistiv ponad 500 opisiv Same cya robota stala predtecheyu viniknennya stilyu greckogo vidrodzhennya v yevropejskomu mistectvi Hudozhni ilyustraciyi Dzhejmsa Styuarta takozh stali pershimi u svoyemu rodi i zustrili shvalni ocinki antikvariv naukovciv ta prosto pocinovuvachiv klasichnoyi antichnosti Vilyam Hogart stvoriv satirichnu gravyuru u vidpovid na vitonchenu maneru Styuarta zobrazhuvati arhitekturni detali pid nazvoyu Five Orders of Periwigs P yat orderiv peruk Pislya povernennya do Angliyi Dzhejms Styuart takozh pracyuvav dizajnerom inter yeriv rozrobnikom eskiziv derzhavnih nagorod stvorivshi metalevij trinozhnik pershij z najdavnishih chasiv a takozh arhitektorom Za jogo proektami buduvali ta rekonstruyuvali zamiski sadovi budinki i taun hausi zokrema Pomer 2 lyutogo 1788 roku u svoyij sadibi v Londoni Pohovanij v kripti najznamenitishoyi parafiyalnoyi cerkvi Londona Sent Martin in ze Filds PrimitkiGlancey Jonathan 27 bereznya 2007 London The Guardian Arhiv originalu za 29 serpnya 2007 Procitovano 16 chervnya 2007 He was the Indiana Jones of his day dodging murderers to pull off astounding architectural coups PosilannyaPortal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhejms Styuart Afinyanin Susan Weber Soros James Athenian Stuart The Rediscovery of Antiquity