Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агаме́мнон (грец. Ἀγαμέμνων, Agamemnon) — напівлегендарний цар Мікен XIII—XII ст. до н. е., вождь ахейського війська в Троянській війні, син Атрея і Аеропи, брат Менелая.
| Агамемнон дав.-гр. Αγαμέμνονας | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Посада | d |
| Батько | Атрей |
| Мати | Аеропа |
| Брати/сестри | Менелай, Анаксібія[d] і Астіоха[d] |
| Діти | Орест, Іфігенія, Хрісотеміда, Електра, Лаодіка[d], Іфіанасса, d, d, Пелопс[d], Алес і Hyperion[d] |
| Місце поховання | d[5] |
| Персонаж твору | Іліада |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Міфологія
Коли Атрея вбив його небіж Егіст, батько якого, Тієст, став царем у Мікенах, Агамемнон і Менелай утекли в Спарту. Спартанський цар Тіндарей дав їм притулок і одружив зі своїми дочками: Агамемнона — з Клітемнестрою, Менелая — з Єленою. Клітемнестра народила Агамемнонові трьох дочок: Іфігенію, Хрісотеміду й Електру, а також сина Ореста. Після смерті Тіндарея царем Спарти став Менелай, разом з яким Агамемнон скинув Тієста з престолу й заволодів Мікенами.
За царювання Агамемнона Мікени відігравали провідну роль серед інших грецьких держав. За переказами саме мікенський цар був головним ініціатором походу проти Трої і очолив спільне ахейське військо, в якому було сто мікенських суден — більше ніж в будь-якого іншого міста. У пам'яті нащадків Агамемнон залишився насамперед як надміру честолюбний володар, чиї бажання не раз шкодили загальній справі. Через свою хвалькуватість (убивши якось на полюванні лань, він заявив, що влучності його пострілу могла б позаздрити сама Артеміда) Агамемнон мусив погодитися принести дочку Іфігенію в жертву розгніваній богині-мисливиці, яка позбавила ахейський флот попутного вітру; гонор і жадібність Агамемнона при розподілі бранок під час облоги Трої призводять до сварки з Ахіллесом, у якого він відібрав Брісеїду. Агамемнон образив жерця Аполлона Хріса, відмовившись віддати за викуп його дочку і накликавши гнів Аполлона на ахейське військо. Після падіння Трої Агамемнон дістав велику здобич і дочку Пріама Кассандру.
За відсутності Агамемнона коханцем Клітемнестри став Егіст, розпоряджався в Арголіді як справжній володар. Після повернення з-під Трої, Агамемнон став жертвою зрадливої дружини. Коли він мився в ванні, Клітемнестра накинула на нього покривало і за допомогою Егіста вбила його. (Варіант: Агамемнона вбив сам Егіст).
Культ Агамемнона
У Спарті, на Пелопоннесі і в Беотії існував культ Агамемнона. Припускають, що в цих місцевостях Агамемнона шанували як бога, культ якого згодом був витіснений культом Зевса. Свідченням цього є одне з Зевсових імен — Зевс Агамемнон. У Херсонесі як священна річ зберігався скіпетр Агамемнона. На пам'ятках мистецтва часто зустрічаються зображення Агамемнона, але дуже рідко на першому плані. Зображували Агамемнона подібним до Зевса.
У мистецтві
Життя і особливо трагічна смерть Агамемнона були улюбленою темою творів античної та європейської літератур (трагедії «Агамемнон» Есхіла, «Іфігенія в Авліді» Евріпіда, «Іфігенія» Расіна, «Агамемнон» Сенеки, «Агамемнон» Альф'єрі тощо). Сюжет смерті Агамемнона використано також у музичному мистецтві Європи, зокрема у творах , , С. Танєєва, Д. Мійо, .
Примітки
- Любкер Ф. Agamemnon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 43.
- Любкер Ф. Orestes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 958–959.
- Любкер Ф. Iphigenia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 667–668.
- Любкер Ф. Iphianassa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 666.
- Παυσανίας 3.19.6 // Опис Еллади
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання
- Агамемнон [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Agamemnon znachennya Agame mnon grec Ἀgamemnwn Agamemnon napivlegendarnij car Miken XIII XII st do n e vozhd ahejskogo vijska v Troyanskij vijni sin Atreya i Aeropi brat Menelaya Agamemnon dav gr AgamemnonasTak zvana zolota Maska Agamemnona z Miken Nacionalnomu arheologichnomu muzeyi AfinBozhestvo v davnogrecka mifologiyaPosada dBatko AtrejMati AeropaBrati sestri Menelaj Anaksibiya d i Astioha d Diti Orest Ifigeniya Hrisotemida Elektra Laodika d Ifianassa d d Pelops d Ales i Hyperion d Misce pohovannya d 5 Personazh tvoru Iliada Mediafajli u VikishovishiAgamemnon zobrazhennya na attichnij chornofigurnij vazi blizko 520 do n e LuvrMifologiyaKoli Atreya vbiv jogo nebizh Egist batko yakogo Tiyest stav carem u Mikenah Agamemnon i Menelaj utekli v Spartu Spartanskij car Tindarej dav yim pritulok i odruzhiv zi svoyimi dochkami Agamemnona z Klitemnestroyu Menelaya z Yelenoyu Klitemnestra narodila Agamemnonovi troh dochok Ifigeniyu Hrisotemidu j Elektru a takozh sina Oresta Pislya smerti Tindareya carem Sparti stav Menelaj razom z yakim Agamemnon skinuv Tiyesta z prestolu j zavolodiv Mikenami Za caryuvannya Agamemnona Mikeni vidigravali providnu rol sered inshih greckih derzhav Za perekazami same mikenskij car buv golovnim iniciatorom pohodu proti Troyi i ocholiv spilne ahejske vijsko v yakomu bulo sto mikenskih suden bilshe nizh v bud yakogo inshogo mista U pam yati nashadkiv Agamemnon zalishivsya nasampered yak nadmiru chestolyubnij volodar chiyi bazhannya ne raz shkodili zagalnij spravi Cherez svoyu hvalkuvatist ubivshi yakos na polyuvanni lan vin zayaviv sho vluchnosti jogo postrilu mogla b pozazdriti sama Artemida Agamemnon musiv pogoditisya prinesti dochku Ifigeniyu v zhertvu rozgnivanij bogini mislivici yaka pozbavila ahejskij flot poputnogo vitru gonor i zhadibnist Agamemnona pri rozpodili branok pid chas oblogi Troyi prizvodyat do svarki z Ahillesom u yakogo vin vidibrav Briseyidu Agamemnon obraziv zhercya Apollona Hrisa vidmovivshis viddati za vikup jogo dochku i naklikavshi gniv Apollona na ahejske vijsko Pislya padinnya Troyi Agamemnon distav veliku zdobich i dochku Priama Kassandru Za vidsutnosti Agamemnona kohancem Klitemnestri stav Egist rozporyadzhavsya v Argolidi yak spravzhnij volodar Pislya povernennya z pid Troyi Agamemnon stav zhertvoyu zradlivoyi druzhini Koli vin mivsya v vanni Klitemnestra nakinula na nogo pokrivalo i za dopomogoyu Egista vbila jogo Variant Agamemnona vbiv sam Egist Kult AgamemnonaU Sparti na Peloponnesi i v Beotiyi isnuvav kult Agamemnona Pripuskayut sho v cih miscevostyah Agamemnona shanuvali yak boga kult yakogo zgodom buv vitisnenij kultom Zevsa Svidchennyam cogo ye odne z Zevsovih imen Zevs Agamemnon U Hersonesi yak svyashenna rich zberigavsya skipetr Agamemnona Na pam yatkah mistectva chasto zustrichayutsya zobrazhennya Agamemnona ale duzhe ridko na pershomu plani Zobrazhuvali Agamemnona podibnim do Zevsa U mistectviZhittya i osoblivo tragichna smert Agamemnona buli ulyublenoyu temoyu tvoriv antichnoyi ta yevropejskoyi literatur tragediyi Agamemnon Eshila Ifigeniya v Avlidi Evripida Ifigeniya Rasina Agamemnon Seneki Agamemnon Alf yeri tosho Syuzhet smerti Agamemnona vikoristano takozh u muzichnomu mistectvi Yevropi zokrema u tvorah S Tanyeyeva D Mijo PrimitkiLyubker F Agamemnon Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 43 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45273530d Track Q1459210 Lyubker F Orestes Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 958 959 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q45205696d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q694826 Lyubker F Iphigenia Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 667 668 d Track Q4249594d Track Q45179570d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q101490d Track Q1459210 Lyubker F Iphianassa Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 666 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45179542 Paysanias 3 19 6 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931LiteraturaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok PosilannyaAgamemnon 14 travnya 2021 u Wayback Machine VUE