Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перенесення Констянтином Великим резиденції римських імператорів у Візантію, що мало як наслідок розпад Римської імперії на дві частини і відокремлення Сходу від Заходу, складає одне з найважливіших подій Всесвітньої історії взагалі і історії мистецтва зокрема. Через те, що Стародавній Рим під впливом нападу варварів на Італію і розкладу всього ладу античного життя швидко втрачав свою велич, нова столиця набувала все більшого значення, і незабаром стала осередком блискучої цивілізації, яка поширилась звідси на весь Схід і далі на західні країни.
Історія
Вже з перших днів свого існування Візантія, намагаючись перевершити Рим у відношенні витонченості і розкоші, почала прикрашатись величними спорудами і витворами мистецтва, для виконання яких в це місто звідусіль з'їжджались найкращі художники. Мистецтво, яке тут виникло внаслідок релігійних, політичних і побутових умов мало особливий склад, в якому до греко-римських елементів додавались східні тенденції. Досягнувши повного свого розквіту в першій половині VI століття, при Юстиніані, Візантійське мистецтво відчуло підйом до початку XIII століття і тільки після появи латинян у Константинополі почало згасати. В цей довгий період воно створило багато чудових пам'яток, як у столиці, так і в областях Східної імперії, значно вплинуло на розвиток мистецтва Вірменії, України, Росії, власне Італії і далекої Франції; і в арабському, і в турецькому мистецтві відчутні візантійські мотиви. Візантія зберегла в часи Середньовіччя античні перекази і відмінні прийоми, які полегшили потім перші кроки до вивчення мистецтва епохи Відродження.
Характерні риси візантійської архітектури
Запозичивши форми від античної архітектури, візантійське зодчество поступово їх видозмінювало і протягом V століття виробило, переважно для храмів, тип споруд, який за планом і конструктивній системі істотно відрізнявся від типу давньохристиянських базилік. Головну його особливість складає використання куполу для вкриття середньої частини будівлі (центрально-купольна система). Купол був відомий ще в язичницькому Римі, так як і на Сході (Сирія), але в більшості випадків розміщувався на круглій підставі; якщо ж основа була квадратна або багатогранна, то між ним і куполом не існувало належного органічного зв'язку. Візантійці вперше вдалим чином вирішили завдання розміщення куполу над основою квадратного і взагалі чотирикутного плану за допомогою так званих вітрил. Якщо взяти паралелепіпед А і вкрити його куполом у вигляді сферичного сегменту B, то купол буде спиратись тільки чотирма точками вертикальних стін, і всередині будівлі утворюються опуклі кути, які перешкоджають враженню легкості і гармонійності споруди.
Рішенням візантійських зодчих став зріз кутів паралелепіпеду таким чином, що верхні частини його стін прийняли дугоподібну форму; купол став триматись на верхівках цих чотирьох дуг і зв'язувався з нижньою частиною споруди сферичними трикутними поверхнями, які знаходяться між цими дугами і схожими на надуті знизу трикутні вітрила (звідси — назва цього архітектурного елементу). Не задовільнившись цим, для надання куполу характеру ще більшої легкості замість прямих стін нижньої будівлі почали будувати напівкруглі в плані ніші, які закінчувались вгорі, біля купола, напівсферичними поверхнями таким чином, що купол тримався на верхівках арок цих ніш і на чотирьох масивних стовбурах, що підпирають вітрила. Ця середня частина регулювала інші частини будівлі.
Подібна система будівництва застосовувалась в більшості випадків в храмах, які в загальному плані являли собою з'єднання п'яти квадратів у вигляді рівнокінцевого (так званого грецького) хреста: над середнім квадратом знаходився купол, в бокових квадратах — ниші, які відкриваються в цей середній простір; квадрати, які займають проміжки між кінцівками хреста, були підрядними частинами, звичайно більш низькі, ніж сам хрест. До східної сторони храму добудовувалась напівкругла апсида для вівтаря, а до західної — Нартекс.
Спочатку візантійський купол мав доволі плоску форму, пізніше — більш піднесену, але він стояв безпосередньо на арках і вітрилах; згодом між ними і куполом з'явився циліндричний барабан (тамбур), тому будівля закінчувалась вже не сегментом сфери, а піднесеною главою. Часто будівля мала окрім купола або глави над середнім простором, ще два, чотири і навіть більше куполів або глав над боковими простірами.
Всередині візантійських храмів довкого середнього подкупольного простору, за виключенням вівтарної сторони, розташовувалась галерея на зразок хорів. Вона була призначена для жінок, які були присутні під час богослужіння, і тому мала назву гінекеєм. Знизу цю галерею підтримували колони, антаблемент яких був не горизонтальний, а складався з напівциркульних арок, перекинутих з колони на колону. Капітелі колон в візантійській архітектурі в більшості випадків залишились без абаки і мали оригінальну форму зрізаної чотиригранної піраміди, зверненої меншою підставою вниз і вкритою не дуже випуклою орнаментацією, мотиви якої складають акантове листя і інші офантазовані форми рослинного царства; нерідко цей орнамент був обведений вздовж ребер піраміди візерунковим бордюром. Стопи арок спирались не безпосередньо на капітелі колон, а на покладені проміжні елементи — подушки, так звані пульвани, схожі на куб зі скошеними донизу боковими гранями, також прикрашені орнаментом.
Внутрішній простір не відрізнявся багатством і архітектурними деталями, проте його стіни були облицьовані знизу дорогими ґатунками мармуру, а зверху, також як і склепіння, багато прикрашались позолотою, мозаїчними зображеннями на золотому фоні або фресковим живописом.
Ззовні будівля складалась з двох ярусів з довгастими вікнами з заокругленим верхом. Ці вікна іноді групувались по двоє і по троє, а частини кожної групи відділялись одна від іншої невеликою колоною, а сама група була обрамлена фальшивою аркою. Окрім вікон на стелях, для освітлення будівлі слугували вікна в куполі, у заснування, або в тамбурі глави.
Еволюція візантійської культури
Названі системи і форми візантійське мистецтво засвоїло поступово, і не застосовувало цілком без тих чи інших відступів від загального типу. Перші прояви візантійського архітектурного стилю ми бачимо в деяких храмах Равенни, а саме у соборній хрестильниці, яка була побудована приблизно у 430 р. за простим планом правильного восьмикутника; потім — у мавзолеї Галли Плацідії (тепер церква. св. Назарія і Кельсія), першому прикладі храму з хрестоподібним планом і з куполом над середнім простором (збуд. близько 450 р.), і в церкві св. Віталія (528—547 рр.), в якій чудово вирішене завдання спорудження за восьмикутним планом. Ці архітектурні пам'ятники не мають ще справжніх елементів центрально-купольної системи.
Вперше риси візантійської архітектури виразно можна побачити у константинопольській церкві святих Сергія і Вакха (527—565 рр), що являє собою перехід від вищезгаданих будівель до головного, чудового пам'ятника візантійської архітектури — Храму Святої Софії, яка була споруджена Юстиніаном у 532—537 рр. в пам'ять про утихомирення бунту, під час якого цей цар майже не залишився без престолу.
Головними будівниками Собору Святої Софії були Анфемій Траллський і Ісидор Мілетський. Через 20 років після урочистого освячення св. Софії землетрус пошкодив створення Анфімія і Ісідора, особливо купол; будівлю підперли контрфорсами, від яких воно втратило колишній вигляд, купол склали знову, при цьому зробили його більш високим. В такому вигляді св. Софія проіснувала до завоювання Константинополя турками (1453 р.), які перетворили її в свою головну мечеть, вони закрили мозаїчні зображення на її стінах штукатуркою, знищивши в ній престол, вівтарну перешкоду і інші приналежності християнського культу і спотворили її зовнішній вигляд різноманітними добудовами. У 1935 році з фресок і мозаїк були зчищені шари штукатурки, які закривали їх. Таким чином на сьогодення на стінах храму можна бачити і зображення Ісуса Христа і Богоматері, і цитати з Корану на чотирьох великих щитах овальної форми.
В плані собор являє собою подовжений чотирикутник (75,6 м довжини та 68,4 м ширини), який утворює три кораблі: середній — широкий, бокові — більш вузькі. Середина широкого корабля, квадратна в основі, обмежена по кутах чотирма масивними стовбами, які підпирають величезні арки, і вкрита доволі плоским куполом 30 м в діаметрі, вершина якого відстоїть на 51 м від підлоги.
До цього підкупольного простору прилягають зі сходу і заходу дві величезні ніші з напівсферичним верхом: у східну нішу відкриваються своїми арками ще три менші ніші, з яких середня, яка слугує вівтарною апсидою, глибше за інші і видається з загального плану храму у вигляді півкруга; до західної великої ніші прилягають також три ніші; з них середня, являє собою не напівсферичний звід вгорі, а звичайний коробовий звід, має в собі три двері, які ведуть до прибудованих до храму внутрішніх і зовнішніх притворів (esonartex та exonartex), попереду яких колись знаходився тепер не існуюче подвір'я, обнесений галереєю з колонами; під цими арками йде ще по ярусу подібних арок, якими відкриваються до підкупольного простору влаштовані в бокових кораблях галереї гінекея, а ще вище — величезні арки, які підтримують купол, закладені прямою стіною з вікнами, які розташовані у три ряди. Окрім цих вікон, внутрішній простір храму дають рясне, хоча і дещо розсіяне освітлення 40 вікон, які оперізують підставу купола, і по п'ять вікон у великих і малих нішах.
Цей храм може вважатись вищим відображенням візантійського мистецтва на тій стадії розвитку, коли воно досягло за Юстиніана і найближчих його наступниках. Сучасники дивувались цією церквою, художники надихалися нею, і вона стала прототипом храмових споруд не тільки для Константинополя, але і для всього Сходу; навіть згодом турки намагались наслідувати їй під час будівництва своїх мечетей.
Втім, наступні візантійські зодчі не задовільнялись простим копіюванням св. Софії, але видозмінювали її план і основу форми з великою винахідливістю. Вдало застосований до неї купол став темою, на яку розігрувались різноманітні варіації, і в самому Константинополі незабаром після св. Софії виникли церкви того ж типу, проте не схожі на неї у багатьох відношеннях. Наприклад, такою є Церква Дванадцяти апостолів збудована за грецьким хрестом, з куполами над кожним з п'яти квадратів, які складають хрест, при чому з цих п'яти куполів оснащений вікнами лише середній.
Церква Святої Ірини своїм планом і внутрішністю сильно нагадує Святу Софію в малому вигляді; проте купол її не плоский, а являє собою поглиблення у 1 1/3 свого радіусу; вона цікава тим, що в ній, окрім головного купола, є також інший, який знаходиться над трапезною частиною і має рідкісну в візантійському мистецтві форму еліпса.
У церкві Μοντής Κόρας, тобто «Житло Діви» — три куполи, які розташовані на барабанах. Церква Богородиці (Феотокос), одна з найвитонченіших у Константинополі, вважається, що вона була побудована у кінці IX століття, відрізняється гарним фасадом, який складається з аркад на колонках, з вікнами у два яруси, чотирма легкими граціозними главами, з яких одна, головна, підноситься над серединою церкви, а три менші — над нартексом.
З церков у провінціях Візантійської імперії особливої уваги потребує Кафолікон (тобто собор) в Афінах, споруджений у VIII або у IX ст. і який має форму хреста з єдиною главою над середнім простором. Цей невеликий храм являє собою видозмінення візантійського стилю, яке зустрічається у південно-грецьких і пелопоннеських церквах, у якому істотне складають фасади з фронтонами або мезонінами, які нагадують фасади базилік, особливий рід черепичних дахів і менше число невеликих вікон, ніж у самій Візантії. З храмів, які підходять за типом до Кафолікону, можна назвати на церкву св. Нікодима, також у Афінах, увінчану 13 куполами, церква св. Феодора, там само, яка має лише один купол, і на кілька церков у Салоніках: Пресв. Богородиці, св. Ілії, св. Апостолів, св. Дмитрія та ін.
З наступом XIII століття розвиток візантійської архітектури зупинився, і під кінець існування Східної імперії ця галузь мистецтва існувала лише у існуючих формах, інколи домішуючи до них ззовні елементи, проте вона вже не в силах органічно злити їх з основним стилем.
Культурне значення Візантії
Політичний і культурний вплив Візантії впродовж Середніх віків поширився більш-менш сильно в мистецтві народів, які мали якісь контакти з нею; прийоми візантійського зодчества проникли в різні, навіть віддалені, краї тодішнього світу. Таким чином, в Італії, окрім згаданих равеннських церков, мають на собі відбиток візантійського стилю деякі храми Сицилії (собор Монреале, Палатинська капела і Марторана в Палермо, Мессинський собор), Собор Святого Марка у Венеції (освящ. у 1085 р.), церкви на остр. Торчелло та інших пунктах Адріатичного узбережжя.
У Німеччині зі споруд цього стилю, які виникли у часи Карла Великого на берегах Рейну, вціліла імператорська капела при Аахенському соборі (796—804), яка являє собою доволі близьке наслідування раввенській церкві св. Віталія. У Франції, у Ліможі і сусідніх містах, ми знаходимо кілька храмів, в яких можна знайти вплив візантійства, наприклад, церква св. Фронта в Періґе. Проте ніде зодчество Візантії не дало від себе значних і тривалих нащадків, як у Вірменії, Грузії, Сербії і Київській Русі — країнах, які запозичили його звідти разом з догматами і обрядами релігії.
Див. також
- Візантійська імперія
- Замок — фортифікаційна споруда, що отримала широке розповсюдження у Візантії, звідки вона до IX століття потрапила у Західну Європу.
- Архітектура Візантійської імперії
Джерела
- Кишкинова Е. М. «Византийское возрождение» в архитектуре России. Середина XIX — начало XX века. — СПб.: Искусство—СПБ, 2007. — 256 с. — .
Посилання
- Византия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perenesennya Konstyantinom Velikim rezidenciyi rimskih imperatoriv u Vizantiyu sho malo yak naslidok rozpad Rimskoyi imperiyi na dvi chastini i vidokremlennya Shodu vid Zahodu skladaye odne z najvazhlivishih podij Vsesvitnoyi istoriyi vzagali i istoriyi mistectva zokrema Cherez te sho Starodavnij Rim pid vplivom napadu varvariv na Italiyu i rozkladu vsogo ladu antichnogo zhittya shvidko vtrachav svoyu velich nova stolicya nabuvala vse bilshogo znachennya i nezabarom stala oseredkom bliskuchoyi civilizaciyi yaka poshirilas zvidsi na ves Shid i dali na zahidni krayini Inter yer Sofijskogo soboru shedevru vizantijskoyi arhitekturiKolonni yaki pidtrimuyut galereyu v hrami Svyatoyi SofiyiHram Svyatoyi Sofiyi v TrapezundiCerkva Svyatoyi Irini v KonstantinopoliMonastir Studenicya v SerbiyiIstoriyaVzhe z pershih dniv svogo isnuvannya Vizantiya namagayuchis perevershiti Rim u vidnoshenni vitonchenosti i rozkoshi pochala prikrashatis velichnimi sporudami i vitvorami mistectva dlya vikonannya yakih v ce misto zvidusil z yizhdzhalis najkrashi hudozhniki Mistectvo yake tut viniklo vnaslidok religijnih politichnih i pobutovih umov malo osoblivij sklad v yakomu do greko rimskih elementiv dodavalis shidni tendenciyi Dosyagnuvshi povnogo svogo rozkvitu v pershij polovini VI stolittya pri Yustiniani Vizantijske mistectvo vidchulo pidjom do pochatku XIII stolittya i tilki pislya poyavi latinyan u Konstantinopoli pochalo zgasati V cej dovgij period vono stvorilo bagato chudovih pam yatok yak u stolici tak i v oblastyah Shidnoyi imperiyi znachno vplinulo na rozvitok mistectva Virmeniyi Ukrayini Rosiyi vlasne Italiyi i dalekoyi Franciyi i v arabskomu i v tureckomu mistectvi vidchutni vizantijski motivi Vizantiya zberegla v chasi Serednovichchya antichni perekazi i vidminni prijomi yaki polegshili potim pershi kroki do vivchennya mistectva epohi Vidrodzhennya Harakterni risi vizantijskoyi arhitekturiZapozichivshi formi vid antichnoyi arhitekturi vizantijske zodchestvo postupovo yih vidozminyuvalo i protyagom V stolittya virobilo perevazhno dlya hramiv tip sporud yakij za planom i konstruktivnij sistemi istotno vidriznyavsya vid tipu davnohristiyanskih bazilik Golovnu jogo osoblivist skladaye vikoristannya kupolu dlya vkrittya serednoyi chastini budivli centralno kupolna sistema Kupol buv vidomij she v yazichnickomu Rimi tak yak i na Shodi Siriya ale v bilshosti vipadkiv rozmishuvavsya na kruglij pidstavi yaksho zh osnova bula kvadratna abo bagatogranna to mizh nim i kupolom ne isnuvalo nalezhnogo organichnogo zv yazku Vizantijci vpershe vdalim chinom virishili zavdannya rozmishennya kupolu nad osnovoyu kvadratnogo i vzagali chotirikutnogo planu za dopomogoyu tak zvanih vitril Yaksho vzyati paralelepiped A i vkriti jogo kupolom u viglyadi sferichnogo segmentu B to kupol bude spiratis tilki chotirma tochkami vertikalnih stin i vseredini budivli utvoryuyutsya opukli kuti yaki pereshkodzhayut vrazhennyu legkosti i garmonijnosti sporudi Kupol na vitrilah Rishennyam vizantijskih zodchih stav zriz kutiv paralelepipedu takim chinom sho verhni chastini jogo stin prijnyali dugopodibnu formu kupol stav trimatis na verhivkah cih chotiroh dug i zv yazuvavsya z nizhnoyu chastinoyu sporudi sferichnimi trikutnimi poverhnyami yaki znahodyatsya mizh cimi dugami i shozhimi na naduti znizu trikutni vitrila zvidsi nazva cogo arhitekturnogo elementu Ne zadovilnivshis cim dlya nadannya kupolu harakteru she bilshoyi legkosti zamist pryamih stin nizhnoyi budivli pochali buduvati napivkrugli v plani nishi yaki zakinchuvalis vgori bilya kupola napivsferichnimi poverhnyami takim chinom sho kupol trimavsya na verhivkah arok cih nish i na chotiroh masivnih stovburah sho pidpirayut vitrila Cya serednya chastina regulyuvala inshi chastini budivli Cerkva Svyatoyi Irini v Konstantinopoli Podibna sistema budivnictva zastosovuvalas v bilshosti vipadkiv v hramah yaki v zagalnomu plani yavlyali soboyu z yednannya p yati kvadrativ u viglyadi rivnokincevogo tak zvanogo greckogo hresta nad serednim kvadratom znahodivsya kupol v bokovih kvadratah nishi yaki vidkrivayutsya v cej serednij prostir kvadrati yaki zajmayut promizhki mizh kincivkami hresta buli pidryadnimi chastinami zvichajno bilsh nizki nizh sam hrest Do shidnoyi storoni hramu dobudovuvalas napivkrugla apsida dlya vivtarya a do zahidnoyi Narteks Spochatku vizantijskij kupol mav dovoli plosku formu piznishe bilsh pidnesenu ale vin stoyav bezposeredno na arkah i vitrilah zgodom mizh nimi i kupolom z yavivsya cilindrichnij baraban tambur tomu budivlya zakinchuvalas vzhe ne segmentom sferi a pidnesenoyu glavoyu Chasto budivlya mala okrim kupola abo glavi nad serednim prostorom she dva chotiri i navit bilshe kupoliv abo glav nad bokovimi prostirami Vseredini vizantijskih hramiv dovkogo serednogo podkupolnogo prostoru za viklyuchennyam vivtarnoyi storoni roztashovuvalas galereya na zrazok horiv Vona bula priznachena dlya zhinok yaki buli prisutni pid chas bogosluzhinnya i tomu mala nazvu ginekeyem Znizu cyu galereyu pidtrimuvali koloni antablement yakih buv ne gorizontalnij a skladavsya z napivcirkulnih arok perekinutih z koloni na kolonu Kapiteli kolon v vizantijskij arhitekturi v bilshosti vipadkiv zalishilis bez abaki i mali originalnu formu zrizanoyi chotirigrannoyi piramidi zvernenoyi menshoyu pidstavoyu vniz i vkritoyu ne duzhe vipukloyu ornamentaciyeyu motivi yakoyi skladayut akantove listya i inshi ofantazovani formi roslinnogo carstva neridko cej ornament buv obvedenij vzdovzh reber piramidi vizerunkovim bordyurom Stopi arok spiralis ne bezposeredno na kapiteli kolon a na pokladeni promizhni elementi podushki tak zvani pulvani shozhi na kub zi skoshenimi donizu bokovimi granyami takozh prikrasheni ornamentom Vnutrishnij prostir ne vidriznyavsya bagatstvom i arhitekturnimi detalyami prote jogo stini buli oblicovani znizu dorogimi gatunkami marmuru a zverhu takozh yak i sklepinnya bagato prikrashalis pozolotoyu mozayichnimi zobrazhennyami na zolotomu foni abo freskovim zhivopisom Zzovni budivlya skladalas z dvoh yarusiv z dovgastimi viknami z zaokruglenim verhom Ci vikna inodi grupuvalis po dvoye i po troye a chastini kozhnoyi grupi viddilyalis odna vid inshoyi nevelikoyu kolonoyu a sama grupa bula obramlena falshivoyu arkoyu Okrim vikon na stelyah dlya osvitlennya budivli sluguvali vikna v kupoli u zasnuvannya abo v tamburi glavi Evolyuciya vizantijskoyi kulturiNazvani sistemi i formi vizantijske mistectvo zasvoyilo postupovo i ne zastosovuvalo cilkom bez tih chi inshih vidstupiv vid zagalnogo tipu Pershi proyavi vizantijskogo arhitekturnogo stilyu mi bachimo v deyakih hramah Ravenni a same u sobornij hrestilnici yaka bula pobudovana priblizno u 430 r za prostim planom pravilnogo vosmikutnika potim u mavzoleyi Galli Placidiyi teper cerkva sv Nazariya i Kelsiya pershomu prikladi hramu z hrestopodibnim planom i z kupolom nad serednim prostorom zbud blizko 450 r i v cerkvi sv Vitaliya 528 547 rr v yakij chudovo virishene zavdannya sporudzhennya za vosmikutnim planom Ci arhitekturni pam yatniki ne mayut she spravzhnih elementiv centralno kupolnoyi sistemi Vpershe risi vizantijskoyi arhitekturi virazno mozhna pobachiti u konstantinopolskij cerkvi svyatih Sergiya i Vakha 527 565 rr sho yavlyaye soboyu perehid vid vishezgadanih budivel do golovnogo chudovogo pam yatnika vizantijskoyi arhitekturi Hramu Svyatoyi Sofiyi yaka bula sporudzhena Yustinianom u 532 537 rr v pam yat pro utihomirennya buntu pid chas yakogo cej car majzhe ne zalishivsya bez prestolu Golovnimi budivnikami Soboru Svyatoyi Sofiyi buli Anfemij Trallskij i Isidor Miletskij Cherez 20 rokiv pislya urochistogo osvyachennya sv Sofiyi zemletrus poshkodiv stvorennya Anfimiya i Isidora osoblivo kupol budivlyu pidperli kontrforsami vid yakih vono vtratilo kolishnij viglyad kupol sklali znovu pri comu zrobili jogo bilsh visokim V takomu viglyadi sv Sofiya proisnuvala do zavoyuvannya Konstantinopolya turkami 1453 r yaki peretvorili yiyi v svoyu golovnu mechet voni zakrili mozayichni zobrazhennya na yiyi stinah shtukaturkoyu znishivshi v nij prestol vivtarnu pereshkodu i inshi prinalezhnosti hristiyanskogo kultu i spotvorili yiyi zovnishnij viglyad riznomanitnimi dobudovami U 1935 roci z fresok i mozayik buli zchisheni shari shtukaturki yaki zakrivali yih Takim chinom na sogodennya na stinah hramu mozhna bachiti i zobrazhennya Isusa Hrista i Bogomateri i citati z Koranu na chotiroh velikih shitah ovalnoyi formi V plani sobor yavlyaye soboyu podovzhenij chotirikutnik 75 6 m dovzhini ta 68 4 m shirini yakij utvoryuye tri korabli serednij shirokij bokovi bilsh vuzki Seredina shirokogo korablya kvadratna v osnovi obmezhena po kutah chotirma masivnimi stovbami yaki pidpirayut velichezni arki i vkrita dovoli ploskim kupolom 30 m v diametri vershina yakogo vidstoyit na 51 m vid pidlogi Do cogo pidkupolnogo prostoru prilyagayut zi shodu i zahodu dvi velichezni nishi z napivsferichnim verhom u shidnu nishu vidkrivayutsya svoyimi arkami she tri menshi nishi z yakih serednya yaka sluguye vivtarnoyu apsidoyu glibshe za inshi i vidayetsya z zagalnogo planu hramu u viglyadi pivkruga do zahidnoyi velikoyi nishi prilyagayut takozh tri nishi z nih serednya yavlyaye soboyu ne napivsferichnij zvid vgori a zvichajnij korobovij zvid maye v sobi tri dveri yaki vedut do pribudovanih do hramu vnutrishnih i zovnishnih pritvoriv esonartex ta exonartex poperedu yakih kolis znahodivsya teper ne isnuyuche podvir ya obnesenij galereyeyu z kolonami pid cimi arkami jde she po yarusu podibnih arok yakimi vidkrivayutsya do pidkupolnogo prostoru vlashtovani v bokovih korablyah galereyi ginekeya a she vishe velichezni arki yaki pidtrimuyut kupol zakladeni pryamoyu stinoyu z viknami yaki roztashovani u tri ryadi Okrim cih vikon vnutrishnij prostir hramu dayut ryasne hocha i desho rozsiyane osvitlennya 40 vikon yaki operizuyut pidstavu kupola i po p yat vikon u velikih i malih nishah Cej hram mozhe vvazhatis vishim vidobrazhennyam vizantijskogo mistectva na tij stadiyi rozvitku koli vono dosyaglo za Yustiniana i najblizhchih jogo nastupnikah Suchasniki divuvalis ciyeyu cerkvoyu hudozhniki nadihalisya neyu i vona stala prototipom hramovih sporud ne tilki dlya Konstantinopolya ale i dlya vsogo Shodu navit zgodom turki namagalis nasliduvati yij pid chas budivnictva svoyih mechetej Vtim nastupni vizantijski zodchi ne zadovilnyalis prostim kopiyuvannyam sv Sofiyi ale vidozminyuvali yiyi plan i osnovu formi z velikoyu vinahidlivistyu Vdalo zastosovanij do neyi kupol stav temoyu na yaku rozigruvalis riznomanitni variaciyi i v samomu Konstantinopoli nezabarom pislya sv Sofiyi vinikli cerkvi togo zh tipu prote ne shozhi na neyi u bagatoh vidnoshennyah Napriklad takoyu ye Cerkva Dvanadcyati apostoliv zbudovana za greckim hrestom z kupolami nad kozhnim z p yati kvadrativ yaki skladayut hrest pri chomu z cih p yati kupoliv osnashenij viknami lishe serednij Cerkva Svyatoyi Irini svoyim planom i vnutrishnistyu silno nagaduye Svyatu Sofiyu v malomu viglyadi prote kupol yiyi ne ploskij a yavlyaye soboyu pogliblennya u 1 1 3 svogo radiusu vona cikava tim sho v nij okrim golovnogo kupola ye takozh inshij yakij znahoditsya nad trapeznoyu chastinoyu i maye ridkisnu v vizantijskomu mistectvi formu elipsa Cerkva Svyatoyi Irini U cerkvi Months Koras tobto Zhitlo Divi tri kupoli yaki roztashovani na barabanah Cerkva Bogorodici Feotokos odna z najvitonchenishih u Konstantinopoli vvazhayetsya sho vona bula pobudovana u kinci IX stolittya vidriznyayetsya garnim fasadom yakij skladayetsya z arkad na kolonkah z viknami u dva yarusi chotirma legkimi gracioznimi glavami z yakih odna golovna pidnositsya nad seredinoyu cerkvi a tri menshi nad narteksom Z cerkov u provinciyah Vizantijskoyi imperiyi osoblivoyi uvagi potrebuye Kafolikon tobto sobor v Afinah sporudzhenij u VIII abo u IX st i yakij maye formu hresta z yedinoyu glavoyu nad serednim prostorom Cej nevelikij hram yavlyaye soboyu vidozminennya vizantijskogo stilyu yake zustrichayetsya u pivdenno greckih i peloponneskih cerkvah u yakomu istotne skladayut fasadi z frontonami abo mezoninami yaki nagaduyut fasadi bazilik osoblivij rid cherepichnih dahiv i menshe chislo nevelikih vikon nizh u samij Vizantiyi Z hramiv yaki pidhodyat za tipom do Kafolikonu mozhna nazvati na cerkvu sv Nikodima takozh u Afinah uvinchanu 13 kupolami cerkva sv Feodora tam samo yaka maye lishe odin kupol i na kilka cerkov u Salonikah Presv Bogorodici sv Iliyi sv Apostoliv sv Dmitriya ta in Z nastupom XIII stolittya rozvitok vizantijskoyi arhitekturi zupinivsya i pid kinec isnuvannya Shidnoyi imperiyi cya galuz mistectva isnuvala lishe u isnuyuchih formah inkoli domishuyuchi do nih zzovni elementi prote vona vzhe ne v silah organichno zliti yih z osnovnim stilem Kulturne znachennya VizantiyiViglyad z Monastirya Stavronikiti na kupol Kafolikona i vdalini na Monastir Iviron na Gori Afon Politichnij i kulturnij vpliv Vizantiyi vprodovzh Serednih vikiv poshirivsya bilsh mensh silno v mistectvi narodiv yaki mali yakis kontakti z neyu prijomi vizantijskogo zodchestva pronikli v rizni navit viddaleni krayi todishnogo svitu Takim chinom v Italiyi okrim zgadanih ravennskih cerkov mayut na sobi vidbitok vizantijskogo stilyu deyaki hrami Siciliyi sobor Monreale Palatinska kapela i Martorana v Palermo Messinskij sobor Sobor Svyatogo Marka u Veneciyi osvyash u 1085 r cerkvi na ostr Torchello ta inshih punktah Adriatichnogo uzberezhzhya U Nimechchini zi sporud cogo stilyu yaki vinikli u chasi Karla Velikogo na beregah Rejnu vcilila imperatorska kapela pri Aahenskomu sobori 796 804 yaka yavlyaye soboyu dovoli blizke nasliduvannya ravvenskij cerkvi sv Vitaliya U Franciyi u Limozhi i susidnih mistah mi znahodimo kilka hramiv v yakih mozhna znajti vpliv vizantijstva napriklad cerkva sv Fronta v Perige Prote nide zodchestvo Vizantiyi ne dalo vid sebe znachnih i trivalih nashadkiv yak u Virmeniyi Gruziyi Serbiyi i Kiyivskij Rusi krayinah yaki zapozichili jogo zvidti razom z dogmatami i obryadami religiyi Div takozhVizantijska imperiya Zamok fortifikacijna sporuda sho otrimala shiroke rozpovsyudzhennya u Vizantiyi zvidki vona do IX stolittya potrapila u Zahidnu Yevropu Arhitektura Vizantijskoyi imperiyiDzherelaKishkinova E M Vizantijskoe vozrozhdenie v arhitekture Rossii Seredina XIX nachalo XX veka SPb Iskusstvo SPB 2007 256 s ISBN 978 5 210 01611 9 PosilannyaVizantiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref