Етолійський союз (грец. Αιτωλική Συμπολιτεία) — конфедерація племінних громад і міст-держав у Стародавній Греції з центром в Етолії, Центральна Греція. Ймовірно, він був заснований в епоху раннього еллінізму, на противагу Македонії та Ахейському союзу. Щорічні зустрічі проводились у [en] та Панаетоліці. Союз окупував Дельфи з 290 року до н. е. і поступово завойовував території, поки до кінця III століття до н. е. він не захопив всю Центральну Грецію, за винятком Аттики та Беотії. На піку свого розвитку територія союзу містила Локріс, [en], Долопи, частини Фессалії, Фокіди та Акарнанії. Наприкінці свого існування деякі грецькі міста-держави приєдналися до Етолійського союзу, такі як аркадські міста Мантінея, Тегея, [en] та Кідонія на Криті.
Koinon tōn Aitōlōn Етолійський союз | ||||
| ||||
Столиця | (місце зустрічі) | |||
Мови | Дорійська грецька, койне | |||
Релігії | Давньогрецька релігія | |||
Форма правління | Конфедерація родових общин і міст | |||
Законодавчий орган | Етолійська асамблея | |||
Історичний період | Античність | |||
- Засновано | IV століття до н. е. | |||
- Договір з Римом після римсько-селевкідської війни | 188 р. до н. е. | |||
Сьогодні є частиною | Греція | |||
|
У класичний період етолійців не дуже цінували інші греки, які вважали їх напівварварами та безрозсудними. Союз мав складну політичну та адміністративну структуру, і їхня армія легко зрівнялися з іншими грецькими державами. Проте в елліністичний період Союз стали домінуючою державою в центральній Греції та розширилися завдяки добровільному приєднанню кількох грецьких міст-держав. Все-таки Етолійській союз був змушений воювати проти Македонії та укласти союз із Римом, що призвело до остаточного завоювання Греції римлянами.
Історія
Вже у 5 столітті до н. е. три етолійські племені — , та — об'єдналися в союз. Перші відомості про загальний Етолійський союз (грец. κοινόν τών Αίτωλών) сходять до 322 до н. е.
Пізніше до союзу приєдналися локри, ще пізніше — дельфійці, дорійці і частина Акарнанії (266 до н. е.). У 245 до н. е. до нього приєдналися на деякий час беотійці, близько 229 до н. е. — південні міста Фессалії. Крім того, до Союзу належали деякі пелопоннеські міста і навіть місцевості за межами грецького материка. Таким чином союз, що був спочатку племінним, розрісся до розмірів великого політичного утворення, поглинувши Дельфійську амфіктіонію.
Період найвищого територіального та політичного розвитку союзу відноситься до часу війни між спартанським царем Клеоменом III і Ахейського союзу. Після битви при Селассії під македонською гегемонією був заснований новий , що послабило значення Етолійського союзу. Від нього відпали акарнанці, фокейці, беотійці і фессалійці.
Після смерті Антигона Досона 221 до н. е. етолійці вирішили повернути собі втрачений вплив і перш за все завоювати Мессенію, яка мала намір примкнути до еллінського союзу. Мессенці звернулися до ахейців, і між етолійцями і ахейцями почалася , яка після розгрому грецьких областей завершилась у 217 р. до н.е. , за яким ворогуючі сторони повинні були залишити за собою ті ж володіння, якими вони власне і володіли на момент укладення миру.
Невдовзі Філіпп V Македонський (220—179) почав війну з римлянами, до яких як союзники приєдналися етолійці, спартанці, мессенці, елейці та афіняни. Головний тягар війни повинні були нести етолійці. Вкрай виснажені війною, вони в 205 до н. е. уклали окремий мир з Філіппом і увійшли до Еллінського союзу, до якого незабаром приєднався і Рим.
У 200 до н. е. почалася Друга Македонська війна, під час якої етолійці билися на боці римлян. За їх участі було здобуто перемогу римлян над македонянами при Кіноскефалах (в 197 до н. е.). За це в 196 до н. е. вони отримали , Фокіду, Амбракію й . Втім, оскільки домагання їх були надмірні, римляни уклали союз з ахейцями. Етолійці ж, які об'єднались із сирійським царем Антіохом Великим, у 191 до н. е. були розбиті при Фермопілах. Після остаточної перемоги римлян над Антіохом в 189 до н. е. етолійці були змушені просити миру, який був даний їм під умовою сплати 500 талантів контрибуції і визнання верховної влади римського народу. Цим був нанесений остаточний удар існуванню Етолійський союзу.
Примітки
- Αἰτωλός - Ancient Greek (LSJ) 👍. lsj.gr. Процитовано 28 липня 2020.
- Grainger, 1999
- Hogan, 2008
- West, 1902
Джерела
- Етолійський союз [ 8 липня 2010 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
- John D. Grainger (1999) The League of the Aitolians (Google Books).
- C. Michael Hogan, Cydonia, Modern Antiquarian, January 23, 2008 [1]
- Krzysztof Kęciek (2002) "Kynoskefalaj 197 p.n.e" Serie Historic Battles Published in Warsaw by Bellona.
- Joseph B. Scholten (2000) The Politics of Plunder: Aitolians and Their Koinon in the Early Hellenistic Era (Google Books).
- Willis Mason West (1902) Ancient History to the Death of Charlemagne, Allyn and Bacon.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etolijskij soyuz grec Aitwlikh Sympoliteia konfederaciya pleminnih gromad i mist derzhav u Starodavnij Greciyi z centrom v Etoliyi Centralna Greciya Jmovirno vin buv zasnovanij v epohu rannogo ellinizmu na protivagu Makedoniyi ta Ahejskomu soyuzu Shorichni zustrichi provodilis u en ta Panaetolici Soyuz okupuvav Delfi z 290 roku do n e i postupovo zavojovuvav teritoriyi poki do kincya III stolittya do n e vin ne zahopiv vsyu Centralnu Greciyu za vinyatkom Attiki ta Beotiyi Na piku svogo rozvitku teritoriya soyuzu mistila Lokris en Dolopi chastini Fessaliyi Fokidi ta Akarnaniyi Naprikinci svogo isnuvannya deyaki grecki mista derzhavi priyednalisya do Etolijskogo soyuzu taki yak arkadski mista Mantineya Tegeya en ta Kidoniya na Kriti Koinon tōn Aitōlōn Etolijskij soyuz IV stolittya do n e 188 r do n e Etolijskogo soyuzu istorichni kordoni na karti Stolicya misce zustrichi Movi Dorijska grecka kojne Religiyi Davnogrecka religiya Forma pravlinnya Konfederaciya rodovih obshin i mist Zakonodavchij organ Etolijska asambleya Istorichnij period Antichnist Zasnovano IV stolittya do n e Dogovir z Rimom pislya rimsko selevkidskoyi vijni 188 r do n e Sogodni ye chastinoyu Greciya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Etolijskij soyuz Etolijskij soyuz u 200 do n e U klasichnij period etolijciv ne duzhe cinuvali inshi greki yaki vvazhali yih napivvarvarami ta bezrozsudnimi Soyuz mav skladnu politichnu ta administrativnu strukturu i yihnya armiya legko zrivnyalisya z inshimi greckimi derzhavami Prote v ellinistichnij period Soyuz stali dominuyuchoyu derzhavoyu v centralnij Greciyi ta rozshirilisya zavdyaki dobrovilnomu priyednannyu kilkoh greckih mist derzhav Vse taki Etolijskij soyuz buv zmushenij voyuvati proti Makedoniyi ta uklasti soyuz iz Rimom sho prizvelo do ostatochnogo zavoyuvannya Greciyi rimlyanami IstoriyaVzhe u 5 stolitti do n e tri etolijski plemeni ta ob yednalisya v soyuz Pershi vidomosti pro zagalnij Etolijskij soyuz grec koinon twn Aitwlwn shodyat do 322 do n e Piznishe do soyuzu priyednalisya lokri she piznishe delfijci dorijci i chastina Akarnaniyi 266 do n e U 245 do n e do nogo priyednalisya na deyakij chas beotijci blizko 229 do n e pivdenni mista Fessaliyi Krim togo do Soyuzu nalezhali deyaki peloponneski mista i navit miscevosti za mezhami greckogo materika Takim chinom soyuz sho buv spochatku pleminnim rozrissya do rozmiriv velikogo politichnogo utvorennya poglinuvshi Delfijsku amfiktioniyu Period najvishogo teritorialnogo ta politichnogo rozvitku soyuzu vidnositsya do chasu vijni mizh spartanskim carem Kleomenom III i Ahejskogo soyuzu Pislya bitvi pri Selassiyi pid makedonskoyu gegemoniyeyu buv zasnovanij novij sho poslabilo znachennya Etolijskogo soyuzu Vid nogo vidpali akarnanci fokejci beotijci i fessalijci Pislya smerti Antigona Dosona 221 do n e etolijci virishili povernuti sobi vtrachenij vpliv i persh za vse zavoyuvati Messeniyu yaka mala namir primknuti do ellinskogo soyuzu Messenci zvernulisya do ahejciv i mizh etolijcyami i ahejcyami pochalasya yaka pislya rozgromu greckih oblastej zavershilas u 217 r do n e za yakim voroguyuchi storoni povinni buli zalishiti za soboyu ti zh volodinnya yakimi voni vlasne i volodili na moment ukladennya miru Nevdovzi Filipp V Makedonskij 220 179 pochav vijnu z rimlyanami do yakih yak soyuzniki priyednalisya etolijci spartanci messenci elejci ta afinyani Golovnij tyagar vijni povinni buli nesti etolijci Vkraj visnazheni vijnoyu voni v 205 do n e uklali okremij mir z Filippom i uvijshli do Ellinskogo soyuzu do yakogo nezabarom priyednavsya i Rim U 200 do n e pochalasya Druga Makedonska vijna pid chas yakoyi etolijci bilisya na boci rimlyan Za yih uchasti bulo zdobuto peremogu rimlyan nad makedonyanami pri Kinoskefalah v 197 do n e Za ce v 196 do n e voni otrimali Fokidu Ambrakiyu j Vtim oskilki domagannya yih buli nadmirni rimlyani uklali soyuz z ahejcyami Etolijci zh yaki ob yednalis iz sirijskim carem Antiohom Velikim u 191 do n e buli rozbiti pri Fermopilah Pislya ostatochnoyi peremogi rimlyan nad Antiohom v 189 do n e etolijci buli zmusheni prositi miru yakij buv danij yim pid umovoyu splati 500 talantiv kontribuciyi i viznannya verhovnoyi vladi rimskogo narodu Cim buv nanesenij ostatochnij udar isnuvannyu Etolijskij soyuzu PrimitkiAἰtwlos Ancient Greek LSJ lsj gr Procitovano 28 lipnya 2020 Grainger 1999 Hogan 2008 West 1902DzherelaEtolijskij soyuz 8 lipnya 2010 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona John D Grainger 1999 The League of the Aitolians Google Books C Michael Hogan Cydonia Modern Antiquarian January 23 2008 1 Krzysztof Keciek 2002 Kynoskefalaj 197 p n e Serie Historic Battles Published in Warsaw by Bellona Joseph B Scholten 2000 The Politics of Plunder Aitolians and Their Koinon in the Early Hellenistic Era Google Books Willis Mason West 1902 Ancient History to the Death of Charlemagne Allyn and Bacon